Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №140/1327/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1327/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА” до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА” звернулося з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000069/2 від 24 грудня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 грудня 2025 року Рівненською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000069/2 та визначено вартість товарів за резервним методом та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та картками відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 04.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано достатніх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

08 липня 2025 року між ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» та компанією-експортером “INVESTSALE OU” укладено контракт №0807-25/IS за умовами якого продавець має поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти у власність товар та оплатити його на умовах даного Договору на умовах: CPT – Луцьк, DAP – Луцьк, Рівне, Ковель згідно з інвойсом на кожну поставку.

Пункт 2.2 Контракту передбачає, що загальна сума Контракту складається із сум усіх інвойсів. Пункт 3.2 містить положення, якими визначено вичерпний перелік умов оплати за товар, зокрема: за погодженням сторін можлива передоплата за Товар, оплата за фактом після отримання Товару, оплата на виплати (післяплата).

Строк поставки кожної партії товару обумовлюється сторонами у кожному випадку, але не пізніше 150 днів після оплати за вказаний товар.

За загальним правилом Оплата Товару здійснюється не раніше закінчення дії строку цього контракту виключно після отримання письмової вимоги про оплату від Продавця.

24.12.2025 ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» через уповноваженого декларанта ТОВ «С7» з метою митного оформлення товару - «Спеціалізований автомобіль автобетонозмішувач, марки «VOLVO», модель «FM 370», VIN - НОМЕР_1 , бувший у використанні; 2011 року виготовлення» було подано митну декларацію №25UA204140013952U0.

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура №25011 від 06 жовтня 2025 року; автотранспортна накладна від 06 жовтня 2025 року; статус особи, яка подає митну декларацію №2; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 11 листопада 2025 року; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №523245 від 10 жовтня 2025 року; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №14244/25 від 19 грудня 2025 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №0807-25/IS 08 липня 2025 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 09 грудня 2025 року; договір про надання послуг митного брокера №14 від 01 квітня 2024 року; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №14244/25 від 19 грудня 2025 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №25UA204140013952U0 від 24 грудня 2025 року.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:

платіжна інструкція від 10.10.2025 №523245 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить підпису(ів) платника, як передбачено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачами платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163, та відміток виконавця надавача платіжних послуг про виконання операції за такою платіжною інструкцією;

у графі «Отримувач» платіжної інструкції від 10.10.2025 №523245 зазначено АТ АКБ «Львів», що не кореспондується з відомостями щодо продавця – компанія «Investsale OU». Графи «Фактичний отримувач» та «Код фактичного отримувача» вищезазначеної платіжної інструкції не заповнені;

у копії автотранспортної накладної від 06.10.2025 б/н, зазначено країну відправлення оцінюваного товару Німеччина, що не кореспондується з відомостями, що зазначені у графі 15 митної декларації – Польща, та з відомостями, що зазначені у копії експортної митної декларації від 19.12.2025 №25PL301010003G2OB0, де вказано Естонія;

до митного оформлення надано інвойс від 06.10.2025 №25011, згідно якого умови поставки оцінюваного товару – DAP Луцьк (Україна). Згідно відомостей журналу пункту пропуску ЄАІС, переміщення товару через митний кордон України здійснено перевізником ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА». ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» є покупцем оцінюваного товару. З огляду на переміщення товару власними силами імпортера, при розрахунку митної вартості не включено витрати на транспортування оцінюваного товару чим не дотримано положення частини 10 статті 58 Митного кодексу України;

до митного оформлення надано додаток від 09.12.2025 №2 до контакту від 08.07.2025 №0807– 25/IS, однак додаток №1 до митного оформлення не надано;

копія митної декларації країни відправлення від 19.12.2025 №25PL301010003G2OB0 не містить відміток митної адміністрації країни відправлення.

Відповідачем запропоновано згідно ст.53 та ст.54 МК України в 10-ти денний термін надати:

висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару;

виписку з бухгалтерської документації;

копію митної декларації країни відправлення з відмітками митниці відправлення;

банківські платіжні документи;

калькуляцію щодо понесених транспортних витрат ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА», що відповідає вимогам Правилам заповнення декларації митної вартості (графа 20), які затверджені наказом Міністерство фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»;

додаток №1 до Контракту від 08.07.2025 №0807– 25/IS.

ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» заявою від 24.12.2025 №б/н направила митному органу додаткові документи та пояснення.

24.12.2025 Рівненська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000069/2, відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів у зв`язку із неподанням документів згідно з переліком. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, зокрема, митної вартості транспортного засобу з урахуванням марки, моделі, календарного року виготовлення та технічних характеристик, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.09.2025 №25UA403030011154U5 – 29 327,87 Євро/од.

В подальшому, товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація від 25.12.2025 №25UA204140013968U0.

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема:

рахунок-фактура №25011 від 06 жовтня 2025 року; автотранспортна накладна від 06 жовтня 2025 року; статус особи, яка подає митну декларацію №2; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 11 листопада 2025 року; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №523245 від 10 жовтня 2025 року; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №14244/25 від 19 грудня 2025 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №0807-25/IS 08 липня 2025 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 09 грудня 2025 року; договір про надання послуг митного брокера №14 від 01 квітня 2024 року; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №14244/25 від 19 грудня 2025 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №25UA204140013952U0 від 24 грудня 2025 року.

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд, також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів та суд вважає, що вказані розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість спірного товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Щодо посилання митного органу на те, що платіжна інструкція від 10 жовтня 2025 року №523245 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати оцінюваного товару, суд зазначає, що зазначення митним органом на відсутність підпису платника є необґрунтованим, оскільки Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачами платіжних послуг, затверджена постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №163, регулює порядок здійснення розрахунків у національній валюті та не поширюється на операції з переказу коштів в іноземній валюті. Валютні операції здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України у сфері валютного регулювання, які не встановлюють обов`язковості наявності підпису платника на платіжній інструкції за умови підтвердження її виконання банком.

Факт виконання платежу підтверджений банком — надавачем платіжних послуг, що є належним та допустимим доказом здійснення оплати відповідно до вимог процесуального законодавства.

Також безпідставним є твердження митного органу про невідповідність даних щодо отримувача коштів. Зазначення у графі «Отримувач» платіжної інструкції банківської установи не спростовує факту оплати продавцю, оскільки при здійсненні міжнародних кредитових переказів у відповідній графі зазначається банк отримувача коштів. При цьому кінцевий отримувач платежу — продавець товару INVESTSALE OU — чітко ідентифікований у реквізитах рахунку та у призначенні платежу, де прямо зазначено, що кошти сплачуються як передоплата за товар відповідно до конкретного рахунку-фактури.

Факт відкриття продавцем — нерезидентом рахунку в банківській установі України не суперечить вимогам валютного та митного законодавства і сам по собі не може свідчити про недостовірність заявленої митної вартості.

При цьому, законодавство не містить обмежень щодо здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами на рахунки нерезидентів, відкриті в українських банках, за умови належної ідентифікації сторін та призначення платежу.

Зауваження митного органу щодо незаповнення граф «Фактичний отримувач» та «Код фактичного отримувача» не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки обов`язковість їх заповнення у кожному випадку здійснення валютного платежу нормативно не встановлена.

Водночас, митним органом не наведено жодних доказів того, що фактичним отримувачем коштів є інша особа, ніж продавець товару.

Також, позивач звертає увагу суду на те, що при ввезенні товару мало місце застосування умов Інкотермс–(DAP). Зазначений спосіб доставки кореспондується із умовами зовнішньоекономічного контракту.

Умови DAP Інкотермс– розшифровується «Delivered At Point» named point of destination перекладається «Поставка в пункті», вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення. Згідно умов поставки DAP Інкотермс продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак, продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсової або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Тобто ніяких інших документів щодо поставки товару зі сторони позивача надавати не було необхідності, в тому числі котрі б підтверджували вартість страхування.

Таким чином, з огляду на все викладене вище, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Отже, умови поставки DAP, зазначені в інвойсі та договорі, означають, що всі витрати, пов`язані з транспортуванням товару до місця призначення, несе продавець та включає їх у вартість товару.

Покупець цих витрат не оплачує окремо і, відповідно, не має та не може мати документів, що підтверджують транспортну складову, оскільки вона не є предметом його господарських зобов`язань.

CMR від 06 жовтня 2025 року підтверджує факт відвантаження та перевезення товару, що є достатнім доказом переміщення товару за умовами DAP.

Таким чином, твердження митниці про відсутність документів щодо транспортної складової є неправомірним і не може бути підставою для коригування митної вартості

Посилання митного органу на те, що у копії автотранспортної накладної від 06 жовтня 2025 року країною відправлення товару зазначено Німеччину, тоді як у графі 15 митної декларації вказано Польщу, а в експортній митній декларації від 19 грудня 2025 року №25PL301010003G2OB0 зазначено Естонію, не свідчить про недостовірність поданих відомостей та не впливає на визначення митної вартості товару з огляду на таке.

У міжнародному торговельному обігу поняття «країна відправлення», «країна експорту» та «країна відвантаження» не є тотожними та можуть відрізнятися залежно від логістичного ланцюга постачання товару.

Зазначення різних держав у відповідних документах обумовлено особливостями переміщення товару та виконанням митних формальностей на різних етапах його транспортування.

Так, відомості, зазначені в автотранспортній накладній, відображають фактичне місце завантаження та початок перевезення товару, у той час як дані митної декларації містять інформацію про країну відправлення з точки зору митного оформлення імпорту, а експортна митна декларація — країну, у якій було здійснено експортне митне оформлення товару. Вказані відомості не суперечать одна одній, а характеризують різні стадії руху одного й того самого товару.

При цьому митним органом не встановлено та не доведено факту зміни продавця товару, його митного статусу або здійснення додаткових операцій, що могли б впливати на митну вартість.

Відмінності у зазначенні держав у товаросупровідних документах самі по собі не спростовують достовірність заявленої митної вартості та не свідчать про подання недостовірних відомостей.

Також, є безпідставними посилання відповідача про те, що експортна декларація країни відправлення від 19 грудня 2025 року №25PL301010003G2OB0, не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, оскільки надана позивачем експортна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, вичерпний перелік яких зазначений у ч.2 ст.53 МК України.

Надана декларація країни відправлення від 19 грудня 2025 року №25PL301010003G2OB0 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення (зокрема штрих-кодовий ідентифікатор), що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п.5 ч.5 ст.54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відтак, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд, також, не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак, за обставин цієї справи, відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд звертає увагу на те, що за практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000069/2 від 24 грудня 2025 року є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3 786,04 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 26.01.2026 №166.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000069/2 від 24 грудня 2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА” судовий збір у розмірі 3 786 гривень 04 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА” (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22Б, код ЄДРПОУ 45007535).

Відповідач: Рівненська митниця (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, код ЄДРПОУ 43958370).

Суддя Ю.Ю. Сорока