Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №140/11363/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/11363/24 пров. № А/857/6499/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Затолочного В.С., Обрізка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року (головуючий суддя Костюкевич С.Ф., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюпол Україна» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування шкоди та стягнення пені,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дюпол Україна» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про: визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Волинській області, яка полягає у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Дюпол Україна» у розмірі 177 520,00 грн; зобов`язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Дюпол Україна» суми податку на додану вартість у розмірі 177 520,00 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Волинській області щодо невнесення інформації про узгодження суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Дюпол Україна» у розмірі 177 520,00 грн у Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області внести інформацію щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Дюпол Україна» у розмірі 177 520,00 грн у Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюпол Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 5 028,00 (п`ять тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що з метою виконання Рішення суду, яке набрало законної сили, ГУ ДПС У Волинській області внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування суму в розмірі 177 520, 00 грн. Скріншоти з реєстру відшкодування ПДВ додані до матеріалів справи, з них вбачається у графі «сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджена за результатами оскарження» - внесена сума 177 520 грн. Отже відповідно ГУ ДПС у Волинській області внесено таку суму до реєстру відшкодування.

Звертає увагу, що не лише з наданого витягу можна встановити те, що така інформація була внесена до Реєстру, Реєстр відшкодування ПДВ є у вільному доступі, звідти також вбачається, що контролюючим органом було внесено таку суму до реєстру відшкодування, що судом першої інстанції до уваги не взято.

Разом з тим, відповідно до інформації з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ станом на 24.10.2024 року сума залишку невідшкодованого ПДВ ТОВ «ДЮПОЛ Україна» по декларації за червень 2020 року становить 177 520,00 грн.

Зазначене пояснюється тим, що ТОВ «ДЮПОЛ Україна» із 09.07.2020 року анульовано свідоцтво платника ПДВ та рахунок, зазначений в заяві на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за 06.2020 року, яка оскаржувалась в судовому порядку, закритий 21.11.2021 року.

При цьому звертає увагу, що Позивач анулював свідоцтво платника ПДВ ще до набрання законної сили судового рішення, а саме постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду - 04.07.2023, а Позивач анулював свідоцтво - 09.07.2020 та закрив свій рахунок 21.11.2021 року.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Дюпол Україна» які полягають у визнанні протиправною бездіяльності ГУДПС у Волинській області у зв`язку з невнесенням даних до Реєстру відшкодування ПДВ та про зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області внести до даного реєстру відомості які стосуються відшкодування не підлягають задоволенню, адже контролюючим органом добровільно, ще до подання ТОВ «Дюпол Україна» позову, на виконання судового рішення по справі № 140/1025/21, було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування суму в розмірі 177 520,00 грн, що підтверджується витягом з даного Реєстру, а отже підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Дюпол Україна» відсутні.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то апелянт вважає, що задоволення судом відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн не є співмірним з обсягом виконаної роботи. При цьому дана справа розглядається у спрощеному провадженні, а також не є справою значної складності та не потребує дослідження до прикладу великої кількості документів чи доведення реальності господарських операцій.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що з 31.08.2020 по 04.09.2020 проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Дюпол Україна» (код ЄДРПОУ42060952) з питань правомірності формування від`ємного значення податку на додану вартість за червень 2018 року, січень 2019 року, травень 2019 року, червень 2020 року та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2020 року, за результатами якої складено акт від 11.09.2020 № 12281/03-20-04-02/42060952, яким встановлено порушення ТзОВ «Дюпол Україна» вимог пп. 14.1.36, п.п. 14.1.231, п. 14.1 ст.14, п. 44.1, п.187.1 ст.187, абз 2 п.188.1 ст.188 , п. 189.1 статті 189, п. 198.5 статті 198, абз. «б» п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПК України), ст.1, ст. 2, ст. 3, ст. 4, ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186, та наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289 із змінами і доповненнями, що призвело до заниження ТзОВ «Дюпол Україна» суми податкових зобов`язань по декларації за червень 2020 року в розмірі 177 520 грн., в результаті чого платником завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку по декларації за червень 2020 року в розмірі 177 520 грн.

23.10.2020 на підставі даного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення №00001790402, яким встановило завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 177 520 грн. та застосувало штрафні (фінансові) санкції в розмірі 44 380 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, звернувся з позовом до суду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі №140/1025/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 23.10.2020 №00001790402.

ГУ ДПС у Волинській області зверталось до Касаційного адміністративного суду для оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023. 25.09.2023 ухвалою Касаційного адміністративного суду по справі №140/1025/21, було відмовлено у відкритті провадження.

Після закінчення процедури судового оскарження, контролюючим органом самостійно не внесено до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.

05.09.2024 ТзОВ «Дюпол Україна» звернулося до ГУ ДПС України у Волинській області та до Державної податкової служби України із заявою про внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

На момент звернення до суду від ГУ ДПС України у Волинській області та від ДПС України не отримано жодного рішення про результати розгляду вказаної заяви.

Не погодившись з бездіяльністю ГУ ДПС у Волинській області, яка полягає у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 177 520,00 грн, ТзОВ «Дюпол Україна» звернулось з вказаним позовом до суду.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 200.7.1. пункту 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

У пункті 200.10 статті 200 ПК України вказано, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Нормами пункту 200.12 статті 200 ПК України передбачено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку. У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст. 60 ПІК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п. 60.5 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на вказане вище суд першої інстанції правильно вважав, що у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (Порядок № 26).

Пунктом 7 Порядку №26 передбачено, що інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до пункту 12 Порядку №26 узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню. Разом з тим, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС (ДПС) в Реєстрі інформації про її узгодження.

З огляду на це суд слушно зауважив, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Таким чином, з метою повернення суми з податку на додану вартість за червень 2020 року контролюючий орган повинен був внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

При цьому правильним є твердження, що процедура повернення сум бюджетного відшкодування визначена Порядком №26 та є обов`язковою для здійснення перерахунку сум відшкодування на рахунок платника податків. Обов`язок щодо внесення відповідних даних до Реєстру на момент виникнення спірних правовідносин покладено саме на відповідача. Забезпечення технічної можливості внесення даних до Реєстру також є обов`язком суб`єкта владних повноважень та відсутність такої можливості не може покладати додатковий тягар та викликати негативні наслідки для платників податків. Таким чином, відповідачем порушено встановлений Податковим кодексом України обов`язок щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого бюджетного відшкодування за заявою поданою позивачем.

Відтак, суми бюджетного відшкодування вважаються узгодженими у випадку, якщо контролюючим органом не було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення (у випадку, якщо такі були винесені податковим органом на підставі здійснення перевірки інформації, зазначеної у поданій платником податків декларації).

З матеріалів справи вбачається, що сума бюджетного відшкодування за червень 2020 року набула статусу узгодженої з дня набрання законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі №140/1025/21 (04.07.2023). Однак, податковим органом не було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість червень 2020 року, в сумі 177 520,00 грн.

Надаючи оцінку вимозі про зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої підприємством за червень 2020 року в розмірі 177 520,00 грн, суд правильно врахував, що ту обставину, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі №140/1025/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 23.10.2020 №00001790402.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду по справі №140/1025/21 від 25.09.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі №140/1025/21.

Відтак, з урахуванням положень Порядку №26, який передбачає автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ органом казначейства лише після внесення контролюючим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгоджену суму такого бюджетного відшкодування, вірним є висновок, що належним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання податкового органу вчинити певні дії щодо внесення до вказаного Реєстру таких даних і саме на відповідача має бути покладено обов`язок щодо внесення таких даних до Реєстру.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04 лютого 2021року у справі № 280/4245/19, яка є обов`язковою для застосування адміністративним судом згідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відхиляючи твердження відповідача про відсутність поточного рахунку у ТзОВ «Дюпол Україна», то суд першої інстанції правильно зауважив, що відповідачу доступна інформація про всі відкриті поточні банківські рахунки в банківських установах з Електронного кабінету платника податків. Як вбачається із доданого позивачем витягу з електронного кабінету ТзОВ «Дюпол Україна», внаслідок змін в обслуговуючому банку, нумерація рахунку позивача була змінена без ініціативи платника податків, рахунок не закривався, тому вказане свідчить про можливість контролюючого органу самостійно вчинити всі дії необхідні для узгодження суми бюджетного відшкодування, однак відповідач жодних дій для цього не вчиняв.

Враховуючи, що відповідачем у строки передбачені п. 200.13 ст. 200 ПКУ не було вчинено відповідних дій, спрямованих на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області внести інформацію щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТзОВ «Дюпол Україна» у розмірі 177 520,00 грн у Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, §31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню

Крім того колегія судів вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням вимог статей 132, 134, 139, КАС України вірно вирішив, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області слід стягнути судові витрати у сумі 5 028,00 грн, з них 2 000,00 грн - витрати на правничу допомогу адвоката та 3 028,00 грн - судовий збір.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі №140/11363/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя М.А. Пліш

судді Л. П. Іщук

І. М. Обрізко