Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №489/2138/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №489/2138/26

Суддя: Валігурський Г. Ю.

Справа № 489/2138/26

Провадження № 3/489/662/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 травня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

в с т а н о в и в:

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №723268 від 28.02.2026 ОСОБА_1 інкримінується, що вона 28.02.2026 о 12:00 в кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями та цигарками без марок акцизного податку, а саме: продала ОСОБА_2 100 гр горілки за ціною 15 грн, чим порушила вимоги п. 226.5 п. 226.6 ст. 226 Податкового кодексу України.

Дії ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненому правопорушенні не визнала, пояснила, що у кіоску вказаному в протоколі про адміністративне правопорушення не працює. Орендарем вказаного кіоску є ФОП ОСОБА_3 на прохання якого за оплату вона здійснює прибирання приміщення. 28.02.2026 приблизно о 10 - 11 годині вона перебувала у кіоску, прибирала. Разом з нею був її чоловік, який лагодив кавомашину. У цей час до кіоску зайшли чотири особи, які назвались поліцейськими та повідомили, що вона продала не відомій особі 100 грам алкоголю. Продаж алкоголю вона заперечувала, намагалась з`ясувати обставини продажу алкоголю. Вона та чоловік надавали працівникам поліції пояснення із запереченням торгівлі у кіоску. Проте працівники поліції склали відносно неї протокол про адміністративне правопорушення. Також працівники поліції вилучили з підсобного приміщення наявні алкогольні напої у тетрапаках та пластикових пляшках, які їй не належать, а також цигарки які вона перед цим придбала на ринку для сина. Чи були на цигарках акцизні марки уваги не звертала. Під час цих подій інших осіб, крім неї з чоловіком та працівників поліції, в т.ч. свідків та понятих, у приміщенні кіоску не було.

До справи про адміністративне правопорушення були додані документи, які досліджені під час розгляду справи, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №723268 від 28.02.2026 з фото до нього, в якому викладено обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 226.5, 226.6 ст. 226 Податкового кодексу України;

- пояснення ОСОБА_1 від 28.02.2026, яка зазначила, що 28.02.2026 приблизно з 11:00 год вона знаходилась в приміщенні торгівельного кіоску, розташованого на території ринку "Колос" за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 2А, знаходилась у вищезазначеному кіоску з чоловіком, ремонтувала кавову машину. Продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів не здійснювала;

- пояснення ОСОБА_2 від 28.02.2026, який зазначив, що 28.02.2026 близько 12:00 год він прибувши за адресою: м. Миколаїв, просп. Миру, 2-А на ринку Колос, у кіоску він придбав 100 гр горілки в невідомої йому раніше особи за ціною 15 грн та випив;

- протоколи огляду від 28.02.2025 в яких зазначено, що під час огляду торгівельного кіоску, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено 13,7 літрів алкогольних напоїв, 12 пачок цигарок без марок акцизного податку, 68,4 літри вина;

- квитанція про отримання речей і документів, вилучених (отриманих) під час провадження у справах про адміністративне правопорушення №302;

- копія протоколу серії ВАД №874146 від 28.02.2026 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 складений відносно ОСОБА_1 .

Оцінюючи досліджені докази, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Частиною 1 ст. 156 КУпАП встановлена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 156 КУпАП, є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення.

Зазначені відносини регулюються Податковим кодексом України; законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального»; «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» та іншими нормативно-правовими актами.

Викладена у протоколі серії ВАД №723268 від 28.02.2026 суть правопорушення є неконкретною, оскільки у протоколі вказано, що роздрібною торгівлею тютюновими виробами та алкогольними напоями без марок акцизного податку ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 226.5, 226.6 ст. 226 Податкового кодексу України, проте не зазначено які саме тютюнові вироби за яку ціну, в якій кількості і кому продала ОСОБА_1 .

В поясненнях свідка ОСОБА_2 , доданих до протоколу останній зазначив, що він придбав в невідомої йому особи 100 г горілки за ціною 15 грн, про те, чи була горілка з марками акцизного податку останній не повідомив.

Будь-яких доказів здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі без марок акцизного податку тютюновими виробами матеріали справи не містять.

Вказане свідчить, що суть описаного особою яка склала протокол правопорушення та його правова кваліфікація, інкримінованого ОСОБА_1 є суперечливою і не дає чіткого розуміння в чому ж саме її обвинувачують, порушення якої норми вона допустила.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд розглядає в межах обставин протоколу про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, однак, матеріали справи не містять доказів, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Оскільки ОСОБА_1 заперечувала факт продажу алкоголю та тютюнових виробів, з метою встановлення всіх обставин у справі свідок ОСОБА_2 викликався для допиту, однак до суду не прибув.

Не зафіксовано і до протоколу не додано інших доказів здійснення продажу горілки та тютюнових виробів ОСОБА_1 у вказаному кіоску.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

На переконання суду, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, тоді як, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Оскільки провадження у справі підлягає закриттю без накладення адміністративного стягнення, тому відповідно до ст. 265 КУпАП вилучені під час складення протоколу речі підлягають поверненню володільцеві, у якого були вилучені.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 265, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

68,4 л вина, 13,7 л алкоголю, 12 пачок сигарет, які вилучені 28.02.2026 згідно квитанції №302 та зберігаються у ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області, повернути власнику (законному володільцю).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.

Суддя Г.Ю. Валігурський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua