Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №320/15751/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/15751/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

суддів - Осіпової О.О., Златіна С.В.,

за участю секретаря судового засідання – Андренко Д.В.,

представника позивача – Мишолов Р.О.,

представників відповідача: Гулієвої З.Н., Гніденко Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» (далі по тексту – позивач, ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області 31.08.2023 №00161010701 форми «Р», які ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 14 209 794 грн, з яких 13 029 779 грн - сума грошового зобов`язання, 1 180 015 грн сума штрафних (фінансових санкцій);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головні управлінням ДПС у Київській області 31.08.2023 №00161020701 форми «Р», яким ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 15 550 094 грн, з яких 14 136 449 грн - сума грошового зобов`язання, 413 646 грн сума штрафних (фінансових санкцій).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог норм податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо поставки товару та надання послуг між ним та контрагентами мали реальний характер, товар поставлено, а послуги надані, та належним чином оплачені позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Як зазначає позивач, відповідачем не наведено жодного належного доказу на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між позивачем та контрагентами у періоді, що перевірявся, а відтак, вважає твердження контролюючого органу про безпідставне завищення позивачем суми податкового кредиту та, як наслідок, заниження зобов`язань зі сплати податку на додану вартість, необґрунтованими. Крім того, позивач вказав на те, що при укладенні та виконанні договорів з контрагентами він діяв добросовісно, відповідно до ділової мети підприємницької діяльності, та не був обізнаний про будь-які можливі правопорушення зі сторони контрагентів, а тому не повинен нести негативні наслідки за недотримання податкової дисципліни іншими платниками податків. Тому, на думку позивача, оскаржувані рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону, відтак просить суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішення суду, ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» подало до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити з огляду на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, позивач наголошував на реальності здійснених господарських операцій з контрагентами, зокрема з ТОВ «ТОРГ СТРОЙ», TOB «EKOCИCTEMЗ» та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ», які були належним чином задокументовані, шляхом складення відповідних договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

При цьому, послуги та ТМЦ придбані у ТОВ «ТОРГ СТРОЙ», TOB «EKOCИCTEMЗ» та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ», було оприбутковано підприємством та відображено ПДВ, про що в бухгалтерському обліку зроблені відповідні записи. Вищезазначені операції відображено у картці рахунку 201 за відповідні періоди. Як вбачається із наданих документів, підприємство купувало матеріали та придбавало послуги для власної діяльності та сплачувало їх вартість відповідно до чинного законодавства України. Придбані ТМЦ були оприбутковані та використані у власній господарській діяльності. На підтвердження чого ГУ ДПС у Київській області було надано документи бухгалтерського та податкового обліку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Головне управління ДПС у Київській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу, у якій просили відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі. Зазначив, що за результатами наданих ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами встановлено відсутність здійснення задокументованих господарських операцій та їх непідтвердження первинними документами, у зв`язку з відсутністю легального походження товару та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення такої діяльності, відсутністю трудових ресурсів, основних засобів, відсутністю первинних документів, які повинні супроводжувати такі операції згідно чинного законодавства. Крім того, відповідно до інформаційних баз даних ДПС у періодах, що документально оформлювалися господарські операцій позивача з ТОВ «ТОРГ СТРОЙ», TOB «EKOCИCTEMЗ» та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ», у вказаних контрагентів були відсутні основні засоби для постачання товарів та надання задокументованих транспортних послуг. Крім того, перевіркою встановлено, що вищевказаними контрагентами не подаються до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність цих суб`єктів господарювання.

Відповідач наголошував, що належних доводів та доказів на спростування вказаних тверджень позивачем не наведено та не надано.

При цьому, ГУ ДПС у Київській області стверджувало, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано нереальність господарських операцій з контрагентами, в результаті документування яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту та зменшено позитивне значення об`єкта оподаткування (прибуток) при визначенні податку на прибуток у періоди, що перевірялися.

Після надходження адміністративної справи до суду апеляційної інстанції, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.02.2026.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 18.03.2026.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 суд відклав судове засідання у справі на 07.04.2026.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 21.04.2026.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 13.05.2026.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 суд відклав судове засідання у справі на 19.05.2026.

Головним управлінням ДПС у Київській області було надано до суду додаткові пояснення.

Також додаткові пояснення надані до суду представником ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ».

У судове засідання, призначене у справі на 19.05.2026 з`явилися представники сторін.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позову та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представники відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги та зазначили, що згідно наявних матеріалів справи ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» здійснено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій з його контрагентами, а саме: ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41293858), TOB «EKOCИCTEMЗ (код ЄДРПОУ 35467692) та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 31366140). Зокрема, представники відповідача у судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла таких висновків.

На підставі направлень від 22.12.2021 №9124, №9125, №9126, №9127, №9158, відповідно до пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік та наказу від 21.12.2021 №2982-п проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.05.2018 по 30.09.2021, валютного - за період з 29.05.2018 по 30.09.2021; з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 29.05.2018 по 30.09.2021, іншого законодавства за період з 29.05.2018 по 30.09.2021.

Перевіркою встановлено, що діяльність позивача з ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41293858), ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ» (код ЄДРПОУ 35467692) та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 31366140) має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв?язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

За результатами перевірки складено акт від 21.01.2022 №1013/10-36-07-01/42163452 та визначені порушення ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ»:

- абзацу 8 ст.4 ст.8. ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями), п.5 П(С)БО №15 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14121999 за №860/4153 (із змінами та «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290. доповненнями), п.5 П(С)БО №11 «Зобов?язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (із змінами та доповненнями); п.5, п.6. п.7, п.8, н1.9 П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248: п.п.14.1.13. п.п.14.1.36., п.п. 14.1.257, п.14.1. ст.14. п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 13029779 грн., у тому числі: за 2018 рік на суму 6760866 грн., за 2019 рік на суму 5039281 грн.. за 2020 рік на суму 1229633 грн.;

- п. 198.1, п.198.3, н.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 14136449 грн. в тому числі: за серпень 2018 на суму 1577483 грн.; за вересень 2018 на суму 264616 грн.; за жовтень 2018 на суму 1080715 грн.; за грудень 2018 на суму 2476335 грн.; за березень 2019 на суму 879640 грн.; за червень 2019 на суму 972974 грн.; за липень 2019 на суму 1334040 грн.; за серпень 2019 на суму 95446 грн.; за вересень 2019 на суму 2039493 грн.; за жовтень 2019 на суму 761300 грн.; за листопад 2019 на суму 92237 грн.; за грудень 2019 на суму 83900 грн.; за серпень 2020 на суму 851538 грн.; за вересень 2020 на суму 4763 грн.: за листопад 2020 на суму 160065 грн.; за липень 2021 на суму 490054 грн.; за серпень 2021 на суму 8333 грн., за вересень 2021 на суму 963516 грн.; п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, у результаті чого завищено від?ємне значення різниці між сумою податкових зобов?язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 82666 грн., в тому числі за вересень 2021 року на суму 82666 грн.;

- п.120.1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України через відсутність зареєстрованих податкових накладних; проведення посадовими особами ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» (код ЄДРПОУ 42163452) господарських операцій з підприємствами: ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41293858), TOB «EKOCИCTEMЗ» (код ЄДРПОУ 35467692) в частині придбання асфальтобетонної суміші на загальну суму 8 698 280,00 грн.. які мають ознаки нереальних операцій або операцій, що фактично не здійснюються, а супроводжуються лише документальним оформленням, та мають ознаки підозрілих фінансових операцій відповідно вимог ст.21 Закону України від 14.10.2014 № 1702-VII, від 06.12.2019 року, №361- IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів. одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і можуть бути пов?язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом;

- фінансові операції ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГЯ» (код ЄДРПОУ 42163452) з підприємствами постачальниками товарів: ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41293858), ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ» (код ЄДРПОУ 35467692) на загальну суму 8 698 280,00 грн. мають ознаки, визначені п.п.12 п. 2.1 розділу ІІ Положення про організацію роботи при виявленні органами ДПС фінансових операцій, які можуть бути пов?язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого Наказом №269 від 12.06.2020, а саме «перерахування або отримання коштів від суб?єкта господарювання за операції. щодо яких існує ймовірність нереальності їх здійснення».

Не погодившись із висновками акту перевірки від 21.01.2022 №1013/10-36-07-01/42163452 ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» 14.08.2023 подано заперечення на акт перевірки.

25.08.2023 комісією Головного управлінням ДПС у Київській області з питань розгляду заперечень листом за вих. №21210/12/10-36-07-01-06 повідомлено, що заперечення залишені без задоволення, а висновки акта від 21.01.2022 № 1013/10-36-07-01/42163452 - без змін.

31.08.2023 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення рішення:

- №00161010701 форми «Р», яким ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» збільшено суму грошового зобов?язання з податку на прибуток у розмірі 14 209 794 грн, з яких 13 029 779 грн - сума грошового зобов?язання, 1 180 015 грн - сума штрафних (фінансових санкцій);

- №00161020701 форми «Р», яким ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» збільшено суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість у розмірі 15 550 094 грн, з яких 14 136 449 грн - сума грошового зобов?язання, 1 413 646 грн - сума штрафних (фінансових санкцій);

- №00161030701 форми «В4», яким ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2021 року у сумі 82 666 грн; №00161040701 форми «ПН», яким ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» нараховано штраф у сумі 3400 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що належних доводів та доказів на спростування тверджень, викладених в акті перевірки щодо нереальності здійснення господарських операцій проведених з ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41293858), TOB «EKOCИCTEMЗ» (код ЄДРПОУ 35467692) та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 31366140) позивачем надано не було.

Також суд зазначив, що такі обставини як відсутність підтвердження джерела походження товару за ланцюгом походження, наявність вироку щодо директора ТОВ «Будівельна Компанія» «Нові Горизонти» (код 39387168), яким підтверджено непричетність у 2015 та 2016 роках у здійсненні задокументованої господарської діяльності, у сукупності свідчать про відсутність реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Будівельна Компанія» «Нові Горизонти» щодо виконання будівельних робіт.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано нереальність господарських операцій контрагентами, а саме з: ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41293858), TOB «EKOCИCTEMЗ» (код ЄДРПОУ 35467692) та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 31366140), в результаті документування яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту та зменшено позитивне значення об`єкта оподаткування (прибуток) при визначенні податку на прибуток у періоди, що перевірялись. Також встановлено, що позивачем під час перевірки не надано товарно-транспортні накладні на перевезення/переміщення будівельних матеріалів, складених під час документально оформлених операцій з ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ» та ТОВ «ТОРГ СТРОЙ». Вказана обставина свідчить про відсутність відомостей про перевізників, місце розвантаження та навантаження будівельних матеріалів, напрямок руху від контрагента-постачальника до місця вигрузки. Позивачем також під час перевірки не надано документів, які б відображали та підтверджували операції щодо зберігання придбаної продукції, складські квитанції або інші документи на отримання та передачу.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд першої інстанції зазначив, що вищевказані обставини в сукупності свідчать про те, що укладені між позивачем та його контрагентами договори та первинні документи не опосередковуються реальним виконанням задокументованих операцій, які становлять його предмет, фактично контрагентами позивача здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання продукції / надання послуг, а наявність первинних документів не надає права платнику податків на формування даних податкового обліку в тому разі, якщо зафіксована в первинних документах господарська операція фактично не відбулася.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, врегульовано статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Абзацом 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пунктів 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Таким чином, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Отже, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Доцільно зауважити, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов залучення підрядної установи, змісту робіт, що замовляються, доцільність залучення контрагента та можливість ним виконати замовлені послуги.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Вказана позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 31 березня 2020 року у справі №820/7521/15, 18 вересня 2020 року у справі №816/2211/18, 28 квітня 2021 року у справі №160/1283/19.

Досліджуючи питання правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів вказує наступне.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є встановлена перевіркою відсутність реальності господарських операцій позивача з контрагентами, а саме з: ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41293858), TOB «EKOCИCTEMЗ» (код ЄДРПОУ 35467692) та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 31366140).

Як вбачається з матеріалів справи, в періоді, що перевірявся, ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» включено до податкового кредиту з ПДВ вартість сум ПДВ, сформованих на підставі взаємовідносин позивача з контрагентами, а саме з : ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41293858), TOB «EKOCИCTEMЗ» (код ЄДРПОУ 35467692) та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 31366140). Документування вищевказаних операцій також вплинуло на суму податку на прибуток.

Зокрема, судом встановлено, що між ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» та ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41293858) було укладено:

- договір про надання послуг №03/08-18 від 03.08.2018, відповідно до якого передбачалось надання послуг автомобільного транспорту, техніки, спецтехніки, обладнання, машин, механізмів із водієм;

- договір поставки №08/01 від 08.01.2019, за яким ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» поставляло матеріали;

- договір поставки №20/07 від 20.07.2018 за яким ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» поставлялось асфальтобетону суміш, бетонні суміші, розчин, залізобетонні та бетонні вироби, бітум дорожній, щебінь гранітний та відсів гранітний різних фракцій.

Судом також встановлено, що між ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» із ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ» укладено:

- договір про надання послуг від 01.11.2018 №01/11/18-1, відповідно до якого Постачальник зобов?язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця будівельні матеріали, а покупець зобов?язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору. Поставка товару здійснюється відповідно до видаткових накладних, що є невід??ємною частиною даного договору. Товар постачається на умовах самовивозу покупцем, або на інших умовах.

- договір надання послуг від 12.05.2020 №12/05/20-1, відповідно до якого Постачальник зобов?язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця будівельні матеріали, а покупець зобов?язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору. Поставка товару здійснюється відповідно до видаткових накладних, що є невід?ємною частиною даного договору. Товар постачається на умовах самовивозу покупцем, або на інших умовах;

- договір про надання від 22.06.2020 №22/06/20-1 між ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» та ТОВ «ЕКОСИСТЕМ3», відповідно до якого Постачальник зобов?язується передати у встановлений у даному договорі терміни у власність покупця будівельні матеріали, а покупець зобов?язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору. Поставка товару здійснюється відповідно до видаткових накладних, що є невід?ємною частиною даного договору. Товар постачається на умовах самовивозу покупцем, або на інших умовах;

- договір надання послуг 10.07.2020 №10/07/20-1 між ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» та ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ», відповідно до якого Постачальник зобов?язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця будівельні матеріали, а покупець зобов?язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору. Поставка товару здійснюється відповідно до видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного договору. Товар постачається на умовах самовивозу покупцем, або на інших умовах.

Разом з тим судом було встановлено, що між ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» (Покупець) та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ» (Постачальник) укладено договір поставки №20/08 від 31.08.2018, згідно якого Постачальник зобов?язується поставляти у власність покупця асфальтобетонну суміш згідно з специфікаціями, а покупець зобов?язується приймати та своєчасно здійснювати оплату замовленої ним продукції. Продукція за цим договором постачається окремими партіями за письмовою заявкою покупця в якій вказується кількість продукції, номенклатура, адреса доставки.

На підтвердження отримання та сплати товарів і послуг на підставі вищевказаних документально оформлених операцій позивачем надано копії договорів, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткових накладних та платіжних доручень.

На підставі задокументованих операцій з ТОВ «ТОРГ СТРОЙ», TOB «EKOCИCTEMЗ» та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ» виписано та зареєстровано на користь позивача податкові накладні.

Разом з тим, з акту перевірки вбачається, що за результатами наданих ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами встановлено відсутність здійснення задокументованих господарських операцій та їх непідтвердження первинними документами, у зв`язку з відсутністю легального походження товару та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення такої діяльності, відсутністю трудових ресурсів, основних засобів, відсутністю первинних документів, які повинні супроводжувати такі операції згідно чинного законодавства.

Як вбачається з акту перевірки, відповідно до інформаційних баз даних ДПС у періодах, що документально оформлювалися господарські операцій позивача з ТОВ «ТОРГ СТРОЙ», TOB «EKOCИCTEMЗ» та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ», у вказаних контрагентів були відсутні основні засоби для постачання товарів та надання задокументованих транспортних послуг.

Крім того, перевіркою встановлено, що вищевказаними контрагентами не подаються до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність цих суб`єктів господарювання.

Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що належних доводів та доказів на спростування вказаних тверджень відповідача позивачем не наведено та не надано до суду, з огляду на наступне.

Щодо посилання контролюючого органу про відсутність основних фондів у контрагентів, не подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність підприємствами контрагентами варто зазначити, що інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів, носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем.

Пунктом 83.1 ст. 83 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1 документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

З огляду на приписи приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень - рішень.

При цьому на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, як того вимагають приписи процесуального закону.

Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару позивачу, обумовленого укладеними договорами, надано не було, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судом, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку як позивача так і контрагентів та злагодженості дій між ними.

Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18, від 30.09.2021 у справі №400/1986/19 та фактично була врахована колегією суддів під час вирішення цієї справи.

Як вбачається з акта перевірки, перевіряючими не відображено у ньому зауважень стосовно первинних документів, якими задокументовані господарські операції ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» з ТОВ «ТОРГ СТРОЙ», TOB «EKOCИCTEMЗ» та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ», зокрема договорів, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткових накладних та платіжних доручень. Так, контролюючим органом не зазначено про наявність дефектів у зазначених документах, відсутності підписів тощо, що в силу вимог закону мого б свідчити про втрату сили первинного документа та непідтвердження даних податкового обліку.

Підтвердженням господарської операції, виходячи з визначення Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є саме: рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Колегія суддів зазначає, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Зокрема, щодо взаємовідносин з ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» та ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ» контролюючий орган зазначив про не надання до перевірки:

- товарно-транспортних накладних на перевезення/переміщення будівельних матеріалів, у зв`язку з чим не можливо встановити перевізників, місця розвантаження та навантаження будівельних матеріалів, напрямок руху від контрагента-постачальника до місця вигрузки, тобто неможливо підтвердити факт руху будівельних матеріалів;

- документи, які б відображали та підтверджували операції щодо зберігання придбаної продукції, складські квитанції або інші документи на отримання та передачу;

- сертифікати якості, сертифікати відповідності, технічні паспорти з пакетом документів від ТОВ «ТОРГ СТРОЙ», ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ» які свідчать про придбання та фактичне надходження даного виду товару, зазначеного у видаткових та податкових накладних, виписаних ТОВ «ТОРГ СТРОЙ», ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ» на адресу ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ»;

- відсутні документи, які б підтверджували місця надання послуг (місто, район, область, частина дороги тощо).

Щодо взаємовідносин з ТОВ «УКСПЕЦСТРОЙ» до перевірки не надано:

- акта прийому передачі побутового приміщення;

- сертифікати якості, сертифікати відповідності, технічні паспорти з пакетом документів від ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ», які свідчать про придбання та фактичне надходження даного виду товару, зазначеного у видаткових та податкових накладних, виписаних ТОВ «УКСПЕЦСТРОЙ» на адресу ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ».

Колегія суддів зазначає, що укладені договори з ТОВ «ТОРГ СТРОЙ», ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ» безпосередньо пов`язані з основним видом господарської діяльності позивача - будівництво доріг і автострад.

При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що під час аналізу договорів з «ризиковими контрагентами» та первинних документів до них відповідачем не досліджувалися обставини щодо використання ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» придбаних послуг у ТОВ «ТОРГ СТРОЙ», ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ» та ТОВ «УКСПЕЦСТРОЙ» в подальшій господарській діяльності (мети та цілей такої закупівлі послуг).

При цьому, колегією суддів з метою офіційного з`ясування обставин у справі було витребувано у позивача пояснення та відповідні документи на підтвердження використання придбаних послуг у ТОВ «ТОРГ СТРОЙ», ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ» та ТОВ «УКСПЕЦСТРОЙ» у своїй господарській діяльності.

Так, позивачем надано до суду укладені договори:

- з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЕСЮ Україна» (код ЄДРПОУ 40216774) укладено Договір № 04/08 від 09 серпня 2018 року про надання послуг «Поточний середній ремонт автомобільної дороги О101012 Прилуки-Сергіївка-Горбачівка-Яготин на ділянці км 24+000 – км 31+100» (далі – Договір № 04/08). У даній публічній закупівлі Замовником є - Департамент регіонального розвитку та житлово комунального господарства Київської обласної державної адміністрації, Підрядником– ТОВ «Будівельна компанія «ЕСЮ Україна», Субпідрядником - ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ»;

-з ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ» укладено Договір будівельного підряду по об`єкту «Капітальний ремонт дороги з тротуарами по вул. Курортна в м. Ірпінь Київської області» № 291-с-18 від 03 вересня 2018 року (далі – Договір № 291-с-18). У даній публічній закупівлі Замовником є - Департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації, Підрядником – ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ», Субпідрядником - ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ»:

- з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЕСЮ Україна» (код ЄДРПОУ 40216774) укладено Договір про надання послуг «Поточний середній ремонт автомобільної дороги О100610 Бровари-Требухів-Гора на ділянці км 0+000-км 7+300» № 01/07 від 27 липня 2018 року;

- з Департаментом регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 21467647) укладено Договір будівельного підряду по об`єкту «Капітальний ремонт дороги про пров. Цегельний (від №2 до № 16в) в м. Васильків Київської області» № 286-18 від 05 вересня 2018 р. У даній публічній закупівлі Замовником є - Департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації, Підрядником –- ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ»;

- з Департаментом регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 21467647) укладено Договір будівельного підряду по об`єкту «Капітальний ремонт дороги по вул. Верхня Лугова в м. Васильків Київської області» № 283-18 від 27 серпня 2018 року (далі Договір № 283-18). У даній публічній закупівлі Замовником є - Департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації, Підрядником –- ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ»;

- з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЕСЮ Україна» (код ЄДРПОУ 40216774) укладено Договір про надання послуг «Поточний середній ремонт дороги О100801 Литвинівка-Демидів на ділянці км 5+100-км 6+700» № 01/06 від 27 липня 2018 року (далі – Договір № 01/06). У даній публічній закупівлі Замовником є - Департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації, Підрядником – ТОВ «Будівельна компанія «ЕСЮ Україна», Субпідрядником - ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ».

Аналізом зазначених первинних документів використання отриманих послуг у господарській діяльності позивача, судом встановлено, що ТОВ «УКСПЕЦСТРОЙ» на місця виконання робіт із ремонту автомобільних доріг було поставлено матеріали, зокрема асфальтобетонна суміш, бітумна емульсія. При цьому, ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» поставлялася бітумна емульсія та надавалися послуги автоперевезення.

Крім того, у матеріалах справи наявні паспорти на асфальтобетонні суміші, паспорти на бітумну емульсію, товарно-транспортні накладні щодо перевезення товару на замовлення ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ», довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

Своє чергою, судом встановлено, що придбані товари та отримані послуги використовувались позивачем у межах здійснення власної господарської діяльності, зокрема при виконанні договорів підряду, що підтверджується актами виконаних робіт та іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Спростовуючи доводи контролюючого орану, суд погоджується з тим, що усі господарські операції вчинені позивачем з метою ведення господарської діяльності, зокрема будівництва доріг (здійснення ремонтних робіт), тобто у ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» була конкретна ділова мета отримати конкретний економічний ефект від його діяльності прибуток.

Щодо доводів контролюючого органу про те, що до перевірки не надано товарно-транспортних накладних суд зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за № 128/2568) (далі - Правила), перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Як встановлено судом, позивачем було надано до суду товарно-транспортні накладні, складені в ході виконання господарських операцій з ТОВ «ТОРГ СТРОЙ» та ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ».

Оглядом зазначених товарно-транспортних накладних для всебічності розгляду у взаємозв`язку з іншими первинними документами, судом встановлено, що останні містять інформацію щодо господарських операцій – перевезення товару на замовлення ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ».

Між тим, колегія суддів зазначає, що податковим органом не аргументовано безпосереднього відношення між відсутністю документів, які б підтверджували місця надання послуг (місто, район, область, частина дороги тощо) та реальністю чи нереальністю господарських операцій з огляду на наявність первинних документів, які дозволяють встановити зміст господарських операцій.

При цьому, деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Така позиція суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19 та 5 січня 2021 року у справі №820/1124/17.

У контексті викладеного, суд критично оцінює покликання контролюючого органу на відсутність у позивача сертифікатів якості, сертифікатів відповідності, технічних паспортів, з огляду на те, що оцінка поведінки учасників податкових правовідносин здійснюється насамперед із застосуванням норм податкового, а не інших галузей законодавства. Для з`ясування змісту господарської операції необхідно брати до уваги термінологію та вимоги податкового законодавства, а обґрунтування податкових правопорушень не може здійснюватися з посиланням на недотримання норм інших галузей законодавства.

Суд звертає увагу, що сертифікаційні документи на товар, які не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції, оскільки вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому неподання платником сертифікаційних документів на придбаний товар не може слугувати спростуванням реального виконання господарської операції.

Тобто, самі по собі паспорти/сертифікати якості/відповідності не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового Кодексу України, не приймають участі у формування даних бухгалтерського та податкового обліку, а відтак не можуть слугувати підставами для висновків щодо реальності господарських операцій.

Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2018 року у справі № 802/364/16-а, 16 жовтня 2018 року у справі № 804/9952/15 зазначив, що сертифікати відповідності (якості продукції) не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Таким чином відсутність зазначених документів ніяким чином не можу вплинути на реальність господарських операцій та правомірність формування податкового кредиту.

Доцільно зауважити, що відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних можливо встановити, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Стосовно аргументів про нереальність зазначених господарських операцій позивача з його контрагентами, суд вважає за доцільне зазначити, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Таким чином, у приписах частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які б свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що на час вчинення господарських операції контрагенти позивача – ТОВ «СТРОЙ ТОРГ», ТОВ «ЕКОСИСТЕМЗ» та ТОВ «УКРСПЕЦСТРОЙ» були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, а доказів протилежного відповідачем не надано.

Висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів, як і не подання такими контрагентами звітності, контролюючим органом зроблено на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер та сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

У ході розгляду справи суд першої інстанції не надав належну оцінку доказам, наданим позивачем.

Водночас, колегія суддів дослідила зібрані на підставі статті 9 КАС України докази, а також інші обставинам, зокрема, суд дослідив первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що в повній мірі відображають суть спірних господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення, що спростовує позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування витрат та податкового кредиту.

Отже, висновки викладені в акті перевірки зроблені тільки на припущеннях. Контролюючим органом не було надано до суду жодного доказу, який би свідчив про відсутність господарських операцій та ухилення від оподаткування позивача.

Разом з тим, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд виходить з того, що для підтвердження правомірності формування податкового обліку має значення не лише формальна наявність первинних документів, а фактичне здійснення господарських операцій, їх економічний зміст та спричинення реальних змін у майновому стані платника податків.

У цьому зв`язку колегією суддів оцінено сукупність наданих доказів, зокрема первинні документи, що підтверджують використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача.

Водночас відповідачем не доведено відсутність фактичного руху активів, не спростовано дані бухгалтерського та податкового обліку позивача, а також не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою отримання неправомірної податкової вигоди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують реальність здійснення господарських операцій, їх спрямованість на досягнення господарського результату, а також зміну майнового стану позивача.

Водночас відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факт здійснення таких операцій або свідчили про відсутність фактичного руху активів.

Також податковим органом не подано доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його контрагентів, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Апеляційний суд при вирішенні цієї справи також враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 7 липня 2022 року у справі 160/3364/19 (11-200апп21).

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, колегія суддів дійшла висновку, що первинні документи досліджені в ході судового розгляду та долучені до матеріалів справи складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з дотриманням положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій, а відтак позивачем правомірно сформовано дані податкового обліку за такими господарськими операціями.

Таким чином, висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій є необґрунтованими та ґрунтуються на припущеннях, що не можуть бути покладені в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Згідно зі ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За цих обставин податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31.08.2023 № 00161010701 форми «Р» в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 13 963 040, 78 грн ( грошове зобов`язання 13 172933 грн та штрафні санкції 131729,33 грн ) та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31.08.2023 № 00161020701 форми «Р» в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 14 490 226, 30 грн ( грошове зобов`язання 13 029 779 грн та штрафні санкції 1 180 014,63 грн ) не відповідають критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, тому їх належить визнати протиправними та скасувати.

В іншій частині податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню з огляду на встановленні в акті перевірки порушення, які жодним чином не спростовані позивачем.

Так, в акті перевірки контролюючий орган зазначив, що перевіркою відображених у рядку 4.1 Декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статі 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями що оподатковуються за «основною ставкою показників за період з 01.07.2018 по 30.09.2021 у загальній сумі 716 грн, встановлено їх заниження на загальну суму 963516, в тому числі за вересень 2021 року на суму 963516 грн.

Перевіряючими зазначено, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ», станом на 30.09.2021, відображено залишки товарно-матеріальних цінностей на балансі підприємства, які обліковуються на рахунках бухгалтерського обліку, а саме:

Д-т 10 «Основні засоби» на суму 180406,65 грн.

Д-т 11 «Інші необортні матеріальні активи» на суму 62690, 87 грн.

Д-т 12 «Нематеріальні активи» на суму 49162 грн.

Д-т 15 «Капітальні інвестиції» на суму 3723083,33 грн.

Д-т 20 «Виробничі запаси» на суму 56716,7 грн.

Д-т 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» на суму 5576,28 грн.

Д-т 23 «Виробництво» на суму 733394,66 грн.

Д-т 28 «Товари» на суму 6547,58 грн.

Загальна сума залишків становить 4817578,07 грн.

Під час проведення перевірки, представнику ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» вручено запит від 06.01.2022 № 274/6-10-36-07-01, у якому зазначалося про необхідність проведення позапланової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей станом на 30.09.2021.

Посадовими особами ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» в ході проведення перевірки інвентаризація не проводилась. Накази про проведення інвентаризації до перевірки не надавалося, відомості про залишки товарно-матеріальних цінностей до перевірки не надано.

З огляду на викладене, контролюючим органом підсумовано, що в порушення п.198.5 ст. 198 ПК України ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» занизило показники відображені у рядку 4.1 Декларацій «нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України за операціями, що оподатковуються за : основною ставкою на загальну суму 963516 грн., в тому числі за вересень 2019 року 963516 грн.

Колегія суддів зазначає, що позивач всупереч частини першої статті 77 КАС не спростував належними доказами зазначені доводи контролюючого органу, що вказує на правомірність нарахування позивачу грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 963516 грн (основне зобов`язання) та 96351,60 (штрафна санкція), визначеного у ппр від 31.08.2023 № 00161020701.

Крім того, актом перевірки підтверджено подання платником податку звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма №2) за 2019 рік (від 21.04.2020 № 9335504391). Відповідно до якого, платником відображено у рядку 2180 Звіту про фінансові результати «Інші операційні витрати» у розмірі 2637400 грн. До проведення перевірки надано загальну оборотно-сальдову відомість відповідно до якої: рахунок 92 «Адміністративні витрати» становить 1274239,39 грн. Рахунок 94 «Інші операційні витрати» становить 116929,25 грн. Враховуючи вищезазначене, у бухгалтерському обліку інші операційні витрати, платником відображені на загальну суму 1391168,64 грн.. Отже платником неправомірно включено до складу операційних витрат суму у розмірі 1246231 грн. 9ряд.2180- (рах92+раху 94) в.ч. за 2019 рік у сумі 1246231 грн.

Так, контролюючий орган зазначив, що в порушення п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» завищено показники у рядку 2180 «Інші операційні витрати» на загальну суму 1246231 грн., в т.ч. за 2019 рік на суму 1246231 грн.

Колегія суддів зауважує, що позивачем не спростовано зазначених тверджень контролюючого органу, не надано будь-яких доказів на підтвердження правомірності своїх дій шляхом включення інших операційних витрат до складу податку на прибуток в тому числі за 2019 рік в сумі 1246231 грн, відтак у частині нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 246754,00 згідно ппр від 31.08.2023 № 00161010701 є правомірним.

Інші доводи учасників справи не спростовують вищенаведених висновків суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Крім іншого, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, під час звернення до суду з вимогами майнового характеру – щодо скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень позивачем сплачено судовий збір у розмірі 30280 грн, що становить максимальну величину розміру судового збору за звернення до суду з вимогами майнового характеру юридичною особою.

З урахуванням тієї обставини, що судом скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині, колегія суддів зазначає, що належною сумою, що підлягає стягненню на користь позивача є розмір судового збору – 29068,80 грн (30280 грн х 96 % / 100% (пропорція: загальна сума судового збору - 30280 грн при ціні позову 29 759 888 грн, що становить 100%; задоволена частина позовних вимог становить 28 453 267,08 грн та складає 96 % від ціни позову (28 453 267,08 / 29 759 888 х 100%)).

Керуючись ст. ст. 139, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 – задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 скасувати частково.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31.08.2023 № 00161010701 форми «Р» в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 13 963 040 (тринадцять мільйонів дев`ятсот шістдесят три тисячі сорок) грн 78 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31.08.2023 № 00161020701 форми «Р» в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 14 490 226 (чотирнадцять мільйонів чотириста дев`яносто тисяч двісті двадцять шість) грн 30 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» (ідентифікаційний код 42163452, місцезнаходження: вул. Грушевського, 23, м. Васильків, Обухівський район, Київська область, 08601) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797, місцезнаходження: вул. Святослава Хороброго, 5А, м. Київ, 03151) судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору у розмірі 29068 (двадцять дев`ять тисяч шістдесят вісім) грн 80 коп.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 в адміністративній справі № 320/15751/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст постанови буде виготовлено протягом п`яти днів.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.05.2026.