Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №320/16017/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/16017/24 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

08.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії від 20 лютого 2024 року № 104250018184 за зверненням за ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 02 грудня 2023 року, у відповідності до пункту 1 частини другої статті 114 статті Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позов мотивовано тим, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірні періоди, а тому останні мають бути зараховані до страхового та пільгового стажу.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 р. позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії від 20 лютого 2024 року № 104250018184 за зверненням за ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 02 грудня 2023 року, у відповідності до пункту 1 частини другої статті 114 статті Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що записи трудової книжки позивача та наявні довідки є належною підставою для підтвердження стажу роботи для призначення пенсії.

Не погодившись з таким рішенням, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Відповідач зазначає, що оскільки Позивач після прийнятого рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області за № 15556/03-16 від 06.03.2024, яким підтверджено стаж роботи в особливо шкідливих умовах за Списком №1 з 01.02.2004 по 05.09.2005 (за вийнятком періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати), не звертався до територіального органу ПФУ із заявою встановленого зразка про призначення пенсії, відповідно страховий та пільговий стаж повторно не розглядались, тому ввжвють, що Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що Головним управлінням вчинено будь - які протиправні дії відносно позивача.

Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, яким підтримано висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діє на час розгляду даної справи.

Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Отже, враховуючи зазначене та умови сьогодення, колегія суддів продовжує строк розгляду даної справи на розумний термін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Позивач, 12.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

За принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та за результатами розгляду прийнято рішення від 20 лютого 2024 року № 104250018184 про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Страховий стаж позивача складає 32 роки 3 місяці 17 днів, а пільговий стаж становить 1 рік 3 місяці 2 дні. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.02.2004 по 05.09.2005 та з 15.01.2007 по 17.10.2007 згідно довідок від 25.10.2022 №1290/06-06, (атестація згідно наказу від 1.12.2004 №675), та від 21.03.2023 №100-3017, оскільки довідки видані архівними установами.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:

«Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону».

Пунктом першим частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Приписами статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637, (далі - Порядок №637) встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується відомостями трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 15.01.1997, позивач у періоди:

- з 26.10.1992 по 01.04.1993 - був учнем підготовчого цеху вальцювальника гумових сумішей Білоцерківського заводу РТИ;

- з 01.04.1993 по 01.04.1996 - працював вальцювальником гумових сумішей четвертого розряду Білоцерківського заводу РТИ;

- з 01.04.1996 по 22.06.1998 - працював вальцювальником гумових сумішей п`ятого розряду Білоцерківського заводу РТИ та ВАТ «Білоцерківський завод ГТВ»:

- з 22.06.1998 по 03.01.2001 - працював машиністом гумозмішувача п`ятого розряду «Білоцерківського заводу РТІ»;

- з 03.01.2001 по 29.12.2001 - працював машиністом гумозмішувача шостого розряду ВАТ «Білоцерківського заводу РТІ»;

- з 30.12.2001 по 04.04.2022 - працював машиністом гумозмішувача шостого розряду ТОВ «Інтер-ГТВ»;

- з 19.10.2007 по 28.04.2012 - працював вальцювальником п`ятого розряду на ділянці виготовлення гумових сумішей в ТОВ «Інтер ЦВЗВ»;

- з 19.11.2012 по 21.02.2018 - працював вальцювальником п`ятого розряду на ділянці виготовлення гумових сумішей в ТОВ «Інтер ЦВЗВ»;

Отже, записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що в спірні періоди, зокрема, з 01.02.2004 по 05.09.2005 та з 15.01.2007 по 17.10.2007 позивач працював у ТОВ «Інтер-ГТВ» на різних посадах, пов`язаних з виробництвом гумових сумішей.

Дані посади відносяться до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які діяли на час роботи позивача.

Разом з тим, у трудовій книжці позивача містяться наступні записи:

- запис № 5 - за результатами атестації робочих місць вальцювальник гумових сумішей підготовчого цеху має право на пільгову пенсію за ст. 1 р. VIII, 108 ОА 010 на підставі наказу 515 від 17.10.1994 р.;

- запис № 9 - підтверджено право на пільгову пенсію за ст. 1, р. VIII, 108 ОА 010 на підставі наказу № 9 від 24.01.2000 р.;

- запис № 28 - підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за ф. № 1 р З А. 1 - наказ № 46 від 24.11.2009 р.;

- запис № 33 - підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за ф. № 1 р. З А. 1 - наказ № 46 від 24.11.2009 р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про підтвердження позивачем проходження атестації робочих місць.

Колегія суддів також звертає увагу, що Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок 383), який регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Щодо доводів відповідача, що позовні вимоги мають бути пред`явлені до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області, яке в свою чергу має бути залучене як співвідповідач по справі, колегія суддів їх не приймає, оскільки рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії було прийнято за принципом екстериторіальності саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, тому судом першої інстанції було правильно визначено відповідача у цій справі.

Також не заслуговують й доводи відповідача, що позивач мав повторно звернутися із заявою про призначення пенсії після прийняття комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області за № 15556/03-16 від 06.03.2024, яким підтверджено стаж роботи в особливо шкідливих умовах за Списком №1, оскільки саме у відповідача були такі повноваження при оцінці та аналізу пакету документів позивача при прийнятті спірного рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 02 грудня 2023.

З приводу не врахування наданих позивачем довідок від 25.10.2022 №1290/06-06, (атестація згідно наказу від 1.12.2004 №675), та від 21.03.2023 №100-3017, з тих підстав, що довідки видані архівними установами, колегія суддів зазначає наступне.

У постанові від 23 вересня 2021 року у справі №227/4273/16-а Верховним Судом зазначено, що постановою Правління Пенсійного фонду України 18-1 від 10.11.2006 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, п. 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. Відповідно до п.3 цього Порядку, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. За змістом зазначених норм вбачається, що необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років необхідно лише у тому випадку, коли у трудовій книжці відсутні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці».

Так, з огляду на те, що у трудовій книжці позивача наявні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці у спірні періоди, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача.

При цьому, колегія суддів враховує вже сталу практику Верховного Суду, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладеній в зазначених в апеляційній скарзі постановах, суд не приймає до уваги, адже правовідносини, що були спірними в справах, що приведені апелянтом, та в цій справі не є аналогічними або подібними.

Доводи апелянта про втручання суду першої інстанції у дискрецію органу Пенсійного фонду суд також визнає необґрунтованими.

Дійсно, саме до повноважень органу Пенсійного фонду належить питання обчислення страхового стажу (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, зарахувати певні періоди трудової діяльності до страхового та пільгового стажу, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк