Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №810/941/18 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/941/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.

За участю секретаря: Руденко Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року, суддя Перепелиця А.М., у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправним та нечинним рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ірпінської міської ради Київської області, в якому просила:

- визнати протиправним та нечинним Прикінцеві положення нормативно-правового акта Ірпінської міської ради Київської області Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради від 06.11.2014;

- встановити відсутність права (компетенції) в Ірпінської міської ради Київської області на зарахування в рахунок пайової участі від замовників будівництва та інших осіб вартість робіт, послуг, товарів, матеріалів, окрім випадків зарахування кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами земельної ділянки замовника будівництва, якщо такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.10.2023 касаційну скаргу Громадської організації «Захист навколишнього природного середовища «Дружба» задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 прийнято до провадження адміністративну, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Зобов`язано відповідача на виконання вимог статті 264 КАС України опублікувати оголошення про відкриття провадження у даній адміністративній справі в офіційному виданні, у якому оскаржуваний нормативно-правовий акт був офіційно оприлюднений.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі №810/941/18 на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, в обґрунтування якого зазначено, що Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затверджене рішенням шістдесятої позачергової сесії шостого скликання Ірпінської міської ради від 06.11.2014 № 4146-60-VI «Про внесення змін до рішення двадцять першої сесії шостого скликання Ірпінської міської ради №1192-21- VI від 15 листопада 2011 року «Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь» (з прикінцевими положеннями включно) - втратило чинність.

Стосовно позовних вимог в частині встановлення відсутності права (компетенції) в Ірпінської міської ради Київської області на зарахування в рахунок пайової участі від замовників будівництва та інших осіб вартість робіт, послуг, товарів, матеріалів, окрім випадків зарахування кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами земельної ділянки замовника будівництва, якщо такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність, відповідачем вказано, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», а також рішення № 6398-79-VII від 19.03.2020, Ірпінська міська рада Київської області не здійснює зарахування в рахунок пайової участі від замовників будівництва та інших осіб вартість робіт, послуг, товарів, матеріалів.

Таким чином, відповідач вважає, що у даному адміністративному спорі відсутній предмет оскарження, у зв`язку з чим провадження у справі №810/941/18 підлягає закриттю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року закрито провадження в адміністративній справі № 810/941/18.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Закриваючи провадження в адміністративній справі суд першої інстанції виходив з того, що прийнятття Ірпінською міською радою Рішення від 18.09.2025 №4339-56-VIII «Про визнання таким, що втратило чинність, Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затверджене рішенням Ірпінської міської ради від 06.11.2014 № 4146-60-VI (із змінами)», є належним відновленням законних прав (інтересів) позивача.

Враховуючи, що оскаржуване Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затверджене рішенням шістдесятої позачергової сесії шостого скликання Ірпінської міської ради від 06.11.2014 № 4146-60-VI, втратило чинність та, беручи до уваги, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», а також рішення від 19.03.2020 №6398-79-VII Ірпінська міська рада Київської області не здійснює зарахування в рахунок пайової участі від замовників будівництва та інших осіб вартість робіт, послуг, товарів, матеріалів, у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, а тому провадження по справі №810/941/18 підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

В силу ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Положення вказаної норми передбачають те, що після подання позову про оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, останній виправляє допущені порушення шляхом вчинення дій, утримання від вчинення дій чи скасування рішення, яке оскаржується, при цьому, така поведінка повинна забезпечити відновлення прав особи, яка подала позов таким чином, щоб у особи не виникло підстав звернутись за захистом до суду про визнання цього рішення, дії або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2025 року по справі № 990/364/24 зазначила, що аналіз п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України дає підстави для висновку, що в разі встановлення під час розгляду справи, що відповідач - суб`єкт владних повноважень виправив порушення, які оскаржує позивач, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. Визначальною умовою для цього є повне відновлення законних прав (інтересів) позивача внаслідок такого виправлення. Іншими словами, закриття провадження у справі із зазначеної підстави можливе за сукупності певних фактів, а саме: по-перше, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень і, по-друге, повинні бути підстави стверджувати, що внаслідок самостійного виправлення суб`єктом владних повноважень допущених порушень відбулося повне відновлення законних прав та інтересів позивача.

Як убачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є:

- визнати протиправним та нечинним Прикінцеві положення нормативно-правового акта Ірпінської міської ради Київської області Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради від 06.11.2014;

- встановити відсутність права (компетенції) в Ірпінської міської ради Київської області на зарахування в рахунок пайової участі від замовників будівництва та інших осіб вартість робіт, послуг, товарів, матеріалів, окрім випадків зарахування кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами земельної ділянки замовника будівництва, якщо такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

При цьому, позивач наголошує, що не оскаржує ані самі Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, ані рішення Ірпінської міської ради від 06.11.2014 № 4146-60-VI, яким цей нормативно-правовий акт затверджено.

Так, позивач у своїх заявах і поясненнях зазначав, що оскаржувані Прикінцеві положення встановлюють такі протиправні способи залучення коштів, як надання актів виконання робіт поза межами земельної ділянки на який знаходиться об`єкт будівництва, передачу житлових або нежитлових приміщень, а також форми оплати встановлені окремими рішеннями Ірпінської міської ради у випадках, які не передбачені цим Положенням, що зазначені Прикінцеві положення надають повноваження комунальному підприємству КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» з підготовки проектів рішень міської ради щодо зменшення (зарахування в рахунок пайової участі) величини понесених затрат по актах виконаних робіт, що все це суперечить Законам України «Про регулювання містобудівної діяльності» самоврядування в Україні».

Також позивач зазначав і наводив докази, що за період з 2014 до 2019 років Ірпінська міська рада прийняла сотні рішень про зменшення розміру і не грошового (паперового) зарахування пайової участі на підставі оскаржуваних Прикінцевих положень, що при цьому переважно не оприлюднювалися відповідні рішення ради і ніколи не оприлюднювалися договори про залучення коштів замовників будівництва на пайову участь.

Рішення про зменшення розміру і не грошового (паперового) зарахування пайової участі на підставі оскаржуваних Прикінцевих положень надавали замовникам будівництва можливість без достатньої правової підстави, за рахунок територіальної громади Ірпеня, зберегти у себе та не заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, великі суми коштів, про що позивач надав належні докази.

Окрім того, позивач у запереченні проти закриття провадження від 01.10.2025 року пояснював, що Рішення № 4339-56-VIII Ірпінської міської ради від 18.09.2025 року «Про визнання таким, що втратило чинність, Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затверджене рішенням Ірпінської міської ради від 06.11.2014 № 4146-60-VI (із змінами)» не виправляє оскаржуваних у справі № 810/941/18 порушень і повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання Прикінцевих положень нормативно правового акта протиправними і без визнання відсутності компетенції Відповідача на зарахування в рахунок пайової участі від замовників будівництва та інших осіб вартість робіт, послуг, товарів, матеріалів, які роками здійснювалися на підставі зазначених Прикінцевих положень.

Як убачається з матеріалів справи, Рішенням Ірпінської міської ради Київської області № 4339-56-VIII п`ятдесят шостої позачергової сесії від 18.09.2025 року «Про визнання таким, що втратило чинність, Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затверджене рішенням Ірпінської міської ради від 06.11.2014 № 4146-60-VI (із змінами)» (надалі – Рішення від 18.09.2025), вирішено наступне:

- визнати таким, що втратило чинність, Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затверджене рішенням шістдесятої позачергової сесії шостого скликання Ірпінської міської ради від 06.11.2014 № 4146-60-VI «Про внесення змін до рішення двадцять першої сесії шостого скликання Ірпінської міської ради № 1192-21- VI від 15 листопада 2011 року «Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь»;

- договори про залучення коштів змовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Таким чином, визнання суб`єктом владних повноважень Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, таким, що втратив чинність з моменту оприлюднення Рішення від 18.09.2025 року (дата оприлюднення на веб-сайті Ірпінської міської ради 29.09.2025 року), не означає задоволення позовних вимог ГО «ЗНПС «Дружба», не є усуненням чи виправленням оскаржуваних у даній справі порушень – незаконних способів зарахування пайової участі в обхід бюджету, які відбулись під час дії «Прикінцевих положень» цього акту починаючи з листопада 2014 року.

Отже, Рішення Ірпінської міської ради від 18.09.2025 року не виправляє оскаржувані у справі № 810/941/18 порушення, оскільки відповідач у своєму Рішенні від 18.09.2025 року не визнав протиправними оскаржувані «Прикінцеві положення» згаданого нормативно-правового акту, не визнав їх нечинними з моменту прийняття, не визнав допущені ним порушення через зарахування пайової участі роботами, послугами, товарами, матеріалами замість сплати грошей як відсутність у себе такого права (компетенції) внаслідок приписів статті 19 Конституції України.

Так, завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справі “Bellet v. France”, Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії” від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Враховуючи вищевикладені обстави, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі №810/941/18 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, чим фактично позбавив права позивача на судовий захист.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне зазначену ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року скасувати, а справу за адміністративним позовом Громадської організації "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправним та нечинним рішення направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 25 травня 2026 року.