Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №569/14035/14-ц — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/14035/14-ц

Провадження № 22-ц/4815/1243/26

Головуючий у Рівненському міському суді

Рівненської області: суддя Кучина Н.Г.

Ухвалу суду першої інстанції

(повний текст) постановлено:

16 квітня 2026 року у м. Рівне Рівненської області

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Гордійчук С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2026 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Капустіної Дарії Анатоліївни,

в с т а н о в и в:

15 квітня 2026 року в суд звернулася ОСОБА_1 зі скаргою про визнання неправомірними дій приватного виконавця Капустіної Д.А. при відкритті виконавчого провадження №77240071, скасування постанови №№4173, 4175, 4176, 4177 від 18 лютого 2025 року, винесених приватним виконавцем Капустіною Д.А. у межах виконавчого провадження № 77240071, визнання неправомірною відмову у наданні доступу до матеріалів виконавчого провадження.

Мотивуючи скаргу, нею вказувалося, що вона є боржником у виконавчому провадженні №77240071, відкритому приватним виконавцем Капустіною Д.А. 18 лютого 2025 року на підставі виконавчого листа №569/14035/14-ц від 19 січня 2015 року, виданого Рівненським міським судом.

При примусовому виконанні судового рішення 18 лютого 2025 року приватним виконавцем винесено постанови про відкриття провадження №4177, про арешт коштів боржника №4176, №4175 і про стягнення витрат та винагороди №4173. Копії зазначених постанов нею отримано 14 квітня 2026 року.

Внаслідок значного часового проміжку між винесенням постанов та отриманням їх копій вважала, що дата їх складання – 18 лютого 2025 року не відповідає дійсності та є сфальсифікованою з метою штучного перебігу процесуальних строків.

Крім того, на її звернення до приватного виконавця було відмовлено у доступі до матеріалів виконавчого провадження. Ця обставина позбавляє можливості встановити дату і підставу закриття виконавчого провадження та перевірити дотримання строків повторного пред`явлення.

Ухвалою Рівненського міського суду від 16 квітня 2026 року скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця повернуто скаржникові без розгляду.

Роз`яснено, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення скарги.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною і необґрунтованою, що фактично полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи та порушенні норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи її, зазначалося про те, що факт постановлення ухвали без надання можливості усунути формальні недоліки порушує принцип верховенства права і право на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому суд міг повідомити скаржника про недоліки, проте цього не зробив.

Шодо неналежного вручення ухвали, то повідомлення помічника судді через застосунок інформаційно-комунікаційних систем Viber суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства про належне вручення судових рішень.

Вважає, що оскільки головуючим суддею розглядалася основна справа №569/14035/14-ц у 2014 році, а обидві справи пов`язані з виконанням того ж рішення і розподілені цьому ж судді, то виникають підозри з приводу порушення автоматичного розподілу справ.

На її думку, недоліки скарги є суто формальними і не перешкоджали розумінню її тексту. Практика Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "Устименко проти України", вимагає, що суди не відмовляли у доступі до правосуддя через надмірний формалізм. Повернення скарги без можливості усунути недоліки порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 55 Конституції України.

Звертає увагу, що на початку 2026 року до неї телефонувала Бабич Т.О., яка діяла в інтересах АТ КБ "Приватбанк". При цьому вона заявляла про можливість поновлення виконавчого провадження. Незабаром після цього приватним виконавцем Капустіною Д.А. було винесено оскаржувані постанови. Перевіривши інформацію щодо ОСОБА_2 , що знаходиться у публічному доступі, встановила, що вона є державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби. Одночасно вона ж отримує заробітну плату від АТ КБ "Приватбанк", який є стягувачем у виконавчому провадженні №77240071. Ці факти є порушенням ст.ст. 25, 28 Закону України "Про запобігання корупції", ст. 18 Закону України "Про державну службу", а також свідчить про наявність правопорушення за ст. 1727 КУпАП та ст. 364 КК України.

Зауважує, що внаслідок повернення скарги без розгляду банківські рахунки заявника залишаються під арештом, існує реальна загроза примусового списання коштів, а в умовах, коли є серйозні ознаки координованих протиправних дій, повернення скарги є неприпустимим.

У поданому відзиві приватний виконавець Капустіна Д.А., вважаючи оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 покликалася на відхилення відзиву приватного виконавця Капустіної Д.А. як безпідставного, задовольнивши її апеляційну скаргу.

15 травня 2026 року ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи і надання можливості подання додаткових доказів за результатами перевірки Національного агентства з питань запобігання корупції.

Між тим, з клопотанням погодитися не можна.

Згідно із ч. 13 ст. 7, ч.ч. 1, 3 ст. 367, ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки справа розглядається у порядку письмового провадження, тобто без проведення судового засідання, тому підстав для відкладення її розгляду з міркувань звернення ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо можливого порушення вимог антикорупційного законодавства головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабич Т.О. не встановлено.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не додержано вимог пунктів 2-4 ч. 3 ст. 448 ЦПК України, а саме у скарзі відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету скаржника; не вказано повного найменування (для юридичних осіб) або імені (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; імені (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Також до скарги не долучено її копії та додані до неї матеріали іншим учасникам справи відповідно до ст. 43 ЦПК України.

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 448 ЦПК України, скаргу повернуто у ОСОБА_1 без розгляду.

З такими висновками погоджується колегія суддів.

Згідно зі ст.ст. 447, 4471, 448 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Скарга повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;

7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

До скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Про прийняття скарги до розгляду суд постановляє ухвалу та повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після її прийняття до розгляду.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд застосовує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2026 року у справі №766/13786/25 зроблено висновок, що "згідно з статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень частини першої та третьої статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; 5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; 6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа; 7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; 8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

Суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду (частина п`ята статті 448 ЦПК України)".

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2025 року у справі № 824/131/23 зазначається, що "відповідно до пункту 3 частини третьої статті 448 ЦПК України скарга повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.

У частині п`ятій статті 448 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Суд першої інстанції вважав, що скаржник всупереч пункту 3 частини третьої статті 448 ЦПК України не зазначив у скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи. Тому суд дійшов висновку щодо невідповідності скарги частині третій статті 448 ЦПК України та наявність підстав для її повернення без розгляду.

Проте суд не звернув уваги на зміст скарги приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М., що подана представником Кусим А. В., яка містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи".

Приходячи до переконання про залишення апеляційної скарги без задоволення, колегія суддів також бере до уваги, що частиною другою ст. 183 ЦПК України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Стаття 447 ЦПК України знаходиться у розділі VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Цивільного процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №761/9285/17 зауважив, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Тобто відповідно до цієї норми закону скаржник повинен додати до скарги докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), якими з огляду на ст. 450 ЦПК України є стягувач, боржник і державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби чи приватний виконавець, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Щодо доводів апеляційної скарги про надмірний формалізм висновків суду попередньої інстанції при поверненні скарги без розгляду, то вони є необґрунтованими і спростовуються вимогами процесуального закону.

Решта аргументів заявника ґрунтуються на припущеннях і не пов`язані з питаннями, які вирішувалися судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.

При цьому судом правильно роз`яснено, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення скарги.

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio – дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для залишення оскаржуваної ухвали без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при її постановленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.М.Ковальчук

С.О.Гордійчук