Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №524/12033/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/12033/24 Номер провадження 22-ц/814/1807/26Головуючий у 1-й інстанції Ковальчук Т.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

зв участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Шудрі Віктора Івановича, представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2025 року (час ухвалення судового рішення з 15:29:33 год. (25 листопада 2025 року) по 11:30:00 год. (04 грудня 2025 року), дата виготовлення повного тексту рішення не зазначена) і додаткове рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18 грудня 2025 року (час ухвалення судового рішення і дата складання повного текста судового рішення не зазначені)

і за апеляційною скаргою адвокатки Огризи Ганни Романівни, представниці ОСОБА_4 , на додаткове рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 19 січня 2026 року (час ухвалення судового рішення і дата складання повного текста судового рішення не зазначені)

у справі за позовом позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача – ОСОБА_5 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в:

У жовтні 2024 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ТОВ «Житлорембудсервіс» 151 764,00 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, 20 000,00 грн моральної шкоди, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , власники квартири АДРЕСА_1 , у порушення вимог частини другої статті 383 ЦК України самовільно, без повідомлення ТОВ «Житлорембудсервіс» перенесли врізку гарячого водопостачання на внутрішньо-будинковому трубопроводі гарячого водопостачання, який проходить через приміщення ванної кімнати їхньої квартири, шляхом проведення зварювальних робіт у зоні відповідальності цього товариства, що призвело до протікання трубопроводу гарячого водопостачання, та як наслідок залиття квартири АДРЕСА_2 , а прорив труби гарячого водопостачання відбувся в зоні відповідальності саме ТОВ «Житлорембудсервіс», яке, як управитель багатоквартирного будинку несе відповідальність за технічне обслуговування внутрішньо-будинкової системи водопостачання і завдану шкоду внаслідок витоку води з будь-якого місця такої системи.

Отже, як власники квартири АДРЕСА_3 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), так і ТОВ «Житлорембудсервіс» мають нести солідарну відповідальність за завдану шкоду.

Неправомірними діями відповідачів позивачці та членам її родини (чоловіку та сину) завдано моральної шкоди, яка виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу значного пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. У квартирі лише напередодні залиття був завершений довготривалий і вартісний ремонт; залиття відбулося майже за два тижні до ввімкнення опалення в будинку; відсутність опалення сприяло утворенню вологи та смороду, у квартирі з`явилася пліснява. У зв`язку з переїздом та винайманням іншого житла вони змушені були возити сина до дитячого садочка з іншої частини міста, що порушувало звичайний спосіб життя та завдавало не лише незручностей та матеріальних витрат, а й емоційних страждань для родини, особливо для сина. Позивачка оцінила завдану моральну шкоду у 20 000,00 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2025 року позов задоволений частково.

Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 151 764 (сто п`ятдесят одну тисячу сімсот шістдесят чотири) грн матеріальної шкоди, 20 000 (двадцять тисяч) грн моральної шкоди, 3 108 (три тисячі сто вісім) грн 80 коп. судових витрат, а також 1 717 (одну тисячу сімсот сімнадцять) грн 64 коп. судового збору.

У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» відмовлено.

Додатковим рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18 грудня 2025 року стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу у сумі 10 000 грн.

Додатковим рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 19 січня 2026 року стягнуто із ОСОБА_4 на користь ТОВ «Житлорембутсервіс» 10 000 грн витрат на правничу допомогу.

Адвокат Шудря В.І., представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду по суті спору і додаткове рішення суду від 18 грудня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку наявним у справі доказам, зокрема суд безпідставно поклався на пояснення представника ТОВ «Житлорембутсервіс» і складений його представниками акт щодо причин залиття квартири, адже суду був наданий достовірний доказ – відеозапис місця пориву трубопроводу, який спростовує доводи ТОВ «Житлорембутсервіс» про проведення власниками квартири АДРЕСА_3 несанкціонованих зварювальних робіт з перенесення відводу труби гарячого водопостачання.

Оскільки у справі не доведена вина власників квартири АДРЕСА_3 у завданні шкоди позивачці залиттям її квартири, то суд не мав правових підстав задовольняти вимогу про стягнення з них витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі адвокатка Огриза Г.Р., представниця ОСОБА_4 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить додаткове рішення суду від 19 січня 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Житлорембутсервіс» про відшкодування витрат на правничу допомогу.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги наголошується, що ТОВ «Житлорембутсервіс» у порушення приписів ст.83 ЦПК України за станом на час проведення судових дебатів не надало суду доказів надсилання позивачці доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу. Такі докази не були подані суду і у строки, встановлені ч.8 ст.141 ЦПК України.

Висновок суду про те, що позивачка не подала заперечень щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу суперечить матеріалам справи, які містять заяву позивачки проти ухвалення додаткового рішення. Суд не звернув уваги на те, що ненаправлення ТОВ «Житлорембутсервіс» на адресу позивачки доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позбавило її можливості надати обгрунтовані заперечення щодо заявленого розміру витрат.

Відзиви на апеляційні скарги судом не отримано.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу адвоката Шудрі В.І. на рішення суду по суті спору від 04 грудня 2025 року слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.371, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 17 серпня 2011 року та копією витягу з Державного реєстру правочинів від 17 серпня 2011 року № 10271416, копією витягу про державну реєстрацію прав від 05 вересня 2011 року № 31185462.

Згідно з технічним паспортом, виданим Кременчуцьким відділенням Полтавської ТПП, квартира АДРЕСА_5 розташована на четвертому поверсі та складається з таких приміщень: три кімнати, кухня, коридор, санвузол, балкон, лоджія.

З витягу з Реєстру Кременчуцької територіальної громади від 10 жовтня 2024 року убачається, що за адресою: АДРЕСА_6 , зареєстровані ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та їхній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 серпня 2024 року № 390815737 та від 07 жовтня 2025 року № 446681557 власниками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також ОСОБА_7 .

За наданою суду Автозаводською районною адміністрацією Кременчуцького району Полтавської області інформацією ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_7 .

Згідно договору від 18 липня 2018 року № 1/275 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком ТОВ «Житлорембудсервіс» надає послуги співвласникам багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 . У пункті 2 цього договору визначено, що послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема: прибирання прилеглої території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем, утримання ліфтів тощо; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Сторони у справі визнають, що 13 жовтня 2021 року квартира за адресою: АДРЕСА_6 , яка розташована на четвертому поверсі, була залита гарячою водою, що надійшла з квартири АДРЕСА_3 (власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), розташованої на п`ятому поверсі над квартирою АДРЕСА_2 у цьому ж будинку.

25 жовтня 2021 року комісія ТОВ «Житлорембудсервіс» за участю власниці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 склала акт-обстеження на підставі звернення від 18 жовтня 2021 року № К-1741; обстеженням встановлено, що трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2 розташована на четвертому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку; у вітальні (кімната об`єднана з прихожою) на стелі (оздоблення – гіпсокартон/натяжна стеля) у межах вмонтованих світильників спостерігаються сухі, руді сліди, орієнтовним розміром 0,018 кв м, на відкосах (гіпсокартон) – сухі, руді сліди, орієнтовним розміром 1,37 м/0,10 м, на підлозі (ламінат) – деформація дощок, орієнтовним розміром 4,97 м/4,03 м; у коридорі на підлозі (ламінат) – частково демонтований, спостерігається деформація дощок (причиною може бути невдало підготовлена основа); у санвузлі (об`єднане приміщення ванни та туалету) мережі холодного, гарячого водопостачання, водовідведення та центрального опалення знаходяться в стіні без оглядового вікна, на стелі (натяжна) – руді сліди майже на всій поверхні орієнтовним розміром 1,7 м/2,6 м; у спальні на підлозі (безшовний ламінат) зі слів заявника здуття ламінату за рахунок основи – паркету орієнтовним розміром 1,3 м/0,82 м, дверна коробка частково деформована; у дитячій на стелі (водоемульсійне фарбування) – сухі плями орієнтовним розміром 0,24 м/0,24 м, на стіні (шпалери) – сухі плями орієнтовним розміром 1,5 м/2,40 м, з частковим відшаруванням орієнтовним розміром 1,1 м/1,40 м, на відкосах (водоемульсійне фарбування) – сухі, руді плями орієнтовним розміром 0,4 м/0,6 м, на підлозі (ламінат) – деформація дощок орієнтовним розміром 3,4 м/2,8 м, здуття ламінату орієнтовним розміром 1,5 м/1,2 м, зі слів заявника відбулося за рахунок основи – паркету, дверна коробка частково деформована. У межах квартири АДРЕСА_2 на момент обстеження інженерні мережі холодного, гарячого водопостачання, водовідведення та центрального опалення, які обслуговує ТОВ «Житлорембудсервіс», закладені в стіні без оглядового вікна, обстежити їх без демонтажу частини стінової перегородки не можливо; трьохкімнатна квартира АДРЕСА_3 розташована на п`ятому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку над квартирою АДРЕСА_2 ; у квартирі АДРЕСА_3 довготривалий час не виконувався ремонт; 13 жовтня 2021 року зафіксовано виклик аварійно-диспетчерської служби ТОВ «Житлорембудсервіс», за даними якої 13 жовтня 2021 року власник квартири АДРЕСА_1 викликав бригаду для усунення ушкодження на стояку гарячого водопостачання після проведення ним зварювальних робіт на стояку гарячого водопостачання у межах зазначеної квартири без повідомлення ТОВ «Житлорембудсервіс»; у межах цієї квартири на момент обстеження інженерні мережі холодного, гарячого водопостачання та водовідведення, які обслуговує ТОВ «Житлорембудсервіс», знаходяться в робочому та задовільному стані, протікань немає; комісійним оглядом встановлено, що власник квартири АДРЕСА_3 самовільно без повідомлення ТОВ «Житлорембудсервіс» виконав перенесення врізки гарячого водопостачання шляхом проведення зварювальних робіт в зоні відповідальності цього товариства, а саме – на внутрішньобудинковому трубопроводі гарячого водопостачання у період відсутності гарячого водопостачання з 06 травня 2021 року по 13 жовтня 2021 року.

За висновком цієї комісії протікання трубопроводу гарячого водопостачання відбулося внаслідок самовільного без повідомлення ТОВ «Житлорембудсервіс» перенесення врізки гарячого водопостачання власником квартири АДРЕСА_9 , шляхом проведення зварювальних робіт у зоні відповідальності цього товариства, а саме – на внутрішньобудинковому трубопроводі гарячого водопостачання, який проходив через приміщення ванної кімнати цієї квартири. Під час проведення цих зварювальних робіт власником квартири АДРЕСА_3 порушено цілісність внутрішньобудинкового трубопроводу в межах цієї квартири; це пошкодження внутрішньобудинкового трубопроводу гарячого водопостачання не було самостійно виявлено власником квартири АДРЕСА_3 у момент закінчення зварювальних робіт у зв`язку з відсутністю гарячого водопостачання у період із 06 травня по 13 жовтня 2021 року.

У цьому акті також містяться зроблені власноруч дописи, за поясненнями позивача, здійснені нею, у зв`язку з відмовою представників ТОВ «Житлорембудсервіс» зазначити в акті дійсні ушкодження її квартири, зокрема, пошкоджених речей та техніки, яка знаходилася у квартирі під час її залиття.

Згідно Акту про залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_6 від 13 жовтня 2021 року, складеного комісією у складі мешканців цього будинку, а саме – ОСОБА_5 (власник квартири АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (власник квартири АДРЕСА_2 ), ОСОБА_8 (квартира АДРЕСА_10 ), ОСОБА_9 (квартира АДРЕСА_11 ) та ОСОБА_10 (квартира АДРЕСА_12 ), 13 жовтня 2021 року у квартирі АДРЕСА_3 , розташованій у зазначеному будинку, стався прорив гарячої води; залиття квартири першими виявили мешканці квартири АДРЕСА_13 , яка розташована на третьому поверсі цього ж будинку, оскільки на стіні їх кімнати з`явилися потоки води, у зв`язку з чим вони зателефонували до аварійної служби ТОВ «Житлорембудсервіс», а також до власників квартири АДРЕСА_2 та повідомили, що залиття ймовірно відбулося з їх квартири; власники квартири АДРЕСА_2 , потрапивши до своєї квартири, з`ясували, що залиття відбувається з п`ятого поверху, про що одразу повідомили аварійну службу ТОВ «Житлорембудсервіс» та поліцію, оскільки не було відомо контактів власників квартири АДРЕСА_3 , яких на той час не було вдома; вода продовжувала надходити з квартири АДРЕСА_3 навіть після перекриття стояка гарячої води; власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 одразу по прибуттю на місце повідомила аварійну службу ТОВ «Житлорембудсервіс» про залиття її квартири та квартир, розташованих нижче; під час прибуття представників ТОВ «Житлорембудсервіс» вдруге до квартири АДРЕСА_3 було встановлено залиття значною кількістю води ванної кімнати, коридору та вітальні, зокрема, у ванній кімнаті виявлено прорив на головному стояку гарячої води, що стало причиною залиття квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_13 , розташованих на п`ятому, четвертому та третьому поверхах відповідно. Обстеживши квартиру АДРЕСА_2 , було виявлено: у вітальні – зі стелі та світильників ллється брудна вода на телевізор «LG 37LD420», приставку «Smart TV Xiaomi Box 3 218 Gb Internetional Edition», ноутбук «Apple A1707», «Macbook Pro», стікаючи на підлогу, глибина води близько 3 см, повністю покривши килимове покриття; у коридорі потік води, який надходить із ванної кімнати, становить 3-4 см; підлога ванної кімнати повністю покрита водою, у тому числі пральна машина «Indesit», у натяжній стелі під вагою води утворилася «гуля» з водою, об`ємом більше ніж 50 л, із отворів світильників ллється вода на бойлер «Electrolux», пральну машину «Indesit» та тумбу, яка наповнена водою, і в якій знаходиться фен «Rowenta», гофре для волосся, вирівнювач для волосся «Philips», електроепілятор «Brawn» та інше косметичне приладдя; у дитячій кімнаті вода ллється зі стелі по всіх чотирьох стінах, на яких поклеєні шпалери та фотошпалери, а також уздовж відкосів на вікно та рулонні штори, дитячі меблі (комод для речей, комод для іграшок, дитяче ліжко з матрацом, диван) та дитячі іграшки, а також на ноутбук «Apple A1466 Macbook Air», який знаходиться на комоді для іграшок; міжкімнатні дерев`яні двері не закриваються; у квартирі сире та затхле повітря.

На підтвердження своїх неодноразових звернень до обслуговуючої організації позивачка надала суду копії її звернень від 18 жовтня 2021 року, від 20 жовтня 2021 року, копію відповіді ТОВ «Житлорембудсервіс» від 05 листопада 2021 року та роздруківку з офіційного сайту цього товариства.

За висновком судового експерта Маківського М.В. від 17 листопада 2021 року № 53-21 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження квартири АДРЕСА_4 , вартість відновлювального ремонту приміщення цієї квартири становить 107 154, 00 грн; до висновку долучений зведений кошторисний розрахунок вартості ремонтно-будівельних робіт та локальний кошторис на ремонтно-будівельні роботи, а також відомість ресурсів до локального кошторису із фото таблицями.

За висновком експерта ОСОБА_11 № П-234 від 29 жовтня 2021 року матеріальна шкода внаслідок пошкодження майна в результаті дії негативних факторів (залиття квартири) за адресою: АДРЕСА_6 , становить 44 610,00 грн; предметом дослідження експерта згідно з висновком є: ноутбук торгової марки «Apple» модель «A1707 Macbook Pro», ноутбук торгової марки «Apple» модель «A1466 Macbook Air», ТВ-приставка «Smart TV Xiaomi Mi Box 3 2/8 Gb Internetional Edition», телевізор торгової марки «LG» модель «37LD420»; до висновку долучені фото таблиці, а також рахунок від 28 жовтня 2021 року та квитанцію про сплату 1108,80 грн за експертне дослідження.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за умовами договору № 1/275 від 18 липня 2018 року кожен із співвласників зобов`язаний дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла, не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників та/або учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (підпункт 7 пункту 5); точками розмежування послуги з управління будинком між управителем та співвласником по мережам холодного та гарячого водопостачання є врізка на квартиру та нежитлове приміщення в стояк трубопроводу холодного та гарячого водопостачання (пункт 17).

Зі змісту акта від 25 жовтня 2021 року, складеного комісією ТОВ «Житлорембудсервіс», вбачається, що власники квартири АДРЕСА_9 , самовільно без повідомлення ТОВ «Житлорембудсервіс» перенесли врізку гарячого водопостачання, порушивши цілісність внутрішньобудинкового трубопроводу в межах цієї квартири, що не виключає, зокрема, і зміщення внаслідок цього точки розмежування послуги з управління будинком між управителем та співвласником по мережам холодного та гарячого водопостачання.

Зазначений акт у розумінні статей 77, 78 ЦПК України є належним і допустимим доказом. Свою вину у завданні шкоди позивачу відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (власників квартири АДРЕСА_3 ) не спростували, доказів протилежного не надали.

Суд критично оцінив доводи представника відповідачів щодо відсутності вини останніх, оскільки затоплення квартири позивачки відбулося внаслідок прориву стояка гарячого водопостачання в місці, в якому відсутні будь-які зварювально-ремонтні роботи. Так, із дослідженого в судовому засіданні відео вбачається, що витік води відбувається на ділянці трубопроводу, розташованій на незначній відстані вище локації, в якій залишилися сліди від зварювальних робіт, однак це не спростовує висновки акта щодо причин протікання трубопроводу гарячого водопостачання, складеного, за участю відповідних фахівців. Отже, представник відповідачів не довів протилежного, клопотання про призначення експертизи для спростування наведених в акті висновків не заявив.

З дослідженого відеозапису вбачається, що власниця квартири не заперечує факт проведення таких зварювальних робіт та перенесення врізки гарячого водопостачання, що узгоджується з висновками акта від 25 жовтня 2021 року.

У судовому засіданні представник ТОВ «Житлорембудсервіс» наголошував, що товариство не надавало згоди власниками квартири АДРЕСА_3 на таке втручання у діяльність системи водопостачання.

Доводи позивача про те, що залиття її квартири відбулося також з вини ТОВ «Житлорембудсервіс» як управителя багатоквартирного будинку не підтверджено належними та допустимими доказами; будь-яких доказів на підтвердження, що саме з вини цього товариства або внаслідок його бездіяльності чи неналежного обслуговування відбулося залиття її квартири, остання не надала. Солідарне стягнення передбачено лише у разі винних сумісних дій відповідачів, або у передбачених договором випадках. Отже, солідарна відповідальність у цьому випадку відсутня.

Визначаючи розмір завданих позивачу збитків, суд взяв до уваги надані позивачкою висновки судового експерта Маківського М. В. від 17 листопада 2021 року № 53-21 та експерта ОСОБА_11 № П-234 від 29 жовтня 2021 року.

Зазначені в цих висновках дані щодо переліку та обсягу пошкодженого майна узгоджуються з наявними в матеріалах та дослідженими в судовому засіданні іншими доказами, зокрема, показаннями свідків, висновками актів від 13 та 25 жовтня 2021 року.

Ураховуючи безспірний факт пошкодження майна позивачки внаслідок протиправних та винних дій відповідачів, моральні страждання внаслідок порушення нормальних життєвих процесів та пов`язані з цим негативні зміни у житті позивачки, суд визнав обґрунтованою вимогу про відшкодування моральної шкоди. З урахуванням встановленої сукупності обставин, суд дійшов висновку, що сума 20 000,00 грн є справедливою компенсацією порушених немайнових прав позивачки.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору та, перевіряючи доводи апеляційної скарги, керується такими міркуваннями.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного Кодексу України у частині відшкодування шкоди, завданих у межах деліктних (позадоговірних) відносин, а також нормами Житлового Кодексу України у частині прав та обов`язків власників (користувачів) житлових приміщень.

За змістом положень ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій ст.22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із частиною першою ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Положеннями ст.151, ст.177, ст.179 ЖК України та ст.322 ЦК України передбачений обов`язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, дотримуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 (з наступними змінами).

Зокрема, пунктом сьомим вказаних Правил передбачено обов`язок власника або користувача квартири дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання, не допускати дій, які порушують умови проживання громадян.

Отже, тягар утримання майна, тобто обов`язок здійснювати за свій рахунок поточний та капітальний ремонти квартири, лежить на власнику квартири і саме власник (користувач) житла зобов`язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартири, при наявності несправностей вживати заходів щодо їх усунення.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

За змістом ст.81 ЦПК України обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу. На потерпілу особу покладається лише обов`язок довести факт завдання шкоди та її розмір.

У підтвердження факту завдання шкоди та її розміру позивачка надала суду належні, допустимі і достатні докази, яким суд першої інстанції дав правильну оцінку.

Ключовим у цьому спорі є та обставина, що відповідачі – власники квартири АДРЕСА_3 , не надали суду жодного допустимого і належного доказу, який би спростовував та /або ж давав підстави сумніватися у достовірності фактів, на які послалася позивачка у підтвердження своїх вимог. Зокрема, відповідачі не спростували презумпцію винуватості заподіювача шкоди.

Єдиним доводом апеляційної скарги є твердження про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказу – відеозапису місця прориву труби, але, дослідивши зазначений доказ в порядку підготовки справи до розгляду, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції дотримався правил оцінки доказів, визначених ст.89 ЦПК України, і дав об?єктивну оцінку цьому доказу у сукупності з іншими доказами, поданими у справу.

Отже, висновки суду першої інстанції про доведеність позовних вимог є законними і обґрунтованими.

Зважаючи на встановлене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги адвоката Шудрі В.І., представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , щодо витрат на правничу допомогу, які стягнуті додатковим рішенням від 18 грудня 2025 року, апеляційний суд керується такими міркуваннями.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Диспозитивність - один з основних принципів цивільного судочинства, на підставі якого учасник справи самостійно вирішує, зокрема, чи оскаржувати судові рішення у касаційному порядку та в яких межах (див., наприклад, постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 465/6549/16-ц, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 336/6023/20 та від 19 квітня 2024 року у справі № 518/776/20).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може гуртуватися на припущеннях.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і нормами ЦПК України.

Частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до постанови ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи та за відсутності обгрунтованих заперечень.

Матеріали справи не містять заперечень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 чи їх представника щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, позов задоволений і вина відповідачів доведена, а отже у суду першої інстанції були відсутні підстави самостійно зменшувати витрати, понесені позивачкою на правничу допомогу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги адвокатки Огризи Г.Р., представниці ОСОБА_4 , щодо витрат на правничу допомогу, які стягнуті додатковим рішенням від 19 січня 2026 року, апеляційний суд керується таким.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2025 ТОВ «Житлорембутсервіс» через систему «Електронний суд» подало до місцевого суду заяву про ухвалення у справі додаткового рішення (т.3 а.с.29-30).

Згідно квитанцій, сформованих в системі «Електронний суд», вказана вище заява під час направлення до суду, автоматично була направлена до ТОВ «Житлорембутсервіс» (т.3а.с.34); адвокатам Шудрі В.І. (т.3 а.с.35) і ОСОБА_12 (т.3 а.с.36)

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23 грудня 2025 року заяву ТОВ «Житлорембутсервіс» прийнято до розгляду та призначено до слухання на 29.12.2025 ( т.3 а.с.39)

24.12.2025 адвокат Шудря В.І. подав заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі та участі його довірителів ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) (т.3 а.с.44)

29.12.2025 адвокатка Огриза Г.Р., представниця ОСОБА_4 , подала до суду заперечення на заяву ТОВ «Житлорембутсервіс» про ухвалення у справі додаткового рішення, у якій вона просила відмовити в задоволенні заяви, посилаючись у тому числі на подання заяви з пропуском строків, визначених ч.8 ст. 141 ЦПК України (т.3 а.с.46-63)

Задовольняючи заяву ТОВ «Житлорембутсервіс», суд першої інстанції виходив з доведеності та обгрунтованості доводів представника товариства та звернув увагу, що у відзиві на позов (т.1 а.с.148-152) представником відповідача зазначався попередній розрахунок понесених витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн, що відповідає ч.1 ст.134 ЦПК України. У судовому засіданні до закінчення судових дебатів, представником товариства повідомлено суд про стягнення на користь товариства витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та залучено копії документів на підтвердження понесених витрат (т.2 а.с.219-224). При вирішенні спору по суті судом не вирішено питання витрат, понесених товариством на правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та повторно звертає увагу скаржника, що матеріалами справи підтвержено заявлення представником ТОВ «Житлорембутсервіс» відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, вперше разом з поданням відзиву на позов, та наголошено в судових дебатах, а також подано всі необхідні докази понесених витрат.

Отже, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими.

Слід звернути увагу, що матеріали справи не містять заперечень адвокатки Огризи Г.Р. чи її довірительки щодо суми заявлених товариством витрат на правничу допомогу, а отже у суду першої інстанції були відсутні підстави самостійно зменшувати витрати, понесені товариством на правничу допомогу.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.371, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Шудрі Віктора Івановича, представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2025 року і додаткове рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18 грудня 2025 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвокатки Огризи Ганни Романівни, представниці ОСОБА_4 , на додаткове рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 19 січня 2026 року, залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2025 року, додаткове рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18 грудня 2025 року і додаткове рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 19 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді А.І. Дорош

В.М. Триголов