Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 24 травня 2026 р.
Справа: №541/1336/26
Суддя: Нізельковська Л. В.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 541/1336/26 Номер провадження 33/814/665/26Головуючий у 1-й інстанції Дністрян О. М. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.
ПОСТАНОВА
ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2026 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 квітня 2026 року,
в с т а н о в и в :
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 655,60 грн. в дохід держави.
Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 09.04.2026 року, о 22.26 год., по вул.Промислова, 35, у м.Миргород Полтавської області, керував електроскутером „Volt”, потужністю 220 watt, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Результати огляду ОСОБА_1 не заперечує. Однак, зазначає, що в стані алкогольного сп`яніння він не перебував та пояснив працівникам поліції, що захворів та приймав медичні препарати. Таким чином, перебував під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Після проходження огляду виявив бажання пройти повторний огляд у медичному закладі, однак поліцейські не запропонували пройти такий огляд . В матеріалах справи відсутнє направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі.
Наявний в матеріалах справи відеозапис не в повній мірі відображає обставин події, оскільки складається із фрагментів, які могли бути оброблені, а тому не являється допустимим доказом.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями положень ст.256 КпАП України, а саме, у ньому не залучено свідків, які повинні були засвідчити достовірність проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння.
При цьому, електроскутер потужністю 220 Вт не відноситься до переліку механічних транспортних засобів, що приводяться в рух за допомогою двигуна, не підлягає обов`язковій державній реєстрації, а тому на водія такого транспортного засобу не поширюються заборони, визначені ст.130 КпАП України.
Захисник Стахурлов І.І. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з`явились. Про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Висновок судді ґрунтується на об`єктивних даних, що маються у справі та були досліджені у судовому засіданні.
Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці за допомогою спеціального технічного засобу.
Факт сп`яніння ОСОБА_1 встановлено Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.04.2026 року та підтверджено роздруківкою газоаналізатора „Drager 6810”. Результат вимірювання вказав про наявність етилового спирту у видихуваному повітрі у кількості 1,30 %.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі відображається момент, коли працівники поліції зупинили електроскутер „Volt”, та виявили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився. Результат проходження огляду виявився позитивний. При цьому, як вбачається із відео, ОСОБА_1 результати огляду не оскаржував, їхати для проходження огляду до медичного закладу не бажав. Зауважень та заперечень щодо некоректної роботи газоаналізатора від ОСОБА_1 не надходило.
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Твердження про те, що відеозапис неналежний доказ, є неогрунтованими.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ніхто не заперечує, що на відео зображений саме ОСОБА_1 з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, електроскутер „Volt”, час, пора року, обставини події відповідають обставинам даної справи. При цьому відеозапис наданий уповноваженими особами Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, в зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції.
Всупереч доводам апелянта, відсутні і об`єктивні дані про те, що не зафіксований на відео певний проміжок часу може впливати на висновок про доведеність вини ОСОБА_1 .
Доводи апелянта про порушення вимог закону з огляду на те, що протокол складено за відсутності двох свідків, спростовуються таким.
Відповідно до ч.2 ст.266 КпАП України огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення..
Як вбачається з матеріалів провадження, процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння було зафіксовано працівниками поліції із застосуванням безперервної відеозйомки за допомогою службових нагрудних відеокамер. Вказана обставина, в даному випадку, виключає обов`язкову участь свідків під час огляду на стан сп`яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст.256 КпАП України, в безпосередній присутності ОСОБА_1 , під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.
Відсутність в матеріалах справи направлення водія на медичний огляд не спростовує факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а навпаки, підтверджує той факт, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду та відмовився від подальшого проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та до закладу охорони здоров`я не доставлявся.
Не знайшли свого підтвердження і доводи ОСОБА_1 про вживання ним лікарських засобів, які знизили увагу та швидкість реакції та вплинули на результат проходження огляду на стан сп`яніння. На відеозаписі видно, що ОСОБА_1 результати огляду на стан сп`яніння не оскаржував, як і не повідомляв працівникам поліції про свій стан здоров`я та факт вживання ним ліків. Тому, такі твердження апелянта слід вважати способом захисту з метою уникнення відповідальності.
Твердження ОСОБА_1 про те, що електроскутер „Volt”, потужністю 220 watt, не є транспортним засобом, що на його думку, свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, є безпідставними.
Згідно з ст.121 КпАП України під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Як випливає зі змісту п.2.13 ПДР України, транспортними засобами є мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 кубічних сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ „Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів” №2956-IX від 24.02.2023 року, електричним колісним транспортним засобом являється дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Крім того, положеннями Закону визначено поняття низькошвидкісного легкового електричного транспортного засобу, що являє собою колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Згідно з ч.ч.1,2 п.1 ч.5 ст.14 ЗУ „Про дорожній рух” учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 5 частини 2 статті 16 Закону визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 рухався по автомобільній дорозі за кермом електроскутера, який обладнаний сидінням для перевезення пасажирів та приводиться в рух за допомогою двигуна, а тому є транспортним засобом, за керування якими передбачена відповідальність положеннями ст.130 КпАП України.
Тому посилання апелянта щодо недоведеності його вини, а також допущення порушень в ході складання протоколу та під час розгляду справи у місцевому суді є надуманими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи вищенаведене, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Л.В. Нізельковська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua