Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №295/2493/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/2493/26 Головуючий у 1-й інст. Довгалюк Л. В.

Номер провадження №33/4805/981/26

Категорія ст.124 КПпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., з участю секретаря судового засідання Колодяжного О.В., особи, провадження щодо якої закрито - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Забродського Б.І., представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Крижанівського В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Крижанівського В.П. в інтересах потерпілого ОСОБА_2 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 23.04.2026, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,

встановив:

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586176 від 08.02.2026 року, складеного інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Житомирській області Савчуком О.М., який надійшов на розгляд до суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 08.02.2026 о 12 годині 10 хвилин у м.Житомирі по вул. Барашівська, 22, керуючи автомобілем Chevrolet Lagetti, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та допустив зіткнення з т/з Leopard BYD, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався на зустріч. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2026 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діянні події та складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням адвокат Крижанівський В.П. в інтересах потерпілого ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, постановити нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що суд в повній мірі не встановив обставини справи, не надав їм належної оцінки і безпідставно закрив відносно ОСОБА_1 справу тим самим звільнивши його від відповідальності за порушення п.12.1 Правил дорожнього руху, за яким його притягували до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП.

Зазначає, що висновок суду про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин, наведених у протоколі, не підтверджується зібраними по справі доказами, не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Вказує, що в супереч вимогам КУпАП суд односторонньо підійшов до розгляду справи, не взяв до уваги докази долучені до протоколу, схему, покази ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Також посилається на те, що судом не досліджено докази (фотознімки) сторони потерпілих які спростовують доводи ОСОБА_1 .

Разом з тим, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2026 року, який пропущений з поважних причин.

В обґрунтування пропущеного строку посилається на те, що на проголошенні постанови потерпілий ОСОБА_2 не був, про проголошення постанови йому стало відомо лише 27.04.2026 після отримання адвокатом в суді її копії.

Що стосується доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, то апеляційний суд вважає його обгрунтованим з підстав, наведених у клопотанні, та поновлює адвокату Крижанівському В.П. строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не прибув, відповідно до змісту телефонограми від 18.05.2026 (а.с.90) повідомлений судом про розгляд цієї справи у призначений час, клопотань про відкладення судового розгляду суду на час розгляду справи не надходило. Крім того, його представник – адвокат Крижанівський В.П. вважав за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_2 , якому відомо про судовий розгляд цієї справи 25.05.2026 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Крижанівського В.П., який підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів, ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Забродського Б.І., які заперечували проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Зі змісту ст.252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Постанова суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Диспозиція цієї статті за своїм видом є бланкетною, оскільки відсилає до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (ПДР України).

Відповідно п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Розглядаючи справу, як слідує із змісту постанови, суд першої інстанції всебічно та повно встановив обставини справи, безпосередньо у судовому засіданні дослідив надані докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586176 від 08.02.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 , схему до протоколу огляду місця даної дорожньо-транспортної пригоди від 08.02.2026р., пояснення ОСОБА_1 , а також письмові пояснення ОСОБА_2 , досліджено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 08.02.2026, відео з бодікамери поліцейських, а також допитано інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Савчука О.М., яким складено протокол та фотокартки, які були долучені до матеріалів справи.

Вказаним доказам суд надав належну правову оцінку у їх сукупності та за встановлених обставин дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Так, в суді першої інстанції ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 08.02.2026 близько 12 год. 10 хв. він рухався на своєму автомобілі у м.Житомирі по вул. Барашівській по заокругленій дорозі, що має одну смугу руху та дозволяє розійтися двом транспортним засобам, зі швидкістю приблизно 10-15 км/год. Раптово із-за сліпого повороту з вул. Кармелюка йому на зустріч виїхав автомобіль Leopard, який рухався на більшій швидкості. Погодні умови були несприятливі, дорога засипана снігом, під яким був лід, обабіч проїзної частини були намети снігу, будь-які дорожні знаки відсутні. Побачивши зустрічний автомобіль на відстані 10 метрів, у зв`язку з обмеженою видимістю через паркан та оцінивши дорожню обстановку, він почав гальмувати ривками та двигуном, намагаючись повністю зупинити автомобіль, однак зіткнення уникнути не вдалося. Вважав, що його дії кваліфіковано неправильно, що у даній дорожньо-транспортній пригоді винен ОСОБА_2 , який виїхав зі сліпого повороту, а дорожні умови призвели до неможливості уникнути зіткнення. При цьому зауважив, що схема ДТП не відповідає дійсній дорожній обстановці.

З письмових пояснень іншого учасника дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_2 , які були досліджені місцевим судом, вбачається, що винним себе ОСОБА_2 не визнав, в 12 годині 10 хвилин рухався по провулку Кармелюка зі швидкістю 15-20 км/год. Смуга руху була одна, побачивши зустрічний транспорт почав гальмувати, але сталося ДТП та зіткнувся з іншим автомобілем. Зазначав, що колія по дорозі одна, з боків не було об`їзду. Дорога не прибрана від снігу і не посипана засобами проти ожеледиці (а.с.5).

Як встановлено місцевим судом, допитаний в суді інспектор 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Житомирській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , яким складено протокол серії ЕПР1 № 586176 від 08.02.2026 пояснив, що очевидцем ДТП не був, прибувши на місце події зафіксовано складні дорожні умови, дорога засніжена, яка мала одну колію для руху. Складаючи схему місця ДТП, прив`язка відбувалася до паркану, який має перепад, оскільки так було зручніше. Зазначив про відсутність камер відеоспостереження на вказаній дільниці дороги та доказів того, що ОСОБА_1 перевищив швидкість та мав технічну можливість уникнути ДТП.

Зі схеми місця ДТП (а.с.7), яка є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулася в денну пору, стан покриття проїзної частини - ожеледиця з наявністю недоліків в утриманні вулично – шляхової мережі, які стали супутньою причиною дорожньо-транспортної пригоди (а.с.7).

Із акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 08.02.2026р. слідує, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Покриття проїзної частини має наявність снігового накату та колійність 20см., наявна ожеледиця, ковзання, дорожні роботи на момент обстеження не проводились, наявність дорожніх знаків не визначалась, інформація щодо відсутності дорожньої розмітки, заходів щодо прибирання проїжджої частини не встановлювалась. Відповідно до результатів обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, а саме вул.Барашівська, 22 м. Житомир її визнано такою, що не відповідає безпеці дорожнього руху (а.с.8).

Як встановив суд першої інстанції, на дослідженому відеозаписі з бодікамер поліцейських, який наявний в матеріалах справи вбачається, що ним зафіксовано лише обстановку на місці події вже після настання ДТП, а тому цей відеозапис не є інформативним.

Дослідивши вищезазначені докази, суд першої інстанції за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, надав належну правову оцінку кожному доказу з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, та прийшов до обґрунтованого рішення, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б доводили, що водієм ОСОБА_1 допущено порушення зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення пункту ПДР, а саме що ним не вибрано безпечної швидкості руху або ж не враховано дорожньої обстановки, які б перешкоджали йому контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, наслідком чого стала ДТП, та відсутні достовірні докази того, що ОСОБА_1 перевищив швидкість або мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Leopard BYD, під керуванням водія ОСОБА_2 .

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, які зроблені за встановлених цим судом обставин, що ОСОБА_1 , попри відсутність будь-яких дорожніх знаків, обмежену через паркан оглядовість, при виявленні на своїй смузі руху автомобіля Leopard BYD вжив необхідних заходів для зупинки транспортного засобу, застосувавши гальмування, тому діяння водія ОСОБА_1 не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Конституційний Суд України у пункті 4.1. рішення від 22.12.2010 року №23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України (ст.62) та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Єдиною і достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діянні такої особи складу відповідного адміністративного правопорушення.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З`ясувавши, що наявні у матеріалах справи докази як кожен окремо так і у своїй сукупності не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 передбаченого ст.124 КУпАП складу адміністративного правопорушення, місцевий суд дійшов слушного висновку про необхідність закрити провадження у цій справі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, в той час як матеріали цієї справи не містять доказів наявності у діях ОСОБА_1 усіх ознак складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зокрема, його об`єктивної сторони, а саме не підтверджено діяння ОСОБА_1 , яким було б порушено пункт 12.1 ПДР України, та не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між діянням ОСОБА_1 і виявленими наслідками у виді пошкодження транспортних засобів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.

Постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, норми матеріального та процесуального права застосовані правильно, а тому підстав для зміни чи скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

Поновити представнику потерпілого - адвокату Крижанівському В.П. строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу представника потерпілого - адвоката Крижанівського В.П., подану в інтересах потерпілого ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від 23 квітня 2026 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович