Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №133/707/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Заява про відвід судді

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №133/707/26

Суддя: Дем'янова Ж. М.

133/707/26

3-зв/133/9/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.05.26

м.Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі головуючої судді Дем`янової Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді Дурач О.А. у розгляді справи №133/707/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 121 КУпАП,

встановив:

В провадженні судді Дурач О.А. перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

27.05.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Дурач О.А. від розгляду даної справи.

У заяві про відвід ОСОБА_1 зазначив, що в провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності, яку було призначено до судового розгляду на 26 травня 2026 року о 09 год. 40 хв.

26.05.2026 адвокатом Пронівою Н.Р. на офіційну електронну адресу суду подано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що до 27.05.2026 включно вона перебуває у відпустці та знаходиться за межами України, на підтвердження чого надано відповідні докази.

Заявник вказує, що справа протягом тривалого часу, а саме майже двох місяців, не призначалася до розгляду, однак після надходження вказаної заяви судове засідання було відкладено на 27.05.2026 о 10 год. 00 хв., що, на його думку, свідчить про порушення права на захист та викликає сумніви у неупередженості судді.

У зв`язку з наведеним Музика В.О. вважає, що існують підстави для відводу судді.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи заяви про відвід, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими органами та посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції та у точній відповідності до закону.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норм, які б регулювали порядок вирішення заяв про відвід судді. Водночас, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої провадження у справах про адміністративні правопорушення за своїм характером можуть вважатися «кримінальними» у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при вирішенні питання про відвід судді підлягають застосуванню положення кримінального процесуального законодавства за аналогією закону.

Такий правовий підхід узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справах Надточій проти України та Лучанінова проти України.

Крім того, пунктом 4 рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання конфлікту інтересів під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, за відсутності відповідного нормативного регулювання, суддя вправі застосовувати процесуальні норми за аналогією закону.

Відповідно до ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні. Перелік таких підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим та містити конкретні обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя при здійсненні правосуддя є незалежним та керується принципом верховенства права.

Статтями 1, 3 та 15 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен бути безстороннім, дотримуватись високих стандартів поведінки та забезпечувати довіру суспільства до суду і правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі Мироненко і Мартенко проти України зазначив, що безсторонність суду оцінюється за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. При цьому особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено інше.

Судом встановлено, що доводи заявника фактично зводяться до незгоди із процесуальним рішенням судді щодо строків призначення справи до розгляду та відкладення судового засідання.

Разом із тим незгода сторони з процесуальними діями суду сама по собі не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді та не може бути підставою для його відводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України заперечення щодо ухвал, постановлених під час судового провадження, можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.

Отже, заявник не позбавлений права викласти свої заперечення щодо розгляду справи за відсутності захисника та щодо строків призначення справи у разі подання апеляційної скарги на судове рішення у справі.

Крім того, суд враховує, що станом на 27.05.2026 спливають строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим суд був зобов`язаний забезпечити своєчасний розгляд справи в межах процесуальних строків.

Жодних об`єктивних даних, які б свідчили про особисту заінтересованість судді, упередженість, наявність конфлікту інтересів чи інших обставин, передбачених ст. 75 КПК України, заявником не наведено та матеріалами справи не встановлено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява про відвід судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись за аналогією положеннями ст.ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суд, —

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дурач Ольги Анатоліївни у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП — відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua