Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №131/504/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Суд: Іллінецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №131/504/26

Суддя: Марчук В. І.

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/504/26

Провадження № 1-кп/131/45/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

та учасників судового провадження:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

та потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 в м.Іллінці Вінницької області кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2026 року за № 12026020250000022, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ Київської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, не працюючого, на утриманні якого перебуває одна неповнолітня дитина, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2026 року близько 11 години, ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні Комунального підприємства «Іллінціводоканал» Іллінецької міської ради, яке розташоване по вул. Антона Барткова, 20, в м. Іллінці, Іллінецької ТГ, Вінницького району Вінницької області, шляхом вільного доступу зайшов до приміщення кабінету для звірки та прийому платежів за водокористування з метою отримання консультації та біля столу на підлозі помітив чорну жіночу сумку.

Враховуючи, що в цей час в приміщенні кабінету були відсутні працівники та інші особи у ОСОБА_5 виник умисел на вчинення крадіжки чужого майна. Після чого, із вказаної сумки ОСОБА_5 рукою витяг гаманець червоного кольору та залишив приміщенні КП «Іллінціводоканал».

Проходячи по вулиці ОСОБА_5 , відкривши викрадений гаманець, помітив всередині банківські платіжні картки AT КБ «ПриватБанк» (№ НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ) належні ОСОБА_6 . Також на шматку паперу, який перебував у гаманці, ОСОБА_7 помітив записані пін-коди до карток. В цей час у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, направлений на таємне заволодіння зазначеними банківськими платіжними картками, які згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 56 ч. 1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційними документами, тобто електронними платіжними документами, засобами доступу до банківських рахунків, виданими на ім`я ОСОБА_6 .

Заволодівши банківськими платіжними картками, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, попрямував до банкомату де о 12 годині 28 хвилин та о 12 годині 29 хвилин зняв грошові кошти, після чого, з метою приховування використаних банківських карток, викинув їх у сміттєвий бак, розміщений по вулиці Незалежності в м. Іллінці Вінницького району Вінницької області.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, - викрадення, умисне приховування офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

Крім того, 19 січня 2026 року близько 11 години, ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні Комунального підприємства «Іллінціводоканал» Іллінецької міської ради, яке розташоване по вул. Антона Барткова, 20, в м. Іллінці, Іллінецької ТГ, Вінницького району Вінницької області, шляхом вільного доступу зайшов до приміщення кабінету для звірки та прийому платежів за водокористування з метою отримання консультації та біля столу на підлозі помітив чорну жіночу сумку.

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме на викрадення грошових коштів з вищевказаних банківських карток, ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на території України введено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема на підставі Указу Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 03.02.2026 строком на 90 діб), переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, протиправно, використовуючи вільний доступ до банківських карт, здійснив крадіжку шляхом зняття з банкомату AT КБ «ПриватБанк», що розташований на території магазину «Щедрий Дар», за адресою: м. Іллінці, вул. Європейська 8, Іллінецької ТГ, Вінницького району Вінницької області, грошові кошти на загальну суму 25800,00грн., а саме:

- з банківської платіжної картки НОМЕР_3 , 19.01.2026 о 12 год. 28 хв. шляхом зняття готівки в сумі 5000,00грн. з банкомату AT КБ «ПриватБанк»;

- з банківської платіжної картки 5457082500069666, 19.01.2026 о 12 год. 29 хв. шляхом зняття готівки в сумі 20 800,00грн. з банкомату AT КБ «ПриватБанк»;

В подальшому, викраденими грошовими коштами ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 25800,00грн.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає за можливе обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих даних, які долучені до матеріалів кримінального провадження, а також роз`яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку. Прокурор, потерпіла ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 проти цього не заперечив, пояснив, що йому зрозумілі положення ст. 349 КПК України. При цьому, суд виходить з того, що обвинувачений розуміє суть пред`явленого обвинувачення, визнає свою вину повністю, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про, що заявив у судовому засіданні, а відтак у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності і істинності позиції обвинуваченого з цього питання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, що викладені в обвинувальному акті. Зокрема вказав, що дійсно у вказаний в обвинувальному акті час він перебував у приміщенні КП «Іллінціводоканал» Іллінецької міської ради з питань заміни лічильника. В приміщенні кабінету були відсутні працівники та на його питання ніхто не відповів. Біля столу на підлозі помітив чорну жіночу сумку з якої було помітно гаманець. Він взяв гаманець та залишив приміщення комунального підприємства.

Проходячи по вулиці, він відкривши викрадений гаманець, помітив всередині грошові кошти в розмірі 10грн., банківські платіжні картки та шматку паперу із записами пін-кодів до карток.

В подальшому, використовуючи згадані вище пін-коди, він зняв із двох банківських карток із банкомату AT КБ «ПриватБанк», що розташований на території магазину «Щедрий Дар», грошові кошти в загальному розмірі 25800,00грн.

Вказав, що кошти використав на власний розсуд, зокрема на придання речей та переказ коштів дитині. В нього залишилося 4000,00грн., які були вилучені працівниками поліції.

Відмітив, що виявляє жаль з приводу вчинених кримінальних правопорушень, запевнив суд, що готовий нести покарання за вчинені кримінальні правопорушення і в подальшому не вчинятиме злочини. Додатково вказав, що перед потерпілою вибачився та повністю відшкодував завдану шкоду.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 не має, цивільний позов заявляти не буде, заподіяна шкода їй повністю відшкодована.

Таким чином, на підставі наведеного, з урахуванням визнавальних показань обвинуваченого, який не оспорював фактичних обставин справи, позиції потерпілої, досліджених в судовому засіданні характеризуючих матеріалів кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у викраденні, умисному приховуванні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів, та в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, доведена і його дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.185 КК України, відповідно.

Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, класифікуються як кримінальний проступок і тяжкий злочин.

ОСОБА_5 раніше не судимий в порядку ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_5 визнав вину, щиро кається у вчиненні кримінальних правопорушень, активно сприяв їх розкриттю, що виразилося у послідовних показаннях щодо обставин та механізму здійснення викрадення, умисного приховування офіційних документів, вчиненого з корисливих мотивів, та таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, добровільно відшкодував потерпілій заподіяну шкоду. Вказані обставини суд враховує як такі, що пом`якшують покарання.

Враховуючи сукупність обставин, що пом`якшують покарання (визнання вини, щире каяття у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, активне сприяння його розкриттю, добровільне відшкодування заподіяної шкоди) та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та відсутності таких, що обтяжують покарання, з урахуванням суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, відсутності тяжких наслідків, особи винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, його матеріальний стан, позицію потерпілої, висновки органу пробації, які містяться в досудовій доповіді, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.357 КК України у виді штрафу, яке, відповідно до ч.1 ст.70, ч.3 ст.72 КК України, при призначенні його за сукупністю кримінальних правопорушень складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно, а за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк п`ять років, та звільнення його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, у відповідності до ст. 75 КК України, та покладення на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім та буде відповідати цілям, передбаченим ч. 2 ст. 50 КК України, зокрема, буде пропорційною карою за вчинені кримінальні правопорушення та є достатнім для виправлення засудженого, а також буде запобігати вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, згідно вимог ч.4 ст.174 КПК України, підлягають скасуванню.

Речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.50,65,70,72,75,76,185,357 КК України, ст. ст. 100, 174, 349, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 /п`ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00грн. /вісімсот п`ятдесят гривень/;

- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 /п`ять/ років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 50 /п`ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та позбавлення волі на строк 5 /п`ять/ років.

На підставі частини третьої статті 72 КК України основне покарання у виді штрафу в розмірі 50 /п`ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00грн. /вісімсот п`ятдесят гривень/, призначене ОСОБА_5 за даним вироком суду, - виконувати самостійно.

У відповідності до положень частини першої статті 26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 26 КВК України, у разі несплати штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, або якщо судом було відмовлено у задоволенні подання про розстрочку виплати штрафу, або у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу уповноважений орган з питань пробації через один місяць після закінчення строку сплати штрафу або чергового платежу звертається до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Виконавчий лист, виданий судом, надсилається уповноваженим органом з питань пробації до органу державної виконавчої служби для стягнення штрафу в порядку, визначеному законом. У разі повернення органом державної виконавчої служби виконавчого листа у зв`язку з неможливістю стягнення штрафу уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити, що у відповідності до положень частин другої та третьої статті 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Іспитовий строк тривалістю два роки, встановлений ОСОБА_5 , обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 27 травня 2026 року.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені 20 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020250000022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, накладених ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_8 №131/71/26 від 22 січня 2026 року.

Речові докази:

- 4000,00грн., купюрами по 500 гривень кожна, які поміщено до спецпакету PSP 1388536, власником яких є ОСОБА_6 , та які передано на відповідальне зберігання останній, - повернути власнику, ОСОБА_6 ;

- 2 (дві) квитанції № 7688908279699956777 та № 7688908279696619696, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, - залишити при матеріалах кримінального провадження №12026020250000022;

- куртку чорного кольору, яку поміщено до спецпакету WAR 1732544, фактичним володільцем якої є ОСОБА_5 , та яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, - повернути володільцю ОСОБА_5 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_9

Оригінал: reyestr.court.gov.ua