Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №129/1435/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1435/26

Провадження по справі № 1-кп/129/544/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гайсині кримінальне провадження №12026020090000072 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гунча Гайсинського району Вінницької області, українця, громадянина України, військовослужбовця,жителя АДРЕСА_1 , розлученого, учасника бойових дій, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 369 КК України, -

установив:

З 08:00 год 05.02.2026 по 08:00 год 06.02.2026 інспектор сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 , відповідно до графіку чергування сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 05.02.2026, затвердженого начальником сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_7 , заступив на чергування по патрулюванню м. Гайсин та Гайсинської територіальної громади з метою забезпечення публічної безпеки, а також порядку та контролю за дотриманням правил дорожнього руху в складі екіпажу «Гамак-52». 05.02.2026, близько 21:20 год, на службовий планшет екіпажу «Гамак- 52» надійшло повідомлення про «Домашнє насильство» та в ході реагування на дане повідомлення встановлено, що заявник - ОСОБА_4 , який перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1 , самовільно залишив військову частину, а тому останньому було запропоновано проїхати із працівниками поліції до розташування найближчого відділення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. У цей же час у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел спрямований на вчинення пропозиції та надання неправомірної вигоди поліцейському ОСОБА_6 за невчинення ним в інтересах останнього дії з використанням наданої йому влади, а саме за не повідомлення та недоставляння його до розташування найближчого відділення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Реалізовуючи свій кримінально-протиправний намір, діючи умисно, в порушення вимог законодавства, ОСОБА_4 неодноразово висловив поліцейському Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 пропозицію надання неправомірної вигоди в розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) доларі США за не повідомлення та недоставляння його до розташування найближчого відділення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Поліцейський Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 відмовився від отримання неправомірної вигоди та неодноразово попереджував ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 369 КК України за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі, на що останній, усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжив реалізацію свого кримінально- протиправного наміру та неодноразово пропонував неправомірну вигоду вказаному працівнику поліції. На виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції», інспектор сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 здійснив виклик на лінію оператора «102» та повідомив про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, з метою документування його протиправних дій.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Вину визнав повністю, суду дав показання про те, що 05.02.2026 близько 21:20 год, він будучи військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину, висловивпропозицію надання неправомірної вигоди поліцейському ОСОБА_6 за невчинення ним в інтересах ОСОБА_4 дій з використанням наданої йому влади, а саме за неповідомлення та недоставляння його до розташування найближчого відділення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, в розмірі 1200 доларів США, проте поліцейський відмовився і виконав свій обов`язок.

З урахуванням позицій прокурора та обвинуваченого, які заявили про скорочений порядок дослідження доказів, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України обмежився допитом лише ОСОБА_4 , оскільки обвинувачений розуміє зміст обставин, які ніким не оспорюються, немає сумніву в добровільності та істинності його позиції, йому роз`яснено і зрозуміло неможливість оскарження цих обставин в апеляційному порядку.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить з положень статтей 50, 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Призначаючи покарання, суд зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Поряд з цим покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. В будь-якому випадку, виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності, та даним про особу винного.

За відсутності обтяжуючих покарання ОСОБА_4 обставин, пом`якшуючими обставинами суд визнає щире каяття і правдиві показання, відсутність судимості, позитивні характеристики з місця проживання та служби, наявність державних нагород у ОСОБА_4 та статусу учасника бойових дій, з урахуванням особи обвинуваченого який є військовослужбовцем, має засоби для існування, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, несудимий, має сім нагород за військову службу під час збройної агресії рф проти України; крім того, суд враховує, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є нетяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України.

За таких обставин суд визнає, що виправити ОСОБА_4 і запобігти вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливо за умови призначення йому покарання у виді штрафу.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Питання про долю речових доказів вирішується на підставі ст. 100 КПК України.

До набуття вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати, прокурором такого клопотання не заявлялося.

Керуючись ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази – два DVD-диски із відеозаписами нагрудного відеореєстратора – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати в справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Вирок набирає чинності через тридцять днів у разі, якщо апеляції не було подано.

Суддя: