Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №580/2908/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/2908/25 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі по тексту - відповідач-1, ГУ ПФУ в Черкаській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі по тексту відповідач-2, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 13.02.2025 №232730019789 про відмову позивачці у перерахунку призначеної пенсії за період роботи за сумісництвом з 01.06.1995 по 30.06.2000;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок призначеної позивачці пенсії за період з 30.06.2000 за 60 календарних місяців підряд незалежно від перерв, на підставі довідок про нараховану заробітну плату (дохід) за роботу за сумісництвом з 01.06.1995 по 30.06.2000 у ПВКФ «Іветта» за №11/03 від 20.03.2017, №15 від 19.12.2003 та сплатити позивачці заборгованості по пенсії з 31.03.2024 (дня призначення пенсії);

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за №232730019789 від 11.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку призначенні пенсії за період роботи за сумісництвом з 01.06.1995 по 30.06.2000.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що оспорюваним рішенням їй було відмовлено у перерахунку пенсії із доходів отриманих за 60 календарних місяців за період з 01.06.1995 по 30.06.2000, зокрема за сумісництвом на посаді бухгалтера згідно довідки про заробіток, виданої Приватною виробничо-комерційною фірмою «ІВЕТТА». На думку позивача, зазначене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскільки нею було вчинено всі законодавчо обумовлені дії щодо отримання перерахунку пенсії, зокрема надано відповідну довідку про заробітну плату, яка видана на основі особових рахунків.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 10.02.2025 №232730019789 про відмову у перерахунку ОСОБА_2 пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 04.02.2025 про перерахунок пенсії, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач-2 зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, відповідач зазначив про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі поданої довідки, оскільки обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Від позивача надійшов до суду відзив на апеляційну скаргу, у якій позивач просить суд залишити апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив на апеляційну скаргу від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026, справу призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( надалі по тексту Закон №1058).

04.02.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії - зміна надбавки, перерахунок від заробітку до 01.07.2000 відповідно до ст. 40 Закону №1058 та до заяви про перерахунок пенсії було надано нею довідку №11/03 від 20.03.2017 про заробітну плату за 1995-2000 роки, яка видана ПП «Виробничо-комерційна фірма «ІВЕТТА».

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у порядку екстериторіальності рішенням від 10.02.2025 №232730019789 відмовило позивачу у перерахунку пенсії, у зв`язку з відсутністю первинних документів та відсутній акт перевірки.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернулася з даним позовом до Черкаського окружного адміністративного суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не надано доказів про те, що відомості, які є в спірній довідці про заробітну плату позивача від №11/03 від 20.03.2017 про заробітну плату за 1995-2000 роки, яка видана ПП «Виробничо-комерційна фірма «ІВЕТТА», містять неправдиві або недостовірні дані, відомості оспорювання чи перевірки відомостей відповідачем також відсутні.

Суд першої інстанції наголосив на тому, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії. Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, акт перевірки довідки відсутній.

Суд, враховуючи відповідність наданої позивачем довідки Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління пенсійного фонду України № 22-1, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності нездійснення відповідачем 2 перерахунку її пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату позивача до 01.07.2000 від №11/03 від 20.03.2017 про заробітну плату за 1995-2000 роки, яка видана ПП «Виробничо-комерційна фірма «ІВЕТТА», що свідчить про протиправність рішення відповідача-2 про відмову у перерахунку пенсії.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із вимогами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі Закон № 1058).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацами 4, та 5 частини 1 ст. 40 Закону № 1058 передбачено що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку

Статтею 41 Закону № 1058 передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону; 4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону №1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до ч.3 ст. 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно із пп. 3 пункту 2.1. Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.

Пунктом 2.10 Порядку №22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Колегія суддів зазначає, що аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі № 21-11а15, від 15.12.2015 у справі № 2-а/576/29/14 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а та від 05 березня 2020 року у справі №539/3234/16-а.

Як було встановлено судом першої інстанції, після призначення пенсії позивачем було подано до ГУ ПФУ в Черкаській області архівну довідку № 11/03 від 20.03.2017 за період роботи за сумісництвом з 01.06.1995 (наказ №3-К від 31.05.1995) по 30.06.2000 (наказ №5-К від 30.06.2000) у Приватній виробничо-комерційній фірмі «ІВЕТТА». При цьому, у вказаній довідці зазначено, що така видана на підставі особових рахунків за 1995-2000 роки, які знаходяться на збереженні за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Самійла Кішки, буд.177.

Однак Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у порядку екстериторіальності рішенням від 10.02.2025 № 232730019789 відмовило позивачу у перерахунку пенсії відповідно до ст.40 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю первинних документів та відсутності акту перевірки.

Як було встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог ухвали Черкаського окружного адміністративного суду про витребування доказів від 21.05.2025 відповідачем-1 направлено копію пенсійної справи, з якої вбачається, що акт перевірки дійсно відсутній.

Однак, згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.03.2018 у справі №527/1655/17, неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов`язана з волею позивача. Коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату позивача, вказало джерело цих даних - особові рахунки, позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а уразі втрати - їх відновлення.

Відповідачами не надано доказів про те, що відомості, які є в архівній довідці про заробітну плату позивача від №11/03 від 20.03.2017 про заробітну плату за 1995-2000 роки, яка видана ПП «Виробничо-комерційна фірма «ІВЕТТА», містять неправдиві або недостовірні дані, відомості оспорювання чи перевірки відомостей відповідачем також відсутні.

Судом першої інстанції було встановлено, що дана довідка підписана відповідальною особою та на ній міститься відтиск такої установи. Також до цієї довідки внесені дані про адресу місцезнаходження установи, яка видала вказану довідку та код ЗКПО. Отже, вказана довідка не викликає сумнівів у її достовірності.

Разом з тим, згідно пункту 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Отже, при зверненні особи із заявою про призначення/перерахунок пенсії, а також поданні особою документів, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, пенсійний орган у першу чергу має здійснити дії відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, а у разі виникнення сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів перевірити їх у визначеному законом порядку.

Суд звертає увагу на те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у цій частині та наголошує на тому що згідно із приписами частин другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В постанові від 15.08.2024 у справі №380/8337/23 Верховний Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, сформульованого Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішеннях у справах «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04, від 20 жовтня 2011 року), «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland, заява № 10373/05, від 15 вересня 2009 року), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic, заява № 36548/97, ECHR 2002-VIII), «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia, заява № 55555/08, від 20 травня 2010 року), «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia, заява № 35298/04; від 11 червня 2009 року), «East/West Alliance Limited» проти України (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, від 23 січня 2014 року), «Краєва проти України» від 13 січня 2022 року (Krayeva v. Ukraine, заява № 72858/13, від 13 січня 2022 року) та ін., відповідно до якого на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати владі виправляти випадкові помилки, навіть ті, що є наслідком їх власної недбалості (див. Moskal v. Poland, § 73). Проте потреба виправити стару «помилку» не повинна непропорційно втручатися в нове право, яке було набуте особою, яка сумлінно покладалася на законність дій державного органу (див. Pincova and Pine v. the Czech Republic,). Іншими словами, державним органам, які не дотримуються власних процедур, не можна дозволяти отримувати прибуток від своїх неправомірних дій або уникати своїх зобов`язань (див. Lelas v. Croatia). Ризик будь-якої помилки, допущеної державним органом, має нести сама держава, і помилки не повинні виправлятися за рахунок відповідних осіб (див. Pincovб and Pinc v. the Czech Republic, § 58; Gashi v. Croatia, § 40; Trgo v. Croatia, § 67).

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, акт перевірки довідки відсутній.

З огляду на встановлені судом обставини справи, з урахуванням наданих позивачем документів та враховуючи відповідність наданої позивачем довідки Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління пенсійного фонду України № 22-1, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності нездійснення відповідачем-2 перерахунку її пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату позивача до 01.07.2000 від №11/03 від 20.03.2017 про заробітну плату за 1995-2000 роки, яка видана ПП «Виробничо-комерційна фірма «ІВЕТТА», що свідчить про протиправність рішення відповідача-2 про відмову у перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.

Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень дійшов висновку зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як територіального органу ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача, повторно розглянути заяву позивача від 04.02.2025 про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для обрання належного способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволених позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині було здійснено перевірку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід відмовити.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення передбачені статтею 315 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі № 580/2908/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін