Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №420/10638/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10638/26

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року (суддя Токмілова Л.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 21.04.2026) про повернення позовної заяви Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт Юг" про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

13.04.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ТОВ "Віконт Юг", в якому позивач просив суд зобов`язати Товариство протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом охоронний договір на пам`ятку архітектури місцевого значення, розташовану за адресою: вулиця Воздвиженська, 43 у місті Києві, на умовах і в порядку, визначених постановою КМУ від 28.12.2001 №1768.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 позовну заяву Департаменту повернуто позивачу відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

Судове рішення мотивовано тим, що позовна заява підписана Якушко Т.А., яка не надала належних документів на підтвердження повноважень як представника позивача ані в порядку самопредставництва юридичної особи, ані в якості залученого представника (адвоката).

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На думку апелянта, надані до суду на підтвердження повноважень Якушко Т. А. документи, а саме копія наказу про призначення та Положення про Департамент, є достатнім підтвердженням права на самопредставництво Департаменту в суді (зокрема, на підписання позовної заяви) без додаткового уповноваження. Таким чином, відсутні підстави вважати, що позовна заява була підписана неуповноваженою особою, яка не мала права на її підписання.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до частини другої статті 312 КАС України, якою передбачено, що апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства, частиною першою статті 5 якого унормовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статтях 160, 161 КАС України.

При цьому, пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Зміст наведених норм в сукупності свідчить про те, що при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд зобов`язаний перевірити наявність у особи, яка подала позовну заяву повноважень на представництво (самопредставництво) в суді.

Так, згідно із частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Частиною четвертою статті 55 КАС України визначено, що Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України, частиною шостою якої обумовлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 зазначила, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Таким чином, повноваження посадових осіб діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та, за потреби, посадовою інструкцією.

Як убачається з матеріалів справи, позовна заява від імені Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підписана Якушко Т.А., на підтвердження повноважень якої як представника додано копію наказу про призначення Якушко Т.А. від 19.12.2025 №94-к на посаду головного спеціаліста відділу правового забезпечення та Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 № 6022/6063, Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, виконує функції органу місцевого самоврядування та у визначених законодавством України випадках - функції державної виконавчої влади.

Згідно з пунктом 4 Положення основними завданнями Департаменту є:

забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини на території міста Києва;

сприяння збереженню культурної спадщини.

У пункті 5 Положення викладено функції Департаменту відповідно до покладених на нього завдань. Зокрема, Департамент організовує виконання Конституції України та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського голови та здійснює контроль за їх реалізацією; здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень; визначає межі територій археологічних пам`яток місцевого значення та затверджує зони їх охорони; надає відповідні дозволи на відновлення земляних робіт; забезпечує належний захист та утримання об`єктів археологічної спадщини на території міста Києва; забезпечує захист об`єктів від нищення, руйнування або пошкодження.

Підпунктом 6.7 пункту 6 Положення визначено, що Департамент для здійснення повноважень та виконання завдань, що визначені, має право здійснювати представництво (самопредставництво) інтересів Київського міського голови, Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту, їх посадових осіб у судах України на всіх стадіях судового процесу через посадових осіб юридичної служби Департаменту, які без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, крім відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, Кодексом України з процедур банкрутства, та на стадії примусового виконання рішень судів позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження, стягувану, боржнику, представнику

Отож, надана на підтвердження повноважень Якушко Т.А. копія наказу про призначення та Положення про Департамент, є достатнім підтвердженням права згаданої посадової особи юридичної служби Департаменту діяти від імені Департаменту у порядку самопредставництва.

З урахуванням зазначеного колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви Департаменту.

Оскільки судом першої інстанції неповне з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) – задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року про повернення позовної заяви – скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов