Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №420/33026/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33026/25

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо нього про результат проходження медичного огляду – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, та про виключення з військового обліку;

- зобов`язати відповідача внести актуальні персональні дані стосовно нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме інформацію про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, та про виключення з військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час формування військово-облікового документа за допомогою Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (застосунок «Резерв+») йому стало відомо про перебування на військовому обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр). Позивач вважає, що в Реєстрі міститься неактуальна інформація про його статус, зокрема, відсутній запис про виключення його з військового обліку.

Позивач пояснює, що він визнаний особою з інвалідністю з дитинства із встановленням 3-ої групи інвалідності, діагноз: Е10.34 – Цукровий діабет типу 1, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №184/25/380/В від 22.01.2025, у зв`язку з чим виключений з військового обліку. На його звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про актуалізацію даних в Реєстрі, отримав відмову мотивовану тим, що неможливо перевірити цю інформацію та запропоновано особисто звернутися до відповідача для отримання направлення на проходження медичного огляду ВЛК.

Посилаючись на положення статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач вважає протиправною бездіяльність центру комплектування та вважає, що відповідач зобов`язаний внести актуальну інформацію до Реєстру стосовно нього, як особи, яка визнана ВЛК непридатною до військової служби із виключенням з військового обліку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 –суд відмовив.

В апеляційній сказі, ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Так, апелянт не погоджується із висновком суду про те, що у відповідача відсутній обов`язок внести актуальні дані до Реєстру про непридатність позивача до військової служби та виключення з обліку, посилаючись на правомірність взяття останнього на військовий облік після набуття змін у законодавстві.

Мотивуючи свою позицію апелянт зауважує, що оскільки він виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби згідно висновку ВЛК, відповідач при внесенні даних стосовно нього до Реєстру повинен був внести таку інформацію на підставі його заяви.

Апелянт наголошує на тому, що обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку покладений на посадових осіб територіальних центрів комплектування, а недотримання вимог щодо реалізації процедури виключення особи з військового обліку створює негативні наслідки для такої особа, що свідчить про протиправність таких дій або бездіяльності.

Окрім цього, посилаючись на пункт 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно якого виключенню з військового обліку у територіальних центрах комплектування підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, апелянт вважає, що навіть за умови взяття на військовий облік, після набуття змін в законодавстві, він має бути виключений з обліку, оскільки рішення про визнання його непридатним до військової служби не скасоване, є безстроковим та чинним.

Отже, на переконання апелянта, заявлений позов є цілком обґрунтованим, а тому має бути задоволений.

Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Корінця 1/35/14 медичного висновку на дитину (підлітка) інваліда з дитинства у віці до 18 років від 21.12.2012 (дійсне до 06.07.2016) у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , захворювання: цукровий діабет 1 тип маніфестація Кетоз (Е10.1) відповідно до розділу Р ІІ підпункту 3.2 Переліку медичних показників України, наказ №454/471/516 від 08.11.2001 р. та наказ № 342 від 11.07.2005 р. (а.с. 13).

Згідно військового квитка НОМЕР_1 від 09.06.2015, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_7 09.06.2015 (штамп в розділі VІ).

У пункті 13 військового квитка міститься запис: « 20.01.2015 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний неприд. до в/с з викл. з військ. Обліку за гр. І ст. 13а розкладу хвороб (наказ МО України 2008 № 402). Запис засвідчений підписом військового комісара та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Також у пункті 17 військового квитка міститься запис: «Проходження військової служби» - «Не служив»; в пункті 19 «Присвоєння військових звань та класу за спеціальністю» - наказом № 42 від 03.06.2015 присвоєно військове звання - солдат, запис засвідчений підписом та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В розділі ІІ військового квитка ОСОБА_1 вказано категорію обліку– ІІ; група обліку НПО; склад – рядовий; номер ВОС – 999.

В розділі VІ військового квитка наявний штамп «Знятий з обліку ІНФОРМАЦІЯ_10 09.06.2015 підпис» При цьому «Знятий» змінено шляхом закреслення та зазначено «Виключений».

Згідно виписки епікризу з історії хвороби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виданої Центром ендокринології здоров`я населення комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний діагностичний центр» від 19.07.2024 зазначений заключний діагноз:

- цукровий діабет 1 типу, важка ювенільна форма, лабільний перебіг зі схильністю до гіпоглікемій, стадія субкомпенсації. Генералізована ДМА (діабетична непроліферативна ренопатія сітківки ОН. Діабетична дистальна полінейропатія ІІІ ст. Діабетична хвороба . Аутоімунний тиреоїдит з гіпотиреозом (а.с. 21-22).

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 184/25/380/В від 22.01.2025, номер рішення №184/25/380/Р, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 22.01.2025 встановлена ІІІ (третя) група інвалідності; основний діагноз:Е10.34 – цукровий діабет типу 1 з іншою ретинопатією; супутні діагнози: Е06.3 – Аутоіммуний тиреоїдит. Ускладнення основного діагнозу; Е10.53 – цукровий діабет типу 1 з діабетичною кардіоміопатією. Дата повторного оцінювання 22.01.2026 (а.с. 17-22).

28.07.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про внесення до Реєстру запису про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з обліку військовозобов`язаних, змінити запис стосовно категорії обліку з військовозобов`язаний на невійськовозобов`язаний.

31.07.2025 за наслідками розгляду заяви, ІНФОРМАЦІЯ_3 надана відповідь листом №4/10340, в якій посилаючись на Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу», Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовослужбовців та резервістів», Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом МО України №402 від 14.08.2008, зазначено, що відповідно до проведеної перевірки відомостей Реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , картотека вільних залишків, підкартотека: взяті на військовий облік відповідно до Постанови №932 від 16.08.2024, якою визначений порядок формування переліку всіх громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Реєстру.

ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянув заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей до Реєстру та прийняв рішення про відмову у виключені з військового обліку, у зв`язку із відсутністю висновку ВЛК.

Також повідомлено позивача про необхідність особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 для отримання направлення на ВЛК та надати до ІНФОРМАЦІЯ_4 висновок військово-лікарської експертизи про непридатність до військової служби погоджений військово-лікарською комісією, після чого відомості будуть внесені до Реєстру про виключення з військового обліку.

05.08.2025 позивач подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно виключення його з Реєстру, на яку листом від 03.09.2025 № 12/2/2217 повідомлено, що під час тимчасової окупації міста Херсона та Херсонської області, документи військового обліку були знищені у встановленому порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 також повідомив, що 29.05.2025 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей призовників, військовозобов`язаних та резервістів», ОСОБА_1 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідні відомості внесені до Реєстру, що свідчить про відсутність ідентифікації та верифікації документів, які містять відомості, що підлягають внесенню до Реєстру, у тому числі відомості, стосовно підстав для виключення з військового обліку. Для вирішення питання виключення з військового обліку, рекомендовано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 та надати оригінали паспорта, військового квитка і медичними документами у разі їх наявності.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу внесення актуальної інформації до Реєстру розглянуте відповідачем та останньому надана відповідь. Суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача, стосовно невнесення до Реєстру відомостей про виключення його з військового обліку та відповідно відсутність підстав для задоволення позову. Суд також зазначив про правомірність взяття позивача на військовий облік відповідними органами після набуття змін у законодавстві, оскільки Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» не містить обмежень чи заборон з приводу можливості взяття особи на військовий облік, після її виключення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги, в якій скаржник наголошує на тому, що бездіяльність відповідача щодо внесення до Реєстру актуальної інформації про виключення його з військового обліку є протиправною, колегія суддів керується наступним.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 65 Конституції України встановлює, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок включає:

- підготовку громадян до військової служби;

- приписку до призовних дільниць;

- прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

- проходження військової служби;

- виконання військового обов`язку в запасі;

- проходження служби у військовому резерві;

- дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: -допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; -призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; -військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; -резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Частина 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

-прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних;

-проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату;

-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в районних (міських) військових комісаріатах та відповідних органах інших військових формувань.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Закон України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) встановлює правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць.

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стаття 9 Закону №1951-VIII передбачає, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 20 Порядку № 1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійсним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що в даному випадку предметом даного спору є правомірність відмови відповідача у внесенні змін до Реєстру, з огляду на подану позивачем заяву про неактуальність наявної в реєстрі інформації щодо нього, зокрема, визнання позивача непридатним до військової служби за результатами проходження медичного огляду із виключенням з військового обліку.

Позивач вважаючи, що він виключений з військового обліку на підставі висновку комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 20.01.2015, про що є відмітка у його військовому квитку, звернувся до відповідача щодо внесення до Реєстру актуальної інформації.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що виключення з військового обліку можливо лише за наявності актуального висновку ВЛК про непридатність до військової служби, та запропонував надати до ІНФОРМАЦІЯ_11 висновок військово-лікарської експертизи про непридатність до військової служби, погоджений штатною ВЛК, після чого відомості будуть внесені до Реєстру про виключення з військового обліку.

Тобто, відповідач повідомив, що для здійснення дій щодо внесення актуальних відомостей до реєстру призовників та виключення з військового обліку необхідні відповідні документи, зокрема, висновок ВЛК.

Також колегія суддів враховує, що у відповідь на звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з приводу вирішення питання про виключення з військового обліку, позивачу надана відповідь, в якій повідомлено ОСОБА_1 , що під час тимчасової окупації Херсонської області зокрема і Каховського району, документи військового обліку були знищені у встановленому порядку.

У відповідь на адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивачу була надана аналогічна відповідь від 25.08.2025 із пропозицією надати висновок ВЛК про непридатність до військової служби для внесення до реєстру відомостей про виключення з військового обліку.

Оцінюючи встановлені апеляційним судом обставин та мотиви, наведені відповідачем у відповіді, колегія суддів зазначає таке.

Як мовилося вище, згідно зі статтею 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Окрім цього, згідно приписів пунктів 3 та 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у реєстрі громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Тобто, наведеними положеннями чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.

В даному випадку позивачем дотримана вимога законодавства щодо звернення до відповідного центу комплектування, однак відповідач посилаючись на відсутність висновку ВЛК запропонував надати такий висновок, погоджений штатною ВЛК після чого відомості будуть внесені до Реєстру про виключення з військового обліку, а також запропонував особисто прибути для отримання направлення на проходження ВЛК.

З цього приводу, колегія суддів погоджується з заявником, що у Реєстрі має відображатись повна та актуальна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, і саме на територіальні центри комплектування, покладений обов`язок вносити до Реєстру таку інформацію, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію інформації у разі її зміни.

Згідно інформації з Реєстру «Резерв+» (сформовано 25.07.2025), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на військовому обліку, категорія обліку: військовозобов`язаний: ІНФОРМАЦІЯ_11 ; група інвалідності: інвалідність 3-ї групи діє до 22.01.2026, внаслідок загального захворювання; звання: рекрут; ВОС 956647; номер в реєстрі Оберіг: 290520250688132902124; Будівельних робіт, Робітник підсобний; дата уточнення даних 24.07.2025 (а.с. 14).

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №184/25/380/В від 22.01.2025, номер рішення №184/25/380/Р, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 22.01.2025 встановлена 3-тя група інвалідності; основний діагноз:Е10.34 – цукровий діабет типу 1 з іншою ретинопатією; супутні діагнози: Е06.3 – Аутоіммуний тиреоїдит. Ускладнення основного діагнозу; Е10.53 – цукровий діабет типу 1 з діабетичною кардіоміопатією. Дата повторного оцінювання 22.01.2026 (а.с. 17-22).

Таким чином, із зазначених документів вбачається, що відповідач шляхом електронної інформаційної взаємодії отримав інформацію про наявну у ОСОБА_1 інвалідність та така інформація внесена до Реєстру.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів пункту 8-1 Порядку № 932, не підлягають направленню на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду особи щодо яких отримана інформація про наявну інвалідність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затверджений Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 8-1 цього Порядку відомості про наявність інвалідності можуть вноситися до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно- комунікаційними системами за запитом особи з інвалідністю через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

За наявності технічної можливості обмін відомостями про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність) здійснюється в порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиною інформаційною системою соціальної сфери та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Особи, щодо яких шляхом електронної інформаційної взаємодії отримана інформація про наявну інвалідність, не підлягають направленню на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, зокрема з метою взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі.

Оскільки відповідач, шляхом електронної інформаційної взаємодії отримав інформацію про наявну у ОСОБА_1 інвалідність 3-ої групи, колегія суддів вважає що в такому випадку обов`язок, щодо внесення актуальної інформації, зокрема, про встановлення 3-ї групи інвалідності позивачеві ІНФОРМАЦІЯ_3 виконаний.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що згідно прохальної частин позовних вимог, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до Реєстру інформації про виключення його з військового обліку.

Як мовилося вище, відповідно до приписів пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних територіальних центрах комплектування підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Визнання особи непридатною до військової служби здійснюється виключно на підставі висновку Військово-лікарської комісії (ВЛК). Це рішення приймається після проходження медичного огляду та підтвердження наявності хронічних захворювань, тяжких травм або фізичних вад, що унеможливлюють виконання військових обов`язків.

Як вбачається з матеріалів під час звернення до відповідача із заявою про актуалізацію даних в Реєстрі ОСОБА_1 надав тільки військовий квиток. Разом з цим, висновок військово-лікарської комісії позивач не надав, а тому підстави для вчинення дій, щодо зняття його з військового обліку відсутні та відповідно відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не виключення з військового обліку, про що слушно зазначив суд першої інстанції.

Оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині питання щодо обрання належного способу захисту порушених прав, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до Порядку про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервісті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932 (далі – Порядок №932), позивач зарахований на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Варто зазначити, що факт наявності у позивача захворювання на цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний), а також наявність у останнього 3-ої групи інвалідності підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами.

Так, згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №184/25/380/В від 22.01.2025, номер рішення №184/25/380/Р, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 22.01.2025 встановлена 3-тя група інвалідності; основний діагноз: Е10.34 – цукровий діабет типу 1, тобто, позивач є особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання.

Водночас, лише на підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №184/25/380/В від 22.01.2025 про встановлення статусу особи з інвалідністю 3-ої групи, територіальний центр комплектування не може виключити особу з військового обліку. Цей статус надає право на відстрочку від мобілізації, яку можна оформити через Портал Дія чи застосунок Резерв+, або звернувшись безпосередньо до ЦНАПу чи ТЦК з пакетом документів, але при цьому особа статус «військовозобов`язаний» не втрачає.

Як мовилося вище, відповідно до вимог чинного законодавства, виключення з військового обліку особи можливе у випадку визнання її непридатною до військової служби, поряд з цим, визнання особи непридатною до військової служби здійснюється на підставі висновку військово-лікарської комісії.

Такий порядок прописаний пунктом 8 вказаного вище Порядку № 932, який передбачає, що громадяни, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю, або громадяни, які мають, зокрема, захворювання на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), за власним бажанням (у відповідних випадках від їхнього імені їхні батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники та інші законні представники) подають на розгляд військово-лікарської комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документ, що підтверджує наявність відповідного стану (захворювання), виданий в установленому порядку за формою первинної облікової документації № 080-3/о, або документи, що підтверджують інвалідність (для дітей з інвалідністю - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ , або його дублікат, виданий закладом охорони здоров`я, чи посвідчення або інший документ, що підтверджує призначення на таку дитину соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»); для повнолітніх осіб з інвалідністю - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики). Замість оригіналів зазначених документів можуть бути подані їх копії за умови пред`явлення оригіналів таких документів (крім подання дубліката медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років). Копії документів (крім медичних документів) можуть бути засвідчені власним підписом особи, яка їх подає. Оригінали документів після звіряння з їх копіями повертаються особі, яка подає такі документи.

Постанова військово-лікарської комісії приймається без присутності особи та без проведення медичного огляду на основі поданих документів та/або даних, наявних в електронній системі охорони здоров`я, доступ до яких отримано відповідно до законодавства, та інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Тобто, законодавство передбачає виключення з військового обліку громадян, в тому числі, які визнані непридатними до військової служби, військово-лікарською комісією на підставі поданих медичних документів.

Колегія суддів враховує, що заяву до військово-лікарської комісії у порядку передбаченому наведеним вище пунктом 8 Порядку №932 ОСОБА_1 не подавав.

Позаяк рішення про непридатність особи до військової служби приймається виключно військово-лікарською комісією, та на підставі такого висновку територіальний центр комплектування вчиняє дії щодо виключення особи з військового обліку, слід дійти висновку, що у відповідача відсутні повноваження з прийняття рішення про виключення особи з військового обліку за власної ініціативи, тобто, за відсутності висновку військово-лікарської комісії, про що відповідач повідомляв у своєму листі.

За встановлених обставин справи та наведених вище норм їх правового регулювання, колегія суддів приходить висновку, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка полягає у не внесенні відомостей до Реєстру про виключення останнього з військового обліку та зобов`язання відповідача внести такі відомості до Реєстру.

Отже, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. На думку колегії суддів будь-яких доводів з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, та підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, надавши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Колегія суддів вважає, що надала відповідь на ключові доводи апеляційної скарги та не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький