Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №420/37294/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37294/25

Перша інстанція: суддя Попов В.Ф.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 07.07.2025 № ЦО-4277, яким фактично ОСОБА_1 з 07.07.2025 скасована інвалідність 2-ої групи.

Також разом з позовною заявою подане клопотання про витребування доказів у відповідача, зокрема, копію оскаржуваного рішення, протокол засідання експертної команди, повідомлення про проведення засідання та копії документів, на підставі яких прийняте таке рішення, копії матеріалів медико-експертної справи тощо.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з листа ГУ ПФУ в Одеській області дізнався, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» прийняте рішення № ЦО-4277 від 07.07.2025, яким фактично скасоване рішення про встановлення інвалідності 2-ї групи, безстроково.

Мотивуючи протиправність спірного рішення, позивач зауважує на тому, що воно прийняте за наслідками заочного перегляду рішення медико-соціальної експертної комісії, втім, як вважає позивач, медико-соціальна експертиза має проводитися на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та з проведенням необхідних досліджень на базі відповідних медичних установ.

На переконання позивача, в порушення порядку встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» відповідач здійснив перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної комісії та скасував рішення про встановлення інвалідності за відсутності на те законних підстав, а тому оскаржуване рішення слід скасувати.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено.

В апеляційній сказі, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції, із посиланням на допущення позивачем пасивної поведінки та не бажання останнього бути обстеженим, що не повідомлення або несвоєчасне повідомлення про повторне оцінювання особи не може розцінюватися, як порушення прав такої особи.

Мотивуючи свою позицію апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що повідомлення про необхідність у період з 18.02.2025 по 18.03.2025 прибути до клініки для проведення медичного обстеження на предмет перевірки законності висновку про встановлення йому інвалідності він отримав лише 15.04.2025 року. Далі, як пояснює апелянт, оскільки вказане повідомлення отримане із значним запізненням, він направив до відповідача лист із проханням повідомити про подальший порядок проведення перевірки, та не отримавши відповідь, 08.07.2025 повторно направив до відповідача лист щодо інформування про подальший порядок проведення перевірки. Наведене, на переконання апелянта спростовує вказаний вище висновок суду першої інстанції.

Окрім цього, посилаючись на порушення відповідачем приписів Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, апелянт наголошує на тому, що відповідач безпідставно піддав сумніву та скасував безстрокове рішення медико-соціальної експертної комісії, прийняте 21.03.2019 про встановлення інвалідності особі та більш ніж через 6 років провів переоцінку стану здоров`я за відсутності такої особи.

На переконання апелянта, такі дії свідчать про порушення відповідачем процедури проведення оцінювання та про помилковість висновку суду щодо правомірності дій відповідача, які призвели до безпідставного позбавлення права на отримання пільг та статусів, як особі з інвалідністю, та відповідно про протиправність висновку, наведеному у спірному рішенні про те, що інвалідність встановлена необґрунтовано.

Відповідач, своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №238263 від 21.03.2019, ОСОБА_1 призначена ІІ група інвалідності безстроково.

Окрім того, згідно наявної в матеріалах справи виписки з медичної карти стаціонарного хворого №10270 від 29.05.2023 ОСОБА_1 встановлений діагноз гострий передньорозповсюджений інфаркт міокарду ЛШ та 20.05.2023 проведена ангіопластика та стентування ПМША 1DES.(а.с. 16-18)

15.04.2025 ОСОБА_1 отримав від ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» повідомлення від 18.02.2025 за вих.№624/03-19 про необхідність у період з 18.02.2025 по 18.03.2025 прибути до клініки для проведення медичного обстеження на предмет перевірки законності висновку про встановлення йому інвалідності.

16.04.2025 ОСОБА_1 направив до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» лист, в якому посилаючись на те, що вказане вище повідомлення отримане із значним запізненням, просив повідомити про подальший порядок проведення перевірки.

08.07.2025, не отримавши відповідь, позивач повторно направив до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» лист щодо інформування про подальший порядок проведення перевірки.

30.07.2025 відповідач листом за №2309/01-19 повідомив, що відповідь на його звернення міститься в Положенні про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме в абзаці 3 підпункту 5 пункту 8.

Листом ГУ ПФУ в Одеській області від 06.10.2025 ОСОБА_1 повідомлений про те, що згідно інформації ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 07.07.2025 №ЦО-4277) його не визнано особою з інвалідністю, у зв`язку з чим пенсійне посвідчення знищене з 31.07.2025.

До вказаного листа долучений Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 07.07.2025 №ЦО-4277 стосовно ОСОБА_1 , згідно якого цим рішення визнано, що не має підстав для визнання його особою з інвалідністю з 07.07.2025.

14.10.2025 представник позивача на адресу ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» направив адвокатський запит щодо надання інформації про підстави прийняття такого рішення, переліку документів та доказів, на підставі яких проведена перевірка експертного рішення МСЕК, також копії самого рішення від 07.07.2025 №ЦО-4277, однак відповідь не надана.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що листом Державного бюро розслідувань на адресу Міністерства охорони здоров`я України направлена постанова Державного бюро розслідувань про залучення спеціалістів.

Листом Державного бюро розслідувань №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 на адресу ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» направлена постанова Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 про залучення спеціалістів.

У вказаній постанові зазначено, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч.1 ст. 366-2, ч. 2, ч. 4 ст. 358 КК України щодо видачі МСЕК завідомо неправдивих документів про встановлення інвалідності.

В обґрунтування постанови зазначено, що під час досудового розслідування кримінального провадження виникла необхідність у перевірці обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами (медико-соціальними експертними комісіями) щодо встановлення груп ряду працівникам державних і правоохоронних органів.

Вказаною постановою у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 в якості спеціалістів для проведення дослідження залучено працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

Також цією постановою поставлений перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами, - Чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності, в тому числі, ОСОБА_1 .

На підставі постанови, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» ініційована перевірка обґрунтованості рішення МСЕК щодо видачі довідки до акта огляду ОСОБА_1 із призначенням 2-ї групи інвалідності безстроково.

Протоколом розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 07.07.2025 за результатами перевірки експертною командою ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» прийняте рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії 07.07.2025 №ЦО-4277 фактично визнано, що ОСОБА_1 2-га група інвалідності встановлена необґрунтовано.

В пункті 11 вказаного рішенні зазначено, що розглянувши надану документацію, експертна команда дійшла висновку: ступені функціональних порушень, що вказані в акту огляду МСЕК, не підтверджені об`єктивними даними в епікризах зі стаціонарів та додатковими методами обстеження (відсутнє МРТ (або КТ) головного мозку, наявність та ступінь вираженості вестибулоатактичного синдрому є сумнівною: не підтверджені медичним висновком отоларинголога, не проводилася вестибулометрія; лише одне стаціонарне лікування з приводу погіршення стану за міжкомісійний період) а тому згідно Постанови №1317 від 03.12.2009 даних для встановлення жодної з груп інвалідності з 07.07.2025 не має.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позву суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 07.07.2025 № ЦО-4277, яким ОСОБА_1 скасована інвалідність 2-ої групи.

Як указав суд, позаяк позивач уникав прибуття до установи з метою проходження обстеження, а також враховуючи, що під час дослідження документів встановлено, що інвалідність позивачу встановлена необґрунтовано, експертна команда мала право скасувати рішення МСЕК щодо визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю, а присутність останнього не була обов`язковою.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідаючи на доводи апелянта стосовно протиправності спірного рішення та помилковості висновків суду про відсутність порушення з боку експертної команди процедури щодо перегляду та скасування рішення про встановлення особі інвалідності за її відсутності, колегія суддів керується наступним.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон №875-ХІІ).

Відповідно статті 2 Закону №875-ХІІ, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Положення частин 1, 2 статті 6 Закону №875-ХІІ встановлюють, що захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV в статті 1, яка визначає терміни, що застосовуються у цьому законі унормовує, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який у подальшому продовжений та триває станом на цей час.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 №576/2023, доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні. У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

На виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанови №1207 від 25.10.2024 та №1276 08.11.2024, якими були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Далі, 19.12.2024 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №4170-IX (далі - Закон №4170-ІХ) яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).

Відповідно пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-IX особам, яким встановлена інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31.12.2024 органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 розділу ІІ Закону №4170-ІХ передбачає, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова №1338).

Пунктом 1 Постанови №1338 затверджені:

- Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

- Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

- Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

- Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Приписи абзацу 7 пункту 3 Постанови №1338 визначають, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Відповідно до пункту 1 Порядку, затвердженого Постановою №1338, цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Пункт 10 Порядку, затвердженого Постановою №1338, визначає, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності Постановою №1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, Центр оцінювання функціонального стану особи, крім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийняте рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Підпунктом 5 Положення визначено, під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

З аналізу даних правових норм слідує, що під час проведення перевірки рішення медико-соціальної експертизи на виконання ухвали слідчого судді або рішення, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має обов`язок діяти відповідно до Порядку.

Отже, зазначений Порядок не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як проведення повторного оцінювання функціонального стану особи, з її викликом та повідомленням.

При цьому, таке оцінювання має проводиться на підставі дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень.

Колегія судді зауважує, що у випадку, коли під час перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності, у комісії виникає сумнів, відповідач повинен здійснити призначення повторного оцінювання, як це встановлено Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, про що має бути повідомлена особа, повторне оцінювання якої має бути проведене.

Відповідно до приписів Положення, затвердженого Постановою №1338, на адресу такої особи засобами електронної пошти, або засобами поштового зв`язку має бути направлене повідомлення щодо проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі закладу охорони здоров`я.

Варто зазначити, що у контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного, нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що за змістом спірного рішення ОСОБА_1 фактично позбавлений 2-ої групи інвалідності.

Експертною командою ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» проведена перевірка обґрунтованості рішення, за результатом якої 07.07.2025 прийняте рішення №ЦО-4277, яким визнано, що ОСОБА_1 ІІ група інвалідності, встановлена необґрунтовано.

Також у рішенні зазначено, що згідно з Постановою №1317 даних для встановлення жодної з груп інвалідності з 07.07.2025 немає. При цьому, таке рішення було прийняте за відсутності особи, обґрунтованість встановлення інвалідності якої, є предметом перевірки.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що позивач був належним чином сповіщений, однак уникав прибуття до установи з метою проходження обстеження, з огляду на таке.

Як мовилося вище, 15.04.2025 ОСОБА_1 отримав від ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» повідомлення від 18.02.2025 за вих.№624/03-19 про необхідність у період з 18.02.2025 по 18.03.2025 прибути до клініки для проведення медичного обстеження на предмет перевірки законності висновку про встановлення йому інвалідності.

З огляду на те, що таке повідомлення надійшло із значним запізненням, 16.04.2025 ОСОБА_1 направив відповідачу лист, в якому просив повідомити про подальший порядок проведення перевірки.

Надалі, як вбачається з матеріалів справи, оскільки позивач не отримав відповідь, 08.07.2025 повторно направив до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» лист щодо інформування про подальший порядок проведення перевірки.

У відповідь на повторне звернення відповідач листом від 30.07.2025 повідомив, що відповідь на поставлене питання міститься в Положенні про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме в абзаці 3 підпункту 5 пункту 8.

На думку колегії суддів, наведені обставини свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції про належне сповіщення особи щодо розгляду питання про перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, а також про те, що позивач уникав прибуття до установи для проведення перевірки.

Варто зазначити, що суд не надав належної оцінки тому факту, що повідомлення щодо необхідності прибуття до клініки у період з 18.02.2025 по 18.03.2025 для проведення обстеження позивач отримав лише 15.04.2025.

Також суд не надав належної оцінки тому, що не зважаючи на звернення позивача 16.04.2025 із листом щодо надання інформації з приводу вказаного питання, відповідач відповідь не надав, нове засідання не призначив та не повідомив про дату проведення медичного обстеження.

Натомість таке засідання експертної команди проведене без виклику позивача та з порушенням права останнього на особисту участь, за наслідком якого 07.07.2025 прийнятий індивідуальний акт про необґрунтованість встановлення ОСОБА_1 2-ої групи інвалідності.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про проведення повторного оцінювання стану його здоров`я, а також доказів відображення в електронній системі щодо оцінювання обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії.

Наведене свідчить про те, що позивач, як особа з інвалідністю 2-ої групи не був належним чином повідомлений про розгляд зазначеного питання, без проведення будь-яких медичних досліджень та повного медичного обстеження, що є порушенням його прав та інтересів.

При цьому, колегія суддів враховує, що згідно наявної в матеріалах справи виписки з медичної карти стаціонарного хворого №10270 від 29.05.2023 ОСОБА_1 встановлений діагноз гострий передньорозповсюджений інфаркт міокарду ЛШ від 20.05.2023 та 20.05.2023 проведена ангіопластика та стентування ПМША 1DES.

Таким чином, слід констатувати, що скасування рішення про встановлення особі інвалідності 2-ої групи без проведення медико-соціальної експертизи стосовно такої особи свідчить про порушення прав такої особи та про порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішень.

Також колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що сповіщення особи про проведення перевірки обґрунтованості рішення не є обов`язковим.

Слід зазначити, що ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції відповідач не надав жодних доказів того, що спірне рішення приймалось на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, із проведенням необхідних досліджень або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився.

Вищенаведені висновки підтверджуються протоколом розгляду підчас перевірки обґрунтованості рішення експертної команди від 07.07.2025, що міститься в матеріалах справи, де у пункті 9 експертна команда зазначила, що рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи не приймалося.

Таким чином, відповідач здійснивши перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії та вважаючи, що даних для встановлення жодної групи інвалідності немає, мав прийняти рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи та направити позивача на повне медичне обстеження на базі закладу охорони здоров`я, як вимагає Порядок №1338, із повідомленням особи про таке обстеження.

Натомість, згідно матеріалів справи, без проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування та без виклику особи, відповідач прийняв рішення про відсутність даних для встановлення жодної групи інвалідності та фактично скасував встановлену ОСОБА_1 2-гу групу інвалідності.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини свідчать, що ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» була грубо порушена процедура перевірки рішення МСЕК щодо позивача з прийняттям нового рішення.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених вище норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що недотримання відповідачем зазначеного порядку свідчить про порушення процедури при проведенні перегляду та повторного оцінювання осіб з інвалідністю, а тому рішення експертної команди ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» №ЦО-4277 від 07.07.2025, яким визнано, що ОСОБА_1 2-га група інвалідності встановлена необґрунтовано має бути визнане протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене вище, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому наявні підстави для її задоволення.

Таким чином, позаяк висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 є помилковим, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Приписи пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України визначають, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що суд неправильно розтлумачив законодавство, яке регулює спірні правовідносини, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО-4277 від 07.07.2025 відносно ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький