Додаткове рішення від 25 травня 2026 р. у справі №420/2104/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2104/25

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

повний текст судового рішення

складено 16.10.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» - адвоката Титаренка Дмитра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, –

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.10.2024 року №1964/Ж10/31-00-07-02-01-25 про збільшення ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» суми грошового зобов`язання на 28 187 005 грн., з яких податок на прибуток 27 075 140 грн. та 1 111 865 грн. штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.10.2024 року №1966/Ж10/31-00-07-02-01-25 про збільшення ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» суми грошового зобов`язання на 2 953 719 грн., з яких податок на додану вартість 2 362 975 грн. та 590 744 грн. штрафних санкцій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (адреса: вул. Аметова Решата, 21, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 34252469) до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (адреса: вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 44082145) – задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.10.2024 року №1964/Ж10/31-00-07-02-01-25 про збільшення ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» суми грошового зобов`язання на 28 187 005 грн., з яких податок на прибуток 27 075 140 грн. та 1 111 865 грн. штрафних санкцій.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.10.2024 року №1966/Ж10/31-00-07-02-01-25 про збільшення ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» суми грошового зобов`язання на 2 953 719 грн., з яких податок на додану вартість 2 362 975 грн. та 590 744 грн. штрафних санкцій.

Стягнуто з Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» судові витрати у розмірі 394 224 грн. (триста дев`яносто чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні).

На вказане рішення суду Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» відмовити.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року – без змін.

01 травня 2026 року (вхід.№25265/26 від 01.05.2026 року) через підсистему «Електронний суд» на адресу суду апеляційної інстанції від представника ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» - адвоката Титаренка Дмитра Сергійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №420/2104/25, в якій заявник просить суд долучити до матеріалів справи №420/2104/25 документи (у копіях), що підтверджують понесення судових витрат позивача на отримання правової (правничої) допомоги і ухвалити додаткове рішення, яким стягнути ці витрати на користь позивача з відповідача, а саме: 50 000,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу.

До вказаної заяви також було додано: копію Договору №2324 від 12.04.2024 року про надання правової (правової) допомоги; копію Додатку №1 від 12.04.2024 року до Договору №2324 від 12.04.2024 року про надання правової (правової) допомоги; копію Додатку №2 від 16.10.2025 року до Договору №2324 від 12.04.2024 року про надання правової (правової) допомоги; копію рахунку на оплату №2 від 30.04.2026 року; копію Акту №2/2324 від 29.04.2026 року приймання-передачі наданих послуг до Договору №2324 від 12.04.2024 року про надання правової (правової) допомоги.

Вирішуючи заяву про стягнення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить із такого.

Стаття 59 Конституції України закріплює право кожного на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до вимог статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом.

Частина перша статті 1 Закону України від 05 грудня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) визначає терміни, зокрема:

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

- інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Конституційний Суд України у пункті 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, сторонам в адміністративному судочинстві Конституцією України гарантується право на професійну правничу допомогу, що включає представництво, надання консультацій, складення документів тощо. Така допомога надається на підставі договору між адвокатом і клієнтом, що передбачає оплату послуг та компенсацію пов`язаних витрат.

Для відшкодування витрат на правничу допомогу необхідно надати докази, які підтверджують факт надання послуг та їх оплату або зобов`язання щодо оплати. Відсутність таких доказів може бути підставою для відмови в їх відшкодуванні.

Частиною сьомою статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

Адвокат Титаренко Д.С. у відзиві на апеляційну скаргу просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу на підставі документів, що будуть подані пізніше після проголошення судового рішення.

01.05.2026 року, після ухвалення П`ятим апеляційним адміністративним судом постанови від 28 квітня 2026 року, тобто у строк, передбачений вимогами частини сьомої статті 139 КАС України, адвокат Титаренко Д.С. подав заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 134 КАС України).

Учасник справи, з метою визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України, подає детальний перелік виконаних адвокатом робіт (послуг) і пов`язаних із цим витрат, необхідних для надання такої допомоги.

Розмір оплати послуг адвоката має відповідати таким критеріям: 1) складності справи та обсягу виконаних адвокатом завдань (наданих послуг); 2) кількості часу, затраченого адвокатом на ці завдання (послуги); 3) обсягу наданих послуг і виконаних робіт; 4) ціні позову та/або важливості справи для сторони, враховуючи її вплив на репутацію сторони чи наявність суспільного інтересу до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

Якщо вимоги частини п`ятої статті 134 КАС України не дотримані, суд за клопотанням іншої сторони може зменшити суму витрат на правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Отже, суд може зменшити витрати на правничу допомогу за клопотанням сторони, якщо їхня неспівмірність доведена заявником.

Сторона, яка оскаржує вказаний іншою стороною розмір витрат на професійну правничу допомогу, має обґрунтувати свої заперечення та подати докази неспівмірності цих витрат із позовними вимогами, звернувшись із клопотанням про їх зменшення, а суд, враховуючи принципи співмірності, обґрунтованості та фактичності, визначає розподіл судових витрат на основі критеріїв, передбачених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

У справі, що розглядається, адвокат Титаренко Д.С. надав квитанцію від 01.05.2026 року №6924777, яка підтверджує направлення копії заяви про стягнення судових витрат до зареєстрованого електронного кабінету Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Відповідач не подав до суду клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з обґрунтуванням неспівмірності та нерозумності такого розміру.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. позивач надав до матеріалів справи копії таких документів:

- Договір №2324 від 12.04.2024 року про надання правової (правової) допомоги, відповідно до якого Адвокатське бюро «ТИТАРЄНКО ТА ПАРТНЕРИ», в особі директора Титаренха Дмитра Сергійовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОМАПСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», в особі генерального директора Тимофеєва Миколи Сергійовича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали цей Договір.

- Додаток №1 від 12.04.2024 року до Договору №2324 від 12.04.2024 року про надання правової (правової) допомоги. Згідно п.1 вказаного додатку зазначено, що за Договором Клієнт доручає БЮРО, а БЮРО надає Клієнту наступну правову (правничу) допомогу (далі по тексту скорочено - «Послуги»); супровід оскарження Клієнтом в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, яке буде прийняте за результатами документальної планової виїзної перевірки Клієнта (Акт від 04,04.2024 року №1024/Ж5/31-00-07-02-01 -20/34252469, далі скорочено «АКТ») і представництво інтересів Клієнта по такій судовій справі у суді першої інстанції. За бажанням Клієнта і за погодженням з ним БЮРО також може бути проведено оскарження висновків вказаного АКТУ в адміністративному (досудовому) порядку та (або) подання заперечень на акт, при цьому гонорар, вказаний у п.2 цього Додатку не змінюється.

- Додаток №2 від 16.10.2025 року до Договору №2324 від 12.04.2024 року про надання правової (правової) допомоги. Згідно п.1 вказаного додатку зазначено, що за Договором Клієнт доручає БЮРО, а БЮРО надає Клієнту наступну правову (правничу) допомогу (далі по тексту скорочено - «Послуги»): супровід справи №420/2104/25 (далі - «Справа») на стадії апеляційного провадження. Послуги включають, зокрема, але не виключно: 1) аналіз рішення суду першої інстанції у Справі і апеляційної скарги відповідача на це рішення; 2) підготовка відзиву на апеляційну скаргу відповідача і подача його до апеляційного суду; 3) участь у судових засіданнях по відеоконференцзв`язку (у кількості до двох засідань). Згідно п.2 вказаного додатку зазначено, що за Послуги, передбачені у п.1 цього Додатку, Клієнт зобов`язаний сплатити БЮРО гонорар, який становить 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень, без ПДВ. Гонорар підлягає сплаті Клієнтом на користь БЮРО незалежно від результатів розгляду судом Справи. Згідно п.3 вказаного додатку зазначено, що гонорар, вказаний в п.2 цього Додатку, сплачується Клієнтом на підставі рахунку БЮРО протягом трьох днів після виставлення рахунку. Згідно п.4 вказаного додатку зазначено, що гонорар БЮРО не включаються необхідні транспортні витрати (крім транспортних витрат у межах м. Києва), судовий збір, витрати на проведення судових експертиз або інші судові витрати, необхідність несення яких Клієнт компенсує або оплачує заздалегідь у повному обсязі у разі їх погодження обома Сторонами. Згідно п.5 вказаного додатку зазначено, що строк надання Послуги - до ухвалення судового рішення, яким завершується судове провадження у суді апеляційної інстанції.

- Рахунок на оплату №2 від 30.04.2026 року, який підтверджує визначення вартості правничої допомоги у розмірі 50 000,00 грн. та виставлення цієї суми до сплати позивачу відповідно до умов договору та додатку №2 до Договору.

- Акт №2/2324 від 29.04.2026 року приймання-передачі наданих послуг до Договору №2324 від 12.04.2024 про надання правової (правової) допомоги, що підтверджує факт надання адвокатським бюро правничої допомоги, а також узгодження сторонами обсягу і вартості наданих послуг у сумі 50 000,00 грн. Вказаний акт містить детальний опис наданих Послуг адвокатом Титаренком Д.С., а саме: проведено аналіз рішення суду першої інстанції у Справі та апеляційної скарги відповідача на це рішення; підготовлено та подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача; безпосередньо взято участь у судових засіданнях по відеоконференцзв`язку у такі дати 23.12.2025, 03.02.2026 (не відбулося з технічних причин), 17.02.2026, 24.03.2026 (не відбулося з технічних причин), 21.04.2026, 28.04.2026. Усього разом Послуг надано на загальну суму: 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень, без ПДВ.

Отже, колегія суддів зазначає, що представник позивача підтвердив наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» зобов`язання щодо оплати витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За відсутності клопотання від відповідача щодо зменшення цих витрат із обґрунтуванням їхньої неспівмірності чи нерозумності, колегія суддів вважає, що заявлена сума витрат є виправданою та пропорційною до позовних вимог і значення справи.

Аналогічний підхід до застосування критеріїв розміру оплати професійної правничої допомоги висловив Верховний Суд у постановах від 28 липня 2022 року у справі №640/18791/20, від 22 травня 2024 року у справі №240/19931/22 та від 19 березня 2025 року у справі №320/39247/23, і додатковій постанові від 13 листопада 2024 року у справі №520/21174/23.

Таким чином, підстав для відмови чи зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів не вбачає.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, колегія суддів дійшла переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію розумності їхнього розміру. Виходячи з принципу обґрунтованості й пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 50 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 252, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» - адвоката Титаренка Дмитра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Ухвалити по справі №420/2104/25 додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145, адреса: вул. Кошиця Олександра, 3, м. Київ, 02068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 34252469, адреса: вул. Решата Аметова, 21, м. Одеса, 65058) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.В. Джабурія

Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко