Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №420/30793/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30793/25

Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Дата і місце ухвалення: 16.03.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2025р. пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нараховувати та виплачувати з 01.03.2025р. пенсію ОСОБА_1 з основним розміром 90% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «»Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025р. по день проведення перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01.03.2025р. позивачу нараховано індексацію до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». При цьому, територіальним органом ПФУ протиправно обмежено нараховану ОСОБА_1 пенсію максимальним розміром та протиправно зменшено основний розмір пенсії позивача з 90% до 70% грошового забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2025р. пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 березня 2025 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та фактично проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 16.03.2026р. у відповідній частині з ухваленням по справі нового судового рішення – про задоволення його позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги, що право ОСОБА_1 на пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення на момент звернення з даним позовом до суду порушено ГУ ПФУ в Одеській області. Зокрема, зі змісту протоколу про перерахунок пенсії чітко вбачається, що з 01.03.2025р. ОСОБА_1 нараховано пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення, а не 90%, як це було визначено при призначенні йому пенсії відповідно до наявної у позивача вислуги років.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VI зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пенсія позивачу призначена у розмірі 90% грошового забезпечення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» ГУ ПФУ здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025р.

При виплаті пенсії ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Одеській області застосувало обмеження щодо пенсійних виплат максимальним розміром, а також визначено пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення.

Позивач, не погоджуючись з обмеженням його пенсії з 01.03.2025р. максимальним розміром та зменшенням її основного розміру до 70% грошового забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , визнав обґрунтованими доводи позивача про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2025р. його пенсії максимальним розміром на підставі Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011р.

Рішення суду першої інстанції у відповідній частині сторонами у справі не оскаржено.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання ГУ ПФУ здійснити виплату у розмірі 90% сум грошового забезпечення та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025р. по день проведення перерахунку, то суд не знайшов правових підстав для задоволення позову у відповідній частині, зазначивши, що предметом розгляду у даній справі є право позивача на отримання пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром, а не наслідки такої виплати.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки, як вже зазначалося, при здійсненні з 01.03.2025р. індексації пенсії позивача на підставі постанови КМУ від 25.02.2025р. №209, територіальним органом ПФУ обмежено нараховану ОСОБА_1 пенсію максимальним розміром та зменшено основний розмір пенсії позивача з 90% до 70% грошового забезпечення.

В позовній заяві позивач, серед іншого, обґрунтовував протиправність дій територіального органу ПФУ щодо зменшення основного розміру його пенсії до 70% грошового забезпечення, однак судом не надано правової оцінки таким доводам позивача.

Надаючи правову оцінку діям ГУ ПФУ в Одеській області в частині зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку, колегія суддів виходить з наступного.

Редакція ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.

Так, у період з 1996 по 2002 роки максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», становив 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, у період з 2002 по 2011 роки - 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

08.07.2011р. прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011р., пп. 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у ч.2 ст.13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».

27.03.2014р. прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014р., крім деяких положень, п. 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у ч.2 ст.13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014р.

Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а ст.63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст.63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019р. у зразковій справі №Пз/9901/58/18 (240/5401/18).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 (провадження № 11-198заі19) рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019р. залишене без змін.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 у відповідній частині судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини справи та не правильно застосовано норми матеріального права, що у відповідності до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року в частині відмови в задоволенні вимог позову щодо зобов`язання ГУ ПФУ здійснити з 01.03.2025р. перерахунок пенсії позивача з основним розміром 90% сум грошового забезпечення, з ухваленням в цій частині по справі нового судового рішення – про задоволення позову.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року підлягає залишенню без змін як таке, що не оскаржувалося в апеляційному порядку.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року скасувати в частині відмови в задоволенні вимоги позову ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нараховувати та виплачувати з 01.03.2025р. пенсію ОСОБА_1 з основним розміром 90% сум грошового забезпечення.

Ухвалити в цій частині по справі нове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025р. в розмірі 90% сум грошового забезпечення з урахуванням вже виплачених сум.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 травня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук