Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №420/41912/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41912/25

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л. Р. Місце ухвалення рішення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 до складу суми місячного грошового забезпечення позивача, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки.

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що бездіяльність Відповідача щодо не врахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки є протиправною, оскільки відповідно до абзацу 3 пункту 6 глави 8 розділу У Інструкції № 558 грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства на день виключення зі списків особового складу.

При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Зазначив, що за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану, у звязку з неврахуванням якої звернувся до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки та грошова компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки, суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки та грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2025 року, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, з урахуванням здійснених виплат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 нарахування та виплата позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток було здійснено з місячного грошового забезпечення позивача за вересень 2025 року у відповідності до вимог Закону № 2011-XII, Постанови № 704 та Інструкції № 558.

Вказує, що Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 143/40599, далі – Наказ №726) затверджено Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" (застосовується з 01.06.2023), пунктом 14 яких передбачено, що додаткова винагорода на період воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців

Виходячи із приписів пункту 2 статті 9 Закону № 2011-XII, пункту 2 Постанови № 704, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер. Поряд з тим жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу місячного грошового забезпечення (з якого нараховується компенсація щорічної та додаткової відпусток, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Зазначає, що так як з набранням чинності Постанови № 793 додаткова винагорода втратила щомісячний характер, а з набранням чинності Особливостей № 726 була віднесена до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на день виключення позивача зі списків в/ч НОМЕР_1 додаткова винагорода не входила в місячне грошове забезпечення, з якого обчислювалась грошова компенсація за невикористані дні відпусток

З посиланням на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2026 року по справі № 420/77/25, вказує, що за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач є учасник бойових дій, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_3 від 13.02.2024 рік.

Відповідно до витягу з послужного списку майстра-старшини ОСОБА_1 в період з 13 грудня 1995 року по 23 вересня 2025 року позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, в тому числі у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загоні морської охорони).

Згідно з витягом з наказу командира НОМЕР_2 загону морської охорони від 13 вересня 2025 року №681-ОС “Про особовий склад” майстер - старшину ОСОБА_1 було звільнено з військової служби за підпунктом “д” (у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” у запас Збройних Сил України.

Відповідно до витягу з наказу командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 23 вересня 2025 року №702-ОС “Про особовий склад” позивача було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 23 вересня 2025 року.

Цим наказом передбачено виплатити позивачу грошову компенсацію за 105 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки в період з 2022 по 2025 рік та грошову компенсацію за 154 невикористаних календарних днів додаткової відпустки із збереженням заробітної плати, як учаснику бойових дій, за період з 2015 по 2025 рік.

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення та архівних відомостей грошового забезпечення за 2025 рік ОСОБА_1 та архівної відомості за період з січня 2025 року по грудень 2025 року позивачу були виплачені: грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки (105 днів) в сумі 88 490,5 гривень (25 283 гривень/30 днів х 105 днів); грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки (14 днів х 10 років) в сумі 129 786,07 гривень (25 283 гривень/30 днів х 154 днів).

Вищевказані виплати були виплачені із розрахунку місячного грошового забезпечення: Складові грошового забезпечення Сума (за 30 днів) Посадовий оклад 3170, Оклад за військовим званням 1020, Надбавка за вислугу років 2095 Надбавка за службу в умовах режимних обмежень 317, Надбавка за особливості проходження служби 2514, Премія 16167, всього 25 283 гривень.

Також відповідно до особистої картки грошового забезпечення та архівних відомостей грошового забезпечення за 2025 рік ОСОБА_1 та архівної відомості за період з січня 2025 року по грудень 2025 року суд встановив, що у вересні 2025 року позивачу було виплачено додаткову винагороду ПКМ № 168 від 28.02.2022 в розмірі 40064,52 грн.

Суд встановив, що на адвокатський запит представника позивача військова частина листом від 15.12.2025 року повідомила, що додаткова грошова винагорода не враховується при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, з урахуванням висновків Верховного Суду у справі № №240/904/24,виходив з того, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а тому указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (ч.1 ст.9 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч.1 ст.10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

За змістом абз.3 п.14 ст.10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічної основної та додаткової відпусток.

Відповідно до Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення (ст.6).

Частинами першою, третьою статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ (п.1 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №533 від 16.10.2014).

Також, відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 №1085/2010, Адміністрація Державної прикордонної служби України, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

Таким чином Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення у складі Міністерства внутрішніх справ України.

Отже грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок виплати грошового забезпечення, з урахуванням обставин цієї справи, визначається Міністерством внутрішніх справи України.

30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), пунктом 3 якої встановлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за №854/32306, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі Інструкція №558).

У пункті 2 цієї Інструкції надано визначення терміну «грошове забезпечення», що означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Пунктом 6 глави 8 розділу V інструкції № 558 встановлено, що у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.

Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Отже, розрахунковою величиною для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки військовослужбовця Держприкордонслужби є його місячне грошове забезпечення.

Позивач вважає наявним право на включення до складу його місячного грошового забезпечення як військовослужбовця Держприкордонслужби додаткової винагороди, встановленої постановою №168, для обчислення грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (надалі Постанова 168) встановлена, на період воєнного стану, додаткова винагорода (до 30000 грн та до 100 000 грн), порядок, умови і конкретні розміри виплати якої визначаються міністерствами та державними органами за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки (п.2-1 Постанови №168).

Відповідно до п.1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за №1543/40599, затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі Особливості №726, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами п.п.1 п.2 Особливостей №726 на період воєнного стану виплачуються додаткова винагорода, в тому числі у розмірі 30000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Пунктом 14 Особливостей №726, встановлено, що винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей, є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.

За наведених обставин, апеляційний суд зазначає, що у спірних правовідносинах, додаткова винагорода, встановлена Постановою 168, у встановленому законом порядку, уповноваженою на те особою, віднесена до одноразового додаткового виду грошового забезпечення.

Як вже зазначалось, Інструкція №558 визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) (п.1 розділу І).

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції №558, термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Главою 8 розділу V Інструкції №558 врегульоване питання щодо виплати, що здійснюються військовослужбовцям у разі звільнення їх з військової служби.

Так, за приписами пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції №558, у рік звільнення зі служби військовослужбовцям, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.

Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Як вже зазначалося, спірним в цій справі є питання правомірності не включення відповідачем додаткової винагороди передбаченої Постановою №168, до розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки.

Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що встановивши Постановою №168 можливість отримання додаткової винагороди, Кабінет Міністрів України надав, зокрема МВС України повноваження на встановлення особливостей виплати такої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яка Особливостями №726 віднесена до одноразового додаткового виду грошового забезпечення, яке у свою чергу не входить до місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки, що встановлено Інструкцією №558.

Таким чином, у спірних правовідносинах додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не може бути врахована у розмір місячного грошового забезпечення, з якого провадиться обрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки військовослужбовцю Державної прикордонної служби України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому колегія суддів враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2026 року по справі № 420/77/25, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин..

Так, суди України при розгляді справ зобов`язані враховувати саме останні правові позиції, сформовані Верховним Судом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати останню практику Верховного Суду, а в даному випадку це постанови ВС від 17.04.2026 у справі 420/39934/24 та від 12.02.2026 у справі № 420/77/25.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені постанові від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, оскільки висновки в цій справі стосуються спірних відносин за іншого правового врегулювання, а саме проходження служби військовослужбовцями Збройних Сил України, а не Державної прикордонної служби України.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи апелянта знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про необхідність обчислення розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток з урахуванням розміру додаткової винагороди, запровадженої постановою №168, тому відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 травня 2026 року

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова