Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №420/2728/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2728/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року по справі №420/2728/25, яке набрало законної сили, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 :

- з 01.02.2020 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-3211/6013 від 06.05.2024 року, виходячи з основного розміру пенсії 76% відсотків грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром;

- з 01.02.2021 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-3211/6013/1 від 06.05.2024 року, виходячи з основного розміру пенсії 76% відсотків грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром;?

- з 01.02.2022 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-3211/6013/2 від 06.05.2024 року, виходячи з основного розміру пенсії 76% відсотків грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром;

- з 01.02.2023 та 01.01.2025 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-3211/6013/3 від 06.05.2024 року, виходячи з основного розміру пенсії 76% відсотків грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром.

01.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України.

У поданій заяві позивач посилався на те, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 09.06.2025 року було відкрито виконавче проваджене за №18990/14 від 11.06.2025 року відповідно до виконавчого листа №78314535.

Позивач вказав, що 25.06.2025 року він отримав відповідь від Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про виконання рішення суду по справі 420/2728/25 від 24.04.2025 року в якій було зазначено про проведення перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.02.2024 та 01.01.2025 пенсії без обмеження максимальним розміром, у зв`язку з чим розмір пенсії склав 43095,94 грн. Також відповідачем було повідомлено про те, що відповідно до статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з червня 2025 року йому виплачується пенсія у розмірі 30104,29 грн.

Вважаючи протиправним обмеження відповідачем при здійсненні на виконання судового рішення перерахунку пенсії розміру пенсії, та вважаючи, що відповідачем не виконується ухвалене на його користь судове рішення, позивач просив суд встановити судовий контроль за його виконанням.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 420/2728/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом трьох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року по справі № 420/2728/25.

03.03.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало до суду першої інстанції звіт про виконання рішення суду у справі № 420/2728/25 та просило суд прийняти звіт про виконання судового рішення, а у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту – звільнити від сплати штрафу керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та встановити Головному управлінню додатковий (новий) тримісячний строк для його повторного подання.

У поданому звіті щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року по справі № 420/2728/25 в частині перерахунку пенсії, Головне управління вказало, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року по справі № 420/2728/25, яке набрало законної сили 27.05.2025 року, ОСОБА_1 28.05.2025 року проведено перерахунок пенсії з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року у підтвердження чого надало копію розрахунків.

Відповідач зазначив, що новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 30104,29 грн.

Стосовно виплати заборгованості пенсії відповідач повідомив, що сума доплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум склала 619008,31 грн. Інформація щодо виконання рішення суду по справі № 420/2728/25 внесена до підсистеми «Реєстр судових рішень». Також зазначено, що наразі ОСОБА_1 проводиться погашення суми боргу в порядку черговості після проведеного перерахунку на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 по справі № 420/10217/21, яке набрало законної сили 01.02.2022. Також повідомлено, що на лист Головного управління від 13.01.2026 № 1500-0403- 5/5049, яким здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо сформування бюджетного запиту для виділення коштів з Державного бюджету України з метою виплати за постановою суду по справі № 420/2728/25, Пенсійний фонд України листом від 28.01.2026 № 2800-030101-9/7042 повідомив, що порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік”. Після затвердження та доведення Плану доходів та видатків в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області на 2026 рік будуть проведені виплати за рішеннями суду.

Додатково відповідачем повідомлено, що бюджет Пенсійного фонду України в Одеській області на 2026 рік не затверджено, тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків на 2026 рік.

Відповідач зазначив, що виплата нарахованої доплати до пенсії в подальшому буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

03.03.2026 року ОСОБА_1 подав заперечення на заяву про прийняття звіту, в якій посилався на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не виконується рішення суду в частині її перерахунку без будь-яких обмежень та в частині її виплати.

З огляду на зазначене позивач просив відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області в прийнятті звіту про виконання рішення суду у справі 420/2728/25, винести окрему ухвалу суду відповідно до ст. 249 КАС України і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: ГУ ПФУ в Одеській області свідомо, протиправно обмежило пенсію максимальним розміром з 44595,94 грн. до 30104,29 грн. Також позивач просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення від 24.04.2025 року у справі №420/2728/25 та накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 штраф в розмірі від двадцяти до сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зобов`язати керівника ГУ ПФУ в Одеській області Буряченко О.Є. протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду подати новий звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі № 420/2728/25.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.03.2026 року про виконання рішення суду по справі №420/2728/25.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 420/2728/25 в частині виплати заборгованості в сумі 619008,31 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом трьох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі № 420/2728/25.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на не правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, постановлення оскаржуваної ухвали без урахування всіх обставин у справі.

Апелянт вказував на те, що при вирішенні справи №420/2728/25, суд першої інстанції у рішенні від 24.04.2025 року вказував на те, що до спірних правовідносин згідно вимог норм ст.7 КАС України суд застосовує Закон № 2262-ХІІ, який не передбачає обмежень пенсій, призначених за цим Законом, максимальним розміром, та не застосовує положення Постанови КМ України № 1 від 03.01.2025 року, яка цьому Закону не відповідає. Суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо протиправності обмеження його пенсії максимальним розміром з 01.01.2025 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апелянт посилався на те, що незважаючи на зазначення судом у рішенні про протиправність застосовування Постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року та обмеження його пенсії максимальним розміром, ГУ ПФУ в Одеській області протиправно при розрахунку пенсії врахувало понижуючі коефіцієнти згідно Постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року та обмежило пенсію максимальним розміром. Позивач вказував на те, що внаслідок цього його пенсія зменшилась з 44594,94 грн. до 30104,29 грн. відповідно.

З огляду на викладене апелянт вважає помилковим твердження суду, що в цьому питанні рішення суду виконано.

Посилаючись на положення статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, позивач вважає, що ГУ ПФУ України в Одеській області при виконанні судового рішення зобов`язано керуватись Постановою КМ України №649 від 22 серпня 2018 року, а не Постановою КМ України № 821 від 14.07.2025 року.

Апелянт вказував на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області також не виконало рішення суду в частині виплати заборгованості пенсії в сумі 619008,31 грн. У поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що відсутність бюджетних призначень на виплату пенсії не є підставою для звільнення від виконання зобов`язання.

Також апелянт вказував на те, що суд не звернув увагу на те, що ГУ ПФУ в Одеській області не сплатило йому судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3229,87 грн.

Враховуючи все вищезазначене апелянт вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі № 420/2728/25 Головне управління ПФУ в Одеській області не виконало у повному обсязі, а саме: відповідач не вірно, протиправно провів перерахунок пенсії, всупереч рішенню суду обмежив пенсію максимальним розміром, зменшивши її з 44595,94 грн. до 30104,29 грн.; не провів виплату заборгованості у розмірі 619008,31 грн.; не сплатив судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3229,87 грн.

На підставі наведеного апелянт просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року по справі № 420/2728/25 та постановити нове судове рішення, а саме: відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у прийнятті звіту від 3 березня 2026 року про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року по справі № 420/2728/25; постановити окрему ухвалу суду відповідно до ст. 249 КАС України і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській надати до Одеського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення від 24.04.2025 року у справі №420/2728/25; накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 штраф в розмірі від двадцяти до сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зобов`язати керівника ГУ ПФУ в Одеській області Буряченко О.Є., протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду подати новий звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі № 420/2728/25.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Статтею 1291 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Згідно ст. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Крім того, у Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень – складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя; невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення.

Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Таким чином право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Все вищевикладене свідчить про те, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є важливою гарантією дотримання права особи на справедливий суд. Виконання рішення повинно бути швидким і ефективним. Ухвалене на користь особи судове рішення не може не виконуватись державними органами, оскільки це підриває основоположні принципи правової, демократичної держави.

Статтею 382 КАС України передбачено обов`язок суду, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснюється в порядку статті 3822 КАС України.

Відповідно до ст. 3823 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 3821 цього Кодексу.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно частин 3-6 статті 3823 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

В свою чергу відповідно до частини 5 статті 3823 КАС України, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Частиною 11 статті 3823 КАС України передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 3821 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про прийняття звіту Головного управління ПФУ в Одеській області, суд першої інстанції вказав на те, що згідно поданого відповідачем 03.03.2025 року (вхід. від 04.03.2025 року) звіту про виконання рішення суду у справі №420/2728/25, Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 по справі № 420/2728/25, яке набрало законної сили 27.05.2025, ОСОБА_1 28.05.2025 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023. Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становив 30104,29 грн. Сума доплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум склала 619008,31 грн. Інформація щодо виконання рішення суду по справі № 420/2728/25 внесена до підсистеми «Реєстр судових рішень».

Також судом враховано, що на лист Головного управління від 13.01.2026 № 1500-04035/5049, яким здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо сформування бюджетного запиту для виділення коштів з Державного бюджету України з метою виплати за постановою суду по справі № 420/2728/25, Пенсійний фонд України листом від 28.01.2026 № 2800-030101-9/7042 повідомив, що порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для неприйняття зазначеного звіту Головного управління відсутні.

Суд першої інстанції прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання судового рішення у справі № 420/2728/25.

Разом з тим, оскільки після проведеного відповідачем перерахунку виникла заборгованість в сумі 619008,31 грн., яка позивачеві не виплачена, суд дійшов висновку про необхідність встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області нового строку для подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/2728/25 в частині виплати заборгованості в сумі 619008,31 грн.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду, з огляду на наступне:

Так рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року по справі 420/2728/25, яке набрало законної сили, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 :

- з 01.02.2020 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-3211/6013 від 06.05.2024 року, виходячи з основного розміру пенсії 76% відсотків грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром;

- з 01.02.2021 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-3211/6013/1 від 06.05.2024 року, виходячи з основного розміру пенсії 76% відсотків грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром;

- з 01.02.2022 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-3211/6013/2 від 06.05.2024 року, виходячи з основного розміру пенсії 76% відсотків грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром;

- з 01.02.2023 та 01.01.2025 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-3211/6013/3 від 06.05.2024 року, виходячи з основного розміру пенсії 76% відсотків грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром.

У поданому звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилалось на те, що на виконання зазначеного судового рішення управлінням 28.05.2025 року був проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023 і новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становив 30104,29 грн.

Разом із звітом Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало до суду копії перерахунків пенсії позивача з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року та з 01.06.2025 року.

Дослідженням вказаних перерахунків встановлено, що згідно перерахунків пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року до 01.03.2024 року органом Пенсійного фонду України був визначений підсумок пенсії позивача (з надбавками) і такий розмір пенсії не обмежувався максимальним розміром пенсії.

Однак згідно перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024 року підсумок пенсії позивача (з надбавками) склав 43095,94 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії: 41595,94 грн.

З перерахунку пенсії з 01.01.2025 року вбачається, що підсумок пенсії позивача (з надбавками) склав 43095,94 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії: пониження суми 43095,95 грн. згідно постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року – 30104,29 грн.

Згідно перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025 року підсумок пенсії позивача (з надбавками) склав 44595,94 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії: 43095,94 грн, з урахуванням пониження суми 43095,95 грн. згідно постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року – 30104,29 грн.

Згідно перерахунку пенсії з 01.06.2025 року підсумок пенсії позивача (з надбавками) склав 44 595,94 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії: 43095,94 грн, з урахуванням пониження суми 43095,95 грн. згідно постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року – 30104,29 грн.

Таким чином з вказаних розрахунків пенсії вбачається застосування відповідачем до загальної суми пенсії обмеження максимальним розміром, понижуючих коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 року, що не відповідає змісту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року по справі 420/2728/25.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у рішенні від 24.04.2025 року у справі №420/2728/25, яке набрало законної сили, суд першої інстанції, надаючи оцінку спірним правовідносинам, вказав на те, що після прийняття Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016 від 20.12.2016 обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним. За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд першої інстанції зазначив, що пенсійний орган, визначаючи позивачу пенсії із обмеженням її максимальним діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.

Суд першої інстанції вказав на те, що з 12.04.2023 року приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, також втратили чинність як неконституційні. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 безпідставно обмежив пенсію максимальним розміром.

Крім того суд вказав на те, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.01.2025 року на підставі Постанови КМ України № 1 від 03.01.2025 року не відповідає вимогам Закону №2262-ХІІ, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022, якими визнано неконституційними відповідні норми законів, якими такі обмеження запроваджувалися.

До спірних правовідносин суд першої інстанції при вирішенні справи, згідно вимог норм ст.7 КАС України, застосував Закон № 2262-ХІІ, який не передбачає обмежень пенсій, призначених за цим Законом, максимальним розміром, та вказав на незастосування положень Постанови КМ України № 1 від 03.01.2025 року, яка цьому Закону не відповідає.

Суд визнав вимоги позивача щодо протиправності обмеження його пенсії максимальним розміром з 01.01.2025 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, незважаючи на зазначені висновки Одеського окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 24.04.2025 року у справі № 420/2728/25, яке набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно обмежило розмір пенсії позивача, що підтверджується перерахунком пенсії позивача з 01.03.2024 року (застосовано обмеження і зменшено розмір пенсії з 43095,94 грн. до 41595,94 грн.), а також перерахунком пенсії з 01.01.2025 року (застосовано обмеження розміру пенсії і знижено розмір пенсії з 43095,94 грн. до 30104,29 грн.).

Вказане свідчить про те, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області не було виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі № 420/2728/25 в частині здійснення належного перерахунку пенсії позивача та визначення належної до виплати суми заборгованості по пенсії.

При цьому у поданому звіті відповідач не навів жодних обґрунтувань з приводу цих обставин, а обмежився лише посиланням на те, що перерахунки пенсії були проведені та новий розмір пенсії позивача склав 30 104,29 грн.

В свою чергу суд першої інстанції вказаним вище обставинам правової оцінки не надав, незважаючи на посилання позивача у поданій заяві про встановлення судового контролю на факт неправомірного обмеження відповідачем розміру його пенсії при здійсненні перерахунків на виконання судового рішення.

Крім того апелянт звернув увагу на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року не виконано в частині стягнення на його користь судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3229,87 грн.

Звіт Головного управління ПФУ в Одеській області не містить жодних обґрунтувань виконання чи причин невиконання судового рішення в цій частині.

При цьому суд першої інстанції також не надав вказаним обставинам належної правової оцінки.

Щодо виплати заборгованості по пенсії відповідач у поданому звіті посилався на відсутність бюджетного фінансування для погашення заборгованості з виплати пенсії.

Разом із звітом відповідач надав відомості щодо включення розрахованої заборгованості до підсистеми «Реєстр судових рішень». Також надано лист Головного управління від 13.01.2026 № 1500-04035/5049, яким здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо сформування бюджетного запиту для виділення коштів з Державного бюджету України з метою виплати за постановою суду по справі № 420/2728/25, та лист Пенсійного фонду України від 28.01.2026 № 2800-030101-9/7042, в якому повідомлено про те, що бюджет Пенсійного фонду України не затверджено, а сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2026 рік після його затвердження.

В свою чергу доказів відсутності коштів на погашення заборгованості перед позивачем станом на момент подання звіту про виконання судового рішення відповідачем не надано.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для прийняття звіту відповідача про виконання судового рішення у даній справі.

Слід що зазначити, що за положеннями статті 3823 КАС України невиконання судового рішення є підставою для відмови у прийнятті звіту судом у разі, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

За обставин даної справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не наведено обґрунтованих обставин, які б ускладнювали виконання судового рішення в частині здійснення належного перерахунку розміру пенсії позивача без застосування обмежень її розміру, як і не наведено обґрунтувань щодо невиконання судового рішення в частині виплати стягнутої на користь позивача суми судового збору. Більш того не надано належних доказів неможливості виконання судового рішення в частині виплати заборгованості з пенсії через відсутність бюджетних асигнувань станом на момент подання звіту про виконання судового збору.

З огляду на це в даному випадку наявні підстави для відмови у прийнятті звіту Головного управління ПУФ в Одеській області від 03.03.2026 року.

За положеннями частини 3 статті 3823 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно частини 5 статті 3823 КАС України, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

На етапі перевірки звіту суб`єкта владних повноважень, який стосується, зокрема, перерахунку та виплати пенсії/доплати до пенсії, суд повинен взяти до уваги фінансовий стан боржника та має можливість врахувати його добросовісну поведінку, яка полягає у вчинені достатніх та вичерпних дій задля забезпечення виконання рішення у встановлений ним спосіб.

З огляду на те, що відповідачем у справі не виконано судове рішення ні в частині перерахунку пенсії без застосування обмеження її розміру, ні в частині виплати заборгованості по пенсії та судових витрат, та не надано доказів у підтвердження здійснення керівником всіх належних дій, спрямованих на виконання судового рішення у повному обсязі, а вчинені дії з перерахунку пенсії позивача на виконання судового рішення не є, на переконання суду, достатніми та вичерпними, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від сплати штрафу.

Згідно із пунктом 7 частини 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003р. №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про керівника юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення або набуття повноважень, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ГУ ПФУ в Одеській області є Буряченко Олександр Євгенович, тому саме до зазначеної особи слід застосувати штраф у порядку ст.382-3 КАС України у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за не виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025р. у справі №420/2728/25 без зазначення поважних причин такого невиконання.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 19.11.2024р. №4059-IX установлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Таким чином, сума штрафу, накладеного на керівника ГУ ПФУ в Одеській області Буряченка О.Є. становить 66560,00 грн (20 х 3328,00 грн), половину якого в сумі 33280 грн. слід стягнути на користь позивача, а іншу половину у розмірі 33280 грн. - до Державного бюджету України.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу за невиконання судового рішення, щодо якого встановлено судовий контроль в порядку ст.382 КАС України, та про встановлення відповідачу нового строку для подачі звіту про виконання рішення суду у справі №420/2728/25.

Що стосується постановлення окремої ухвали та направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме протиправному обмеженню Головним управлінням ПФУ в Одеській області пенсії позивача максимальним розміром з 44595, 94 грн. до 30104,29 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Порядок та спосіб постановлення окремих ухвал суду передбачено статтею 249 КАС України.

Так, за приписами частини першої вказаної статті, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно частин 4-5 статті 249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Частина 6 статті 249 КАС України передбачає, що окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Отже, положеннями КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для постановлення окремої ухвали.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.

Отже, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду та здійснюється, якщо судом виявлено порушення закону та такі порушення є очевидно протиправними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі №438/610/14-ц вказано, що постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року в справі №761/32388/13-ц зазначено, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.

Суд враховує, що окрема ухвала є реакцією на ті порушення, що не усуваються рішенням суду, а також на причини й умови вчинення порушень, щоб запобігти їх повторенню у майбутньому.

Реалізація правового механізму, передбаченого нормою статті 249 КАС України, є правом суду, а не його обов`язком, та можлива виключно у випадку грубого порушення закону.

У заявленому клопотанні позивачем не наведено достатніх підстав та аргументів для постановлення окремої ухвали. В свою чергу судом не встановлено достатніх даних для висновку про наявність порушень законодавства, які містять ознаки правопорушення.

Враховуючи зазначене, а також зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та здійснення захисту порушеного права позивача шляхом відмови у прийняття звіту про виконання судового рішення у справі № 420/2728/25, встановлення нового строку для подання звіту, а також про стягнення з керівника ГУ ПФУ в Одеській області штрафу за невиконання судового рішення, і такий спосіб захисту на переконання колегії суддів є достатнім та належним для відновлення порушених прав позивача, колегія суддів не вбачає на даний час підстав для вжиття додатково до цього заходів, передбачених статтею 249 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 382, 3821, 3822, 3823 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у прийнятті звіту від 03.03.2026 року про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі №420/2728/25.

Накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 штраф в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 половину штрафу у розмірі 33280,00 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_1 .

Стягнути з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 половину суми штрафу у розмірі 33280,00 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень 00 копійок) до Державного бюджету України.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 420/2728/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом 30-ти днів з дати отримання цієї постанови подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі № 420/2728/25.

Постанова є виконавчим документом та обов`язкова до виконання.

Стягувачами за постановою є:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржником за постановою є: керівник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Буряченко Олександр Євгенович (РНКОПП НОМЕР_2 ).

Строк пред`явлення постанови до виконання ОСОБА_1 становить три роки з дня набрання постановою законної сили.

Строк пред`явлення постанови до виконання Державною судовою адміністрацією України становить три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук