Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №160/18063/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18063/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/18063/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 047050032190 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 періоди з 02.11.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 01.06.1998, з 02.06.1998 по 06.02.2003, з 07.02.2003 по 15.07.2009, з 05.06.2010 по 15.05.2013, з 16.07.2009 по 04.06.2010 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 1 період навчання з 01.09.1985 по 19.07.1988;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за її заявою від 28.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 2 та досягла необхідного пенсійного віку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено частково, суд:

- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 047050032190 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 періоди з 02.11.1991 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 10.03.1994 року, з 11.03.1994 року по 01.06.1998 року, з 02.06.1998 року по 06.02.2003 року, з 07.02.2003 року по 15.07.2009 року, з 05.06.2010 року по 15.05.2013 року, з 16.07.2009 року по 04.06.2010 року у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 1 період навчання з 01.09.1985 року по 19.07.1988 року;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив;

- стягнув на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення Головного управління про відмову в призначенні пенсії за пільговими умовами на підставі незарахування роботи за Списком № 2 було правовірним та відповідало положенням Закону № 1058, Порядку №383 та Порядку №442, що робить безпідставними вимоги позивача щодо визнання неправомірності та скасування рішення Головного управління. Зарахування ж оспорюваного стажу можливе лише за наявності належного підтвердження атестації робочих місць відповідно до норм відповідних законних та підзаконних актів. Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення", працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Таким чином, названим нормативним положенням наголошується, що до пільгового стажу зараховується лише робота відповідно до затвердженого списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Ні в Законі України «Про пенсійне забезпечення», ні в Постанові КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24.06.2016 року не вказано про можливість зарахування навчання до пільгового стажу. Умовою для зарахування такого стажу є підтвердження зайнятості тривалістю повний робочий день на відповідних роботах чи видах діяльності.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року залишити без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

28.05.2025 звернулась Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача від 28.05.2025 та прийнято рішення № 047050032190 від 05.06.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до якого зазначено, що вік заявниці на дату звернення становить 55 років 26 днів, стаж роботи за списком №1 становить 3 роки 3 місяці, стаж роботи за списком №2 не розраховано.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці зараховано періоди роботи згідно довідки, що підтверджує спеціальний стаж №018-1-379 від 23.07.2015 року.

До стажу роботи за списком №2 не зараховано періоди роботи, згідно довідок, що підтверджують спеціальний трудовий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, які видані 07.08.2015 року, оскільки частково наявні документи про проведення атестації робочих місць, відповідно до п.4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства соціальної підтримки від 18.11.2005 №383 (атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років). В матеріалах справи наявні документи видані архівним управлінням, при цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат» знаходиться в стані припинення.

Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду із цим позовом, за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що трудова книжка позивача та надані позивачем документи містять необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які віднесені до Списку № 2. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 047050032190 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та необхідність зобов`язання зарахувати спірні періоди роботи до пільгового стажу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Пунктом 2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Як встановлено судом першої інстанції, трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 29 липня 1988 року містить наступні записи, зокрема:

- 01.09.1985 року по 29.07.1988 року - навчання в СПТУ № 23 м. Дніпродзержинська;

- 29.07.1988 року - прийнята в цех № 5д апаратником окислення 3 розряду Дніпродзержинське виробниче об`єднання «Азот»;

- 23.02.1989 року - у зв`язку з ліквідацією цеху переведена до цеху № 6-2 апаратником окислення 3 розряду, корпуса 552 Азотно-тукового заводу;

- 28.10.1991 року - звільнена за ст. 38 КЗпПУРСР, маючи дітей у віці до 14 років;

- 02.11.1991 року - прийнята до Дніпровського металургійного комбінату імені Ф.Е.Дзержинського в цех випалювання вапна машиністом конвеєру 3 розряду;

- ДМК ім. Дзержинського з 28.02.1997 року перейменовано у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат» ім. Ф.Е, Дзержинського;

- 02.06.1998 року - у зв`язку із покращенням структури управління, покращення організації та забезпечення виробництва переведена у вогнетривко-вапняковий цех машиністом конвеєру, дільниці обертових печей 3 розряду;

- Робоче місце атестовано згідно постанови № 992 від 29.12.06;

- 16.07.2009 року - переведена в управління технічного контролю новопрокатна дільниця (гаряча ділянка) контролером у виробництві чорних металів 3 розряду за строковим договором;

- 05.06.2010року - переведена у вогнетривко-вапняковий цех ділянка по переробці залізовапнякових концентратів машиністом конвеєру 3 розряду за строковим договором;

- 22.08.2010року - переведена там же ділянка обертових і шахтних печей машиністом конвеєру 3 розряду;

- ВАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського з 23.05.2011 перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського»;

- Робоче місце атестовано за Списком № 2 згідно постанови № 655 від 26.12.12;

- 18.05.2013 - звільнена за ініціативою робітника, ст. 38 КЗпП України.

Період роботи, визначеній у трудовій книжці, позивач підтвердила архівними довідками архівного управління Кам`янської міської ради Дніпропетровської області від 16.05.2025 № 0-21/2-09/712, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/713, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/714, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/714/1, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/714/2 (історична довідка).

Відповідно до уточнюючої довідки від 23.07.2015 № 018-1-379 позивач працювала повний робочий день в Дніпродзержинському виробничому об`єднанні «Азот» у виробництві хімічному мінеральних та органічних кислот, їх похідних цеху № 5-Д, у виробництві вибухових речовин азотної кислоти і її солей цеху № 6-2 у період з 29 липня 1988 року по 22 лютого 1989 року, з 23 лютого 1989 року по 28 жовтня 1991 року, на посаді апаратник окислення, що передбачено Списком № 1.

Згідно уточнюючої довідки від 07.08.15 № 023-1952 позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» у цеху випалювання вапна у період з 02.11.1991 по 31.12.1991 (постійно), на посаді машиніст конвеєру, що передбачено Списком № 2 розділ IV підрозділ: 2а.

Відповідно до уточнюючої довідки від 07.08.15 № 023-1953 позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» у цеху випалювання вапна у період з 01.01.1992 по 10.03.1994 (постійно), на посаді машиніст конвеєру, що передбачено Списком №2 розділ III підрозділ: 2 код КП: 2040200а-1753в.

Згідно уточнюючої довідки від 07.08.15 № 023-1954 позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» у цеху випалювання вапна, у вогнетривко-вапняковому цеху у період з 11.03.1994 по 01.06.1998, з 02.06.1998 по 06.02,2003 (постійно), на посаді машиніст конвеєру, що передбачено Списком № 2 розділ III підрозділ: 2 код КП: 2040200а-1753в.

Відповідно до уточнюючої довідки від 07.08.15 № 023-1955 позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» у вогнетривко-вапняковому цеху у період з 07.02.2003 по 15.07.2009(6 років 04 місяці 24 дні), з 05.06.2010 по 15.05.2013 (2 роки 11 місяців 08 днів), на посаді грохотовщик-машиніст конвеєру, що передбачено Списком № 2 розділ III підрозділ: 2 код КП: 3.2а-3.

Згідно уточнюючої довідки від 07.08,15 № 023-1956 позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» в управлінні технічного контролю у період з 16.07.2009 по 04.06.2010 (00 років 10 місяців 18 днів), на посаді контролер у виробництві чорних металів, зайнятий на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком № 2 розділ III підрозділ: 3 код КП: 3.3а.

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, відповідачем-1 не вказано будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаного періоду, зазначеного у трудовій книжці, помилок у їх оформленні.

Зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином та містяться відомості про проведення атестації робочого місця. Даний факт відповідачами не оспорюється.

Крім того, вказана професія позивача включена до Списку №1 та Списку №2, що затверджені постановою КМ СРСР №10 від 26.01.1991 року, постановою Кабінету Міністрів України, №162 від 11.03.1994 року, постановою Кабінету Міністрів України, від 16.01.2003 №36 та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах.

Доводи апелянта щодо підстав незарахування періоду навчання з 01.09.1985 по 19.07.1988 до пільгового стажу позивача спростовуються наступним.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 29 липня 1988 року позивач у період з 01.09.1985 року по 19.07.1988 року проходила навчання в СПТУ № 23 м. Дніпродзержинська з 01.09.1985 по 19.07.1988 за професією апаратник широкого профілю 3 розряду, що також підтверджується Дипломом №857758 від 19.07.1988 року, а з 29.07.1988 - прийнята в цех № 5д апаратником окислення 3 розряду Дніпродзержинське виробниче об`єднання «Азот», тобто працювала на посаді, що дає право на пільгову пенсію за Списком №1, що підтверджується трудовою книжкою позивача та витягом з пенсійної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 період навчання в ПТУ прирівнюється до роботи, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або в пільгових розмірах (п.»з» ч.1 та ч. 3 п. 109 розділу VIII)

Заклад в якому позивач навчалася, є професійно-технічним закладом освіти, та не є вищим учбовим закладом освіти в розумінні ст.12 Закону №1058-IV, а тому порядок зарахування періоду навчання в професійно-технічному закладі регулюється ст.17 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

Відтак, період навчання з 01.09.1985 по 19.07.1988 протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача.

Щодо вимог в частині незарахування до стажу роботи за списком №2 періоди роботи, згідно довідок, що підтверджують спеціальний трудовий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, які видані 07.08.2015, з підстав відсутності атестації робочого місця, колегія суддів зазначає наступне.

За ч. 5 ст. 114 Закону №1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.

Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку № 1, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.

Отже, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що записи трудової книжки позивача цілком підтверджують роботу позивача у спірні періоди за посадою, які віднесені до Списку №2.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 047050032190 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Як наслідок судом першої інстанції правильно встановлено, що ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу спірні періоди її роботи та навчання, та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/18063/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/18063/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко