Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №280/7721/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7721/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №280/7721/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 03 вересня 2025 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.03.2025 року № 923030143589 щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.04.2025 року № 923030143589 щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити призначення та виплату пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 19.03.2025 року, із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії та коефіцієнту стажу періодів роботи у районах Крайньої Півночі з 14.08.1986 року по 06.08.1988 року, з 09.08.1988 року по 31.12.1990 року у пільговому обчисленні, із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.03.2025 № 923030143589 щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.04.2025 № 923030143589 щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 14.08.1986 по 06.08.1988, з 09.08.1988 по 01.06.1989, при обчисленні стажу періодів роботи у районах Крайньої Півночі з 14.08.1986 по 06.08.1988, з 09.08.1988 по 31.12.1990 застосувати пільговий коефіцієнт - один рік роботи за один рік шість місяців та повторно розглянути заяву від 19.03.2025 про перехід на пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що до стажу роботи позивачу (з урахуванням перетину періодів) підлягає зарахуванню період з 14.08.1986 по 06.08.1988, з 09.08.1988 по 01.06.1989, та при обчисленні стажу періодів роботи у районах Крайньої Півночі з 14.08.1986 по 06.08.1988, з 09.08.1988 по 31.12.1990 підлягає застосуванню пільговий коефіцієнт - один рік роботи за один рік шість місяців, а відтак рішення відповідачів є протиправними та підлягають скасуванню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не надано строковий договір (укладений на п`ять, три чи два роки) про роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, або довідку підприємства, де працював позивач, в якій зазначено факт роботи за строковим трудовим договором, а тому підстав для розрахунку у кратному розмірі періоду роботи з 14.08.1986 по 06.08.1988, з 09.08.1988 по 31.12.1990 не має.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно- правовими актами, натомість ОСОБА_1 не надано вищезазначених документів, тому відсутні підстави для обчислення періодів роботи з 14.08.1986 по 06.08.1988, з 09.08.1988 по 31.12.1990 у пільговому обчисленні, із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців.

Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 19.03.2025 звернувся з заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.03.2025 № 923030143589 відмовлено позивачу у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. З урахуванням наданих документів та даних, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 7 місяців 21 день (а.с. 20).

01 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про зарахування стажу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.04.2025 № 923030143589 відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії щодо зарахування періоду стажу через відсутність законних підстав (а.с. 19).

Законність та обґрунтованість вищезазначених рішень та правомірність дій пенсійного органу щодо не зарахування періодів роботи позивача в районах Крайньої Півночі з 14.08.1986 по 06.08.1988, з 09.08.1988 по 31.12.1990 у кратному розмірі є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року) постановлено робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк трьох років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються на цей час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 03.08.1972 року №590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року « Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року №1029.

Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність таких обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, у період з 1 березня 1960 року до 1 січня 1991 року; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року та від 29.09.1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148.

При цьому основним документом, що підтверджує факт роботи в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, є трудова книжка.

Для пільгового обчислення страхового стажу може бути надана або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупності.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 554/1723/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 року у справі №352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10 вересня 2019 року у справі №348/2208/16-а, від 21 серпня 2019 року у справі №750/1717/16-а, від 07 листопада 2019 року у справі №341/1327/17, яку суд відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України застосовує до спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоди, зокрема, з 14.08.1986 по 06.08.1988, з 09.08.1988 по 31.12.1990, позивач працював в районі Крайньої Півночі, що підтверджується копією трудової книжки від 22.11.1993 (дата заповнення трудової книжки 10.06.1988) (а.с. 16).

Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.06.1988, позивач в період з 02.06.1989 по 02.07.1994 працював в кооперативі «Сігма» на посаді водія 1 класу. Трудова книжка позивача також містить запис про те, що до вступу до кооперативу «Сігма» трудовий стаж позивача складає 5 років 3 місяці 10 днів (а.с. 23-27). Враховуючи те, що записи копії трудової книжки ОСОБА_1 від 22.11.1993 (дата заповнення трудової книжки 10.06.1988) містять інформацію про трудову діяльність позивача у районах Крайньої Півночі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для зарахування позивачу у пільговому обчисленні трудового стажу у районах Крайньої Півночі за період з 14.08.1986 по 06.08.1988, з 09.08.1988 по 31.12.1990 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, як наслідок рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.03.2025 року № 923030143589 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.04.2025 року № 923030143589 є протиправними та підлягають скасуванню.

Вказане також узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 27.07.2022 року у справі №560/755/19 та від 17.10.2022 року у справі №592/5589/17.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №280/7721/25 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №280/7721/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко