Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №160/29036/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29036/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 в адміністративній справі №160/29036/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047050028635 від 05.09.2024 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат з 04.01.1995 по 02.08.2021;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 29.08.2024 за №8183 на підставі поданих документів та з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у спірні періоди працював на посадах що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Проте, відповідач, на думку позивача, протиправно відмовив йому у призначенні пенсії за Списком №1 з підстав відсутності пільгового стажу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд пешої інстанції не взяв до уваги, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а обов`язок проведення атестації робочих місць покладено на керівника підприємства, тому несвоєчасне проведення роботодавцем такої атестації не може позбавити громадян їх конституційного права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач 29.08.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, яка відповідно до принципу екстериторіальності передана на розгляд до ГУ ПФУ в Київській області.

За результатами розгляду заяви, Рішенням від 05.09.2024 №047050028635 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу.

Зі змісту позовних вимог вбачається та підтверджено позивачем та його представником в судовому засіданні, що позивач просить суд зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 04.01.1995 по 02.08.2021.

В той же час, під час розгляду справи судом встановлено та підтверджується записами в трудовій книжці від 08.07.1992, що позивач у спірний період працював на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»:

-з 20.01.1995 (а не з 04.01.1995 як зазначає позивач в позові) слюсарем-ремонтником по ремонту металургійного устаткування 4 розряду;

-з 02.01.1996 переведений слюсарем-ремонтником по ремонту металургійного обладнання участку поточної лінії стану 5 розряду;

-з 12.01.1998 присвоєно 6 розряд в тій же професії;

-з 01.08.2001 переведений там же слюсарем-ремонтником 6 розряду, участка поточної лінії стана. Робоче місце атестовано;

-з 30.10.2008 переведений там же слюсарем-ремонтником 5 розряду;

-з 21.01.2009 переведений слюсарем-ремонтником 6 розряду;

Робоче місце атестовано за Списком №2 (розділ ІІІ, підрозділ 3, позиція 3.3а), затвердженому постановою КМУ від 16.01.2003 №36;

-з 14.03.2013 переведений в агломераційний цех №2рудний двір машиністом вагоноопрокидувача 2 розряду;

-з 01.09.2015 переведений там же рудний двір помічником машиніста крана металургійного виробництва 4 розряду.

Робоче місце атестовано за Списком №2, розділ ІІІ «чорна металургія», підрозділ «Доменне виробництво»;

-з 14.09.2018 переведений там же рудний двір машиністом крана металургійного виробництва 6 розряду;

-з 02.08.2021 звільнений у зв`язку з переведенням до ПРАТ «ДКХЗ».

Робота позивача саме за Списком №2 також підтверджується наявними в матеріалах справи:

-постановою ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» від 25.12.2001 №1269 «Про атестацію робочих місць по умовам праці»;

-постановою ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» від 29.12.2006 №992 «Про атестацію робочих місць по умовам праці»;

-постанова ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» від 03.09.2012 №461 «Про результати атестації робочих місць по умовам праці робітників сортопрокатного цеху»;

- постановою ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» від 20.10.1994 №813 «Про атестацію робочих місць по умовам праці»;

-постановою ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» від 26.12.2012 №657 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці робітників агломераційного цеху №2»;

-постановою ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» від 26.12.2017 №22 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці робітників агломераційного цеху №2».

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу, на підтвердження того, що позивач працював на роботах за Списком №1.

Не погодившись з Рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом першим частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону №1788 та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Водночас, пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, цей порядок поширюється на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 року у справі №233/2084/17.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року (приклади у додатках 1, 2).

При цьому, в період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

У період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.

З 11.03.1994 року по 16.01.2003 року вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

У період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.

На підтвердження права зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу позивачем було надано трудову книжку, відповідно до записів якої позивач працював на посадах, які було атестовано за Списком №2 про що зазначено в трудовій книжці.

Суд відзначає, що згідно з наведеними нормами законодавства, право на пенсію за віком на пільгових умовах виникає у тому випадку, якщо посада, на якій працювала особа, була віднесена до Списків, чинних на період роботи на відповідних посадах або за професіями.

Доказів займаної позивачем посади за Списком №1 не наведено, надані позивачем документи таких даних також не містять.

Позивач наголошує на тому, що фактично виконував роботу за Списком №1 та не погоджується з записами в трудовій книжці про роботу за Списком №2.

Проте, позивачем не надано доказів визнання таких записів недостовірними, або такими, що не відповідають дійсності.

Позивач просить зарахувати до Списку №1 період роботи з 04.01.1995 по 02.08.2021.

Судом першої інтстанції вірно зроблено висновок про те, що під час розгляду справи в судовому засіданні, подаючи заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог (заява залишена судом без розгляду) позивач просив зарахувати до Списку №1 лише період з 01.02.1996 по 02.09.2012 та обгрунтовує це тим, що (за текстом заяви) «за Списком № 1 потрібно зарахувати такі періоди з 01.02.1996 року по 02.09.2012 року, а відповідно періоди з 03.09.2012 року по 10.07.2023 року до Списку № 2. Згідно записів трудової книжки Позивача, копія якої додана до позову, 01.02.1996 року згідно розпорядження по цеху № 82 від 01.02.1996 року він був переведений на посаду слюсаря - ремонтника металургійного обладнання участка поточної лінії стану 5 розряду, а 03.09.2012 року робоче місце атестовано за Списком № 2 згідно постанови № 461 під номер запису 14, що визначено у трудовій книжці. . Отже, до пільгового періоду за Списком № 1 потрібно врахувати саме період роботи Позивача з 01.02.1996 року по 02.09.2012 , що складає близько 16 років».

Тобто, позивач сам визнає, що в трудовій книжці позивача період роботи з 03.09.2012 по 10.07.2023 правомірно здійснена запис про роботу за Списком №2.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що не зарахування відповідачем спірного періоду роботи саме до Списку №1 є правомірним.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 в адміністративній справі №160/29036/24 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 в адміністративній справі №160/29036/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко