Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 25 травня 2026 р.
Справа: №340/1024/26
Суддя: Чабаненко С.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
26 травня 2026 року м. Дніпросправа № 340/1024/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року по справі №340/1024/26,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2 рішення шістдесят шостої сесії восьмого скликання Голованівської селищної ради від 27 січня 2026 року № 2241, якими затверджено гр. ОСОБА_2 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років зі зміною цільового призначення за рахунок земель сільськогосподарського призначення «для ведення особистого селянського господарства» (код КВЦПЗ 01.03) на «для сінокосіння і випасання худоби » (код КВЦПЗ 01.08) загальною площею 2,0000 га, в тому числі по угіддях: пасовища (КВЗУ 002 02) - 2,0000 га, кадастровий номер: 3521485600:02:000:1078 яка розташована на території Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області за межами с. Молдовка; змінено цільове призначення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення загальною площею 2,0000 га кадастровий номер: 3521485600:02:000:1078 «для ведення особистого селянського господарства» (КВЦПЗ 01.03) на «для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗ 01.08), яка розташована на території Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, за межами с.Молдовка;
- визнати протиправною бездіяльність Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області щодо незатвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення “для ведення особистого селянського господарства” на “для сінокосіння та випасання худоби” загальною площею 2,0 га, за рахунок раніше сформованої ділянки 2,0 га з кадастровим № 3521485600:02:000:1078, яка розташована на території Голованівської селищної ради за межами населеного пункту Молдовка Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області та передачі в оренду терміном на 10 років, який подано Голованівській селищній раді Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 разом із заявою 18 вересня 2025 року;
- зобов`язати Голованівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області затвердити проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення "для ведення особистого селянського господарства" на "для сінокосіння та випасання худоби" загальною площею 2,0 га, за рахунок раніше сформованої ділянки 2,0 га з кадастровим № 3521485600:02:000:1078, яка розташована на території Голованівської селищної ради за межами населеного пункту Молдовка Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, та передати земельну ділянку в оренду терміном на 10 років ОСОБА_1 .
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- заборонити Голованівській селищній раді Голованівського району Кіровоградської області здійснювати будь-які дії, в тому числі приймати рішення, спрямовані на передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 2,0 га, з кадастровим № 3521485600:02:000:1078, яка розташована на території Голованівської селищної ради за межами населеного пункту Молдовка Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року в адміністративній справі №340/1024/26 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про забезпечення позову. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що Рішенням п`ятдесят п`ятої сесії восьмого скликання Голованівської селищної ради від 26 лютого 2025 року № 1909, надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років зі зміною цільового призначення «ведення особистого селянського господарства» (код КВЦПЗ 01.03) на «для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗ 01.08) загальною площею 2,0000 га, в тому числі по угіддях: пасовища (згідно з КВЗУ 002 02) — 2,0000 га, кадастровий номер 3521485600:02:000:1078, розташованої на території Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, за межами с. Молдовка. На підставі вказаного рішення у 2025 році, сертифікованим інженером- землевпорядником ФОП ОСОБА_3 , було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 зі зміною цільового призначення «ведення особистого селянського господарства» (код КВЦПЗ 01.03) на «для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗ 01.08) загальною площею 2,0000 га, в тому числі по угіддях: пасовища (згідно з КВЗУ 002 02) — 2,0000 га, кадастровий номер 3521485600:02:000:1078, розташованої на території Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, за межами с. Молдовка. В подальшому, зазначений проект землеустрою було подано до Голованівської селищної ради разом із заявою про його затвердження. Із відповіді Голованівської селищної ради від 10.02.2026 на адвокатський запит вбачається, що вказаний проект землеустрою, поданий ОСОБА_1 , Голованівською селищною радою затверджено не було. З огляду на ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, така бездіяльність селищної ради допущена безпідставно. В той же час, рішенням шістдесят другої позачергової сесії восьмого скликання Голованівської селищної ради від 24 жовтня 2025 року № 2163, надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років зі зміною цільового призначення з «ведення особистого селянського господарства» (код КВЦПЗ 01.03) на «для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗ 01.08) загальною площею 2,0000 га, (кадастровий номер земельної ділянки 3521485600:02:000:1078), розташованої на території Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, за межами с. Молдовка. Рішенням шістдесят шостої сесії восьмого скликання Голованівської селищної ради, затверджено гр. ОСОБА_2 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років зі зміною цільового призначення за рахунок земель сільськогосподарського призначення з «для ведення особистого селянського господарства» (код КВЦПЗ 01.03) на «для сінокосіння і випасання худоби » (код КВЦПЗ 01.08) загальною площею 2,0000 га, в тому числі по угіддях: пасовища (КВЗУ 002 02) - 2,0000 га, кадастровий номер: 3521485600:02:000:1078, яка розташована на території Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області за межами с. Молдовка. Змінено цільове призначення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення загальною площею 2,0000 га кадастровий номер: 3521485600:02:000:1078 «для ведення особистого селянського господарства» (КВЦПЗ 01.03) на «для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗ 01.08), яка розташована на території Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, за межами с. Молдовка. Апелянт вважає, що такими діями відповідач обмежив його у праві на отримання у користування визначеної земельної ділянки, надавши перевагу у її отриманні іншій особі, тому позивач вимушений звернутися з адміністративним позовом до суду. З доводів позовної заяви з посиланням на норми матеріального права вбачається, що у цій справі має місце факт, коли уповноважений орган Голованівська селищна рада, надавши дозвіл позивачеві на розробку проекту землеустрою, надала тотожний дозвіл на розробку проекту землеустрою й іншій особі, таким чином штучно створивши спірну ситуацію між цими двома особами й в подальшому надала перевагу іншій особі у затвердженні відповідного проекту землеустрою, поряд з цим допустивши протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою. Крім того, п. п. 1, 2 рішення шістдесят шостої сесії восьмого скликання Голованівської селищної ради від 27 січня 2026 року № 2241, якими затверджено гр. ОСОБА_2 проєкт землеустрою не відповідають ч. 6 ст. 123 ЗК України, оскільки вказаними пунктами рішення не вирішено питання про надання земельної ділянки у користування, що свідчить про те, що рішення є не повним і не ґрунтується на вимогах ч. 6 ст. 123 ЗК України та прийняте за умови надання безпідставної переваги на користь іншої особи, що є несправедливим по відношенню до позивача. Враховуючи положення ч. 6 ст. 123 ЗК України Голованівська селищна рада, за умови чинності п. п. 1, 2 рішення шістдесят шостої сесії восьмого скликання Голованівської селищної ради від 27 січня 2026 року № 2241, має повноваження на прийняття рішення про передачу в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0 га, за рахунок раніше сформованої ділянки 2,0 га з кадастровим № 3521485600:02:000:1078. В той же час, в разі задоволення судом позову ОСОБА_1 , такі рішення, дії розпорядчого характеру Голованівської селищної ради унеможливлять: виконання рішення суду; поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки земельна ділянка вже буде передана в оренду іншій особі, що також зумовить для позивача додаткове звернення до суду в рамках цивільного судочинства з позовом про визнання договору оренди землі недійсним. З огляду на викладене вбачається, що поза увагою суду залишилося те, що співмірним та адекватним заявленим вимогам заходом забезпечення позову є заборона відповідачу вчиняти дії (приймати рішення), спрямовані на передачу в оренду земельної ділянки третій особі. Такий захід є тимчасовим, спрямований на збереження існуючого становища до вирішення спору по суті та не вирішує справу наперед, а лише гарантує реальність виконання можливого судового рішення. Невжиття судом такого заходу може призвести до виникнення нових правовідносин щодо спірної земельної ділянки, що істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду та ефективне поновлення порушених прав позивача.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що станом на дату подання заяви про забезпечення позову Голованівська селищна рада, за умови чинності п. п. 1, 2 рішення шістдесят шостої сесії восьмого скликання Голованівської селищної ради від 27 січня 2026 року № 2241, має повноваження на прийняття рішення про передачу в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0 га, за рахунок раніше сформованої ділянки 2,0 га з кадастровим № 3521485600:02:000:1078, тобто земельну ділянку, на яку за дозволом Голованівської селищної ради було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та, що є предметом розгляду позову.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що посилання представника позивача на можливість прийняття відповідачем у майбутньому рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду іншій особі ґрунтуються на припущеннях та не підтверджують реальної і безпосередньої загрози істотного ускладнення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду. Сам по собі факт чинності оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, заявлений спосіб забезпечення позову – заборона відповідачу вчиняти будь-які дії щодо передачі земельної ділянки – фактично спрямований на блокування реалізації владних повноважень органу місцевого самоврядування стосовно спірної ділянки до вирішення спору по суті, що за своїм змістом виходить за межі необхідного та співмірного втручання і може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта.
За змістом частини другої цієї статті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
За наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, щодо можливих в майбутньому порушень прав та інтересів позивача, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав або інтересів.
Колегія суддів враховує, що, безумовно, рішення, дії та бездіяльність суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення, дії та бездіяльність можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Водночас, позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та/або витрат, що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову в межах спірних правовідносин.
Суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів те, що забезпечення позову у спосіб, зазначений позивачем, може убезпечити позивача від передачі іншій особі в оренду земельної ділянки, на яку він претендує, проте варто врахувати, що такі обставини в будь-якому випадку не визначені нормами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України як безумовні підстави для забезпечення позову та є необхідним у даному конкретному випадку
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року по справі №340/1024/26 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року по справі №340/1024/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua