Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №727/7092/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7092/26

Провадження № 3/727/1148/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Слободян Г.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та в його інтересах представника Малєнко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернівці справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №662506 від 10.05.2026 року, ОСОБА_1 , 10.05.2026 року о 17 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, залишив місце ДТП, до якої був причетний.

Дії ОСОБА_1 , працівниками поліції кваліфіковано як порушення вимог п. 2.10А Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт зіткнення з електроопорою, разом з цим заперечив факт скоєння ним ДТП, оскільки вважає, що він не завдав жодної матеріальної шкоди будь-якому майну, що в свою черву виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності як за ст.124 КУпаП так і за ст. 122-4 КУпАП. Зазначив, що після зіткнення він вийшов, оглянув автомобіль та місце і не побачивши жодних наслідків у вигляді пошкоджень, поїхав з місця пригоди. Представник ОСОБА_1 , адвокат Малєнко О.В. у судовому засіданні підтримала позицію свого довірителя, та посилалася на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за статтею 122-4 КУпАП, у зв`язку з чим скерувала до суду клопотання про закриття провадження у справі. Вказала зокрема і на те, що у даному випадку відсутні об?єктивна та суб?єктивна сторони за ст. 122-4 КУпАП. Вважає, що в діях водія ОСОБА_1 повністю відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, через відсутність самої події.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 122-4 КпАП України, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 та його захисника щодо відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пунктами 2.10 а), б), в) Правил дорожнього руху України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, увімкнути аварійну сигналізацію та не переміщувати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, під час руху допустив зіткнення з електроопорою, після чого залишив місце події, не виконавши обов`язків, передбачених п. 2.10 Правил дорожнього руху України.

Заслухавши доводи сторони захисту про те, що дана подія не є дорожньо-транспортною пригодою у розумінні законодавства, оскільки пошкоджено нібито лише власний транспортний засіб, суд зважає на наступне.

Сам факт механічного контакту транспортного засобу з електроопорою свідчить про настання події, що має ознаки дорожньо-транспортної пригоди, оскільки електроопора є об`єктом дорожньої інфраструктури та майном.

Крім того, положення ст. 122-4 КУпАП не ставлять настання адміністративної відповідальності у залежність від того, кому саме завдано матеріальної шкоди, а також від подальшого встановлення вини особи за ст. 124 КУпАП, оскільки обов`язок водія залишатися на місці пригоди виникає безпосередньо з моменту причетності до ДТП, а не після юридичної оцінки наслідків такої події.

При цьому суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується усвідомленням водієм факту причетності до дорожньо-транспортної пригоди та свідомим залишенням місця події. Як убачається з пояснень ОСОБА_1 , останній усвідомлював факт зіткнення, зупинився, оглянув місце пригоди та після цього поїхав.

Таким чином, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, в тому числі: протокол про адміністративне правопорушення серії №662506 від 10.05.2026 року (а.с.1-3), протокол про адміністративне правопорушення серіїЕПР1 №662516 від 10.05.2026 року за ст.124 КУпАП (а.с.4), схему місця ДТП (а.с.8), поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.11-12), суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Дії правопорушника ОСОБА_1 за ст. 122-4 КпАП України кваліфіковано вірно.

При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено ставку судового збору, яка підлягає стягненню з порушника у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Разом з цим, відповідно посвідчення Серії НОМЕР_2 від 09.04.2012 року, ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для осіб з інвалідністю II групи, згідно зі ст. 5 ч.1 п.9 Закону України "Про судовий збір", а отже, на думку суду є усі підстави для звільнення її від сплати судового збору.

На підставі ст. 122-4 КУпАП та керуючись ст. ст. 40-1, 252, 283, 284,

285, 287, 307-308 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , притягнути до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. в дохід держави. (Отримувач штрафу: Чернівецьке ГУК/Чернівецька область/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN) UA118999980313000149000024001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.)

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч.1 п.9 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядкуст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а у разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення.

Суддя Слободян Г.М.