Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №636/4392/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/4392/26 Провадження 2-а/636/68/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання – Селевко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності

встановив:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

Позиція позивача

ОСОБА_1 ,(далі по тексту – позивач, ОСОБА_3 ) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить суд скасувати постанову 13.01.2026 №8/427, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження по вказаній справі закрити.

В обґрунтування вимог адміністративного позову зазначив, що постанову поштою не отримував, постанова фактично не була доведена до його відома у встановленому законом порядку.

У зв`язку з викладеним, позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Позиція відповідача

Згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних про постійне місце проживання (адреса реєстрації), яка зазначена в облікових даних ОСОБА_1 , зроблено запис: АДРЕСА_1 . Також, наявна інформація про фактичне місце проживання позивача, а саме: АДРЕСА_2 . Відповідно до вищевказаної інформації, позивач змінив місце проживання, однак у встановленому законом порядку на військовий облік за новим місцем проживання (за місцем оформлення ВПО) - не став. Тобто позивач не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо перебування на військовому обліку. Водночас саме перебування громадянина на військовому обліку є необхідною умовою для належного ведення персонально якісного обліку військовозобов`язаних та здійснення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки своїх повноважень.

Згідно даних реєстру «Оберіг» - персональні дані військовозобов`язаного ОСОБА_1 не були змінені у зв`язку зі зміною місця проживання, що є порушенням абз. 2 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку № 1487, згідно яких у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 235, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , було складено протокол №7/284 від 09.01.2026 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивачу роз`яснено ст.63 Конституції України, його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться по суті о 08 год. 30 хв. 13.01.2026 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час складання адміністративного протоколу позивачу роз`яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 08 год. 30 хв. 13.01.2026 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчать його підписи в протоколі. Позивач отримав другий примірник протоколу про що свідчить його підпис, згідно бланку адміністративного протоколу. ОСОБА_1 належним чином ознайомлений зі змістом адміністративного протоколу, датою про розгляд справи та винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. 13.01.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову за № 8/427 по справі про адміністративне правопорушення від 13.01.2026 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 (сімнадцять тисяч) гривень. Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 р. №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та згідно позиції Верховного суду України, викладеної у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18, на території України з 17.03.2014 року діє особливий період. Відповідно до цього слід зазначити, що санкція ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачає вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було розглянуто 13.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , за відсутністю позивача, оскільки йому було завчасно доведено про дату, час та місце розгляду справи. Постанова по справі про адміністративне правопорушення №8/427 від 13.01.2026 була надіслана ОСОБА_1 поштою.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі

Ухвалою суду від 06.05.2026 адміністративний позов прийнято до розгляду, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб.

ІІІ. Позиції сторін у судовому розгляді

Представник позивача надала 12.05.2026 через підсистему «Електронний суд « ЄСІТС відзив на позовну заяву.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню, та мотиви їх застосування

Дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд зважає на таке.

Судом встановлено, та незаперечується сторонами, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи загального захворювання.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних про постійне місце проживання (адреса реєстрації), яка зазначена в облікових даних ОСОБА_1 , зроблено запис: АДРЕСА_1 . Також, наявна інформація про фактичне місце проживання позивача, а саме: АДРЕСА_2 .

За інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . В розділі статус Позивача, згідно даних з реєстру «Оберіг», зроблено запис: порушення ВО від 03.01.2026 до 02.01.2027. Причиною порушення ВО ОСОБА_1 – не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»).

В графі – картотека обліку зроблено запис: «Картотека вільних залишків». В графі – звання, зроблено запис: «рядовий». Ідентифікатор військовозобов`язаного: 100420231455995600030. В графі – підкартотека обліку зроблено запис: «Підлягають призову на військову службу під час мобілізації». В графі – ВОС зроблено запис: «(999) Потребує проходження базової загальновійськової підготовки». В графі – код ВОС, зроблено запис: «(097) Солдат резерву». В графі група обліку, зроблено запис: «(А) Всі види Збройних Сил України, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби». Дата введення інформації про особу в систему: 10.04.2023.

09.01.2026 ТВО начальника групи військового обліку сержантів та солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП. У протоколі вказано, що 09.01.2026 в приміщенні вказаної установи встановлено факт порушення військового обліку ОСОБА_1 , а саме неповідомлення ТЦК та СП про зміну місця проживання протягом 7 днів.

13.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 складена постанова №8/427, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, вході проведення перевірки за даними Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» встановлено факт порушення ним правил військового обліку, а саме неповідомлення ТЦК та СП про зміну місця проживання протягом 7 днів, чим порушив ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи, обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оборону України”, особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із Указом Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (абзац 1 частини 1 статті 39 Закону № 2232-XII).

Приписами статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Відповідно до статті 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;

2) на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

3) на військовий облік резервістів: які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.

Громадянам України, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

3. Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

4. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.

Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Відповідно до статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.

Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

З аналізу приведених норм випливає, що відповідальність за ст. 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону № 1951-VIII, держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (надалі за текстом - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За приписами ч. 2 ст. 5 Закону № 1951-VIII, держатель Реєстру:

1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру;

2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри";

4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру;

5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру;

6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства); (…) 32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; 33) відомості про внутрішньо переміщену особу; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

За приписами ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VIII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Цією частиною ст. 14 Закону № 1951-VIII передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Реєстр здійснює отримання даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним демографічним реєстром для:

1) проведення зіставлення, звірки та верифікації інформації про фізичну особу відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри»;

2) використання при наданні публічних (електронних публічних) послуг відповідно до Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг»;

3) внесення до Реєстру унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Реєстр здійснює електронну інформаційну взаємодію з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів.

У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії електронних ресурсів електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством, інших захищених методів, у тому числі з використанням змінних носіїв.

Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

З аналізу приведених вище положень Закону № 1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносить і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

Відповідачем не надано до суду належних доказів вчинення відповідачем дій щодо отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VIII.

Судом встановлено, що згідно копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №169/25/6144/В від 22.10.2025 ОСОБА_5 є інвалідом другої групи загального захворювання (а.с.12-13).

Згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних про постійне місце проживання (адреса реєстрації), яка зазначена в облікових даних ОСОБА_3 , зроблено запис: АДРЕСА_4 , а фактичне місце проживання позивача: АДРЕСА_5 .

Згідно з вказаним Положенням ЄІССС охоплює: загальнообов`язкове державне соціальне та пенсійне страхування, пенсійне забезпечення; надання соцдопомоги, субсидії, соцстипендії інших пільг і виплат; ведення обліку тих, хто підлягає державному соцстрахуванню і тих, хто має право на пільги; ведення даних про людей з інвалідністю, тих, хто потребує реабілітації; запобігання та протидія домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми; надання соцпідтримки дітям; проведення соціальних та реабілітаційних заходів, соцроботи з сім`ями, дітьми, молоддю; здійснення контролю над надання соцпослуг та соцпідтримки. соцзахист населення, зокрема вразливих груп, зокрема управлінням соцзахисту населення надано доступ до ЄІССС для централізованого призначення, нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам тощо.

Заразом, для держави та управлінь соціального захисту населення впровадження ЄІССС це: безпечний та коректний обмін інформацією; даними з Дією при подачі заяви на допомогу для ВПО, а всі зміни, внесені співробітниками управлінь соцзахисту населення, автоматично фіксуються в системі; автоматизована взаємодія з банками, які здійснюють виплату допомоги ВПО; швидка та автоматична верифікація paperless - створюються та передаються електронні справи замість паперових; легкий перехід на обслуговування від одного до іншого управління соцзахисту у разі зміни місця фактичного перебування, а всі персональні дані зберігаються на центральному рівні, тож втрата або несанкціоноване використання цих даних, зокрема, на місцевому рівні в разі бойових дій чи окупації, неможливе.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Отже, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності спірної постанови враховуючи примітку до ст. 210 КУпАП, водночас, суд відмічає, що 01.08.2023 ОСОБА_1 був взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа, однак після прибуття до нового місця проживання відповідно до наявних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів в семиденний строк не став на військовий облік, чим порушив ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», разом з цим ОСОБА_1 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відомостями в особовій картці.

Положеннями ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Однак, в порушення вищенаведених норм права, відповідачем ані в оскаржуваній постанові ані у наданому до суду відзиві на позовну заяву, ні під час складання протоколу №7/284 не конкретизовано, ні адресу «нового місця проживання», ні адресу «зареєстрованого місця проживання» позивача, ні «ким була взята на облік як ВПО», ні «до якого ТЦК та СП позивач повинен був звернутись для взяття на військовий облік».

Зміст спірної постанови зводиться лише до встановлення того факту, що ОСОБА_6 не повідомив ТЦК та СП про зміну місця проживання протягом 7 днів, чим порушив ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч встановленого обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не доведено шляхом надання належних, достатніх та допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, що зумовлює прийняття рішення про скасування постанови від 13.01.2026 №8/427 по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 242, 243-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_7 від 13.01.2026 №8/427 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_6 , ЄДРПО НОМЕР_3 .

Відповідач: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_6 , ЄДРПО НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 адреса місцезнаходження: АДРЕСА_7 , ЄДРПО НОМЕР_4 .

Суддя: С.А. Оболєнська