Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №645/4050/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/4050/26

Провадження № 3/645/821/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м.Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань – Півінська С.Г.,

за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

законного представника потерпілого – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 06.04.2026 о 18:00 год. по вул. Харківських Дивізій, 3, в м.Харкові керуючи автомобілем марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , не надав дорогу пішоходу - неповнолітньому ОСОБА_2 , який рухався по нерегульованому пішохідному переходу, внаслідок чого здійснив наїзд на останнього, від чого автомобіль отримав механічні пошкодження та завдано матеріальної шкоди.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 18.1 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, з протоколом погодився та пояснив, що під`їжджаючи до пішохідного переходу не помітив потерпілого ОСОБА_2 , оскільки його огляду перешкоджав інший автомобіль.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Гайворонський О.А. у судове засідання не з`явися. 26.05.2026 через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі та просив суд при призначенні покарання врахувати, що ОСОБА_1 визнає себе винним та повністю відшкодував шкоду потерпілій стороні.

Потерпілий ОСОБА_2 , у присутності свого законного представника – ОСОБА_3 , у судовому засіданні пояснив, що коли він почав рух по пішохідному переходу транспортні засоби з усіх напрямків руху почали зупинятись, проте водій автомобіля марки «Chevrolet» продовжував свій рух, подія відбулась в світлу пору доби.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 18.1 ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №653483 від 30.04.2026;

протоколом огляду місця дорожньо – транспортної події від 06.04.2026 зі схемою та фототаблицею до протоколу огляду місця ДТП, яка сталась 06.04.2026 за адресою: м.Харків, вул. Харківських Дивізій, 3;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.04.2026 з копією водійського посвідчення останнього серії НОМЕР_3 (категорії А1, А, В1, В, С1, С) та копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Chevrolet», р.н. НОМЕР_2 (серії НОМЕР_4 );

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 800 від 06.04.2026 року в КНП ХОР «ОКНЛ», за результатами якого встановлено, що у ОСОБА_1 , ознак сп`яніння не виявлено;

копіями рапортів, в яких зафіксовано подію ДТП та зареєстровано її в Журналі єдиного обліку за №9491 від 06.04.2026;

копією консультаційного висновку спеціаліста №10/18986 від 06.04.2026 КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» виданого пацієнту ОСОБА_2 за висновками якого встановлено діагноз: забій м`яких тканин обох гомілок; садно правої гомілки;

довідкою КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» від 28.04.2026, наданою на запит заступника начальника УПП в Харківській області ДПП Диняка Я. від 17.04.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_2 06.04.2026 був оглянутий в кабінеті політравми приймального відділення, медична допомога надана амбулаторно з діагнозом: забій м`яких тканин грудної клітини, забій м`яких тканин обох гомілок; садно в середній третині правої гомілки;

письмовими поясненнями законного представника потерпілого ОСОБА_2 – ОСОБА_3 від 21.04.2026;

рапортом слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Шоста О. від 06.04.2026, з якого вбачається, що відповідно до наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, а саме п. 2.3.2 а) та п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», встановлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження, не відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, у зв`язку з чим дана подія не підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, внаслідок чого матеріали за фактом зазначеної ДТП були направлені до патрульної поліції для вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності;

повідомленням про запрошення ОСОБА_1 до УПП в Харківській області для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Також, до матеріалів справи були долучені: копії супровідних листів начальника ВП №2 ХРУН №2 ГУНП в Харківській області підполковника поліції Гугняка С. про направлення до УПП Харківській області ДПП матеріалів за фактом ДТП від 06.04.2026 (матеріали ІКС ІПНП №9491); копія супровідного лиса заступника начальника відділу СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Мережко О. про направлення до УПП Харківській області ДПП матеріалів за фактом ДТП від 06.04.2026 (подію зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушення та інші події ВП №2 ХРУН №2 ГУНП в Харківській області за №9491).

Також судом досліджено копію розписки від 25.05.2026 з якої вбачається, що законний представника потерпілого ОСОБА_2 – ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 15000,0 грн в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, що відбулась 06.04.2026.

Досліджені судом докази, підтверджують отримані під час оформлення ДТП фактичні дані та у відповідності до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП є належними, допустимими, достовірними, і в сукупності є достатніми для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 .

Суд вважає, що працівниками поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 надано правильну оцінку його діям, оскільки в судовому засіданні встановлено, що в діях водія автомобіля «Chevrolet», р.н. НОМЕР_2 , вбачаються порушення вимог п. 18.1 ПДР України, які перебувають у прямому причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3 «б» ПДР України).

Відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила. Водночас, п. 1.5 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Верховний суд у постанові по справі № 751/4821/17 від 04.12.2019 роз`яснив, що вимога пункту 18.1 ПДР передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід. Для виконання вимоги цього пункту водій транспортного засобу обов`язково повинен своїм маневром показати пішоходам, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб дати дорогу або зупинитися. Забороняється здійснювати об`їзд пішохода, який перебуває на пішохідному переході незалежно від відстані між ним і транспортним засобом, а також збільшувати швидкість з метою "проскочити" перед пішоходом, який ступив на нерегульований пішохідний перехід. Таким чином, водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході (пішохід може зупинитися, передбачаючи небезпеку, побігти або уповільнити хід) і спрогнозувати можливий розвиток ситуації: якщо ймовірно, що шляхи руху пішохода (незалежно від того, як він рухається) і транспортного засобу можуть перетнутися на переході, - уникнути такої ситуації, тобто дати дорогу пішоходу.

За нормативним визначенням об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, складається з: порушення правил дорожнього руху, наслідків, причинного зв`язку між порушенням і наслідками. Відсутність хоча б одного з елементів об`єктивної сторони виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При виявленні причинного зв`язку необхідно враховувати як дії (бездіяльність) особи, яка керує транспортним засобом, так і неналежне (у тому числі невинне) поводження інших учасників руху, що також може виключити відповідальність водія.

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 на момент наїзду на нього вже перебував на пішохідному переході та завершував його перетин, що узгоджується як з його послідовними поясненнями, які не були спростовані учасниками справи, так і з даними протоколу огляду та фототаблицею, де зафіксовано момент наїзду.

Обставини події та досліджені судом докази, зокрема протокол огляду місця ДТП зі схемою та фототаблицею, підписаний ОСОБА_1 без зауважень, запис з відеореєстратора, долучений до матеріалів справи, пояснення потерпілого, надані під час судового засідання, свідчать про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася у світлу пору доби, за сухої погоди (без опадів), за відсутності будь-яких об`єктивних чинників, які могли б обмежувати оглядовість чи ускладнювати керування транспортним засобом.

При цьому, потерпілий не вчиняв жодних віктимних дій, не перетинав проїзну частину у невстановленому місці та мав законні підстави розраховувати на дотримання водієм вимог Правил дорожнього руху.

За таких обставин суд доходить висновку, що саме дії ОСОБА_1 , який у порушення п.18.1 ПДР України, не зупинився для надання переваги пішоходу, стали визначальною та безпосередньою причиною настання дорожньо-транспортної пригоди та заподіяння потерпілому травм. Таке порушення характеризується підвищеним ступенем суспільної небезпечності, оскільки посягає на безпеку пішохода, який є найбільш уразливим з учасників дорожнього руху, а тому не може бути визнане формальним чи малозначним, незважаючи на відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин.

Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією ст. 124 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, суспільну небезпечність скоєного, тяжкість настання наслідків ДТП, за якими потерпілий ОСОБА_2 був доставлена до лікарні КНП «МКЛШНМД» ім. проф. О.І. Мещанінова з діагнозом: забій м`яких тканин грудної клітини, забій м`яких тканин обох гомілок; садно в середній третині правої гомілки.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців, оскільки застосування більш м`якого виду адміністративного стягнення не відповідало б меті адміністративної відповідальності, визначеній ст. 23 КУпАП, та не забезпечило б належного превентивного й виховного впливу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 124, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови проголошено 27.05.2026.

Суддя О.Ю. Алтухова