Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №631/670/26 — Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/670/26

провадження № 3/631/333/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Берестинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2026 року до Нововодолазького районного суду Харківської області від Берестинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 202878, складеного 18 травня 2026 року інспектором відділу реагування патрульної поліції Берестинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Сичом Ігорем Олеговичем, убачається, що 18 травня 2026 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та вчинив домашнє насилля психологічного та фізичного характеру по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою та кидався в бійку, неповнолітніх дітей не було.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру стосовно матері.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, який був зазначений у матеріалах справи та у заяві про отримання електронних повісток від 18 травня 2026 року. Згідно довідки про недоставку SMS-повідомлення на мобільний номер телефону ( НОМЕР_1 ) судову повістку про виклик у судове засідання ОСОБА_1 не отримав з причини: абонент тимчасов не доступний.

Про поважність причин своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи чи пояснень по суті справи на адресу суду не надсилав.

Разом із тим, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя відповідно до статті 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевіряє зокрема, правильність складання протоколу та інших матеріалів по адміністративній справі.

Положення частини 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Припасами статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення визначені приписами статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Аналогічні за своїм змістом норми щодо порядку складення уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення, містяться й в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941 (далі - Інструкція).

У пункті 5 розділу ІІ наведеної вище Інструкції чітко визначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою складено протокол).

З аналізу наведених норм закону слід дійти висновку, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши у чіткій відповідності з встановленою законом процедурою наявність усіх складових адміністративного правопорушення, зобов`язана скласти протокол, в якому в обов`язковому порядку має бути зазначена суть адміністративного правопорушення, тобто у даному випадку дії особи, які відповідають диспозиції частині 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та утворюють об`єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.

Оскільки у відповідності до приписів статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачено виключно у випадку його вчинення, уповноважена посадова особа на момент складання протоколу повинна мати в своєму розпорядженні належні та допустимі докази, визначені статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які беззаперечно доводять вину особи у вчиненні правопорушення.

Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 202878, складеному 18 травня 2026 року інспектором відділу реагування патрульної поліції Берестинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Сичом Ігорем Олеговичем, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте, при викладені суті адміністративного правопорушення у протоколі, уповноважена особа виклала фабулу адміністративного правопорушення, яке не в повній мірі відповідає диспозиції норми, яка ставиться у провину ОСОБА_1 .

Так, домашнє насильство, відповідно до положень частини 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, являє собою насильство за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Отже, об`єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), наслідком яких є реальне настання шкідливих наслідків (заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого) та причинний зв`язок між ними.

Таким чином, домашнє насильство характеризується такими ознаками як: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення, який є предметом судового розгляду, не містить повного опису об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення якої ставиться у провину ОСОБА_1 , а саме: у ньому не зазначено, які наслідки виникли у потерпілої особи в результаті протиправних дій ОСОБА_1 .

Наведене позбавляє суд можливості перевірити правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Слід зауважити, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, неправомірних дій, та фіксує закінчення діяльності компетентних осіб щодо збирання, оцінки та перевірки доказів. Тобто протокол є, начебто й скоріше за все, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, звинувачувальним документом, якому завжди передує момент виявлення відповідного проступку.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/07) та від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/0/), серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 своєї Постанови від 23 грудня 2005 року № 14 визнав правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13, де зазначено, що у випадках складення протоколу не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприєднання до нього документів, що підтверджують особу, яка притягається до відповідальності, повноважень на виконання функцій держави, чи копії постанови (при повторному притягненні особи до відповідальності на підставі Закону) суддя зобов`язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

За таких умов та враховуючи, що фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи є неповними, суддя доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 202878, складений 18 травня 2026 року інспектором відділу реагування патрульної поліції Берестинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Сичом Ігорем Олеговичем, відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та додані до нього документи, слід повернути повноважній особі, яка їх склала, для належного оформлення.

Необхідно усунути зазначені недоліки, після чого вирішити питання про подальший рух справи.

При цьому, суд зауважує, що строки за яких посадові особи мають доопрацювати адміністративний матеріал не повинні перевищувати строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 173-2, 245, 251, 252, 254, 256, 266, частиною 2 статті 268, статтями 278, 279, 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 202878, складений 18 травня 2026 року інспектором відділу реагування патрульної поліції Берестинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Сичом Ігорем Олеговичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, разом із доданими до нього документами, повернути особі, яка його склала, а саме інспектору відділу реагування патрульної поліції Берестинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Сичу Ігорю Олеговичу для належного оформлення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. М. Трояновська