Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №627/509/26 — Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/509/26

27.05.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2026 рокус-ще Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В., розглянувши заяву судді Краснокутського районного суду Харківської області Каліберди В.А. про самовідвід від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення № 627/509/26; провадження № 3/627/223/2026 стосовно ОСОБА_1

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2024 року до Краснокутського районного суду Харківської області надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 року справу розподілено та передано в провадження судді Краснокутського районного суду Харківської області Каліберди В.А.

27.05.2026 на розгляд судді Бугаєнко І.В. надійшла заява судді Краснокутського районного суду Харківської області Каліберди В.А. про самовідвід від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення № 627/509/26; провадження № 3/627/223/2026 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Суддею заявлено собі самовідвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, відповідно до якої суддя не може брати участь у судовому провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

В обґрунтування заяви зазначається, що ОСОБА_1 у період з 30.12.2003 по 13.08.2004 року працювала на посаді помічника судді Краснокутського районного суду Каліберди В.А., тобто перебувала у його безпосередньому підпорядкуванні в частині виконання своїх посадових обов`язків, а тому для того, щоб в подальшому в усіх учасників процесу не виникли сумніви в об`єктивності, неупередженості судді під час розгляду даної справи та з метою виключення усіх підстав, які можуть викликати будь-який сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, вважає недопустимим свою участь в розгляді даної справи та заявляє самовідвід по розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

У судове засідання учасники судового провадження та суддя не з`явилися, про час розгляду заяви про самовідвід повідомлялися належним чином.

27.05.2026 до суду від прокурора Краснокутського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області надійшла заява з проханням розглянути заяву про самовідвід судді Каліберди В.А. без її участі.

27.05.2026 до суду від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 секретарем судового засідання прийнято телефонограму зі змісту якої вбачається, що Максименко В.В. просить суд провести розгляд заяви про самовідвід судді Каліберди В.А. за її відсутності, проти задоволення заяви про самовідвід не заперечує.

Про розгляд заяви про самовідвід судді також повідомлено суддю Краснокутського районного суду Харківської області Каліберду В.А. 27.05.2026 від нього надійшла заява з проханням розглянути заяву про самовідвід без його участі та ухвалити рішення про її задоволення.

Суд, вирішуючи заяву про самовідвід, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Проте, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить статті, яка б регулювала питання самовідводу судді, проте відповідні норми містяться у Кримінальному процесуальному кодексі України, які в даному випадку і підлягають до застосування за аналогією права.

Крім того, пунктом 4 рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Обставини, що виключають участь судді передбачені ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України. Так, суддя не може брати участь у розгляді справи за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п.4 ч.1 ст. 75 КПК України).

Відповідно до ст. ст. 2, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості, зазначене передбачено пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006.

З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя повинен бути відведений від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Наявність неупередженості визначається фактором, що полягає у забезпеченні таких умов, при яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, а також його склад, - відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Пунктом 1 частини 3 статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Цей самовідвід заявлено до початку судового розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті та відразу після встановлення фактів, які є підставою для його заявлення відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України.

Як вбачається з долученої до заяви про самовідвід довідки від 27.05.2026 складеної в.о. керівника Краснокутського районного суду Харківської області, ОСОБА_1 було призначено на посаду помічника судді Краснокутського районного суду Харківської області, згідно з наказом №186 від 30.12.2003, та звільнено з посади помічника судді 12.08.2004, відповідно до наказу №51.

З урахуванням зазначеного, наведені у заяві обставини незалежно від прийнятого у справі рішення можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

З огляду на викладене вище, керуючись аналогією закону (ст. 75 КПК України) та практикою Європейського суду з прав людини, з метою виключення сумнівів у стороннього спостерігача в об`єктивності та неупередженості, вважаю за доцільне заяву судді Краснокутського районного суду Харківської області Каліберди В.А. про самовідвід при розгляді справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП задовольнити.

Керуючись ст.ст. 245, 246, 252, 283 КУпАП,

УХВАЛИВ :

Заяву судді Краснокутського районного суду Харківської області Каліберди В`ячеслава Анатолійовича про самовідвід від 27.05.2026 року при розгляді справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - задовольнити.

Відвести суддю Краснокутського районного суду Харківської області Каліберду В`ячеслава Анатолійовича від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення №627/509/26, провадження №3/627/223/2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення №627/509/26, провадження №3/627/223/2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП повернути до канцелярії Краснокутського районного суду Харківської області, для повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Бугаєнко