Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №626/650/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/650/26

Провадження № 1-кп/626/198/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

в складі: головуючої –судді ОСОБА_1

за участю прокурора ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

секретаря ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12026220000000097 від 24 січня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Красноград Харківської області, громадянина України, освіта професійно технічна, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , одруженого, працюючого в СТОВ "Мрія" на посаді апартника оброблення зерна, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2026 року, приблизно о 07-й годині 15 хвилин, ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем "Mitsubishi Lancer", р.н. НОМЕР_1 та рухався по автодорозі Берестин Полтава, зі сторони м. Берестин Берестинського району Харківської області в напрямку м. Карлівка Полтавської області.

Під час руху по автодорозі Берестин Полтава, в районі 47 км+ 500 м., водій ОСОБА_3 не врахував дорожню обстановку, виявив неуважність до її змін, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, не переконавшись, що це буде безпечним, не обрав безпечну швидкість руху та прийоми керування, щоб постійно контролювати рух автомобіля, внаслідок чого допустив виїзд автомобіля "Mitsubishi Lancer", р.н. НОМЕР_1 в некерованому стані за межі проїжджої частини на праве узбіччя з послідуючим його перекиданням, порушивши вимоги п. 12,1 Правил дорожнього руху України.

В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми лівої половини груді у вигляді переломів ребер 5, 6, 7, 8, що є тілесними ушкодженнями середнього ступеню тяжкості, а малолітня ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинула.

При цьому обвинувачений не виконав вимоги Правил дорожнього руху України, а саме п.12.1 де зазначено, що : "Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним".

Порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 , перебуває у прямому причинному зв`язку з подією та наслідками що настали. Потерпілою цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди не заявлений.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Готовий нести відповідальність, але просить не позбавляти його волі та при призначенні покарання врахувати його щире каяття. Додаткове покарання також не застосовувати. оскільки він утримує неповнолітню сестру та використовує транспортний засіб для роботи.

Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_7 та завдало тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ОСОБА_5 .

Під час судового розгляду було детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечного діяння останнього, особу обвинуваченого, його спосіб життя, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності.

Суд приймає до уваги особу винного, який раніше засудженим не був, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, має стійкі родинні зв`язки, а саме є опікуном над дитиною-сиротою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружений, має постійне місце роботи.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставини, які його обтяжують, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, соціально-психологічні риси та відношення до скоєного, умови його життя, соціальне та матеріальне становище.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, дорожньо-транспортну пригоду з необережності, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не має будь-яких правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху, одружений, за місцем роботи характеризується добре, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, добровільно відшкодував потерпілій матеріальну шкоду.

Враховуючи позицію сторони обвинувачення та потерпілої, відшкодування матеріальної шкоди обвинуваченим, враховуючи, що обвинувачений пояснив , що транспортний засіб використовує для проїзду на роботу та утримує свою сім`ю, у зв`язку з чим є необхідність керувати транспортними засобами для здійснення його діяльності, наявність роботи, яка є єдиним джерелом доходу для його сім`ї, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи, для забезпечення можливості обвинуваченому працювати, необхідності отримання заробітної плати для утримання сім`ї, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст.286КК України без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, повного та беззастережного визнання ним вини, щирого каяття, віку, тих обставин, що на час вчинення злочину обвинувачений не перебував в стані алкогольного сп`яніння, відсутності обставин, що обтяжують покарання, думки сторони обвинувачення щодо можливого звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання. З огляду на викладене, обвинуваченого слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів "рівних можливостей" та "справедливого судового розгляду", встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

При призначенні покарання, суд також враховує практику Верховного Суду, (постанова № 634/609/15-к від 01.02.2018 щодо судової дискреції), де зазначено що саме суду належать повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

На переконання суду таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат, суд виходить з наступного.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені складаються із: витрат на правову допомогу; витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів (ст. 118 КПК України).

Частинами 1 та 2 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З огляду на викладене, з обвинуваченого слід стягнути на користь держави - документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 21204 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харків від 27.01.2026 року на транспортний засіб "Mitsubishi Lancer", р.н. НОМЕР_1 , який, належить ОСОБА_9 , підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді трьох років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами .

На підставі ст.75 ККУкраїни ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік. Згідно з ч.1 ст.76 КК України, покласти на нього наступні обов"язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Судові витрати за проведення експертизи у сумі 21204 грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Скасувати арешт з транспортного засобу "Mitsubishi Lancer", р.н. НОМЕР_1 , який, належить ОСОБА_9 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харків від 27.01.2026 в справі № 953/659/26.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім - вручити в суді, відсутнім- надіслати поштою.

Суддя