Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №342/950/25 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/950/25

Провадження № 1-кп/342/80/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091150000126 від 23.09.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Котиківка Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не одруженого, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, на утриманні нікого немає, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив умисні дій, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Правопорушення було вчинено за наступних обставин.

Так, постановою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2024 року у справі №342/997/24 ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17 000 (сімнадцять тисячу гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один (один) рік. Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови суду, яка набрала законної сили та якою його позбавлено права керувати транспортними засобами, будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч рішенно суду, 01.01.2025 близько о 23:30 години, рухаючись по вулиці Шевченка, що у с. Котиківка, Городенківської ТГ Коломийського району Івано-Франківської області, повторно, грубо ігноруючи норми законодавства у частині дотримання Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021 керував транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Ліфан CCR 150», без реєстраційного номеру, в результаті чого вчинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за пропозицією прокурора та за згодою обвинуваченого і захисника, з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого, заслухавши прокурора, захисника, дослідив дані, які характеризують особу ОСОБА_4 .

В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, та вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. Просить суд його суворо не карати. Ствердив, що ніде не працює.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Також, просив при призначенні покарання ОСОБА_4 не враховувати зазначену в обвинувальному акті обтяжуючу обставину – рецидив злочинів, оскільки така вказана помилково.

Захисник ОСОБА_5 просив суд суворо не карати обвинуваченого, при призначенні покарання, врахувати пом`якшувальні обставини і визначити міру покарання у виді позбавлення волі із застосуванням іспитового строку.

Таким чином, суд встановив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні умисних дій, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили - доведена повністю. Його дії за ч.1 ст. 382 Кримінального кодексу України кваліфіковані правильно.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до нетяжкого злочину.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, визнання ним вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд враховує також дані про особу обвинуваченого, який, ніде не працює, ніяких доходів не отримує, не знаходиться на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті та наркологічному кабінеті КНП "Городенківська БЛІЛ" Городенківської міської ради, органом місцевого самоврядування характеризується добре, не одружений, нікого на утриманні немає, особою із інвалідністю не являється.

Також слід зазначити, що вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2025 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України із призначенням покарання 1 рік позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням із іспитовим строком на 1 (один) рік. Крім того, на ОСОБА_4 покладені обов`язки передбачені ст.76 КК України.

Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2026 року звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2025 року покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді 1 (одного) позбавлення волі, у зв`язку із закінченням іспитового строку 1 рік. Уївала набрала законної сили.

Згідно інформації Коломийського районного сектору №1 філії ДУ «Центру пробації» в Івано-Франківській області N615/38 41-26 від 06.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , який був засуджений 04.03.2025 року Городенківським районним судом в Івано-Франківській області за ч.1 ст. 382 КК Ураїни до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 1(один) рік, 07.04.2026 знятий з обліку Коломийського районного сектору №1 філії ДУ «Центру пробації» в Івано-Франківській області та станом на 06.05.2026 на обліку в Коломийському районному секторі №1 не перебуває.

З викладеного слідує, що в силу ст.89 КК України ОСОБА_4 раніше не судимий.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

У досудовій доповіді Коломийського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області зроблено висновок, що беручи до уваги особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, Коломийський районний сектор № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано - Франківській області вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, у т.ч. для окремих осіб та може зростати у разі виникнення конфліктних ситуацій. У разі прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, доцільним крім обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені частиною 3 статті 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, визначає ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позицію прокурора, позицію сторони захисту, враховуючи і досудову доповідь органу пробації, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України - у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Питання про речові докази суд не вирішує відповідно до ст.100 КПК України, оскільки в матеріалах справи відсутня постанова про визнання будь-яких речей речовими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 369-370, 373-374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням із іспитовим строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Городенківський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1