Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №520/19689/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 р. Справа № 520/19689/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, по справі № 520/19689/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат, Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.02.2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити з 01.02.2024 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №520/30179/23 від 30.11.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та здійснення щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", починаючи з 01.03.2024 р.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) починаючи з 01.03.2024 р.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 21.12.2024.

До Харківського окружного адміністративного суду 18.02.2026 подано заяву представника ОСОБА_1 , про встановлення судового контролю, в якій просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року по справі № 520/19689/24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року по справі №520/19689/24.

В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що, як вбачається з розрахунку пенсійної справи позивача станом на 01 травня 2025 року, відповідач безпідставно припинив нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Отже, з наведеного можна встановити, що на даний час рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року по справі № 520/19689/24 не виконано належним чином, оскільки відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, всупереч судового рішення, не здійснює виплату пенсії у повному розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».

02.03.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 520/19689/24 головним управлінням, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2024 та встановлено щомісячну доплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". За результатом проведеного перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.03.2024 по 31.01.2025 у розмірі 22000.00 грн.., яку внесено до Реєстру судових рішень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/19689/24 відмовлено.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року по справі №520/19689/24 та прийняти нову постанову, якою встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року по справі № 520/19689/24; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що як вбачається з розрахунку пенсійної справи позивача станом на 01 травня 2025 року, відповідач припинив нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. в повному обсязі, натомість розмір доплати був безпідставно зменшений до 1316,59 грн. Позивач, звертає увагу на те, що перерахунок пенсії позивача відбувся на виконання рішення суду, не у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення за рахунок прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовивши в задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до протоколу про перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024 позивачу встановлена щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Основний розмір пенсії: 53% грошового забезпечення.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що відповідно до протоколу про перерахунок пенсії позивача від 01.05.2025, відповідачем встановлена щомісячна доплата у розмірі 1316,59 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Основний розмір пенсії: 58% грошового забезпечення. Підстава перерахунку: рішення суду.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що з 01.05.2025 між сторонами виник новий спір за нових підстав, який не може бути вирішений судом в порядку виконання рішення суду у справі №520/19689/24.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, на підставі наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин другої та четвертої вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід`ємною складовою права на судовий захист.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.

За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст.382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, застосування судового контролю є наслідком обґрунтованого припущення про невиконання судового рішення зі сторони суб`єкта владних повноважень або достовірно підтвердженого під час розгляду заяви факту невиконання судового рішення.

Водночас, правове значення для наслідків застосованого судового контролю матимуть причини невиконання судового рішення (зокрема, об`єктивна неможливість чи допущене зволікання зі сторони боржника).

Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021р. у справі № 9901/598/19.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Так, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2024 р.

Наведене судове рішення набрало законної сили 21.12.2024.

В своїй заяві про встановлення судового контролю позивач зазначає, що станом на 01 травня 2025 року, відповідач припинив нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. в повному обсязі, натомість розмір доплати був безпідставно зменшений до 1316,59 грн.

Так, з матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі №520/19689/24 головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2024 та встановлено щомісячну доплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Вказане підтверджується протоколом про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до якого позивачу встановлено щомісячну доплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 у розмірі 2000 грн. (а.с. 61).

За результатом проведеного перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.03.2024 по 31.01.2025 у розмірі 22000, 00 грн., яку внесено до Реєстру судових рішень (а.с. 62-63).

Разом з тим, починаючи з 01.05.2025 року, відповідач здійснивши перерахунок пенсії на виконання судового рішення, зменшив щомісячну доплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, встановивши таку доплату в розмірі 1 316, 59 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом перерахунку пенсії (а.с. 46).

Так, з наявної інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року у справі № 520/34877/24, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 виходячи із 58% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 25 вересня 2024 року.

Тобто, у справі 520/34877/24 вирішувалось питання стосовно відсоткового значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні позивачу.

Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 по справі № 520/3565/25 позов ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

Тобто, у наведеному судовому рішенні № 520/3565/25 був вирішений спір стосовно видачі оновленої довідки для перерахунку пенсії.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що предметом судового рішення у даній справі №520/19689/24 було здійснення нарахування та виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.03.2024 року.

А тому, висновки суду першої інстанції про те, що з 01.05.2025 між сторонами що виник новий спір за нових підстав, який не може бути вирішений судом в порядку виконання рішення суду у справі №520/19689/24 є безпідставними, оскільки це є різні спори, виконання судових рішень по яким не може ставитися у залежність один від одного.

Колегія суддів зазначає, що за положеннями статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави вважати, що з самого визначення поняття пенсія випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк.

У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка має виплачуватись постійно один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії. Але у разі зміни після прийняття рішення судом розміру та порядку соціальних та пенсійних виплат орган влади повинен діяти відповідно до чинного законодавства, не допускаючи за подібних обставин порушень, на які вже звертав увагу суд.

Згідно усталеної судової практики (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 №21-239а11, від 19.03.2013 №21-53а13, від 05.11.2013 №21-293а13, від 07.07.2014 №21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.

Відтак, враховуючи, що у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року не визначено кінцевої дати періоду, протягом якого відповідачу необхідно нарахувати та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2024 р., то здійснення таких виплат повинно продовжуватись до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення позивача.

Проте, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не з`ясував чи було виконано рішення суду в частині нарахування та виплати пенсії з 01.05.205 року з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. та за яких підстав було змінено розмір щомісячної доплати нарахованої за рішенням суду.

Суд першої інстанції не з`ясував, якими нормами діючого законодавства відповідач курувався при зменшенні нарахувань, визначених за рішенням суду, та яким чином рішення у справі № 520/34877/24 вплинуло на порушення норм наведеного закону.

Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду від 27.11.2025 наведені доводи позивача щодо припинення щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., суд першої інстанції не дослідив та не надав їм належу оцінку.

До того ж суд апеляційної інстанції зауважує, що за результатом проведеного перерахунку нараховано позивачу різницю в пенсії за період з 01.03.2024 по 31.01.2025 у розмірі 22000.00 грн., яку внесено до Реєстру судових рішень.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що за змістом резолютивної частини рішення від 20.11.2024 на відповідача покладено обов`язок не лише здійснити перерахунок пенсії, а й вчинити дії щодо проведення повної виплати пенсії.

Однак, судом першої інстанції не з`ясовано чи вживалися суб`єктом владних повноважень необхідні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення.

Колегія суддів наголошує на тому, що, дійсно, встановлення судового контролю, є правом а не обов`язком суду, однак, задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку ст. 382 КАС України.

Стосовно вимоги апеляційної скарги про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року по справі № 520/19689/24, то за змістом частини 1 ст. 382 КАС України, саме суд, який ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Із набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній ухвалі, помилковими та передчасними, оскільки суд першої інстанції не перевірив виконання рішення суду в частині нарахування та виплати пенсії, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 починаючи з 01.05.2025 р., та не встановив чи дійсно такий розмір щомісячної доплати до пенсії позивача був обмежений та за якими підставами.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового та передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 520/19689/24, а тому зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу належить передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 по справі № 520/19689/24 - скасувати.

Справу № 520/19689/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова