Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №480/4661/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 р. Справа № 480/4661/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2025, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, повний текст складено 20.11.25 у справі № 480/4661/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі також – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також – відповідач 2), в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 183250007146 від 08.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період роботи з 01.09.2020 по 23.04.2024 на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання Хмелівського ліцею - закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області та нарахування виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період роботи з 01.09.2020 по 23.04.2024 на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання Хмелівського ліцею - закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області та нарахувати і виплатити грошову допомогу в розмірі 10 пенсій, згідно пункту 7-1 Розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі № 480/4661/24 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення №183250007146 від 08.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період роботи з 01.09.2020 по 23.04.2024 на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання Хмелівського ліцею - закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області та нарахування виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період роботи з 01.09.2020 по 23.04.2024 на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання Хмелівського ліцею - закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області та нарахувати і виплатити грошову допомогу в розмірі 10 пенсій, згідно пункту 7-1 Розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №183250007146 від 08.03.2024 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо виплати грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України 1058.

Вказує, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058). В ході розгляду заяви було встановлено, що стаж роботи заявниці, який дає право на виплату вказаної грошової допомоги, становить 37 років 10 місяців 21 день. Переліком № 909 визначено, що робота в загальноосвітніх навчальних закладах дає право на отримання пенсії за вислугу років та в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителідефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчальновиховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною І навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Зазначає, що посада асистента вчителя інклюзивного навчання не значиться у Переліку №909. Отже, до спеціального стажу роботи, який дає право на виплату грошової допомоги не враховано період роботи з 01.09.2020 року по даний час на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання, оскільки вказана посада не передбачена Переліком. Таким чином підстав для призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не має, оскільки позивач на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, не працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Звертає увагу суду, що враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області має бути зобов`язано вчинити певні дії. Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у зарахуванні до стажу та призначенні грошової допомоги, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.

За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач 01.03.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно з п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший вид врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ГУ від 09.07.2003 року, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України №25-1 від 16.12.2020 (далі — Порядок №22-1).

За приписами п. 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Принцип екстериторіальності означає, що незалежно від місця реєстрації заявника, рішення може бути прийняте будь-яким територіальним управління Пенсійного фонду України в межах всієї України, обраним програмним забезпеченням за принципом випадковості.

Отже, за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі — Управління) та прийнято рішення від 08.03.2024 №183250007146, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначенняє.

Так, в ході розгляду заяви, відповідачем було встановлено, що стаж роботи заявниці, який дає право на виплату вказаної грошової допомоги, становить 37 років 10 місяців 21 дні.

До спеціального стажу роботи, який дає право на виплату грошової допомоги не враховано період роботи з 01.09.2020 року по даний час на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання, оскільки вказана посада не передбачена «Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. № 909 (далі - Перелік).

Управлінням прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з факту роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на виплату грошової допомоги на день досягнення пенсійного віку».

Таким чином пенсійний орган при прийнятті вищезазначеного рішення дійшов висновку, що на дату досягнення пенсійного віку позивач не працює на посаді, робота на який дає право на виплату такої допомоги на день досягнення пенсійного віку.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Законом №1058.

Пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 чітко визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України, а саме, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Переліку № 909).

Пунктом 5 Порядку № 1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Судом установлено, що позивачу у серпні 2023 року призначена пенсія за віком.

Пунктами 6, 7 Порядку № 1191 до розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно з статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Порядком №1191 також визначено право осіб, яким призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058, на отримання грошової допомоги за умови дотримання встановлених пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058.

При цьому, як передбачено пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Таким чином право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких умов:

-досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону Ш058-ІУ;

-робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

-наявність відповідного страхового стажу.

Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі №466/5637/17.

Суд погоджується з позицією позивача стосовно того, що на момент подачі документів, а саме на 01.03.2024, для призначення грошової доплати у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Перехідних положень Закону № 1058, ОСОБА_1 мала всі умови для її призначення, а саме :

- пенсійний вік 60 років та 6 місяців;

- згідно з довідки від 23.04.2024 № 01-18/51 установа та посада позивача давала їй право для призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788;

- трудовий (страховий) стаж зарахований відповідачем 2 складає 37 років 10 місяців та 21 день.

Щодо доводів в частині зарахування позивачу стажу роботи на посаді "асистента вчителя", колегія суддів зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, згідно з записами №5 трудової книжки серія НОМЕР_1 позивач з 01.09.2020 року переведена на посаду асистента вчителя інклюзивного навчання Хмелівського ліцею Роменської районної ради Сумської області (переіменовано в Хмелівський ліцей - заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області).

Зазначені обставини підтверджуються не тільки трудовою книжкою серія НОМЕР_1 позивача, а і довідкою Хмелівського ліцею - закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області від 23.04.2024 №01-18/51. Навчальний заклад знаходиться у комунальній власності Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Згідно з положеннями статті 62 Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Так, на момент виходу на пенсію позивач працювала у Хмелівському ліцеї - закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання.

Переліком № 909 визначено, що робота в загальноосвітніх навчальних закладах дає право на отримання пенсії за вислугу років та в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною І навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Тобто посада асистента вчителя інклюзивного навчання не значиться у Переліку №909. Разом із тим Постановою Кабінету Міністрів України № 963 затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким посаду асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням віднесено до посад педагогічних працівників.

З ініціативи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Міністерством соціальної політики доповнено Класифікатор професій посадою асистента вчителя інклюзивного навчання (наказ Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року за № 327). Посаду асистента вчителя передбачено Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 №1205.

У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1/9-675 від 25.09.2012 «Щодо посадових обов`язків асистента вчителя» зазначено орієнтовні кваліфікаційні характеристики асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням, які розроблені у зв`язку з введенням зазначеної посади до типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 за №1308/8603. Так, в описі посадових обов`язків асистента вчителя зазначено, що асистент вчителя забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами, разом із вчителем класу виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань, залучає учня до різних видів навчальної діяльності; у складі групи фахівців бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини; адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами.

Позивачу з серпня 2023 року призначена пенсія за віком, станом на день досягнення пенсійного віку позивач працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення №183250007146 від 08.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період роботи з 01.09.2020 по 23.04.2024 на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання Хмелівського ліцею - закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області та нарахування виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період роботи з 01.09.2020 по 23.04.2024 на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання Хмелівського ліцею - закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області та нарахувати і виплатити грошову допомогу в розмірі 10 пенсій, згідно з пункту 7-1 Розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

При цьому суд ураховує, що у силу абзацу чотирнадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції Постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Враховуючи, що у спірних правовідносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 щодо зарахування до спеціального (педагогічного) стажу періоду роботи з 01.09.2020 по 23.04.2024 на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання Хмелівського ліцею та нарахування грошової допомоги у розмірі десяти пенсій визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (як орган, що приймав останнє за часом рішення), саме на вказаний суб`єкт владних повноважень покладається обов`язок щодо завершення процедури розгляду питання по суті.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про покладення обов`язку щодо зарахування зазначеного стажу та нарахування грошової допомоги на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оскільки правова процедура з цих питань має бути завершена органом, який прийняв остаточне рішення за принципом екстериторіальності, а тому висновок суду першої інстанції в цій частині є помилковим та таким, що не відповідає нормам матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання саме Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період роботи з 01.09.2020 по 23.04.2024 на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання Хмелівського ліцею - закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області та нарахувати і виплатити грошову допомогу в розмірі 10 пенсій, згідно пункту 7-1 Розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі № 480/4661/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №183250007146 від 08.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період роботи з 01.09.2020 по 23.04.2024 на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання Хмелівського ліцею - закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області та нарахування виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період роботи з 01.09.2020 по 23.04.2024 на посаді асистента вчителя інклюзивного навчання Хмелівського ліцею - закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області та нарахувати грошову допомогу в розмірі 10 пенсій, згідно пункту 7-1 Розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 пенсій, згідно з пункту 7-1 Розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова