Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №580/2535/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року справа № 580/2535/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які проявилися у тому, що посадові особи військової частини НОМЕР_1 відмовили у виплаті підйомної допомоги у зв`язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити підйомну допомогу у зв`язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач протиправно відмовив у виплаті підйомної допомоги у зв`язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт з тієї причини, що позивач не є контрактником.

Позивач вказує, що з початку повномасштабного вторгнення з`явилася категорія військовослужбовців, які є мобілізованими. Разом з тим мобілізовані військовослужбовці мають такі ж обов`язки і несуть таку ж відповідальність, як і військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, а також ті, що перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу. Таким чином, одні військовослужбовці, які є переведеними на нове місце служби у інший населений пункт та є контрактниками отримують підйомну допомогу, а інші військовослужбовці, які є мобілізованими, при переведенні на нове місце служби в інший населений пункт не отримують підйомну допомогу та добові.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що законодавець визначив умову, при якій у військовослужбовця виникає право на отримання підйомної допомоги (при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини), категорію військовослужбовців за видом військової служби, які мають право на отримання підйомної допомоги (які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу) та розмір підйомної допомоги (в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Позивач не оскаржує факт, що в спірний період він проходив військову службу за призовом під час мобілізації.

При цьому, такий вид військової служби, який позивач проходив, відсутній в абзаці першому частини третьої статті 9-1 Закону №2011-XII у редакції, чинній станом на час переведення позивача на нове місце служби в інший населений пункт. Отже, за правилами статей 9, 9-1 Закону №2011-ХІІ підйомна допомога не входила до складу грошового забезпечення позивача.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Позивач проходить військову службу по мобілізації в Збройних Силах України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.07.2025 №197, майора ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних сил України (по особовому складу) від 05 липня 2025 року №1004 року на посаду начальника польового вузла зв`язку, який прибув з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , з 08 липня 2025 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, на котлове забезпечення з 09 липня 2025 року. Надано 10 (десять) діб для прийняття справ та посади начальника польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 з посадовим окладом згідно з тарифним розрядом 22 у сумі 4790 гривень, шпк «майор».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2025 №221, майора ОСОБА_1 , начальника польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 28 липня 2025 року №89 на посаду на посаду начальника вузла зв`язку військової частини НОМЕР_4 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 01 серпня 2025 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 02 серпня 2025 року, видано атестати, доручено провести розрахунок.

31.07.2025 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом (вх.№35929), в якому просив виплатити підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з переїздом на нове місце служби в інший населений пункт з військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 .

Листом від 16.09.2025 №8330 позивача повідомлено, що згідно наказу Міністерства оборони України №45 від 05.02.2018 (зі змінами) «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги» позивач має права на виплату підйомної допомоги у зв`язку з тим що не є військовослужбовцем за контрактом.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував таке.

Відповідно до ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №2232-XII).

Згідно з ч.1 ст.2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі – Закон №2011-XII).

Відповідно до пунктів 2-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується:

1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;

2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги затверджено наказом Міністерства оборони України № 45 від 05.02.2018 (далі - Порядок № 45).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв`язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується:

підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби;

добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі (далі - добові) на військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, який переїхав разом з ним.

Пунктом 2 Порядку № 45 визначено, що право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає:

- на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду;

- на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;

- на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.

Розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов`язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім`ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім`ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 45 виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) із застосуванням автоматичних (автоматизованих) систем опрацювання даних за умови наявності (використання) таких систем у військовій частині (установі) та відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.

У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов`язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини).

Військовослужбовцям, які на дату прибуття до іншого населеного пункту перебувають у розпорядженні відповідного командира, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється після призначення їх на посади та вступу до виконання обов`язків за посадами за новим місцем військової служби в цьому населеному пункті.

Відповідно до п. 9 Порядку № 45 виплата добових здійснюється за кожний день перебування в дорозі військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, які переїхали на нове місце служби військовослужбовця, за умови надання проїзних документів. День вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо проїзних документів немає, добові виплачуються з розрахунку за одну добу переїзду.

Отже, законодавцем чітко визначено підстави для виплати підйомної допомоги та добових, а саме при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом (які саме проходять), а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу (вже перебувають на військовій службі) на нове місце військової служби, в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду.

Тобто переїзд повинен бути пов`язаний саме з переміщенням на нове місце військової служби в інший населений пункт, саме у зв`язку з призначенням на військову посаду військовослужбовця, який станом на момент переїзду:

- проходить військову службу за контрактом, або

- перебуває на кадровій військовій службі, або

- перебуває на військовій службі за призовом осіб офіцерського складу.

Оцінюючи наявність у позивача права на отримання підйомної допомоги, суд враховує, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі – Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

У свою чергу, правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-XII).

Частиною 6 ст.2 Закон №2232-XII визначено види військової служби, а саме:

базова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Як установлено судом та не заперечується сторонами, позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Суд враховує, що позивач є військовослужбовцем офіцерського складу із званням майор.

З цього приводу суд зазначає, що призов осіб офіцерського складу Збройних Сил України регулюється розділом Х «Особливості проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу» Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі – Інструкція №170).

Відповідно до п. 10.1 розділу Х Інструкції № 170, громадяни України віком до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити, мають вищу освіту за освітнім ступенем не нижче бакалавра та яким присвоєно первинне військове звання офіцера запасу, відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у разі потреби наказом Міністерства оборони України підлягають призову на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Строк військової служби для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, становить до 18 місяців.

Тобто, призов осіб офіцерського складу Збройних Сил України на військову службу здійснюється на підставі наказу Міністерства оборони України за потреби, а строк військової служби становить 18 місяців.

Разом з тим, як встановлено судом, позивача було призвано на військову службу під час мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022, а не наказу Міністерства оборони України.

Отже, позивач проходить військову службу під час мобілізації, яка відповідно до ч.6 ст.2 Закону №2232-XII є окремим видом військової служби.

Оскілки позивачем не надано будь-яких доказів укладення ним контракту, перебування на кадровій військовій службі або на військовій службі за призовом осіб офіцерського склад, у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування і виплати позивачу підйомної допомоги.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.2, 6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ