Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 25 травня 2026 р.
Справа: №560/5873/26
Суддя: Петричкович А.І.
Справа № 560/5873/26
РІШЕННЯ
іменем України
26 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: 1) визнати протиправним рішення військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 №501/3/1/617 про відмову у звільненні старшого лейтенанта ОСОБА_1 з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу (за сімейними обставинами) у зв`язку із наявністю матері, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, та яка потребує постійного стороннього догляду, на підставі рапорту від 13.02.2026 Вх. №1092; 2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу (за сімейними обставинами) у зв`язку із наявністю матері, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, та яка потребує постійного стороннього догляду, з урахуванням висновків, які викладені в позові та звільнити з військової служби.
У позові позивач пояснив, що на початку 2026 року виникла необхідність у звільненні з військової служби за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний сторонній догляд за матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду. 13.02.2025 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із рапортом про звільнення з військової служби відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас за підпунктом «г», та долучив необхідні документи. Рапорт з документами погоджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак військова частина НОМЕР_1 відмовила у задоволені рапорту про звільнення з військової служби. Зазначено про наявність інших осіб першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , а саме: чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та онучка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вважає, що такі дії з боку командира військової частини НОМЕР_1 є протиправними, необґрунтованими та такими, що порушують його право на звільнення з військової служби, тому звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ухвали від 13.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази (арк. спр.28).
Військова частина НОМЕР_1 надала Відзив на позов в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що у відповідності до ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» позивачем не долучено документів які підтверджують, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 потребують постійного догляду за висновком МСЕК чи ЛКК. Вважає, що наявність у ОСОБА_3 , 1947р.н., ІІ групи інвалідності та факту непрацездатності особи не свідчить про потребу у постійному догляді. Відповідач вважає відмову військової частини в звільненні з позивача з військової служби правомірною, а також вказує, що позивач не позбавлений права звернутися по команді з новим рапортом на звільнення з військової служби з цієї ж підстави (необхідність здійснення постійного догляду за матір`ю) з долученням належних документів, які посвідчують неможливість інших осіб (чоловік та онука) здійснювати такий постійний догляд.
Позивач подав до суду відповідь на відзив від 04.05.2026, в якій вказує, що у відповідності до абзацу 17 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_3 , 1947р.н., який є особою з інвалідністю ІІ групи, встановленої внаслідок загального захворювання на строк - довічно, вважається непрацездатним громадянином. Особа з інвалідністю II групи сама потребує сторонньої допомоги або спеціальних умов для повсякденного життя, що унеможливлює забезпечення постійного, повноцінного догляду за іншою особою. Вказані обставини були цілком враховані комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення обстеження сімейного стану військовослужбовця, про що свідчить Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця №010 від 28.01.2026, та яким констатовано, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не може здійснювати постійний сторонній догляд за дружиною. Довідка ЛКК №66 від 23.01.2026 містить висновок про потребу у сторонньому догляді, що є достатньою підставою для виключення ОСОБА_5 з числа осіб, які можуть здійснювати догляд за бабусею. Дана обставина узгоджується із Актом перевірки сімейного стану військовослужбовця №010 від 28.01.2026, який затверджений ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановивши обставини (факти), якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані учасниками справи докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_7 , який підпорядковується військовій частині НОМЕР_1 .
Мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 2005 року безтерміново є особою з інвалідністю ІІ групи (арк. спр. 23).
Актом перевірки сімейного стану військовослужбовця №010 від 28.01.2026, який затверджений ІНФОРМАЦІЯ_5 , підтверджено факт здійснення позивачем постійного догляду за матір`ю. Встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.11.1975 батьками ОСОБА_1 , 1975р.н., є: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Даний факт узгоджується із повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00052703810 від 30.07.2025. ОСОБА_2 , 1950р.н., є особою з інвалідністю ІІ групи по зору, встановленої внаслідок загального захворювання, на строк - довічно, та за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується: довідкою Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної МСЕК серії ХМ №035334 від 02.06.2005, висновком ЛКК КНП «Лікувальний діагностично-консультативний центр» Кам`янець-Подільської міської ради «Про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» №2/4997 від 21.05.2025 та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 09.06.2005. Батьки військовослужбовця ОСОБА_1 , 1975р.н.: ОСОБА_2 , 1950р.н., та ОСОБА_3 , 1947р.н., перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.04.1975, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 20.04.1975. ОСОБА_3 , 1947р.н., є особою з інвалідністю ІІ групи, встановленої внаслідок загального захворювання на строк - довічно, що підтверджується довідкою Кам`янець-Подільської міжрайонної МСЕК серії ХМ №224452 від 27.09.2011. Таким чином, у відповідності до абзацу 17 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_3 , 1947р.н., вважається непрацездатним громадянином. В силу інформації з Державного реєстру актів цивільного стану, на дату складання акту: - актовий запис про шлюб між ОСОБА_2 , 1950р.н., та ОСОБА_3 , 1947р.н., дійсний; - окрім сина ОСОБА_1 , 1975р.н., у ОСОБА_2 , 1950р.н., інших повнолітніх синів/доньок немає; - в ОСОБА_2 , 1950р.н., є повнолітня онучка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (діти ОСОБА_1 , 1975р.н.); - братів/ сестер в ОСОБА_2 , 1950р.н., не встановлено (актові записи відсутні). З довідки ЛКК КНП «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №66 від 23.01.2026 вбачається, що ОСОБА_5 , 2001р.н., за станом здоров`я потребує стороннього догляду. Також, з консультативного висновку спеціаліста КНП «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області слідує, що ОСОБА_5 , 2001р.н., протипоказана важка фізична праця терміном на 1 рік. ОСОБА_1 , 1975р.н., ОСОБА_2 , 1950р.н., ОСОБА_3 , 1947р.н., зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортними даними останніх та відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб Відділу реєстрації місця проживання Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради №8/04-09 від 05.01.2026. Комісією встановлено, що постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , фактично здійснює її син військовослужбовець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Інших осіб (членів сім`ї першого/другого ступеня споріднення), які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , комісією не встановлено (арк. спр. 41-43).
13.02.2025 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із рапортом про звільнення з військової служби відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас за підпунктом «г» - через сімейні обставини або з інших поважних причин (у зв`язку з наявністю у матері ІІ групи інвалідності та рішення ЛКК про потребу у здійсненні постійного догляду) (арк. спр. 8).
До рапорту ОСОБА_1 долучив оригінали та нотаріально посвідченні копії: паспорта громадянина України № НОМЕР_5 , виданого органом 6830 від 02.03.2023 на 1 арк.; посвідчення офіцера ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 від 04.12.2025 на 3 арк.; свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 22.11.1975 на 1 арк.; копія паспорту громадянки України матері ОСОБА_2 на 3 арк.; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера матері ОСОБА_2 на 1 арк.; довідку Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної МСЕК серії ХМ №035334 від 02.06.2005 матері ОСОБА_2 на 1 арк.; пенсійне посвідченням серії НОМЕР_3 від 09.06.2005 матері ОСОБА_2 на 1 арк.; висновок ЛКК КНП «Лікувальний діагностично-консультативний центр» Кам`янець-Подільської міської ради «Про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» №2/4997 від 21.05.2025 на 1 арк.; акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду №1822 від 20.11.2025 (Додаток 8 до Порядку в редакції постанови КМУ від 16.08.2024 №930) на 1 арк.; паспорт громадянина України батька ОСОБА_3 на 3 арк.; свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 від 20.04.1975 на 1 арк.; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера матері ОСОБА_3 на 1 арк.; довідку Кам`янець-Подільської міжрайонної МСЕК серії ХМ №224452 від 27.09.2011 ОСОБА_3 на 1 арк.; свідоцтво про народження доньки ОСОБА_7 серії НОМЕР_7 від 13.02.2026 на 1 арк.; довідку ЛКК КНП «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №66 від 23.01.2026 ОСОБА_7 на 1 арк; консультативний висновок спеціаліста КНП «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_7 на 1 арк.; відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб Відділу реєстрації місця проживання Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради №8/04-09 від 05.01.2026 на 1 арк.; акт перевірки сімейного стану військовослужбовця №010 від 28.01.2026, який затверджений ІНФОРМАЦІЯ_5 на 2 арк.
Вказаний рапорт з документами погоджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для прийняття рішення до військової частини НОМЕР_1 (арк. спр. 44-46).
Листом від 17.03.2026 №501/3/1/617, військова частина НОМЕР_1 відмовила у задоволені рапорту про звільнення з військової служби. Зазначено про наявність інших осіб першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , а саме: чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та онучка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк. спр. 47).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2232-XII). Також, Закон №2232-XII визначає загальні засади проходження військової служби в Україні.
Статтею 1 Закону №2232-XII встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов`язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу». Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Військовий обов`язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із частинами 3, 4, статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частина 6 статті 2 Закону №2232-XII передбачає види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, передбачені частиною 4 статтею 26 Закону №2232-XII.
Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII (чинним на момент подання позивачем рапорту) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Згідно з частиною 7 статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення№1153/2008) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин (пункт 241 Положення №1153/2008).
Підпунктом 2 пункту 225 Положення передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною 3, пунктом 2 частини 4, пунктом 3 частини 5 та пунктом 3 частини 6 статті 26 Закону №2232-XII: у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170 (далі - Інструкція №170) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Пунктом 14.30 Інструкції №170 передбачено, що під час дії особливого періоду, періоду проведення мобілізації та дії воєнного стану, за наявності підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини або інших поважних причин, визначених абзацами дванадцятим, чотирнадцятим, п`ятнадцятим пункту 2 та абзацами тринадцятим, чотирнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовець особисто, за підпорядкованістю, подає на ім`я командира (начальника) військової частини або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування особи, за якою здійснює або здійснюватиме постійний догляд, рапорт (заяву) за формою, визначеною у додатку 22 до цієї Інструкції. До рапорту (заяви) додаються документи, що підтверджують право на звільнення (зазначені в підпунктах 22, 25-28 пункту 5 додатку 19 до цієї Інструкції), або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.
Після подання військовослужбовцем рапорту (додаток 22 до цієї Інструкції), командир (начальник) військової частини з урахуванням вимог, визначених Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців, зобов`язаний надіслати у триденний строк з дня отримання такого рапорту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеному у рапорті, запит на перевірку його сімейного стану.
За результатами перевірки комісія складає акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до цієї Інструкції, який не пізніше п`яти календарних днів з дати його складання надсилає командиру (начальнику) військової частини, який надіслав запит, а також військовослужбовцю.
Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця складається у трьох примірниках, один з яких зберігається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пунктом 5 Додатку №19 до Інструкції №170 при поданні до звільнення з військової служби за підставою через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме (підпункт 26): у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;
висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді
Таким чином, під час дії воєнного стану передбачено можливість звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами, зокрема, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи.
При цьому, умовою такого звільнення є відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
За результатами розгляду рапорту та долучених до нього документів позивача листом від 17.03.2026 №501/3/1/617 повідомлено про відмову у звільненні з військової служби. Відповідач вказав про наявність інших осіб першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , а саме: чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та онучка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк. спр. 47).
Однак, такі доводи відповідача суд оцінює критично та зауважує, що під час вирішення питання про звільнення військовослужбовця з військової служби за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю догляду за одним із батьків, яка є особою з інвалідністю IІ групи, слід враховувати не лише фізичну наявність інших членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення, але й їхню реальну можливість здійснювати такий догляд.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 виснував, що «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону.
Суд враховує наявність у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІІ групи інвалідності (безтерміново) (арк. спр. 35), а також те, що Актом перевірки сімейного стану військовослужбовця №010 від 28.01.2026 також констатовано, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не може здійснювати постійний сторонній догляд за дружиною.
Також слід зауважити, що відповідно до статті 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Тобто, той із подружжя, який є непрацездатним, має право на утримання від другого із подружжя, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Однак, як свідчать долучені позивачем до рапорту документи ОСОБА_3 , 09.11.1947 є особою з інвалідністю та відповідно є непрацездатним.
З огляду на приписи Сімейного кодексу України та встановлені обставини непрацездатний ОСОБА_3 не може утримувати свою непрацездатну дружину ОСОБА_2 .
Крім цього, Довідкою МСЕ №224452 від 27.09.2011 стверджено, що ОСОБА_3 протипоказана фізична праця, що також є достатньою підставою для виключення з числа осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 (арк. спр. 35).
Щодо внучки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 суд зауважує, що Довідка ЛКК №66 від 23.01.2026 містить висновок про протипоказання важкої фізичної праці та потребу у сторонньому догляді (арк. спр. 37), що є достатньою підставою для виключення ОСОБА_5 з числа осіб, які можуть здійснювати догляд за бабусею. Дана обставина також узгоджується із Актом перевірки сімейного стану військовослужбовця №010 від 28.01.2026, який затверджений ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк. спр. 41-43).
Крім цього, ОСОБА_5 перебуває у відпустці для догляду за дитиною (тобто вже здійснює догляд за малолітньою дитиною), що також є достатньою підставою для виключення ОСОБА_5 з числа осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 (арк. спр. 39).
Також, суд враховує, що ОСОБА_5 не проживає разом з ОСОБА_2 , що стверджено відомостями про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні та встановлено в Акті перевірки сімейного стану військовослужбовця №010 від 28.01.2026 (арк. спр. 40-43). При цьому, «постійний догляд» передбачає безперервний догляд, який надається особі, яка не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, безперервно, постійно. Необхідність здійснювати постійний догляд передбачає саме спільне проживання з особою. Здійснювати такий догляд не може той, хто проживає окремо.
Отже, ОСОБА_5 (внучка) та ОСОБА_3 (чоловік, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) об`єктивно не можуть забезпечити догляд ОСОБА_2 .
Тобто, позивачем дотримано законодавчо визначеної процедури подання рапорту та долучених до нього документів, які підтверджують його право на звільнення з військової служби у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
Однак, як свідчать обставини справи відповідач прийняв рішення про відмову позивачу у звільненні з військової служби.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
З огляду на викладене, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язати відповідача прийняти рішення (наказ) про звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю IІ групи.
Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 №501/3/1/617 про відмову у звільненні ОСОБА_1 з військової служби.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XIІ, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю IІ групи.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26 травня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_8 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_9 )
Головуючий суддя А.І. Петричкович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua