Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №560/3854/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3854/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 28.08.2024 по 03.09.2024, із 08.09.2024 по 18.09.2024, з 25.09.2024 по 09.10.2024, з 28.10.2024 по 04.11.2024, з 05.11.2024 по 28.11.2024, внаслідок отримання захворювань, пов`язаних із захистом Батьківщини. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 28.08.2024 по 03.09.2024, із 08.09.2024 по 18.09.2024, з 25.09.2024 по 09.10.2024, з 28.10.2024 по 04.11.2024, з 05.11.2024 по 28.11.2024, внаслідок отримання захворювань, пов`язаних із захистом Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час виконання бойового завдання отримав травму в ході бойових дій та під час виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини. В період з 28.08.2024 по 03.09.2024, із 08.09.2024 по 18.09.2024, з 25.09.2024 по 09.10.2024, з 28.10.2024 по 04.11.2024, з 05.11.2024 по 28.11.2024 перебував на лікуванні в медичних закладах, пов`язаних із продовженням лікування внаслідок отриманої травми. Позивач вважає, що оскільки у періоди з 28.08.2024 по 03.09.2024, із 08.09.2024 по 18.09.2024, з 25.09.2024 по 09.10.2024, з 28.10.2024 по 04.11.2024, з 05.11.2024 по 28.11.2024 він перебував на стаціонарному лікуванні після отримання травми згідно з відповідною довідкою, про яку вказано вище, то має право на виплату за ці періоди додаткової винагороди, що передбачена п. п. 1-1, 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року.

Однак, за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 28.08.2024 по 03.09.2024, із 08.09.2024 по 18.09.2024, з 25.09.2024 по 09.10.2024, з 28.10.2024 по 04.11.2024, з 05.11.2024 по 28.11.2024 для позивача не було сплачено додаткової винагороди, передбаченої п. п. 1-1, 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 додаткова винагорода за період стаціонарного лікування з 28.08.2024 по 03.09.2024, із 08.09.2024 по 18.09.2024, з 25.09.2024 по 30.09.2024 виплачена в повному обсязі, про що додається до відзиву довідка від 26 березня 2026 року №143/53/1533 та роз`яснено позивачу у відповідях військової частини, що долучені до позову (від 25 жовтня 2025 року вих. №138/53/5315, від 25 грудня 2025 року вих.№138/53/6070). Тоді як за період з 01.10.2024 по 09.10.2024, з 28.10.2024 по 04.11.2024, з 05.11.2024 по 28.11.2024 позивачу не виплачувалась така додаткова винагороду у зв`язку з самовільним залишенням ним розташування частини 24 жовтня 2024 року, безпідставною відсутністю на військовій службі з 24 жовтня 2024 року (підтверджується долученими до відзиву матеріалами службового розслідування, витягами із наказів командира військової частини) та лікуванням ним у згадані ним періоди - Захворювань "психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, стан відміни", "розлад адаптації, тривожно-депресивний синдром", а не поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (підтверджується долученими до позову копіями виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №8038 від 04.11.2024, виписки із медичної карти амбулаторного хворого (стаціонарного) хворого №7605/8314 від 28.11.2024, довідкою військово-лікарської комісії №2025-0625-1057-0739-0 від 25.06.2025).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що солдат ОСОБА_1 перебуваючи на службі в Збройних Силах України, у період з 30.01.2024 по 09.06.2024, з 28.06.2024 по 18.07.2024, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Херсонській, Донецькій та Запорізькій областях, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1687/кп від 21.07.2024.

Згідно довідки від 19.09.2024 №3917 встановлено, що позивач 28.08.2024 під час виконання бойового завдання в складі підрозділу, приймаючи безпосередню участь в бойових діях під час захисту Батьківщини та у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, виконуючи заходи щодо звільнення від окупаційних військ території України отримав вибухову травму (закриту черепно-мозкову травму. Акубаротравму.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4631 виданої КНП "Міська лікарня №7" Запорізької міської ради встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 28.08.2024 по 03.09.2024 внаслідок вибухової травми.

Також встановлено, що позивач згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2030/1213 виданої КНП "Клініка "Сімейний лікар "Широківської сільської ради перебував в період з 08.09.2024 по 18.09.2024 на стаціонарному лікуванні.

20.09.2024 позивач отримав травму, що підтверджується первинною медичною карткою від 20.09.2024, направленням № 1696 від 23.09.2024, випискою із і медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення - історією хвороби № 589 від 09.10.2024 про його перебування на лікуванні в КНП «Госпіталь ветеранів війни» ЗОР у період з 25.09.2024 по 09.10.2024, згідно з якою позивачу було встановлено діагноз: Наслідки ВТ (28.08.24р.), ЗЧМТ, струс головного мозку, стійкий цефалгічний синдром, астено-невротичний синдром, емоційно-вольові порушення з тривожними нашаруваннями, диссомнія. Дорсопатія на шийному відділі, остеохондроз, цервікокраніалгія, стійкий больовий, м`язово-тонічний синдроми, загострення.

Також, 12.10.2024, виконуючи бойове завдання, позивач отримав травму, що підтверджується первинною медичною карткою від 12.10.2024.

У зв`язку з цим пораненням позивач проходив лікування, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 8038 від 04.11.2024 про моє перебування у стаціонарі в КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» з 28.10.2024 по 04.11.2024, висновком про психічний статус від 04.11.2024, довідкою № 251 від 04.11.2024, результатами ультразвукового дослідження органів черевної порожнини і нирок від 15.11.2024, висновком невропатолога, психіатра щодо лікування від 29.11.2024, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 8314 від 13.11.2024 про моє перебування у стаціонарі з 05.11.2024 по 13.11.2024, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 7605/8314 від 28.11.2024 про його перебування у стаціонарі з 05.11.2024 по 28.11.2024, згідно з якою йому було встановлено діагноз: F 43.22 Розлад адаптації, тривожно-депресивний синдром.

У зв`язку з отриманими травмами обстеження та лікування позивача продовжилося, що підтверджується висновком за результатами МРТ попереково-крижового відділу хребта від 03.12.2024, результатами езофагогастродуоденоскопії від 30.12.2024, рентгенограмою № 54 від 02.01.2025, направленням на медичний огляду військово-лікарською комісією з метою встановлення фактичного стану здоров`я та придатності для подальшого проходження військової служби № 17-02- 4836/2025 від 15.04.2025, заключенням за результатами УЗД нирок та простати від 24.04.2025, записом лікаря-невропатолога від 20.05.2025 (із медичної картки амбулаторного хворого № 790002), електронною картою № 873004 про функціональну діагностику електроенцефалографія (ЕЕГ) від 30.05.2025, електронною картою № 873004 про ультразвукову діагностику 1 дуплексне сканування судин голови та шиї (екстракраніальне) від 30.05.2025, записом лікаря невропатолога від 20.06.2025 (із медичної картки амбулаторного хворого №790002), записом лікаря-психіатра від 20.06.2025 (із медичної картки амбулаторного хворого № 790002), записами в медичній картці у 2024-2025 роках, висновком консультанта від 15.01.2025 року, від 03.03.2025 року, від 29.07.2025 року та від 12.09.2025.

Довідкою військово-лікарської комісії № 2025-06.25-1057-0739-0 від 25.06.2025 також підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між здійсненням захисту Батьківщини та отриманою травмою позивача.

Позивач вважає, що оскільки перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми 28.08.2024, пов`язаної із захистом Батьківщини, в періоди з 28.08.2024 по 03.09.2024, із 08.09.2024 по 18.09.2024, з 25.09.2024 по 09.10.2024, з 28.10.2024 по 04.11.2024, з 05.11.2024 по 28.11.2024 підтверджено наведеними вище доказами, а тому останній має право на отримання за ці періоди додаткової винагороди, що передбачена п. п. 1-1, 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, однак вказує, що таку допомогу не отримував, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів Українивід28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 п. 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Нормативно-правовими актами, що регулюють підстави, умови, порядок нарахування і виплати оспорюваної позивачем додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, у визначені позивачем періоди стаціонарного лікування у зв`язку з пораненням (травмою, контузією, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, під час дії воєнного стану є Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260.

Частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено складові грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 1 Постанови КМ України №168 (у редакції, що діяла з 21.01.2023 року) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Пунктом 2-1 Постанови КМ України №168 встановлено, що порядок і умови виплати оспорюваної додаткової винагороди визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Зазначена правова норма повністю кореспондує абзацу 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Відповідно до підпункту 24 пункту 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №671 встановлено, що Міністр дає обов`язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями і працівниками апарату Міноборони доручення.

Згідно пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Наказом Міністерства оборони України №44 від 25.01.2023 року (набрання чинності 31.01.2023 року) внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року.

Відповідно до пункту 10 Розділу 34 Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Згідно з пунктом 11 Розділу 34 Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Суд встановив, що позивач в позовній заяві просить суд зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду з розрахунку 100000 гривень передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за час перебування на стаціонарному лікуванні з 28.08.2024 по 03.09.2024, із 08.09.2024 по 18.09.2024, з 25.09.2024 по 09.10.2024, з 28.10.2024 по 04.11.2024, з 05.11.2024 по 28.11.2024, внаслідок отримання захворювань, пов`язаних із захистом Батьківщини.

Суд зазначає, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 додаткова винагорода за цей період стаціонарного лікування з 28.08.2024 по 03.09.2024, із 08.09.2024 по 18.09.2024, з 25.09.2024 по 30.09.2024 виплачена в повному обсязі, що підтверджується довідкою від 26 березня 2026 року №143/53/1533.

Крім того, в матеріалах справи містяться відповіді військової частини НОМЕР_1 від 25 жовтня 2025 року вих№138/53/5315, від 25 грудня 2025 року вих.№138/53/6070 в яких роз`яснено позивачу про те, що додаткова винагорода за період стаціонарного лікування з 28.08.2024 по 03.09.2024, із 08.09.2024 по 18.09.2024, з 25.09.2024 по 30.09.2024 виплачена позивачу в повному обсязі.

Щодо періоду з 01.10.2024 по 09.10.2024 та 28.10.2024 по 04.11.2024 та з 05.11.2024 по 28.11.2024 суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що за період з 01.10.2024 по 09.10.2024, з 28.10.2024 по 04.11.2024, з 05.11.2024 по 28.11.2024 позивачу не виплачувалась така додаткова винагороду у зв`язку з самовільним залишенням ним розташування частини 24 жовтня 2024 року, безпідставною відсутністю на військовій службі з 24 жовтня 2024 року та лікуванням ним у згадані ним періоди – Захворювань “психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, стан відміни”, “розлад адаптації, тривожно-депресивний синдром”, а не поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом БАТЬКІВЩИНИ.

Суд зазначає, що згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №589 виданої КНП "Госпіталь ветеранів війни", встановлено, що позивач проходив стаціонарне лікування в період з 25.09.2024 по 09.10.2024, що охоплює спірний період з 01.10.2024 по 09.10.2024.

Крім того, у зв`язку з пораненням позивач проходив лікування, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 8038 від 04.11.2024 про його перебування у стаціонарі в КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» з 28.10.2024 по 04.11.2024, висновком про психічний статус від 04.11.2024, довідкою № 251 від 04.11.2024, результатами ультразвукового дослідження органів черевної порожнини і нирок від 15.11.2024, висновком невропатолога, психіатра щодо лікування від 29.11.2024, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 8314 від 13.11.2024 про перебування у стаціонарі з 05.11.2024 по 13.11.2024, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 7605/8314 від 28.11.2024 про перебування у стаціонарі з 05.11.2024 по 28.11.2024, згідно з якою позивачу було встановлено діагноз: F 43.22 Розлад адаптації, тривожно-депресивний синдром.

Суд також звертає увагу відповідача, що довідкою військово-лікарської комісії № 2025-06.25-1057-0739-0 від 25.06.2025 підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між здійсненням позивачем захисту Батьківщини та отриманою ним травмою.

Таким, чином вказані вище документи підтверджують перебування позивача на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми 28.08.2024, пов`язаної із захистом Батьківщини, в періоди з 28.08.2024 по 03.09.2024, із 08.09.2024 по 18.09.2024, з 25.09.2024 по 09.10.2024, з 28.10.2024 по 04.11.2024, з 05.11.2024 по 28.11.2024.

Однак в матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу додаткової винагороди згідно постанови №168 за період з 01.10.2024 по 09.10.2024 та з 28.10.2024 по 04.11.2024 та з 05.11.2024 по 28.11.2024, а тому враховуючи наведене вище суд вважає, що за вказаний період позивач має право на виплату відповідної винагороди за час лікування у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Щодо тверджень відповідача про самовільне залишення позивачем військової частини, суд зазначає, що згідно ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 05.09.2025 року в справі № 317/4218/25, яка вступила в законну силу 13 вересня 2025 року, згідно якої позивача звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, встановлено, що військову частину позивач самовільно залишив лише 03.03.2025 року, тобто після завершення лікування, що було встановлено під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025080100000409, а тому такі твердження відповідача є безпідставними.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

В даному ж випадку, обидві вищевказані умови дотримані та підтверджуються наявними в матеріалах справи виписками із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, довідкою військово-лікарської комісії.

Відтак, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та час перебування у відпустці для лікування після поранення важкого ступеня за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Оскільки, як вже було встановлено вище, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та часу перебування у відпустці для лікування після поранення важкого ступеня, тобто за період з 01.10.2024 по 09.10.2024 та з 28.10.2024 по 04.11.2024 та з 05.11.2024 по 28.11.2024, не виплата відповідачем відповідної винагороди є грубим порушенням прав позивача.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст. 245 КАС України, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 01.10.2024 по 09.10.2024 та з 28.10.2024 по 04.11.2024 та з 05.11.2024 по 28.11.2024 включно, виходячи з її розміру 100000,00 ( сто тисяч ) грн. на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, збільшеної до 100000 гривень, за весь період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, та часу перебування у відпустці для лікування після поранення важкого ступеня, у період з 01.10.2024 по 09.10.2024 та з 28.10.2024 по 04.11.2024 та з 05.11.2024 по 28.11.2024 включно.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період 01.10.2024 по 09.10.2024 та з 28.10.2024 по 04.11.2024 та з 05.11.2024 по 28.11.2024 включно, виходячи з її розміру 100000,00 (сто тисяч) грн на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя О.П. Шевчук