Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №560/19194/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19194/25

РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 у якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за отриману травму пов`язану із безпосередньою участю у бойових діях під час захисту Батьківщини передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за отриману травму пов`язану із безпосередньою участю у бойових діях під час захисту Батьківщини передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що позивачем укладено контракт про проходження служби. На час укладення контракту та зарахування до списків особового складу частини, позивачу виповнилось повних 21 рік. За результатом розгляду його рапорту на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої Постановою №153, відповідач вказав, що позивачу вказаний вид виплат не перебачений через недостатність кількості участі у бойових діях. Зазначає, що отримав травму, пов`язану із виконанням обов`язків військової служби та безпосередньою участю військовослужбовця у бойових (спеціальних) діях під час захисту Батьківщини, тому, на підставі абзацу 4 пункту 4 Порядку №153 має право на отримання одноразової грошової винагороди в повному обсязі, попри те, що брав участь у бойових діях і в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше 6 місяців. Просить позов задовольнити.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 10.11.2025 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 19.01.2026 у зв`язку із виключенням судді ОСОБА_2 зі штату суддів Хмельницького окружного адміністративного суду, суд прийняв до свого провадження адміністративну справу.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 , проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18.04.2023 по теперішній час.

На дату зарахування ОСОБА_1 на військову службу його вік складав повних 21 рік.

Відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.05.2021 №118 солдата ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види грошового забезпечення.

Позивач звертався з рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 про виплату одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (із змінами внесення згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942).

Відповідно до протоколу №3/10.10.2025 засідання комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з реалізації виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, що за сукупністю становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Позивач вважає відмову відповідача протиправною у зв`язку із чим звернулася до суду за захистом свого права із відповідним позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

11.02.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Постанова №153).

Пунктом 3 вказаної постанови установлено, що учасниками експериментального проекту є, зокрема: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили.

Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Порядок №153 визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього (пункт 1 Порядку №153).

За приписами пункту 2 Порядку №153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, … на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).

Згідно із пунктом 4 Порядку №153 окремі категорії громадян укладають контракт, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Аналіз положень пункту 4 Постанови КМУ №153 дає підстави суду дійти висновку, що на одержання одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах мають право військовослужбовці за наявності одночасно таких умов:

1. Приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2. Вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою № 153 (11.02.2025): до 25 років;

3. Факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24.02.2022, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64;

4. Фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою;

5. (абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11.02.2025); (абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11.02.2025) у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).

Щодо наявності цих ознак, суд прийшов наступного.

Суд бере до уваги, що умови пункту 4 Постанови №153, які необхідні для виплати такої винагороди, а саме вік та проходження військової служби, сторонами не заперечуються, а тому не підлягають доказуванню у відповідності до пункту 1 статті 78 КАС України та така умови підтверджені доказами, які містяться у матеріалах справи, а тому суд бере до уваги їх наявність у позивача.

Разом із тим, ще однією з обов`язкових умов для виплати одноразової грошової винагороди є також безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.

Відповідач заперечує право позивача на отримання одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови №153, оскільки загальний строк участі у бойових діях становить менше ніж шість місяців, а тому відсутні підстави для застосування абзацу другого пункту 4 Постанови №153.

Суд відмічає, що матеріалами справи підтверджується безпосередня участь позивача у бойових діях в районах введення бойових дій, зокрема, відповідно до довідки від 30.06.2025 №192, позивач, з 12.12.2024 по 11.03.2025, з 21.03.2025 по 14.04.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України..

Разом з тим, суд встановив, що 10.03.2025, ОСОБА_1 отримав травми: Вибухову травму. Посттравматичний цефалічний синдром, отруєння невідомим газом (кон`юнктивіт, трахеобронхіт). За обставин: 10.03.2025 орієнтовно о 21 годинні 30 хвилин в районі м.Суджа Курської області під час виконання бойового (спеціального) завдання, а саме ротаційних заходів, внаслідок влучання трьох ворожих fpv-дронів в броньовану машину Козак-2 6-206 отримав бойове травмування. Отримані травми пов`язані із виконанням обов`язків військової служби та безпосередньою участю військовослужбовця у бойових (спеціальних) діях під час захисту Батьківщини. Не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, кримінального або адміністративного правопорушення,навмисного спричинення собі тілесного ушкодження(самокалічення) та іншої шкоди своєму здоров`ю, порушення заходів безпеки або інших протиправних дій.

Суд, повторно наголошує, що абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 визначено, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі.

Суд вважає, що надана позивачем довідка про обставини травми №ВК/1518 від 15.03.2025, якою визначено, що травма пов`язана з захистом Батьківщини є беззаперечним підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора станом на день набрання чинності Постановою №153.

При цьому суд зауважує, що означена Постанова №153 поширюється на спірні правові відносини в частині участі позивача у бойових діях в районах їх ведення, які існували як на день набрання чинності цією Постановою, так і під час її дії.

Саме таке застосування Постанови №153 відповідає критерію рівності осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, які були прийняті на військову службу до досягнення ними 25 років та брали участь у бойових діях.

Тому довідка про обставини травми №ВК/1518 від 15.03.2025, якою визначено, що травма тяжка та пов`язана з захистом Батьківщини відповідає умовам для виплати спірної одноразової грошової винагороди, визначеним Постановою №153, а саме, у порядку, встановленому абзацом 4 пункту 4 цієї Постанови.

Разом з тим, відповідач відмовив позивачу у відповідній виплаті з тих підстав, що однією з обов`язкових умов для виплати спірної одноразової грошової винагороди є те, що станом на 11.02.2025 (день набрання чинності Постановою №153), сукупний строк участі позивача у наведених заходах також складає менше шести місяців.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 №200 (далі - Інструкція №200) до складу грошового забезпечення військовослужбовців (крім курсантів вищих військових навчальних закладів із числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Як вже було зазначено, Постановою №153 передбачено виплату одноразової грошової військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни в повному обсязі.

З урахуванням викладеного суд висновує, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, передбачених Інструкцією №200, відноситься одноразова грошова винагорода, встановлена Постановою №153.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №200 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у військових частинах за місцем служби, крім тих, які зараховані на фінансове забезпечення до інших військових частин за дозволом командувача Національної гвардії України.

Таким чином, оскільки одноразова грошова винагорода, передбачена Постановою №153, входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця Національної гвардії України, відтак вона повинна була бути виплачена позивачу під час проходження ним служби у повному обсязі.

Разом з тим, суд зазначає, що перевірку цих ознак відповідач не проводив, що є його дискреційними повноваженнями, тому способом захисту прав позивача не може бути зобов`язання відповідача здійснити дії щодо нарахування та виплати позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», а відповідача необхідно зобов`язати повторно розглянути рапорт позивача з урахуванням висновків суду.

Відповідно до пункту 4 частини 2 та частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення на користь позивача лише за умови, що:

позивач виконав усі вимоги закону для отримання відповідного рішення;

орган влади не має дискреції, тобто не має права обирати між кількома варіантами поведінки.

Якщо ж для вирішення питання орган влади повинен здійснити оцінку документів, перевірити їх відповідність, витребувати додаткові відомості, усунути розбіжності або використати інші інструменти, що належать до його компетенції, суд не вправі підміняти собою адміністративний орган, а має лише зобов`язати його розглянути заяву та ухвалити рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Така позиція є усталеною і узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 03.10.2022 у справі №520/12333/21, від 09.05.2024 у справі №580/3690/23, від 08.12.2025 в справі №420/13975/24.

Окремо суд зазначає, що представником позивача заявлена вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невиплаті грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», однак протиправна бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

У спірних правовідносинах ознаки протиправної бездіяльності відповідача відсутні, оскільки за результатами розгляду рапорту позивача відповідачем прийнято рішення про відмову у виплаті грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень.

З огляду на встановлене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Військової частини НОМЕР_2 , викладеного у протоколі №3/10.10.2025 від 10.10.2025, про відмову у виплаті грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та, відповідно, зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача про виплату грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», з урахуванням висновків суду у даній справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат відсутній.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по призначенню виплат одноразової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11.02.2025 №153, оформлене у вигляду протоколу від 10.10.2025 №3/10.10.2025 щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 травня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя В.В. Матущак