Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №932/3556/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/3556/26

Провадження № 1-кп/932/695/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 рокуШевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042110002911 від 29 грудня 2025 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу проходить на посаді оператора 1 відділення радіоелектронних засобів та пеленгування взводу радіоелектронних засобів військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи військову службу на посаді оператора 1 відділення радіоелектронних засобів та пеленгування взводу радіоелектронних засобів військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», 09 грудня 2025 року, приблизно о 07:00 год., керуючи транспортним засобом - автомобілем «FORD ESCAPE», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Січових Стрільців в напрямку вул. Святослава Хороброго, в Шевченківському районі м. Дніпра, по вологому чистому асфальтобетонному покритті проїзної частини, грубо порушуючи вимоги п. 16.2 Правил дорожнього руху України, діючи необережно, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи об`єктивну можливість у межах видимості за напрямком руху спостерігати за дорожньою обстановкою а також своєчасно реагувати на її зміни, а саме дати дорогу пішоходам, які рухаються прямо у попутному напрямку, не виконавши покладені на нього, як на водія, обов`язки, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, проявляючи неуважність до дорожньої обстановки та ігноруючи її зміни, за відсутності перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, під`їжджаючи до перехрестя з вулицею Святослава Хороброго, а саме виконуючи маневр повороту ліворуч, не надав перевагу у русі пішоходу ОСОБА_4 , який рухався зліва направо відносно руху автомобіля, внаслідок чого допустив наїзд на нього.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини, місцевих переломів 4,5,6,7 ребер справа по передньо-підпаховій лінії, правобічного гемотораксу, перелому стінок правої орбіти, гайморової пазухи, з крововиливом у порожнину, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден правої бровної дуги та лоба справа, які на підставі п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Порушення водієм ОСОБА_5 п.16.2 Правил дорожнього руху України перебуває в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за цим вироком визнав та пояснив, що 09 грудня 2025 року, приблизно о 07:00 год., він керував автомобілем «FORD ESCAPE», номерний знак НОМЕР_3 , рухався по вул. Січових Стрільців в напрямку вул. Святослава Хороброго у м. Дніпрі, під`їжджаючи до перехрестя з вказаною вулицею та виконуючи маневр повороту ліворуч, не побачив пішохода ОСОБА_4 , який рухався зліва направо відносно руху автомобіля, та зачепив його правою фарою, в результаті чого пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження. Після події він одразу надав допомогу потерпілому, викликав швидку, а також повністю взяв на себе витрати по лікуванню потерпілого. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, підтвердив повністю. Не заперечував, що тілесні ушкодження у потерпілого виникли внаслідок ДТП, яка, у свою чергу, сталася через порушення ним Правил дорожнього руху. Повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду. У скоєному щиро розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_4 повідомив у судовому засіданні, що 09 грудня 2025 року, приблизно о 07:00 год., він по пішохідному переходу на зелений сигнал світлофору переходив проїзну частину вул. Святослава Хороброго в районі перехрестя з вул. Січових Стрільців у м. Дніпрі, де йому не надав перевагу в русі автомобіль «FORD», здійснивши наїзд, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження. Водій автомобіля одразу надав йому допомогу та викликав швидку, а також повністю взяв на себе витрати по його лікуванню. Будь-яких претензій до обвинуваченого не має у зв`язку з повним відшкодуванням завданого збитку. Просив не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами та призначити мінімально можливе покарання без позбавлення волі.

Оскільки учасники судового провадження, у т.ч. обвинувачений ОСОБА_5 , вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно з ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за даним вироком повністю доведена і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України, так як він своїми необережними діями порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання. У випадку доведення вини, обвинуваченому має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_5 раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; є військовослужбовцем ЗСУ та бере безпосередню участь у відсічі збройної агресії російської федерації проти України; за місцем проходження військової служби характеризується позитивно; у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення; добровільно відшкодував завданий кримінальним правопорушенням збиток.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд вважає щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого кримінальним правопорушенням збитку; участь у відсічі збройної агресії російської федерації проти України.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, наслідків вчиненого і його відношення до останніх, висновку органу пробації, можливо без ізоляції від суспільства, тому в силу ст. 75, 76 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд не знаходить мотивів, за яким міг би застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Конкретні вищенаведені обставини вчинення кримінального правопорушення, а також поведінка обвинуваченого до та після ДТП, потреба у праві керування транспортними засобами обвинуваченому для виконання обов`язків з захисту України від збройної агресії російської федерації, дають суду підстави для висновку про відсутність необхідності застосування до обвинуваченого додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 286 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати (витрати на проведення судових експертиз) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обов`язок нагляду за засудженим ОСОБА_5 покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення з військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави у відшкодування втрат на залучення експертів (проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/104-26/1946-ІТ від 20 січня 2026 року, - 3565,60 грн.; проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-26/5686-ІТ від 05 березня 2026 року, - 3565,60 грн.) 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) грн. 20 коп.

Речовий доказ по справі - автомобіль «FORD ESCAPE», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який передано на зберігання власнику ОСОБА_5 , - вважати повернутим за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя