Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №520/33773/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 р. № 520/33773/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням поданого уточнення, просить суд стягнути з ОСОБА_2 податковий борг:

- з орендної плати з фізичних осіб у сумі 97 294,20 грн на р/р UA028999980334119815000018486, отримувач ГУК Сум.обл/Боромлянська СТГ/18010900, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

- з орендної плати з фізичних осіб у сумі 14 217,84 грн на р/р UA76899998034119815000018512, отримувач ГУК Сум.обл/Чернечинська СТГ/18010900, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу відповідач має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі

111 512 грн. 04 коп. (основний платіж – 108 869 грн. 20 коп., 2 642 грн. 90 коп. – пені), з яких: 97 294,20 грн на території Боромлянської СТГ (основний платіж - 94 689,60 грн, пеня - 2 604,60 грн); 14 217,84 грн на території Чернеччинської СТГ (основний платіж - 14 179, 53 грн, пеня - 38,31 грн).

Позивач зазначив, що податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код податку 18010900) у загальній сумі 97 294,20 грн (період виникнення боргу - 02.03.2022 - 30.01.2023, 30.10.2023 - 25.11.2025) утворився на підставі несплачених податкових зобов`язань, визначених платником самостійно в деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом:

від 20.02.2022 № 9036175840 (звітна), якою визначено податкове зобов`язання за 2022 рік у розмірі 22 718,49 грн. (1 893,21 грн. щомісячно), сума залишку несплачених податкових зобов`язань по даній декларації становить 20 825,31 грн.;

від 19.02.2023 № 9028621039 (звітна), якою визначено податкове зобов`язання за 2023 рік у розмірі 26 126,26 грн. (2 177,19 грн. щомісячно), сума залишку несплачених податкових зобов`язань по даній декларації становить 8 708,74 грн.;

від 19.02.2024 № 9033772581 (звітна), якою визначено податкове зобов`язання за 2024 рік у розмірі 27 458,70 грн. (2 288,23 грн. щомісячно), яке самостійно відповідачем не сплачене;

податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 06.08.2025 № 537100-2407-1828-UА59040010000075530 на суму 37 696,85 грн. за 2025 рік.

- пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України, за несвоєчасну сплату у сумі 2 604,60 гривень.

Податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код податку 18010900) у загальній сумі 14 217,84 грн. (період виникнення боргу - 30.11.2022 - 02.10.2023, 30.10.2023 - 30.01.2025) утворився на підставі несплачених податкових зобов`язань, визначених платником самостійно в деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та пені:

від 20.02.2022 № 9036159624 (звітна), якою самостійно визначено податкове зобов`язання за 2022 рік у розмірі 5 652,29 грн. (471,02 грн. щомісячно), сума залишку несплачених податкових зобов`язань по даній декларації становить 1 115,19 грн;

від 19.02.2023 № 9028618127 (звітна) якою визначено податкове зобов`язання за 2023 рік у розмірі 6 500,07 грн. (541,67 грн. щомісячно), сума залишку несплачених податкових зобов`язань по даній декларації становить 6 232,74 грн.;

від 19.02.2024 № 9033780737 (звітна) якою визначено податкове зобов`язання за 2024 рік у розмірі 6 831,60 грн. (569,30 грн. щомісячно), яке самостійно відповідачем не сплачене;

пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України, за несвоєчасну сплату у сумі 38,31 гривень.

Відповідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі - ІКС ДПС) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у період 15.03.2001-10.12.2024 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та на час розгляду справи перебуває на обліку Головного управління ДПС у Сумській області, оскільки хоч підприємницька діяльність і припинена, однак наявний податковий борг. У зв`язку з тим, що вказана податкова заборгованість погашена не була, дану суму боргу позивач просить стягнути з розрахункових рахунків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Відповідач через систему «Електронний суд» подав 15.04.2026 року відзив на адміністративний позов, відповідно до якого заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, що Позивачем пропущено строк звернення до суду та не надано жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу за податковими деклараціями з плати за землю: від 20.02.2022 року № 9036175840, від 19.02.2023 року за № 9028621039, від 19.02.2024 р. за № 9033772581. Також відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовною вимогою про стягнення боргу за нарахованим податковим зобов`язанням з орендної плати з фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення від 06.08.2025 року № 537100-2407-1828 -UА59040010000075530. Відповідач зауважує на тому, що позивачем 12.06.2023 року було направлено відповідачу податкову вимогу від 01.06.2023 року, то саме з цього дня 01.06.2023 року обчислюється перебіг строку звернення до суду, тобто позивач повинен був звернутися до суду не пізніше 01.09.2023 року, а позовні вимоги пред`явлені 22.12.2025 року, тобто поза межами строку звернення до адміністративного суду. Що стосується податкового зобов`язання за 2024 рік за податковою декларацією від 19.02.2024 року за № 9033772581 та нарахованого позивачем податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення від 06.08.2025 року № 537100-2407-1828 -UА59040010000075530, то позивачем також пропущено тримісячний строк для звернення до суду щодо стягнення податкового зобов`язання, оскільки позовні вимоги в цій частині також пред`явлені 22.12.2025 року, тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС.

Позивач скористався своїм правом на подав через систему «Електронний суд» 21.04.2026 року відповідь на відзив, де зазначив, що за правовою позицією Верховного Суду по справі № 140/1770/19 у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, ПК України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних правовідносин, у тому числі захисту порушеного права в судовому порядку. Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду, слід урахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 ПК України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу. Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пені на нього протягом 1095 днів, то для забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою аналогічне право на стягнення заборгованості з бюджету та пені протягом 1 095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків. З посиланням на положення ст. 102 ПК України, позивач дійшов висновку, що цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Також, позивач, звернувши увагу суду на пункт 102.9 статті 102 ПК України, вказав, що Головне управління ДПС у Сумській області правомірно звернулось до суду про стягнення суми податкового боргу з відповідача, податковий борг відповідачем самостійно не погашений, на момент звернення Головного управління ДПС у Сумській області до суду із позовною заявою, строк давності 1 095 днів з дня виникнення податкового боргу не сплив.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 пункт 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з адміністративного позову та не заперечується відповідачем, відповідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі - ІКС ДПС) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у період 15.03.2001-10.12.2024 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та на час розгляду справи перебуває на обліку Головного управління ДПС у Сумській області у зв`язку з наявністю податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на дату подання позову ОСОБА_1 має податковий борг на загальну суму 111 512 грн. 04 коп. (основний платіж – 108 869 грн. 20 коп., 2 642 грн. 90 коп. – пені), з яких:

97 294,20 грн. на території Боромлянської СТГ (основний платіж - 94 689,60 грн., пеня - 2 604,60 грн.);

14 217,84 грн. на території Чернеччинської СТГ (основний платіж - 14 179, 53 грн., пеня - 38,31 грн).

Позивач зазначив, що податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код податку 18010900) у загальній сумі 97 294,20 грн (період виникнення боргу - 02.03.2022 - 30.01.2023, 30.10.2023 - 25.11.2025) утворився на підставі несплачених податкових зобов`язань, визначених платником самостійно в деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом:

від 20.02.2022 № 9036175840 (звітна), якою визначено податкове зобов`язання за 2022 рік у розмірі 22 718,49 грн. (1 893,21 грн. щомісячно), сума залишку несплачених податкових зобов`язань по даній декларації становить 20 825,31 грн.;

від 19.02.2023 № 9028621039 (звітна), якою визначено податкове зобов`язання за 2023 рік у розмірі 26 126,26 грн. (2 177,19 грн. щомісячно), сума залишку несплачених податкових зобов`язань по даній декларації становить 8 708,74 грн.;

від 19.02.2024 № 9033772581 (звітна), якою визначено податкове зобов`язання за 2024 рік у розмірі 27 458,70 грн. (2 288,23 грн. щомісячно), яке самостійно відповідачем не сплачене.

податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 06.08.2025 № 537100-2407-1828-UА59040010000075530 на суму 37 696,85 грн. за 2025 рік.

- пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України, за несвоєчасну сплату у сумі 2 604,60 гривень.

Податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код податку 18010900) у загальній сумі 14 217,84 грн. (період виникнення боргу - 30.11.2022 - 02.10.2023, 30.10.2023 - 30.01.2025) утворився на підставі несплачених податкових зобов`язань, визначених платником самостійно в деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та пені:

від 20.02.2022 № 9036159624 (звітна), якою самостійно визначено податкове зобов`язання за 2022 рік у розмірі 5 652,29 грн. (471,02 грн. щомісячно), сума залишку несплачених податкових зобов`язань по даній декларації становить 1 115,19 грн.;

від 19.02.2023 № 9028618127 (звітна) якою визначено податкове зобов`язання за 2023 рік у розмірі 6 500,07 грн. (541,67 грн. щомісячно), сума залишку несплачених податкових зобов`язань по даній декларації становить 6 232,74 грн.;

від 19.02.2024 № 9033780737 (звітна) якою визначено податкове зобов`язання за 2024 рік у розмірі 6 831,60 грн. (569,30 грн. щомісячно), яке самостійно відповідачем не сплачене;

пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України, за несвоєчасну сплату у сумі 38,31 гривень.

Вказану суму грошового зобов`язання позивач вважає узгодженою та заявленою до стягнення у цій справі як податковий борг.

За визначеннями, наданими у статті 14 Податкового кодексу України:

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до вимог ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов`язаний погасити податкове зобов`язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом (п. 49.16 ПК України).

Статтею 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ПК України).

Судом з`ясовано, що з метою погашення заборгованості податковим органом сформована податкова вимога від 01.06.2023 № 0002358-1303-1828 на суму 9496,42 грн., яка направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1 . На підтвердження вказаної інформації позивачем надано копію з конверту, з якої вбачається, що поштове відправлення не було вручено адресату за закінченням терміну зберігання.

Також, з метою з`ясування залишків несплачених податкових зобов`язань по кожному виду податкового боргу, а відтак і наявності податкового боргу у розмірі, заявленому позивачем до стягнення, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 року витребувано від позивача по кожному виду податкового зобов`язання детальний розрахунок заявлених до стягнення сум податкового боргу, з зазначенням наступних даних: вид податкового зобов`язання (податкова декларація, податкове повідомлення рішення); термін погашення податкового зобов`язання; детально зазначити розмір суми, які надійшли від платника податків (дата та сума) та/або розмір суми наявних переплат починаючи з 2022, які були зараховані податковим органом в рахунок погашення податкового боргу; дата такого зарахування; залишок суми податкового боргу. Обов`язково документальне підтвердження суми, які були зараховані податковим органом в рахунок погашення існуючого податкового боргу по кожному виду податкового зобов`язання. Також, було зобов`язано надати нормативно обґрунтоване письмове пояснення, щодо настання у ОСОБА_1 зобов`язання по сплаті податкового боргу згідно ППР № 537100-2407-1828-UA59040010000075530 від 06.08.2025 року після припинення ним підприємницької діяльності з 10.12.2024 року. Обґрунтувати прийняття вказаного податкового рішення щодо відповідача, як фізичної особи - підприємця.

На відповідача судом було покладено обов`язок, що надання доказів оскарження платником винесених податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, а також звернення до суду із вимогами про скасування ППР (за наявності).

Так, на виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 року по даній справі, позивачем були надані, зокрема, письмові пояснення відповідно до яких позивач, щодо нарахування грошового зобов`язання по ППР від 06.08.2025 № 537100-2407-1828-иА59040010000075530, зазначає, що в даній справі № 480/480/8494/25 вимогою заявленого позову є стягнення з відповідача податкового боргу, зокрема, за узгодженим податковим повідомленням - рішенням (далі - ППР). На думку позивача, в даній справі вимогою заявленого позову також є стягнення податкового боргу, зокрема, за узгодженим податковим повідомленням - рішенням, а отже, як зазначено в правовій позиції Верховного Суду в постанові від 18.04.2019 по справі №813/2092/15 питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а відповідно не має здійснюватися їх правовий аналіз. При цьому питання правомірності нарахування контролюючим органом грошового зобов`язання не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення - рішення, за якими визначено відповідні зобов`язання, не є предметом дослідження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ППР від 06.08.2025 № 537100-2407-1828-UА59040010000075530 на суму 37 696 грн. 85 коп. було направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . На підтвердження направлення платнику податків вказаного податкового повідомлення – рішення, позивачем надано копію повідомлення про вручення поштового відправлення з датою його подання на відправку – 12.08.2025 року та титульну сторону копії конверту з відбитком поштового відділення, з яких не можливо встановити ані підтвердження отримання адресатом поштового відправлення, ані підстав його не вручення у зв`язку з відсутністю будь-яких позначень на довідці поштового відділення.

Відповідно до п.57.3ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту54.3статті54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення матеріали справи не містять. Відповідачем жодних пояснень з цього приводу на вимогу суду також не надано.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, згідно з пунктами 42.2, 42.5 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як попередньо встановлено судом, з наданих позивачем доказів направлення відповідачу ППР від 06.08.2025 № 537100-2407-1828-UА59040010000075530 на суму 37 696 грн. 85 коп. не можливо встановити причини невручення адресату вказаного поштового відправлення поштовою службою у зв`язку з їх відсутністю.

Суд також звертає увагу, що й самого конверта про направлення на адресу платника податків вказаного податкового повідомлення рішення не надано, а за номером поштового відправлення № 0601180832878 суду не вдалося встановити відомості щодо такого відправлення (дані про відправлення відсутні, тому що не зареєстровані в системі).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума грошового зобов`язання за ППР від 06.08.2025 № 537100-2407-1828-UА59040010000075530 на суму 37 696 грн. 85 коп. не є узгодженою. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом, грошові зобов`язання за вказаними ППР набули статусу податкового боргу в розумінні вимог податкового законодавства.

Визначення поняття інтегрованої картки платника (далі - ІКП) надано в п. 2 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ № 5 від 12.01.2021 року.

Так, ІКН - форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо).

Метою такого обліку є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень. До ІКП вноситься в тому числі інформація щодо початку/продовження адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, під час якої нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

Згідно з Порядком направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 (далі - Порядок №610), така вимога формується автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів, не змінює того, що у справах щодо правомірності податкових вимог предметом доказування є обставини об`єктивної і дійсної наявності у платника податків податкового боргу, який виник у зв`язку із несплатою таким платником у встановлений строк узгоджених грошових зобов`язань, визначених в тому числі податковими повідомленнями-рішеннями.

Таким чином, відомості ІКП в обов`язковому порядку мають відповідати реальному стану розрахунків платника податків з бюджетом, в тому числі й щодо суми податкового боргу та підстав його виникнення, предмет доказування у таких справах охоплює фактичні дані, які свідчать про наявність/відсутність у позивача на час формування податкової вимоги узгоджених грошових зобов`язань, не сплачених у встановлений ПК України строк. Відповідно, з`ясуванню підлягають підстави виникнення грошових зобов`язань, момент їх узгодженості, чи були вони сплачені у встановлений законом строк, що, як наслідок, дає змогу перевірити правомірність обліку цих сум в ІКП як податкового боргу та підстав для формування податкової вимоги.

Аналогічне правозастосування викладено Верховним Судом у постанові від 25 жовтня 2022 року (справа №6477/21) та від 28 квітня 2023 року (справа №240/24164/21).

З метою встановлення факту існування безперервної суми податкової заборгованості після виставлення податкової вимоги, судом досліджено надані позивачем дані інтегрованої облікової карти платника податків – ОСОБА_1 , які підтверджують факт існування безперервного податкового боргу.

Доказів того, що відповідач скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги або доказів самостійної сплати податкового боргу, який є предметом даної справи, ані матеріали справи також містять, будь-яких пояснень з цього приводу відповідачем у відзиві на адміністративний позов не наведено.

Відповідно дост.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1. ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.95.1. ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За п.95.2 ст.95.2 ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Підпунктами 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Податковий борг відповідача підтверджується, розрахунком суми позовних вимог, копіями податкових декларацій, податковою вимогою, даними інтегрованої картки платника податків.

Суд приймає до уваги те, що податкова вимога не скасована, доказів про сплату заборгованості відповідачем не надано суду.

Заперечуючи проти задоволення адміністративного позову, відповідач посилається виключно на порушення позивачем строків звернення до суду з даним адміністративним позовом. Будь-яких інших заперечень проти наявного податкового боргу відповідачем не наведено.

Суд, додатково звертає увагу відповідача на те, що Законом України від 17.03.2020р. №533-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, який набрав чинності – 18.03.2020р., до Податкового кодексу України було внесено зміни, зокрема, підрозділ 10 розділу XX “Перехідні положення” доповнено п.521 та п.525.

Відповідно до абзацу 10 п.522 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у редакції Закону України від 17.03.2020р. №533-IX на період з 18.03.2000р. по 31.05.2020р. зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 13.05.2020р. №591-IX до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПК України внесені зміни (набрали чинності 29.05.2020р.), якими в абзаці десятому слова та цифри “по 31 травня 2020 року” замінено цифрами та словами “ 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

Відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023р. №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім того, Законом України від 15.03.2022р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану” (набрав чинності з 17 березня 2022 року) статтю 102 Податкового кодексу України було доповнено пунктом 102.9 такого змісту: “ 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи”.

В подальшому пункт 102.9 статті 102 Податкового кодексу України було виключено на підставі Закону України від 30.06.2023р. №3219-IX, який набрав чинності 01 серпня 2023 року.

Отже, в період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, строк давності, передбачений статтею 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - у зв`язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2023р. по справі №240/34220/22.

01.08.2023р. був відновлений перебіг строку давності згідно з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України у силу норм Закону України від 30.06.2023р. №3219-IX.

Відтак, у межах спірних правовідносин строк давності згідно з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України у 1095 днів від дати виникнення у платника податків обов`язку по сплаті податкових зобов`язань не збіг.

Таким чином, позивачем доведено та матеріалами справи документально підтверджено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 73 815 грн. 19 коп.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку частково задовольнити позовні вимоги шляхом стягнення до бюджету України кошти з розрахункових рахунків відповідача суму у розмірі 73 815 грн. 19 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

В задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, код 43995469) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу – задовольнити частково.

Стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму у розмірі 73815 грн. 19 коп. (сімдесят три тисячі вісімсот п`ятнадцять гривень 19 копійок) у рахунок погашення податкового боргу.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга ГОРШКОВА