Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: стягнення податкового боргу
Дата: 25 травня 2026 р.
Справа: №500/1360/26
Суддя: Грицюк Роман Петрович
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/1360/26
26 травня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі – позивач) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 74 580,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача наявна заборгованість на загальну суму 74 580,58 грн. по платежам єдиний податок з фізичних осіб та військовий збір, яка не була сплачена у встановленому законодавством порядку. З огляду на наведене, контролюючий орган звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 16.03.2026 направлено на податкову адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 (а. с. 9-10).
До суду повернувся конверт із вкладенням із відміткою працівника поштового відділення про причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини першої статті 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
На виконання вимог статті 130 КАС України повідомлення про відкриття провадження у справі №500/1360/26 розміщене 30.04.2026 на офіційному веб-сайті судової влади України та офіційному веб-сайті Тернопільського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 30.04.2026 продовжено строк розгляду цієї справи.
Верховний Суд в ухвалі від 05.10.2023 у справі №9901/218/21 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.
Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі №440/18128/21.
До суду 25.05.2026 надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач заперечує проти позову, зазначаючи, що позивачем не доведено належними доказами відправлення і вручення йому податкової вимоги.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, відзиві та позов, відповіді на відзив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
З матеріалів справи слідує, що відповідач є платником податків та перебуває на податковому обліку в органах Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Згідно з інформацією, що міститься в довідці про наявність податкового боргу станом на 30.01.2026, у відповідача наявний податковий борг по платежам єдиний податок з фізичних осіб на суму 61 517,41 грн. та військовому збору на суму 13 063,17 грн. (а. с. 11).
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла у зв`язку з несплатою узгодженого грошового зобов`язання, нарахованого на підставі:
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця від 10.11.2025 №9347916726 за три квартали 2025 року на суму 65 315,85 грн. (з урахуванням переплати сума становить 61 177,41 грн.) (а. с. 22-23);
- податкового повідомлення-рішення №00166122407 на суму 340,00 грн. (а. с. 16), винесене на підставі акта перевірки від 16.10.2025 №16612/19-00-24-07/3790802210, яким встановлено несвоєчасне подання податкових декларацій за 2024 рік (а. с. 19-20).
Заборгованість по платежу військовий збір виникла у зв`язку з несплатою узгодженого податкового/грошового зобов`язання, нарахованого платником самостійно згідно з податковою декларацією платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця від 10.11.2025 №9347916726 за три квартали 2025 року на суму 13 063,17 грн. (а. с. 22-23).
У поданому на позовну заяву відзиві відповідач не заперечує нарахування суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
У відповідності до пункту 295.3 статті 295 ПК України, платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно з пунктом 296.4 статті 296 ПК України, податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (перехідні положення) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку, крім електронних резидентів (е-резидентів) (підпункт 3 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Об`єктом оподаткування збором для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, є доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу (абзац 4 підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Ставка збору для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, становить – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу (абзац 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (абзац 5 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Згідно підпункту 1.11 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники збору, зазначені у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (кварта, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників збору, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюється контролюючими органами.
Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визнається податковим боргом.
Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: виписками з інтегрованих карток платника податку, розрахунками сум боргу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідачу виставлялась податкова вимога «Ф» від 01.12.2025 №0011311-1301-1900, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався (а. с. 15).
Суд не погоджується із доводами відповідача щодо не виконання позивачем обов`язку відправлення податкової вимоги, оскільки як слідує із долученої до позовної заяви податкової вимоги від 01.12.2025 №0011311-1301-1900 така 02.12.2025 із детальним розрахунком суми податкового боргу скерована на податкову адресу відповідача і вручена особисто 15.12.2025, про що свідчить підпис особи. (а.с. 15)
Відповідно до пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 74 580 (сімдесят чотири тисячі п`ятсот вісімдесят) грн. 58 коп., а саме:
по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 61 517 (шістдесят одна тисяча п`ятсот сімнадцять) грн. 41 коп.;
по військовому збору в сумі 13 063 (тринадцять тисяч шістдесят три) грн. 17 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 26 травня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637).
відповідач:
- Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Грицюк Р.П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua