Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №420/10535/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10535/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку ст. 287 КАС України в письмовому провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ТТ-БУД” до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТТ-БУД” до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс (нині Тетяни Ахремової) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 1388112,00 грн. від 07.02.2025 в межах виконавчого провадження № 77121874;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 07.02.2025 ВП №77122331 про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 07.02.2025 ВП №77121874 про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 07.02.2025 ВП №77121874 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 07.02.2025 ВП №77121874 про арешт коштів боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 11.02.2025 ВП №77121874 про арешт коштів боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Ахремової від 03.12.2025 ВП №77121874 про розшук майна боржника;

- зобов`язати головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяну Ахремову винести постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №77121874 та виконавче провадження ВП №77122331.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.06.2022р. Приморським ВДВС було відкрито виконавче провадження ВП №69160085 з виконання наказу суду по цій справі. Постановою Приморського ВДВС у м. Одесі від 06.02.2025 по виконавчому провадженню ВП №69160085 виконавчий документ наказ про примусове виконання ухвали суду по справі №916/2463/14 від 25.04.2015 було повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» . Разом з цим було знято арешт з коштів та майна в межах ВП №69160085 Після повернення виконавчого документу стягувачу Постановою Приморського ВДВС у м. Одесі від 07.02.2025р. по виконавчому провадженню ВП №69160085 виділено в окреме виконавче провадження про стягнення з ТОВ «ТТ БУД» виконавчого збору. 07.02.2025 постановою Приморського ВДВС у м. Одесі ВП №77121874 відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору 1388112 грн. 07.02.2025 постановою Приморського ВДВС у м. Одесі ВП №77121874 визначено боржника ТОВ «ТТ-Буд» щодо суми мінімальних витрат 369 грн. 07.02.2025 постановою Приморського ВДВС у м. Одесі ВП №77121874 накладено арешт на грошові кошти що містяться на відкритих рахунка ТОВ «ТТ-Буд» у межах суми 1388481 грн. 11.02.2025 постановою Приморського ВДВС у м. Одесі ВП №77121874 накладено арешт на грошові кошти що містяться на рахунках в ПАТ «МТБ БАНК» . 03.12.2025 постановою Приморського ВДВС у м. Одесі ВП №77121874 оголошено розшук майна ТОВ «ТТ-БУД», а саме рухомого майна, що належить останньому. Також 07.02.2025 постановою Приморського ВДВС у м. Одесі ВП №77122331 про відкриття виконавчого провадження після повернення виконавчого документу стягувачу постановою Приморського ВДВС у м.Одесі від 07.02.2025р. по виконавчому провадженню ВП 69160085 виділено в окреме виконавче провадження про стягнення з ТОВ «ТТ-БУД» витрат 269 грн. Поряд з цим постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни 06.02.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 77112219, з примусового виконання Наказу Господарського суду по справі № 916/2463/14, а саме стягнення 13881120,04 грн. Та Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анною Володимирівною від 06.02.2025 року накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках боржника у банківській установі: ПАТ «МТБ Банк» МФО 328168. 06.02.2025 Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни в рамках ВП № 77112219 про стягнення з боржника основної винагороди постановлено стягнути з ТОВ «ТТ-БУД» основну винагороду у сумі 1388112,00 грн. Після стягнення з ТОВ «ТТ-БУД» основної суми заборгованості та суми винагороди у сумі 1388112,04 грн. 25.08.2025 Постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни знято арешт з коштів та знято арешт з розшуку майна ТОВ «ТТ-БУД». 29.08.2025 Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни знято розшук з майна ТОВ «ТТ-БУД». 29.08.2025 Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни виконавче провадження з примусового виконання щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ-Буд" на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради 13 881 120,04 грн. сплачених Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради на виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2015року по справі № 916/2463/14 закінчено. Після виконання наказу господарського суду Одеської області №916/2463/14 та стягнення приватним виконавцем Мельниченко Анною Володимирівною винагороди у сумі 1388112,04 грн., відповідач в свою чергу 26.08.2026 також стягнув виконавчий збір у розмірі 937098,96 грн., що є протиправним з огляду на те, що Приморським ВДВС у м. Одеса не виконувалось рішення щодо стягнення з ТОВ «ТТ-БУД» основної суми заборгованості, тобто відбулося подвійне стягнення виконавчого збору. Фактично державним виконавцем 07.02.2025 було виділено в окреме виконавче провадження № 77121874 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження та №77122331 про стягнення витрат. З матеріалів виконавчого провадження ВП 69160085 убачається, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень суду та судового наказу по справі №916/2463/23 про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум заборгованості, які державний виконавець не стягнув у примусовому порядку. Крім того, при стягненні виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відповідно до частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою відбулося стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору без реального виконання рішення суду. Таким чином, можна прийти до висновку про те, що у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження двічі, які визначені у спірних постановах, а отже, такі постанови не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою від 15.04.2026 року позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 01.05.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України. Призначено судове засідання на 11.05.2026 року о 11 годині 00 хвилин.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що якщо виконавче провадження завершено й прийнята в ньому постанова щодо стягнення з боржника виконавчого збору є чинною в порядку, визначеному законодавством, не визнана протиправною та не скасована, законодавство не передбачає іншої поведінки виконавця, окрім як відкриття нового виконавчого провадження з виконання такої постанови. Винесення про стягнення виконавчого збору та подальше її примусове виконання прямо зобов`язує державного виконавця вчинити дію визначену Законом України «Про виконавче провадження». Тобто державним виконавцем вчинено виконавчі дії чітко, в порядку, у спосіб та в межах Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 11.05.2026 року, яка занесена до протоколу засідання, продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 916/2463/14, позов ТОВ «ТТ-Буд» задоволено частково; стягнуто з Управління Одеської міськради на користь ТОВ «ТТ-Буд» 13 808 040,04 грн збитків та 73 080 грн. судового збору, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 13 808 040,04 грн збитків солідарно з Департаменту фінансів Одеської міської ради - відмовлено.

15.12.2015 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2015 - господарським судом видано судовий наказ щодо стягнення з Управління Одеської міськради на користь ТОВ "ТТ-Буд" 13 808 040,04 грн. збитків та 73 080 грн. судового збору

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі №916/2463/14 скасовано, прийнято у справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ТТ-Буд» про стягнення з Управління Одеської міськради та Департаменту фінансів Одеської міської ради 13 808 070.04 грн збитків; стягнуто з ТОВ «ТТ-Буд» на користь Управління Одеської міськради 80 388 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 87 696 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги; доручено Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

08.04.2016 на виконання постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2016 - господарським судом видано судовий наказ щодо стягнення з ТОВ "ТТ-Буд" на користь Управління Одеської міськради 80 388 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 87 696 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

08.04.2016 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Управління Одеської міськради про поворот виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2016 заяву Управління Одеської міськради, в порядку ст. 122 ГПК України, у справі №916/2463/14 задоволено частково; здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2015 у справі № 916/2463/14; стягнуто з ТОВ «ТТ-Буд» на користь Управління Одеської міськради 13 881 120,04 грн, сплачених Управлінням Одеської міськради на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2015 у справі №916/2463/14; в решті заяви відмовлено.

На виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 25.04.2016 по справі № 916/2463/14 Господарським судом Одеської області видано наказ про примусове виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 25.04.2016 у справі № 916/2463/14.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 04.08.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 51829566.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.09.2018, виконавчий документ наказ № 916/2463/14, в межах ВП № 51829566, повернуто стягувачу без виконання, на підставі п. 2, 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

05.11.2020 року Приморським ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було відкрито виконавче провадження ВП №63500859 з примусового виконання вищевказаного наказу суду від 25.04.2016р.

Постановою Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.12.2021 по виконавчому провадженню ВП №63500859 виконавчий документ було повернуто Стягувачу без виконання на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» . 03.06.2022р.

03.06.2022 року Другим Приморським ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №69160085 з виконання наказу суду по справі № 916/2463/14.

Також, 03.06.2022 року в межах виконавчого провадження ВП №69160085 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1388112 грн. та стягнення витрат у розмірі 269 грн.

Постановою Приморського ВДВС у м. Одесі від 06.02.2025 по виконавчому провадженню ВП №69160085 виконавчий документ наказ про примусове виконання ухвали суду по справі №916/2463/14 від 25.04.2015 було повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

06.02.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77112219 з виконання наказу суду по справі № 916/2463/14.

06.02.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. в межах виконавчого провадження ВП №77112219 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 1388112,00 грн., постанову про арешт коштів.

29.08.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 77112219, на підставі п.9 ч.1 ст.39, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, 29.08.2025 року в межах виконавчого провадження ВП №77112219 приватним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів та постанову про зняття майна у розшук.

07.02.2025 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77121874 з виконання постанови № 69160085 від 03.06.2022 про стягнення з ТОВ «ТТ-Буд» виконавчого збору у розмірі 1388112 грн.

07.02.2025 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження № 77121874 винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

11.02.2025 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження № 77121874 винесено постанову про арешт коштів боржника.

03.12.2025 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження № 77121874 винесено постанову про розшук майна боржника.

Також, 07.02.2025 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 771222331 з виконання постанови № 69160085 від 03.06.2022 про стягнення з ТОВ «ТТ-Буд» витрат у розмірі 269 грн.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини восьмої статті 27 Закону №1404-VІІІ під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

За правилами частин першої та четвертої статті 42 Закону №1404-VІІІ кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Статтею 45 Закону №1404-VІІІ визначено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Згідно із частинами першою - п`ятою статті 31 Закону України від 02 червня 2016 року №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон №1403-VIII) за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною сьомою цієї ж статті Закону №1403-VIII передбачено, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Кабінет Міністрів України на виконання статті 31 Закону №1403-VIII прийняв постанову від 08 вересня 2016 року №643, якою затвердив Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Постанова №643).

Пунктом 12 цього Порядку передбачено, що розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Вирішуючи питання щодо застосування правових норм у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 21 липня 2022 року у справі №320/6215/19 зазначив, що Закон №1404-VIII містить прогалину у правовому регулюванні процедури стягнення з боржників виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа.

Водночас виконавче законодавство містить норму (частина восьма статті 27 Закону №1404-VIII), у якій обумовлений випадок, коли виконавчий збір не стягується або припиняється стягуватися у зв`язку з участю приватного виконавця у процедурі виконання того ж самого виконавчого документа. На відміну від решти положень виконавчого законодавства, тільки ця норма Закону №1404-VIII регулює подібні суспільні правовідносини.

Указана норма містить правило стосовно неможливості подальшого стягнення виконавчого збору, якщо надалі виконавчий документ буде виконувати не державний, а приватний виконавець, а також спрямована на те, щоб не допустити одночасного стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагороди. Ця норма покликана уникнути подвійної плати боржником зазначених коштів. Тож її застосування дозволяє розв`язати спір стосовно справедливості подвійного стягнення плати державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа.

На основі цього, Верховний Суд вважав, що для розв`язання означеної проблеми та з метою ефективного захисту прав й інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, до подібних правовідносин слід застосувати за аналогією закону частину восьму статті 27 Закону №1404-VIII.

Застосовуючи положення частини восьмої статті 27 Закону №1404-VIII до спірних правовідносин Верховний Суд зробив такий висновок: «у разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред`явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа стягнута частина виконавчого збору не повертається».

Застосування аналогії закону дозволило Суду також зробити висновок, що у такому випадку належний та ефективний спосіб захисту, здатний відновити й захистити права боржника, полягає у закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.

Суд зазначив, що правовою основою для закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору у подібному випадку слід розглядати як загальні підстави, перелік яких наведений у частині першій статті 39 Закону №1404-VIII, так і частину восьму статті 27 цього Закону, яка у таких обставинах має характер спеціальної підстави для закінчення виконавчого провадження.

Зважаючи на вжиті у частині восьмій статті 27 Закону №1404-VIII часові маркери для її застосування:., то застосування аналогії закону до правовідносин дозволяє виснувати, що право на захист виникає з дня відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження з виконання того самого документа, який раніше був на виконанні у державного виконавця.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13 квітня 2023 року у справі №160/695/22, від 19 серпня 2025 року №380/22356/23, від 27 листопада 2025 року по справі № 280/672/24.

Отже, на думку суду, одночасне стягнення виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа призводить до подвійного стягнення грошових сум, що стягується з боржника за примусове виконання рішення, що є неприпустимим.

Відтак, суд вважає, що відповідач діяв не у спосіб, визначений Законом №1404-VIII, а тому постанови від 07.02.2025 ВП №77122331 та від 07.02.2025 ВП №77121874 про відкриття виконавчого провадження є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, як вбачається з вищевикладеного, протиправність дій відповідача виражається саме в прийнятті постанов від 07.02.2025 ВП №77122331 та від 07.02.2025 ВП №77121874.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов від 07.02.2025 ВП №77121874 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, від 07.02.2025 ВП №77121874 про арешт коштів боржника, від 11.02.2025 ВП №77121874 про арешт коштів боржника, від 03.12.2025 ВП №77121874 про розшук майна боржника, суд вважає що такі вимоги є похідними, відповідно, підлягають задоволенню.

Також, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 липня 2022 року у справі №320/6215/19, згідно якої адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин і задоволеними в адміністративному судочинстві можуть бути лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище і захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет і підстави позову), характер порушеного права позивача і можливість його захисту в обраний ним спосіб, зокрема, встановити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Своєю чергою, відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що звернувшись до суду з позовною вимогою про визнання протиправною і скасування постанови позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного, на його думку, права. З урахуванням висновків Суду щодо застосування аналогії закону, належним та ефективним способом захисту такого права є закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяну Ахремову винести постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №77121874 та виконавче провадження ВП №77122331, є також обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 18 636,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТТ-БУД” (65014, м. Одеса, вул. Буніна, 1, код ЄДРПОУ 36042705) до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Пастера, 58, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 41404999) про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 07.02.2025 ВП №77122331 про відкриття виконавчого провадження.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 07.02.2025 ВП №77121874 про відкриття виконавчого провадження.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 07.02.2025 ВП №77121874 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 07.02.2025 ВП №77121874 про арешт коштів боржника.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 11.02.2025 ВП №77121874 про арешт коштів боржника.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Ахремової від 03.12.2025 ВП №77121874 про розшук майна боржника.

Зобов`язати головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяну Ахремову винести постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №77121874 та виконавче провадження ВП №77122331.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Пастера, 58, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 41404999) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТТ-БУД” (65014, м. Одеса, вул. Буніна, 1, код ЄДРПОУ 36042705) судовий збір у розмірі 18 636,80 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст. 287, 293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 272 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.