Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №380/9630/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 рокусправа № 380/9630/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 02.11.2024 до 05.11.2024, з 01.12.20254 до 03.12.2024 та з 14.01.2025 до 12.02.2025;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 02.11.2024 до 05.11.2024, з 01.12.20254 до 03.12.2024 таз 14.01.2025 до 12.02.2025;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової винагороди, передбаченої п. 1-1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022, в розмірі 70 000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених), за періоди з 02.11.2024 до 03.12.2024 (тобто 32 календарні дні) та у період з 14.01.2025 до 12.02.2025 (тобто 30 календарних днів);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову винагороду, передбачену п. 1-1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022, в розмірі 70 000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених), за періоди з 02.11.2024 до 03.12.2024 (тобто 32 календарні дні) та у період з 14.01.2025 до 12.02.2025 (тобто 30 календарних днів);

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з квітня 2022 року по лютий 2025 року (включно) грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та у зв`язку із звільненням, із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 з квітня 2022 року по лютий 2025 року (включно) перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та у зв`язку із звільненням, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з квітня 2022 року по лютий 2025 року (включно);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з квітня 2022 року по лютий 2025 року (включно);

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 513% посадового окладу; надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; матеріальної допомоги на оздоровлення, передбаченої п. 1 ст. 10-1 Закону №2011 - XII; компенсації за невикористані щорічні відпустки, передбачені абз. З п. 14 ст. 10-1 Закону № 2011-XII, без індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 513% посадового окладу; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, передбачену ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; матеріальну допомогу на оздоровлення, передбачену п. 1 ст. 10-1 Закону № 2011 - XII; компенсацію за невикористані щорічні відпустки, передбачені абз. З п. 14 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням індексації грошового забезпечення та раніше виплачених сум.

Ухвалою від 26.05.2025 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у квітні 2022 року був призваний на військову службу під час мобілізації в Збройні Сили України, через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року. 12 лютого 2025 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.02.2025 №44 солдата ОСОБА_1 , старшого водія 1 єгерського відділення 3 єгерського взводу 1 єгерської роти 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.02.2025 № 38-РС, звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» відповідно до пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивач стверджує, що за час проходження служби відповідач не у повному обсязі виплатив додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, а грошове забезпечення, грошова допомога для оздоровлення та інші виплати, у зв`язку із проходженням військової служби, протиправно розраховані із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 та без нарахування індексації.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що відповідач нарахував та сплатив позивачу грошове забезпечення в повному обсязі в порядку та спосіб визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 ”Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.

Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 у квітні 2022 року був призваний на військову службу під час мобілізації в Збройні Сили України, через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року.

31.10.2024 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.10.2024 № 219, солдат ОСОБА_2 , механік-водій радіотехнічного поста радіолокаційного вузла військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 , призначений наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 28 жовтня 2024 року № 1326-РС на посаду солдата резерву 1 резервного взводу 102 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 , з 31 жовтня 2024 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на грошове, речове забезпечення. З 03 листопада 2024 року зарахований на продовольче забезпечення. Підстава начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 28 жовтня 2024 року № 1326-РС.

01.11.2024 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.11.2024 № 220, Позивач призначений наказом командира військової НОМЕР_4 по особовому складу) від 31.10.2024 №167-РС на посаду старшого водія 1 єгерського відділення 3 єгерського взводу 1 єгерської роти 3 єгерського батальйону вважається таким, що з 01.11.2024 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Підстава наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 31.10.2024 №167- РС /.

12.02.2025 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.02.2025 № 44 Позивача, старшого водія 1 єгерського відділення 3 єгерського взводу 1 єгерської роти 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільнено у запас за підпунктом «г» відповідно до пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу звільнено з військової служби»: необхідність здійснювати постійний огляд за однім із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Відповідач при звільненні позивача з військової служби у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.02.2025 № 44 нарахував та сплатив наступні платежі:

- за вислугу років у Збройних Силах: загальна вислуга 04 років 04 місяці 23 дні, в тому числі пільгова вислуга 00 років 00 місяців 00 днів, за січень 2025 кошти у сумі 860, 00 грн. та за лютий 2025 кошти у сумі -368,57 грн.

- надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01.02.2025 по 12.02.2025 року, за січень 2025 кошти у сумі - 2795,00 грн. та за лютий 2025 кошти у сумі-1197,85 грн.

- оклад за військове звання в порядку, встановленому п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 за січень 2025 кошти у сумі-530,00 грн. та за лютий 2025 кошти у сумі-227,14 грн.

- посадовий оклад за посадою старший водій єгерського відділення єгерського взводу єгерської роти єгерського батальйону за січень 2025 кошти у сумі-2910,00 грн. за лютий 2025 кошти у сумі-1247,14 грн.

- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 513% посадового окладу за період з 01.02.2025 по 12.02.2025 року за січень 2025 кошти у сумі-14928,30 грн. за лютий 2025 кошти у сумі-6397,83 грн.

- грошову компенсацію за 20 (двадцять) календарних діб невикористаної відпустки за 2022 рік в сумі 14682,20 грн та грошову компенсація за 3 (три) календарних доби невикористаної відпустки за 2025 рік у сумі 2202,33 грн.

- одноразова грошова допомога відповідно до наказу Міністра оборони України від 0.06.2018 №260 в розмірі 132% від місячного грошового забезпечення (без урахування винагород) за період служби з 23.04.2022 року по 12.02.2025 року в сумі 29070,76 грн.- одноразову грошову допомогу для оздоровлення за 2025 рік в сумі 22 023,30 грн.

Вважаючи, що йому не у повному обсязі виплачені складові грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.

Оскільки з матеріалів справи судом встановлено що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 30.10.2024 по 12.02.2025, суд надає оцінку правомірності дій відповідача щодо нарахування грошового забезпечення та індексації саме у період проходження ОСОБА_1 військової службу у вч НОМЕР_1 .

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 02.11.2024 до 05.11.2024, з 01.12.20254 до 03.12.2024 та з 14.01.2025 до 12.02.2025, суд зазначає наступне.

Позивач стверджує, що у період з 20.04.2022 до 12.02.2025 він проходив військову службу, в тому числі, в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, зокрема, в період з 02.11.2024 до 03.12.2024 та у період з 14.01.2025 до 12.02.2025, проте, всупереч приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, не в повній мірі отримував додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; не отримував одноразову винагороду в розмірі 70 000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Відповідач зазначає, що ним нараховані та виплачені позивачу за час військової служби у військовій частині НОМЕР_1 додаткові винагороди за участь у виконанні бойових завдань та за безпосередню участь в бойових діях у відповідності до зазначених вище наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності):

1) № 2458-АГД від 05.12.2024 додаткову винагороду за участь у виконанні бойових завдань у сумі 1000,00 грн. за період 04.11.2024;

2) та №2646-АГД від 16.12.2024 додаткову винагороду участь в бойових діях у сумі 86666,67 грн. за безпосередню за період 05.11.2024 – 30.11.2024 ;

3) № 925-АГД від 05.02.2025 додаткову винагороду за участь у виконанні бойових завдань у сумі 11612,90 грн. за період 15.01.2025 – 26.01.2025;

4) № 1628-АГД від 15.03.2025 додаткову винагороду бойових завдань за участь у виконанні у сумі 4838,71 грн. за період 27.01.2025 – 31.01.2025, у сумі 11785,71 грн. за період 01.02.2025 – 11.02.2025 та у Всього нараховано 16624,42 грн.

Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", передбачено, що Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі- постанова КМУ №168 від 28.02.2022) встановлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань; …

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (надалі- Порядок №260 від 07.06.2018).

Розділом XXXIV вказаного вище Порядку встановлені особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Зокрема, пунктом 2 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника …

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; … із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Пунктами 4, 5, 6, 8, 9 та 10 розділу XXXIV вказаного Порядку встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу У разі, коли військовослужбовець залучається до участі в бойових діях або заходах, які розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби, до розрахунку включається зазначений період як два дні участі у бойових діях або заходах. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Із аналізу наведених правових норм слідує, що додаткова винагорода

- 100000 грн виплачується особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях, бо здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, та виконують бойові (спеціальні) завдання;

- 30000 грн особам, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), в тому числі у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України.

При чому підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, або заходах здійснюється на підставі бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій або бойового донесення або рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Позивач, як на підставу задоволення позову посилається на:

- довідку без дати та номера про проходження військової служби (трудову діяльність), підписану начальником відділу персоналу військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України: з 02.11.2024 по 03.12.2024, з 14.01.2025 по 12.02.2025.

- довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 20.03.2025 № 1/2350, підписану командиром вч НОМЕР_1 ,про те, що ОСОБА_1 дійсно у період з 31.10.2024 по 05.11.2024, з 14.01.2025 по 12.02.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Покровськ, Донецької області.

Разом із тим ці довідки не є документами, якими підтверджується безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах.

У зв`язку із цим суд ухвалою витребував у відповідача:

- інформацію про участь позивача в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 02.11.2024 по дату звільнення;

- інформацію про виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника у період з 02.11.2024 по 12.02.2025.

Із наданих відповідачем на виконання ухвали суду документів, судом встановлено наступне.

05.11.2024 відповідно до пункту 60 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.11.2024 №224 вважаються такими, що вибули із пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 в район безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони , відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації для виконання бойових та спеціальних завдань у оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_5 , нижчепойменовані військовослужбовців: … солдат ОСОБА_2 , старший водій 1 єгерського відділення 3 єгерського взводу 1 єгерської роти 3 єгерського батальйону …Підстава: бойове розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.10.2024 «119/1/10473т/ОТУ, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №1499кп/дск від 28.10.24.

25.11.2024 згідно пункту 79 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.11.2024 №245 вважаються такими, що прибули з відрядження, з оперативного підпорядкування військової частини НОМЕР_6 , після виконання бойових (спеціальних) завдань,: … солдат ОСОБА_2 , старший водій 1 єгерського відділення 3 єгерського взводу 1 єгерської роти 3 єгерського батальйону;… Підстава: посвідчення про відрядження №… від 28.10.2024, № НОМЕР_7 від 05.11.2024.

03.12.2024 відповідно до пункту 47 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.12.2024 №255 вважаються такими, що вибули з Донецької області та прибули до Миколаївської області , згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2024 №2312, … солдат ОСОБА_2 , старший водій 1 єгерського відділення 3 єгерського взводу 1 єгерської роти НОМЕР_8 єгерського батальйону;…. Підстава: рапорт підполковника ОСОБА_3 , вх №2/18617 від 06.12.2024, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2024 №2312кп/дск.

05.12.2024 року на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 командиром 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_4 поданий рапорт від 03.12.2024 (вх. №2/18527 від 05.12.2024) про виплату військовослужбовцям 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 додаткової винагороди за ЛИСТОПАД 2024 року у таких розмірах: 30000,00 грн. пропорційна часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань у складі діючого угруповання військ (сил) Сил оборони, завдання виконувалися в н.п. Покровськ, Покровського р-н. Донецької області: … п.8 солдат ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_9 , період участі 04.11.2024 , підстава- БР командира частини від 30.09.2024 №800/1кп/дск. БР командира частини від 04.11.2024 №1666/1кп/дск.

05.12.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) №2458-АГД від 05.12.2024 «Про виплату додаткової винагороди за листопад 2024 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 » відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 на підставі Порядку МОУ від 07.06.2018 №260 наказано виплати особовому складу військової частини, за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, відповідно до Додатку 1 цього наказу. Додатком 1 до вказаного вище наказу передбачено окрім іншого, що підлягає виплаті додаткова винагорода за пунктом 838, солдату ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_9 , період виплати 04.11.2024, кількість днів-1 підстава- рапорт №2/18527 від 05.12.2024.

09.12.2024 року на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 командиром 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_4 поданий рапорт від 09.12.2024 (вх. №2/18876 від 09.12.2024) про виплату додаткової винагороди згідно довідки №8047 від 05.12.2024 особовому складу НОМЕР_8 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , який виконував бойові завдання у складі діючих угруповань військ Сил оборони держави в районі ведення бойових дій.

Згідно Довідки військової частини НОМЕР_6 №8047 від 05.12.2024 військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , які проходили військову службу у військовій частині НОМЕР_6 , …п.28. солдат ОСОБА_2 , період участі з 04.11.2024 по 30.11.2024, примітка 100 000 грн., брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебували безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконували бойові (спеціальні) завдання, а саме: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, в Донецькій області . Підстава посвідчення про відрядження № №17999-18189 від 28.10.2024, бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_10 /2/18т від 21.10.2024, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_11 №1012 від 29.10.2024, рапорт командира 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 .

16.12.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) №2646-АГД від 16.12.2024 «Про виплату додаткової винагороди за серпень, вересень, жовтень та листопад 2024 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 » відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 на підставі Порядку МОУ від 07.06.2018 № 260 наказано виплати особовому складу військової частини, за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони …. додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях заходах , відповідно до Додатку 3.1, 3.2, 3.3 та 3.4 до цього наказу. Додатком 3.1 до вказаного вище наказу передбачено окрім іншого, що підлягає виплаті додаткова винагорода за пунктом 51, солдату ОСОБА_5 ІПН НОМЕР_9 , період безпосередньої часті з , 05.11.2024 по 30.11.2024, кількість днів загальна-26 , підстава- рапорт №2/18876 від 09.12.2024.

04.02.2025 року на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 тво командира 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_7 поданий рапорт від 04.02.2025 (вх. №2/3403 від 04.02.2025) про виплату військовослужбовцям 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 додаткової винагороди за ЛИСТОПАД 2024 року у таких розмірах: 30000,00 грн. пропорційна часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань у складі діючого угруповання військ (сил) Сил оборони, завдання виконувалися в АДРЕСА_1 : … п.58 солдат ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_9 , період участі з 15.01.2025 по 22.01.2025 , підстава- БР командира частини від 15.01.2025 №185/окп/дск., з 23.01.2025 по 26.01.2025, підстава БР командира частини від 23.01.2025 №292/окп/дск.

05.02.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) №925-АГД від 05.02.2025 «Про виплату додаткової винагороди за січень 2025 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 » відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 на підставі Порядку МОУ від 07.06.2018 №260 наказано виплати особовому складу військової частини, за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, відповідно до Додатку 1 цього наказу. Додатком 1 до вказаного вище наказу передбачено окрім іншого, що підлягає виплаті додаткова винагорода за пунктом 838, солдату ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_9 , період виплати з 15.01.2025 по 26.01.2025, кількість днів-12 підстава- рапорт №2/3403 від 04.02.2025.

24.02.2025 року на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 тво командира 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_8 поданий рапорт від 24.02.2025 (вх. №2/5578 від 24.02.2025) про виплату військовослужбовцям 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 додаткової винагороди на підставі довідок.

Згідно Довідки військової частини НОМЕР_12 №3201/1 від 20.02.2025 військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 …п.12. солдат ОСОБА_2 , період участі з 27.01.2025 по 31.01.2025, виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_12 №328/189/дск від 27.01.2025, №328/231 /дск від 31.01.2025; бойовим розпорядженням командира 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_13 №39дск від 01.02.2025, №58дск від 03.02.2025; бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 №431/ОКП/дск від 27.01.2025, а саме: із всебічного забезпечення військової частини НОМЕР_12 , що виконує бойові завдання в складі оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” сил оборони держави, безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій на території Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області .

11.03.2025 року на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 тво командира 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_7 поданий рапорт від 11.03.2025 (вх. №2/7116 від 11.03.2025) про виплату військовослужбовцям 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 додаткової винагороди на підставі довідок.

Згідно Довідки військової частини НОМЕР_12 №691/4509 від 11.03.2025 військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 …п.80. солдат ОСОБА_2 , період участі з 01.02.2025 по 11.02.2025, виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_12 №328/189/дск від 27.01.2025, №328/231 /дск від 31.01.2025; бойовим розпорядженням командира 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_13 №39дск від 01.02.2025, №58дск від 03.02.2025; бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 №431/ОКП/дск від 27.01.2025, а саме: із всебічного забезпечення військової частини НОМЕР_12 , що виконує бойові завдання в складі оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” сил оборони держави, безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій на території Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області .

15.03.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) №1628-АГД від 05.02.2025 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 » відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 на підставі Порядку МОУ від 07.06.2018 №260 наказано виплати особовому складу військової частини, за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, відповідно до Додатків до цього наказу. Додатком 1.5 до вказаного вище наказу передбачено окрім іншого, що підлягає виплаті додаткова винагорода за пунктом 115, солдату ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_9 , період виплати з 27.01.2025 по 31.01.2025, кількість днів-5 підстава- БР командира військової частини НОМЕР_12 №328/189/дск від 27.01.2025; Додатком 1.6 до вказаного вище наказу передбачено окрім іншого, що підлягає виплаті додаткова винагорода за пунктом 110, солдату ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_9 , період виплати з 01.02.2025 по 11.02.2025, кількість днів-11 підстава- БР командира військової частини НОМЕР_12 №328/189/дск від 27.01.2025, №328/231/дск від 31.01.2025; бойовим розпорядженням командира 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_13 №39дск від 01.02.2025, №58дск від 03.02.2025.

Враховуючи досліджені судом докази, наявні рапорти про безпосередню участь позивача у бойових діях за період з 05.11.2024 до 30.11.2024 – 26 днів.

Протягом інших спірних періодів позивач виконував бойові завдання у складі діючого угрупування військ (сил) Сил оборони держави та із всебічного забезпечення ВЧ НОМЕР_12 , що виконує бойові завдання.

Довідки, на які посилається позивач, не є доказами про безпосередню участь у бойових діях в розумінні Постанови № 168 та Порядку №260 у спірні періоди.

Інших доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях останній не надав, та матеріали справи не містять.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 2 КАС України.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд відмовляє у задоволенні позову в частині позовної вимог:

«- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 02.11.2024 до 05.11.2024, з 01.12.20254 до 03.12.2024 та з 14.01.2025 до 12.02.2025;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 02.11.2024 до 05.11.2024, з 01.12.20254 до 03.12.2024 та з 14.01.2025 до 12.02.2025;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової винагороди, передбаченої п. 1-1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022, в розмірі 70 000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених), за періоди з 02.11.2024 до 03.12.2024 (тобто 32 календарні дні) та у період з 14.01.2025 до 12.02.2025 (тобто 30 календарних днів);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову винагороду, передбачену п. 1-1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022, в розмірі 70 000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених), за періоди з 02.11.2024 до 03.12.2024 (тобто 32 календарні дні) та у період з 14.01.2025 до 12.02.2025 (тобто 30 календарних днів);…» .

Щодо позовної вимоги про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з квітня 2022 року по лютий 2025 року визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови № 704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

В Додатках 1 та 14 до Постанови № 704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Тобто вказані додатки до пункту 4 Постанови № 704 дублювали положення пункту 4 Постанови №704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

З 24 лютого 2018 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103), якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)” передбачено використання “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року”.

Однак зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї Постанови.

Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)”.

В подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пунктів 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таким чином, пунктом 4 Постанови № 704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року. Тобто, у випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% розміру мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, 50% розміру мінімальної заробітної плати стають розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів та окладу за військовими (спеціальними) званнями.

Зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 не змінювався.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1038, яка застосовується з 01.10.2020 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема від 30 серпня 2017 року № 704, а саме примітки до додатка 1 викладено в такій редакції: “ 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1 - 12 розрядами. Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів.”.

Примітки до додатка 14 викладено в такій редакції: “ 1. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями “генерал-полковник”, які присвоєні до 1 жовтня 2020 року, зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями “старший прапорщик”, “старший мічман”, “прапорщик”, “мічман”, “старшина”, “головний корабельний старшина”, які присвоєні до 1 жовтня 2020 року, зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством.”

Разом з цим, примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.

Крім того, пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Норми пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови № 704, так і станом на 29 січня 2020 року, неконституційними не визнавалися.

Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, суд приходить до висновку, що при розв`язанні колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VIII та пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.

З наведеного суд дійшов до висновку, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 10.10.2022 у справі №400/6214/21 та від 10.01.2023 у справі №120/8682/21-а.

Таким чином, з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

При вирішенні даної справи суд, також враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24, в якій останній вказав таке.

“…12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704”, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Таким чином, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини “прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року” запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.

Згідно з частинами першою - третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частинні третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).

Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” і становить 3028,00 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у 2024 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та право на перерахунок пенсії на її підставі.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).

Так, у Рішенні від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов`язані з особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

У первинній редакції пункту 4 Постанови № 704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”).

Згідно з приписами статті 6 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Відповідно до пояснювальної записки до проєкту Постанови № 704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Натомість пункт 4 Постанови № 704 в редакції пункту 2 Постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови № 704 як такої.

Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 Постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.

Приписи пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Враховуючи наведене, колегія суддів відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою № 481 та сформовано наступний:

“до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн”…”.

З урахування вказаного вище висновку Верхового Суду, суд у цій справі дійшов висновку про те, що відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до приписів Законів України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 та з 01.01.2025 не змінювався, та становив 3028,00 грн, що свідчить про те, що з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб не збільшився.

Як встановлено судом позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з 31.10.2024 по 12.02.2025.

У вказаний період розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивача відповідач розраховував виходячи із розрахунковою величини – прожитковий мінімум станом на 01.01.2018, що не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу з 31.10.2024 по 12.02.2025 перерахунку грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових складових грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 01.01.2024) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” є протиправною.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплату позивачу грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 31.10.2024 по 12.02.2025, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 01.01.2024) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про перерахунок грошової допомоги на оздоровлення виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт оскільки позивачу у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 не нараховувалась така матеріальна допомога, що підтверджується довідкою про нараховане та виплачене грошове забезпечення від 20.03.2025 №19/6/803.

Щодо вимоги позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення необхідно відмітити наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 обумовлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

З огляду на те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, тому механізм індексації має універсальний характер.

Правове ж регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19).

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 206/4411/16-а).

Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць».

Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі також - «Постанова № 1013»).

Цією постановою були внесені зміни до Порядку № 1078.

Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою № 1013, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу», індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

З матеріалів справи суд встановив, що у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 позивачу нараховувалась індексація: у листопаді 2024 року - 4,20 грн, у грудні 2024 року - 130,20 грн, у січні 2025 року - 254,35 грн.

Відтак, суд не погоджується із твердженням позивача про не нарахування йому індексації грошового забезпечення, відтак, відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Також задоволенню не підлягають і вимоги про перерахунок усіх складових грошового забезпечення з урахуванням індексації, оскільки під час нарахування позивачу додаткових та одноразових складових грошового забезпечення до складу такого грошового забезпечення була включена індексація.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 2 КАС України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не проводиться.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_14 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_9 ) за період з 30.10.2024 по 12.02.2025 грошового забезпечення з урахуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_14 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_9 ) грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види) за період з 30.10.2024 по 12.02.2025 із урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року №704 з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна