Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №280/7414/24 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 травня 2026 року Справа № 280/7414/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 07.07.2024 року № 193 про виключення солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 поновити солдата ОСОБА_1 у списках ІНФОРМАЦІЯ_1 та на всіх видах забезпечення, починаючи з 07.07.2024 року;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити виключення солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , всіх видів забезпечення із дотриманням норм пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, після проведення повного розрахунку по всім видам забезпечення;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 зарахувати солдату ОСОБА_1 період вимушеного прогулу з 07.07.2024 року по дату виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 до періоду проходження військової служби за мобілізацією, та календарної вислуги років;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.07.2024 року по дату виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 , виходячи із суми середньоденного грошового забезпечення за два останніх місяці перед звільненням з військової служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, в період з 27.02.2024 року по 07.07.2024р. проходив службу на посаді стрільця 1 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 193 від 07.07.2024 року солдата ОСОБА_1 , стрільця 1 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 03 липня 2024 року №25-РС з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я – за наявності інвалідності) відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». З 07.07.2024 року виключити із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та з усіх видів забезпечення. Позивач вказує, що оскільки відповідачем не було дотримано вимоги пункту 242 Положення № 1153/2008 щодо проведення остаточного розрахунку з позивачем на день його виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим змушений звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 13.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі за правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Також, вказаною ухвалою суду витребувано докази.

18.09.2024 відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву разом із витребуваними доказами. Мотиви заперечень, викладених у відзиві зводяться до того, що Наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 (по особовому складу) №25-РС від 03.07.2024 року позивач був звільнений з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я – за наявності інвалідності) відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 193 від 07.07.2024 року позивач був виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 . 19 липня 2024 року з позивачем був проведений повний розрахунок. Строк затримки виплати при звільненні складає 11 днів. Також, відповідач 2 вважає, що захист прав позивача може розглядатись лише у контексті стягнення середнього заробітку за час прострочення розрахунку при звільненні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач 1 відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою суду від 25.09.2024 зупинено провадження у справі №280/7114/24 до набрання законної сили рішенням у справі №280/8643/24.

07.05.2026 суд ухвалив поновити провадження у справі №280/7417/24 та продовжити провадження у справі зі стадії, на якій його було зупинено, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

Так, матеріали справи містять витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 193 від 07.07.2024 року, відповідно до якого наказано:

« 3. Солдата ОСОБА_2 , стрільця 1 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) №25-РС від “03” липня 2024 року звільненого у запас за підпунктом “б” пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” за станом здоров`я - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), вважати таким, що “07” липня 2024 року справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З “07” липня 2024 року виключити зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та з усіх видів забезпечення.

Вислуга років у Збройних Силах станом на “07” липня 2024 року становить: календарна - 01 рік 08 місяців 21 день, пільгова - 00 роки 00 місяці 00 днів, загальна - 01 рік 08 місяців 21 день.

Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 535% до посадового окладу на “07” липня 2024 року, надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65 % посадового окладу (грошового забезпечення) з урахуванням окладу за військовим званням та з урахуванням надбавки за вислуги років з “01” липня 2024 року по “07” липня 2024 року.

Щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана у розмірі 05 календарних днів, щорічна основна відпустка за 2023 рік не використана у розмірі 20 календарних днів, щорічна основна відпустка за 2024 рік не використана у розмірі 15 календарних днів.

Відпустка за сімейними обставинами із збереженням грошового забезпечення у 2024 році не надавалась.

Додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення, як учаснику бойових дій, тривалістю 14 календарних днів на рік за 2024 рік не надавалась, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення на отримав.

Відповідно до пункту 3 розділу XXXI Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяки іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та абзацу четвертого пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про сощальн правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову, компенсацію за 40 (сорок) днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 рік, додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2024 року - 14 (чотирнадцять) календарних днів.

Грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік відповідно до вимог пункту 1 розділу XXIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 отримав відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №153 від 04.07.2024 року 21 329,25 (двадцять одна тисяча триста двадцять дев`ять гривень 25 копійок).

Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 не отримав.

Відповідно до пункту І постанови Кабінетів Міністрів України «Про затвердження порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби» від 17.09.2014 № 460 (зі змінами), виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 20 (двадцять) повних календарних місяців служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення.

Постійним або службовим житлом не забезпечувався.

Військові перевізні документи на проїзд військовослужбовця, членів його сім`ї та перевезення домашніх речей не видавались.

Підстава: витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому смаду) від 03.07.2024 року № 25-РС, рапорт ТВО командира роти ІНФОРМАЦІЯ_6 про здачу посади солдатом ОСОБА_3 вх. №702К від 07.07.2024 року, припис солдату ОСОБА_4 вих. №1316К від 07.07.2024.»

Вважаючи спірний наказ в частині виключення позивача зі списків особового складу протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною другою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).

Відповідно до абзацу 1 пункту 242 Положення № 1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац 3 пункту 242 Положення № 1153/2008).

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

За змістом частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

При цьому позивач вказує, що на день виключення його зі списків особового складу, не повністю забезпечено грошовим забезпеченням та усіх необхідних розрахунків і виплат не проведено

На переконання суду вказані посилання позивача (щодо отримання грошового забезпечення не у повному обсязі) дають підстави вважати про неправильно обраний позивачем спосіб захисту та ймовірно наявність спору між сторонами з приводу належних позивачу виплат під час проходження ним військової служби. При цьому зазначені позивачем обставини не є підставою для невиключення позивача зі списків особового складу.

Суд приходить до висновку, що в розумінні пункту 242 Положення № 1153/2008 відповідач не може виключити позивача без його згоди зі списків особового складу військової частини у тому випадку, якщо не провів з ним розрахунок, тобто не виплатив усі ним же встановлені платежі, а не до моменту вирішення з позивачем спору щодо інших сум, які на думку військовослужбовця мають бути йому виплачені, проте не встановлені відповідачем.

Такий висновок є сталим у постановах Верховного Суду у т.ч. й у справі №420/4487/19 від 21.09.2023, який є обов`язковим до суду в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Враховуючи викладене, оскільки виплачене на користь позивача грошове забезпечення відповідає визначеному грошовому забезпеченню в оспорюваному наказі, розмір, а також види виплаченого грошового забезпечення, що зазначені у наказі в установленому порядку позивачем не оспорюються, суд приходить до висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до переконання, що позивачем не наведено протиправність спірного наказу в оскаржуваній частині, а відтак у задоволенні основної позовної вимоги слід відмовити.

Оскільки судом не встановлено протиправності спірного наказу в оскаржуваній частині, у задоволенні похідних вимог слід відмовити також.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Відповідно до приписів положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26.05.2026.

Суддя А.В. Сіпака