Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №140/2234/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2234/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач-2), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо призначення пенсії по віку ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області приточити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати відповідно до частини 2 статті 40 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2023-2025 роки) з 01 січня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі заяви від 01.01.2026 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Проте, при переведені на пенсію за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення, відповідач відмовив у здійснення відповідного перерахунку.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач-1 надав відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, що в 2020 році позивачу було призначено пенсію за вислугою років. З 01.01.2026, на підставі заяви переведено на пенсію за віком відповідно до закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Разом із відзивом на позовну заяву через систему «Електронний суд» надійшло клопотання щодо залучення співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що з скріншоту з електронної пенсійної справи підсистеми «Призначення та виплати пенсій (ППВП), де у розділі «Первинне призначення, масові та індивідуальні перерахунки» в рядку «дата заяви» вказано «01.01.2026» - «перехід з виду на вид», в останній графі «Користувач та час розрахунку» вказано користувача електронної підсистеми з реквізитами U05001-USER73-3.

Згідно з каталогом територіальних управлінь Пенсійного фонду України користувач № U05001-USER73-3 - ГУ ПФУ в Донецькій області.

За таких обставин, відповідач вважав доцільним залучити ГУ ПФУ в Донецькій області, як належного відповідача в даній справі, оскільки саме цей орган приймав рішення щодо переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 клопотання ГУ ПФУ у Волинській області про залучення до участі у справі другого відповідача задоволено. Залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 13486010).

Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що ним розмір пенсії позивача обчислено відповідно до норм Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.

Пенсія позивачу вже була первинно призначена в 2020 році. У зв`язку з цим, для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2023-2025 роки відсутні підстави.

Просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

01.01.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просив перевести його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

На підставі рішення ГУ ПФУ в Донецькій області ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

При цьому пенсія позивачу обчислена з урахуванням середнього заробітку по Україні за 2014-2016 роки, що підтверджується розрахунком заробітку для обчислення пенсії та не заперечується сторонами даного спору.

Не погоджуючись з діями органів Пенсійного фонду України про застосуванні при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною другої вказаної статті Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За змістом частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника. У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17, від 10.04.2019 у справі №211/1898/17, від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17.

Спірні правовідносини виникли з приводу дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо обчислення розміру пенсії позивача за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

При цьому за позицією органу Пенсійного фонду України застосовувати середню заробітну плату за 2023-2025 роки немає підстав, оскільки має місце саме переведення позивача з пенсії одного виду на інший, а не призначення пенсії.

Однак суд зауважує, що вперше ОСОБА_1 пенсію було призначено за вислугу років згідно з положеннями Закону №1788-XII з 2020 року.

Статтею 51 Закону №1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Варто зазначити, що Закон №1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Отже, призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Набувши право на пенсію за віком на загальних підставах та у зв`язку із досягненням пенсійного віку (на день звернення було 60 років), позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком та пенсія відповідно до Закону №1058-ІV призначена йому вперше з 01.01.2026.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Отже, при обчисленні розміру пенсійної виплати орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком.

Зазначений висновок суду знайшов послідовне відображення у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та ін.

Таким чином, при зверненні із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набув право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV.

Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати ГУ ПФУ в Черкаській області (як орган, який розглянув заяву позивача та прийняв рішення про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV) мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023-2025 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.

Відтак, висловлені у відзивах доводи відповідачів про відсутність підстав для перерахунку позивачу призначеної за віком пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, на переконання суду, є хибними.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі не довели належними та допустимими доказами правомірність своїх дій щодо застосування при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до вимог Закону №1058-ІV показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Як випливає з матеріалів справи, у межах спірних правовідносин заява ОСОБА_1 про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області, яким за результатом її розгляду прийнято рішення про перерахунок пенсії.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Відтак, належним відповідачем у частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії щодо переведення позивача на пенсію по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки є саме ГУ ПФУ в Донецькій області, структурний підрозділ якого розглянув заяву ОСОБА_1 та прийняв рішення про переведення позивача на пенсію по віку.

Натомість, ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, а тому відсутні правові та фактичні обставини щодо визнання його дій/бездіяльності протиправними та, як наслідок, покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.

Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені безпідставно.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, вищенаведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо переведення позивача на пенсію по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки та зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області (як територіального органу, який приймав рішення за заявою позивача) здійснити з 01.01.2026 перерахунок позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2023-2025 роки.

Враховуючи те, що рішення за результатами розгляду заяви позивача приймало саме ГУ ПФУ в Донецькій області, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області судовий збір в розмірі 1331,20 грн, сплачений позивачем згідно з квитанцією від 17.02.2026 №2.536275801.1.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2023-2025 роки).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 13486010).

Суддя Ф.А. Волдінер