Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №140/4805/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4805/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність щодо не зарахування на пільгових умовах відповідно до вимог п.3 «Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року вислуги в органах внутрішніх справ в кратному розмірі з розрахунку один місяць служби за півтора місяця час проходження служби в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора;

2) зобов`язати зарахувати відповідно до вимог п.3 «Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за півтора місяця час проходження служби в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора;

3) визнати протиправною бездіяльність щодо не зарахування вислуги в календарному обчисленні періоду проходження служби в міжрайонному відділенні Державної служби охорони при Луцькому РВ УМВС України у Волинській області - з 15.05.2000 по 18.12.2000;

4) зобов`язати зарахувати до вислуги в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні період проходження служби в міжрайонному відділенні Державної служби охорони при Луцькому РВ УМВС України у Волинській області - з 15.05.2000 по 18.12.2000.

Позивач зазначив, що протягом своєї трудової діяльності проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції Луцького міськвідділу УМВС України у Волинській області в період з 03.12.1983 по 01.07.1991 та з 05.08.1994 по 27.04.1998.

Крім того, в період з 15.05.2000 по 18.12.2000 проходив службу в підрозділах Державної служби охорони.

Вказує, що при розрахунку розміру пенсії за період служби з 03.12.1983 по 01.07.1991 та з 05.08.1994 по 27.04.1998 повинно бути зараховано стаж роботи з розрахунку один місяць служби за півтора, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992. Однак, при призначенні пенсії вказаний період було зараховано в одинарному розмірі.

Позивач у січні 2026 року звернувся до відповідача із заявою з проханням зарахувати спірний період до страхового стажу у полуторному розмірі, однак отримав відмову.

Вважаючи відмову ГУ ПФУ у Волинській області протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У поданому до суду відзиві від 19.05.2026 представник відповідача позовні вимоги не визнала, вказала на те, позивач претендує на перерахунок пенсії за віком за нормами Закону №1058-VI, а не на пенсію за вислугу років як особі, звільненій з військової служби, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування правових норм вказаного положення для розрахунку пільгового стажу позивача.

20.05.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком, призначену за нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-ІV) з 02.01.2017.

У зв`язку з тим, що відповідачем при призначенні пенсії за віком зараховано у одинарному розмірі період служби позивача з 03.12.1983 по 01.07.1991 та з 05.08.1994 по 27.04.1998 в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції Луцького міськвідділу УМВС України у Волинській області, позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою з проханням зарахувати спірний період з розрахунку один місяць служби за півтора.

ГУ ПФУ у Волинській області листом від 26.02.2026 повідомило про відсутність правових підстав зарахувати спірні періоди служби позивача до страхового стажу на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця), оскільки позивач перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком на підставі закону №1058-IV. Таким чином, оскільки позивач не отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», тому для обчислення розміру пенсії у полуторному обрахунку спірного періоду немає підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особи з числа військовослужбовців(крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років (частина перша статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб встановлений постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб».

Абзацом 15 підпункту «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за півтора місяця - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України №1508 від 27.12.2024 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб». Зокрема, пункт 3 викладено в такій редакції: «3. До вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах:

1) особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану;

2) особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця; особам, які проходять службу в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування засуджених, хворих на інфекційні та психічні захворювання, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції».

Пункт 3 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №1508 застосовується з 18.05.2024.

Відтак, приписи вказаного положення визначають порядок розрахування стажу для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби. В даному випадку, позивач просить здійснити перерахунок пенсії за віком за нормами Закону №1058-VI, а не пенсії за вислугу років як особі, звільненій з військової служби відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування правових норм вказаного положення для розрахунку пільгового стажу позивача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук