Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №140/12457/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12457/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого просив суд:

1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.09.2025 № 2834-АГ «Про результати службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;

2) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про накладення дисциплінарних стягнень» № 698-ВВ від 09.09.2025 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарно відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення «зауваження»;

3) визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» № 2973-АГ від 22.09.2025 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності;

4) скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.10.2025 № 1138-АГ про позбавлення премії військовослужбовців в частині, що стосується військовослужбовця ОСОБА_1 ;

5) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити премію за вересень 2025 року військовослужбовцю ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що його посада не передбачає виконання обов`язків щодо підписання рапортів на виплату додаткової винагороди.

Зазначає, що з наказом про переведення ОСОБА_1 на посаду, яка б могла надати можливість підписувати ці рапорти, він не ознайомлювався.

Відтак позивач звертає увагу суду, що в його діях відсутня вина у вчиненні дій, внаслідок яких військовослужбовцю ОСОБА_2 безпідставно нараховано і виплачено додаткову винагороду, оскільки рапорт підписаний позивачем на підставі наданих йому документів, що підтверджували виконання бойових (спеціальних) завдань ст. солдатом ОСОБА_3 .

Крім цього, перевірку матеріалів, зокрема довідок, що засвідчували виконання бойових (спеціальних) завдань здійснювали начальник групи юридичного забезпечення і групи запобігання та виявлення корупції.

Також вказує на те, що службове розслідування призначено наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.04.2025 №1176-АГ «Про призначення службового розслідування», а висновок службового розслідування оформлено та затверджено наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 – 10.08.2025.

Тобто службове розслідування тривало 4 місяці, а, отже, відповідачем порушено строки, встановлені законодавством.

З наведених підстав просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає. На обґрунтування заперечень вказує, що за результатами комісія дійшла до наступних висновків:

- факти неправомірних нарахувань офіцерам взаємодії від ІНФОРМАЦІЯ_2 в штабі ТрО № 1 Волинської ОВА додаткової винагороди, передбаченої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726 (із змінами) підтвердились за період з 01.09.2023 по 31.03.2025. Штаб зони ТрО №1 Волинської ОВА не підтвердив виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань.- факт безпідставного подання старшим лейтенантом ОСОБА_4 до рапортів на виплату додаткової винагороди №06.2.4/31206/24Вн від 02.05.2024 ( ДОДАТОК 7) із недостовірною інформацією – підтвердився;

- факт безпідставного нарахування та виплати додаткової винагороди у загальному розмірі 29 550 грн 00 коп. старшому солдату ОСОБА_5 за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 (30 днів) – підтвердився.

Таке нарахування військовослужбовцям винагороди відбулось внаслідок неналежного виконання службових обов`язків з боку старшого офіцера служби ракетно артилерійського озброєння відділу озброєння та інженерно – технічного забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 .

Причинами та умовами, що стали підставою для вчинення вищевказаних порушень, є особиста недисциплінованість вищевказаних військовослужбовців, недосконале виконання (знання) керівних документів Державної прикордонної служби України, відсутність, недосконале вивчення підтверджуючих документів, які надавалися від Волинської обласної державної адміністрації, щодо військовослужбовців які перебували у відрядженні в штабі зони ТрО №1, щодо наявності законних підстав та правомірності для виплати додаткової грошової винагороди та несумлінність у виконанні службових та посадових обов`язків.

Також можливими причинами та умовами, що стали підставою для вчинення вищевказаних порушень, є недосконале виконання керівних документів, що регламентують виплату додаткової винагороди передбаченої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726 (із змінами) та несумлінність у виконанні службових та посадових обов`язків.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що згідно пункту 3 «рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , за період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2025 року (аудиторський звіт від 11.04.2025 № 2)», затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 14.04.2025, зареєстрованих за № 14/4518/25-25-Вн від 15.04.2025, «аудиторським дослідженням видатків на виплату додаткової винагороди військовослужбовцям до 30 000 грн у розрахунку на місяць відповідно до вимог Особливостей № 726 встановлено ризики, щодо виплати додаткової винагороди окремим категоріям військовослужбовців, виявлено недоліки при організації обліку військовослужбовців, які виконують бойові та спеціальні завдання, з метою усунення виявлених недоліків начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 рекомендовано: у разі не підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями, які направлялись у відрядження до ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », пункту управління штабу зони ТРО № 1, ОКП зведеної бригади НПУ «Скеля», передового командного пункту ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у період з 01.01.2023 по 31.03.2025 призначити службове розслідування, щодо безпідставної виплати військовослужбовцям додаткової винагороди до 30 000 грн у розрахунку на місяць. За результатами службового розслідування вжити заходи, щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої прикордонному загону безпідставними виплатами додаткової винагороди, та притягти винних осіб до відповідальності».

З метою перевірки правомірності виплати додаткової винагороди, яка передбачена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726 (із змінами), в ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до вхідного листа «Про результати внутрішнього аудиту ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.04.2025 №4831-25- в пункті 7 «Дослідженням документів наданих підрозділами НОМЕР_3 прикордонного загону, щодо нарахування та виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі до 30 000 грн у розрахунку на місяць були виявлені наступні недоліки», в підпункті 7 зазначено про «відсутність відомостей, що підтверджують кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцям, які відряджались до військових частин, органів військового управління інших складових сил оборони та виплата додаткової винагороди з розрахунку до 30 000 грн, у розрахунку на місяць, за час перебування у такому відрядженні».

У зв`язку з наведеним, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1176-АГ від 14.04.2025 призначено службове розслідування, в подальшому, комісією офіцерів прикордонного загону проведено службове розслідування за результатами, якого складено висновок службового розслідування № 2.5/275/25-Вн від 10.08.2025.

Так, під час проведення службового розслідування, комісією, серед іншого, встановлено та підтверджено факт безпідставного подання старшим лейтенантом ОСОБА_6 до рапорту та включення до списку військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_7 (як такого, що виконував бойові (спеціальні) завдання) на виплату додаткової винагороди №06.2.4/31206/24Вн від 02.05.2024 із недостовірною інформацією.

Також підтвердився факт безпідставного нарахування та виплати додаткової винагороди у загальному розмірі 29 550,00 грн старшому солдату ОСОБА_5 за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 (30 днів).

Згідно пункту 44 (блок щодо військовослужбовців відділення інженерної підтримки) поданого позивачем рапорту вбачалось, що старший солдат ОСОБА_8 виконував бойові (спеціальні) завдання в період з 01.04.2024 по 30.04.2024 (30 днів).

Згідно пункту 376 Додатку 1 наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 11.05.2024 №463-ОС, старшого солдата ОСОБА_7 включено до наказу на виплату додаткової винагороди за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 (30 днів) (рапорт №06.2.4/31206/24Вн від 02.05.2024 підписаний старшим лейтенантом ОСОБА_6 ).

Таке нарахування винагороди військовослужбовцю ОСОБА_5 відбулось внаслідок неналежного виконання службових обов`язків з боку старшого офіцера служби ракетно - артилерійського озброєння відділу озброєння та інженерно технічного забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 .

Причинами та умовами, що стали підставою для вчинення вищевказаних порушень, є особиста недисциплінованість вищевказаних військовослужбовців, недосконале виконання (знання) керівних документів Державної прикордонної служби України, відсутність, недосконале вивчення підтверджуючих документів, які надавалися від Волинської обласної державної адміністрації, щодо військовослужбовців які перебували у відрядженні в штабі зони ТрО №1, щодо наявності законних підстав та правомірності для виплати додаткової грошової винагороди та несумлінність у виконанні службових та посадових обов`язків.

Пунктом 11 наказової частини наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.09.2025 №2834-АГ «Про результати службового розслідування» за особисту несумлінність, недисциплінованість, безвідповідальність, порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 8 «Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726 (у редакції зі змінами згідно наказу № 268 від 26.04.2024), що виразилось у внесені до рапортів про виконання бойових (спеціальних) завдань для нарахування додаткової винагороди старшому солдату ОСОБА_5 за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 (30 днів), який згідно листа з штабу зони ТрО №1 Волинської ОВА не підтвердив виконання бойових (спеціальних) завдань в зазначені періоди, начальника служби ракетно артилерійського озброєння старшого лейтенанта ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) притягнуто до дисциплінарної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пунктом 12 наказової частини наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.09.2025 №2834-АГ «Про результати службового розслідування» старшому лейтенанту ОСОБА_1 надано можливість добровільно відшкодувати завдані державі збитки, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» в п`ятнадцятиденний термін з моменту видачі наказу про результати службового розслідування. У разі невідшкодування в добровільному порядку, відповідності до пункту 2 частини 1 статті 6, розділу ІІ Закону України від 03.10.2019 №160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі», начальника служби ракетно - артилерійського озброєння старшого лейтенанта ОСОБА_1 притягнути до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 29 550,00 грн.

Матеріали службового розслідування направлено до ДБР у м. Львові для реагування в межах повноважень та компетенції.

Також, пунктом 7 наказової частини наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.09.2025 №698-ВВ начальника служби ракетно - артилерійського озброєння старшого лейтенанта ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «зауваження».

Відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі» від 03.10.2019 року №160-IX, з урахуванням наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2025 року №2854-АГ «Про результати службового розслідування», згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» № 2973-АГ від 22.09.2025 начальника служби ракетно артилерійського озброєння старшого лейтенанта ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 29 550,00 грн.

Станом на день прийняття рішення про притягнення винних посадових осіб до матеріальної відповідальності, позивачем збитки добровільно відкшкодовано не було.

01.10.2025 позивачем погашено заборгованість у сумі 29550,00 грн, що підтверджує виписка з рахунку за 01.10.2025 з системи СДО (ПТК «Клієнт казначейства Казначейство».

Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про позбавлення премії» № 1138-ОС від 13.10.2025), у зв`язку із упущеннями, які призвели до матеріальних збитків державі (що було підтверджено 09.09.2025), відповідно до пункту 6 глави 14 розділу ІІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, начальника служби ракетно - артилерійського озброєння старшого лейтенанта ОСОБА_1 позбавлено премії повністю в розмірі 100% від нарахованої суми згідно установленого Адміністрацією Держприкордонслужби України розміру за вересень 2025 року. У зв`язку із нарахуванням та виплатою грошового забезпечення за вересень, позбавлення премії даного військовослужбовця проведено у жовтні 2025 року (підстава: службова записка № 02.5/76682/25-Вн від 11.10.2025.

Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25 березня 1992 року (далі Закон №2232-XII).

Згідно з частинами першою - четвертою статті 2 Закону 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону 2232-ХІІ види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Згідно ст.2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна досягається шляхом:

виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі;

особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців;

умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;

зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;

підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;

своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Відповідно до ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну таємницю;

додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;

не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно з ст.5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир.

Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність. Статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.

Підстави та процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), а також військовозобов`язаних під час проходження ними навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження ними підготовки та зборів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (підготовки, зборів), оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішень, а також повноваження посадових осіб під час проведення службового розслідування визначаються Порядком проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.11.2021 №815 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2022 за №39/37375 (далі-Порядок №815).

Так, службове розслідування призначається письмовим наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування (п. 1 розділу І Порядку №815).

Особи, які проводять службове розслідування, забезпечують повноту, всебічність та об`єктивність проведення службового розслідування та не повинні допускати розголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування, склад комісії;

брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; відмовлятися давати пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

висловлювати письмові зауваження щодо повноти та об`єктивності проведення службового розслідування;

звертатися з письмовим рапортом до начальника (командира) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, щодо ознайомлення з висновком та матеріалами службового розслідування в частині, що її стосується, з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», Закону України Про державну таємницю» та іншими актами законодавства;

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законом (п. 3, п.4 розділу V Порядку №815).

Зі змісту розділу VІ Порядку №815, за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування. У висновку службового розслідування зазначаються:

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування;

підстави для проведення службового розслідування;

установлені під час службового розслідування обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) учинено правопорушення, які стали підставою для призначення службового розслідування;

час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість);

посада, військове звання, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді, наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), характеристика особи, яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню;

наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками; умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення;

вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено;

завдана шкода та її розмір;

наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що її пом`якшують чи обтяжують, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до вчиненого;

відомості про залучення фахівців та дані про них (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), посада), надані ними висновки;

відомості, що підтверджують чи спростовують інформацію, яка стала підставою для призначення службового розслідування;

пропозиції щодо застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

До висновку службового розслідування додаються пояснення, акти, довідки, характеристики, копії службових карток та інші матеріали, що стосуються службового розслідування.

У разі наявності у висновку службового розслідування відомостей, які в установленому законодавством порядку віднесені до державної таємниці або до інформації, що належить до службової, такому висновку надається відповідний гриф секретності або гриф «Для службового користування».

Висновок службового розслідування підписується особами, які проводили службове розслідування, та візується посадовою особою юридичної служби.

У разі встановлення порушення порядку проведення службового розслідування та/ або вимог законодавства посадова особа юридичної служби надає свої письмові заперечення, які долучаються до матеріалів службового розслідування, про що робиться запис у висновку службового розслідування.

Після підписання та візування посадовою особою юридичної служби висновок службового розслідування з матеріалами, що стосуються службового розслідування, подаються на розгляд та затвердження начальникові (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив таке розслідування.

За результатами розгляду висновку та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) органу Держприкордонслужби затверджує висновок службового розслідування та приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення (п. 1 розділу VІІ Порядку №815).

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, щодо кожної особи правопорушника у висновку за результатами службового розслідування, а в разі накладення дисциплінарного стягнення старшим начальником (командиром) - у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За результатами службового розслідування приймаються рішення, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (п. 2 розділу VІІ Порядку №815).

Згідно п. 8 Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом МВС від 01.09.2023 № 726 (зі змінами) документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно пп. 1 п. 4 Особливостей виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», затверджених наказом МВС від 01 вересня 2023 року № 726 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а саме із змінами, внесеними наказом № 1062 від 22.12.2023), до бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, визначеної в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються відповідно до бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовцями: включеними до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави із безпосереднього забезпечення безперебійного функціонування систем зв`язку, які застосовуються на пунктах управління (в оперативних штабах) для обміну та захисту інформації в системі управління військами.

Згідно п. 21 Алгоритму здійснення нарахування та виплати військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткової винагороди, затвердженого наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 05.10.2023 № 1990-АГ, за правильність та достовірність поданих у рапорті даних (відомостей), несе персональну відповідальність особа, яка підписала рапорт.

У відповідності до п. 100 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55, за підготовлений проект електронного документа відповідальним є автор документа.

Згідно Бойового статуту Сухопутних військ Збройних Сил України (гриф), бойове завдання - завдання, визначене військовій організаційній структурі, яке характеризується просторовими, часовими та об`єктивними показниками.

За приписами пункту 4 Методичних рекомендації з документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконання бойових (спеціальних) завдань, тощо, затверджених Головою Державної прикордонної служби України від 03.01.2024 (№02.5/391/24-Вн від 03.01.2024) визначено, що:

Бойове завдання – завдання, яке постановлене вищим командиром (командувачем) підрозділу, частині, з`єднанню, інколи групі або окремому військовослужбовцю для досягнення визначеної цілі в бою (операції) у визначений термін. Бойові завдання визначаються оперативними директивами, бойовими наказами (бойовими розпорядженнями).

Бойове розпорядження – розпорядчий документ, який на відміну від бойового наказу призначений для доведення бойових завдань лише одному з`єднанню, частині, підрозділу, якому він адресується і розробляється, як правило, у ході бойових дій.

Згідно пункту 5 Методичних рекомендації з документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконання бойових (спеціальних) завдань, тощо, затверджених Головою Державної прикордонної служби України від 03.01.2024 (№02.5/391/24-Вн від 03.01.2024) визначено, що отримання бойового наказу (бойового розпорядження), прийняте рішення щодо порядку та результати його виконання, в тому числі зазначення особового складу, що приймав безпосередню участь у бойових діях (заходах) або виконував бойові (спеціальні) завдання підтверджується записом у журналі ведення бойових дій органу (підрозділу).

Для військовослужбовців, які відряджені до військових частин, органів військового управління інших складових сил оборони, безпосередня участь у бойових діях або заходах, виконання (здійснення) бойових (спеціальних) завдань, за здійснення яких передбачається виплата додаткової винагороди, визначеної абзацами другим четвертим підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, та одноразової винагороди, визначеної підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, підтверджується відповідними військовими частинами, органами військового управління інших складових сил оборони з наданням відомостей про періоди участі в бойових діях або заходах, виконання таких завдань та із зазначенням кількості днів виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей.

Згідно ст. 30 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання.

Згідно ст. 35 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Згідно ст. 36 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

Згідно п. 9 розділу І Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2017 № 468 (в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушень), організація і відповідальність за стан обліку особового складу покладаються у підрозділах органів Держприкордонслужби - на командирів підрозділів.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» № 2973-АГ від 22.09.2025 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.

Положеннями ст. ст. 26, 27 Статуту N 548-XIV передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від інших видів відповідальності за ці правопорушення.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків, визначено Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі по тексту – ЗУ № 160-IX).

Згідно статті 1 ЗУ № 160-IX, матеріальна відповідальність – вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Пряма дійсна шкода – збитки завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Частиною 1 ст. 3 ЗУ № 160-IX передбачено, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Під час проведення спірного службового розслідування комісією, яка його проводила встановлено завдання шкоди державним коштам з боку старшого лейтенанта ОСОБА_1 .

Частиною 2 ст. 3 ЗУ № 160-IX передбачено, що умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди (факт безпідставної виплати додаткової винагороди підтверджується наявними матеріалами службового розслідування);

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків (старшим лейтенантом ОСОБА_1 , будучи відповідальною посадовою особою за подання списку осіб, які виконували бойові (спеціальні) завдання не здійснив достовірний облік військовослужбовців відносно яких оформлена службова документація (бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій, рапорт));

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою (внаслідок протиправної бездіяльності старшого лейтенанта ОСОБА_1 , що виразилась у неналежному виконанні покладених обов`язків щодо обліку осіб, які виконували бойові (спеціальні) завдання, призвело до безпідставного нарахування та виплати військовослужбовцям грошових коштів Державою);

4) вина особи в завданні шкоди (вина старшого лейтенанта ОСОБА_1 полягає в недбалому/неналежному ставленні до виконання службових та посадових обов`язків).

У відповідності до ст. 9 ЗУ № 160-IX, обставини, що виключають матеріальну відповідальність, під час проведення службового розслідування комісією – не встановлені.

Матеріалами службового розслідування підтверджено факт надлишкової виплати додаткової винагороди у розмірі 29 550,00 грн.

Таким чином державі було завдано збитку на загальну суму 29 550,00 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, старший лейтенант ОСОБА_1 допустив недостовірний облік військовослужбовців, які виконували бойові (спеціальні) завдання, а його протиправні діяння вказують на необхідність притягнення його до повної матеріальної відповідальності.

Щодо позовної вимоги про скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про позбавлення премії» № 1138-АГ від 13.10.2025 в частині, що стосується військовослужбовця ОСОБА_1 .

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначений «Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України N 558 від 25 червня 2018 року (далі Наказ № 558).

Відповідно до пункту 14 розділу III Наказу N 558 військовослужбовці преміюються за всі періоди служби, за які їм виплачується грошове забезпечення, у тому числі під час перебування на лікуванні, у відпустці (крім відпусток, під час перебування в яких грошове забезпечення не виплачується згідно із законодавством), у відрядженні, у розпорядженні чи на навчанні.

Начальники (командири) органів Держприкордонслужби в межах економії фонду грошового забезпечення можуть преміювати військовослужбовців, які перебувають у їх розпорядженні.

Згідно з пунктом 6 розділу III Наказу № 558 начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє військовослужбовців премії повністю:

за невихід на службу без поважних причин (за місяць, у якому здійснено таке порушення);

за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території органу Держприкордонслужби як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) (за місяць, у якому здійснено таке порушення);

за упущення, які призвели до поломок військової техніки й озброєння, пошкодження військового майна, інших матеріальних збитків;

за порушення передбачених законодавством вимог щодо забезпечення охорони державної таємниці;

у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, позбавлення військового звання (за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення начальником (командиром) вищого рівня);

у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією (за місяць, у якому така постанова надійшла до органу Держприкордонслужби);

у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення «зауваження» (за місяць, у якому накладено четверте дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення начальником (командиром) вищого рівня).

Згідно пункту 7 розділу ІІІ Наказу № 558 військовослужбовці не преміюються за той місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці), а в разі проведення службового розслідування - за місяць, у якому підтверджено факт правопорушення. Якщо порушення виявлено (або за результатами службового розслідування підтверджено факт порушення) після виплати премії, позбавлення премії проводиться в наступному місяці.

Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби із зазначенням причин позбавлення на підставі поданих за командою клопотань безпосередніх начальників (командирів) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям.

Оскільки позивача притягнуто до матеріальної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах наданих дискреційних повноважень, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про позбавлення премії» № 1138-ОС від 13.10.2025, у зв`язку із упущеннями, які призвели до матеріальних збитків державі, відповідно до пункту 6 глави 14 розділу ІІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, начальника служби ракетно - артилерійського озброєння старшого лейтенанта ОСОБА_1 позбавлено премії повністю в розмірі 100% від нарахованої суми згідно установленого Адміністрацією Держприкордонслужби України розміру за вересень 2025 року.

У зв`язку із нарахуванням та виплатою грошового забезпечення за вересень, позбавлення премії даного військовослужбовця проведено у жовтні 2025 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про позбавлення премії» № 1138-АГ від 13.10.2025 в частині, що стосується військовослужбовця ОСОБА_9 .

Тобто, в даному випадку в начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 був обов`язок позбавити позивача премії повністю в розмірі 100%. Фактичною підставою для прийняття даного наказу був наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» № 2973-АГ від 22.09.2025 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності. Із зазначеного вище також слідує, що заявлена позовна вимога є похідною від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» № 2973-АГ від 22.09.2025.

Поряд із тим, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» № 2973 від 22.09.2025 є чинним та не скасованим.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити премію за вересень 2025 року військовослужбовцю ОСОБА_10 . Дана позовна вимога є похідною від попередніх позовних вимог, а тому, у зв`язку з тим, що дії відповідача у спірних правовідносинах під час прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії є такими, що прийняті у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ф. А. Волдінер