Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №140/4252/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4252/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач 2, в/ч НОМЕР_1 ), про визнання протиправними та скасування наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до в/ч НОМЕР_1 ; визнання протиправним та скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 ; зобов`язання в/ч НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.03.2026 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуваючи проїздом у м. Біла Церква Київської області, був затриманий представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , із застосуванням сили доставлений ними до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , взятий на військовий облік, в примусовому порядку повторно оглянутий ВЛК та в кінцевому результаті призваний на військову службу під час мобілізації та зарахований до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 .

Разом з тим позивач вважає, що оскільки він є особою, засудженою за злочин проти основ національної безпеки України, його мобілізація є незаконною, а відтак наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині призову його на військову службу під час мобілізації до в/ч НОМЕР_1 та наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування його до списків її особового складу є протиправними та підлягають скасуванню, а він - звільненню з військової служби та виключенню зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 .

З огляду на вказані підстави позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.04.2026 в/ч НОМЕР_1 надіслала відзив на позовну заяву, у якому, зазначила, що зарахування позивача до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 було здійснено законно, на підставі наказу РТЦК та належних супровідних документів. Військова частина діяла в межах своїх повноважень і не мала обов`язку самостійно перевіряти наявність судимості чи підстав для непризову. На момент призову інформація про вирок суду щодо позивача була відсутня у відкритих джерелах та документах РТЦК. Відповідач вважає, що діяв добросовісно, розсудливо та в інтересах забезпечення мобілізаційних заходів, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

05.05.2026 на адресу суду надійшов відзив на позов від ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому відповідач-2 заперечує проти заявлених позовних вимог та зазначає, що призов позивача був здійснений правомірно, в межах повноважень та на підставі наявних даних військового обліку. Вказує, що на момент призову не мав інформації про вирок суду щодо позивача, а сам позивач не повідомив ТЦК про обставини, які могли впливати на призов. У зв`язку з цим відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у їх задоволенні відмовити.

У поданих 11.05.2026 запереченнях на відзив, представник позивача не погоджується з доводами відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_4 та в/ч НОМЕР_1 та вказує, що останнім було відомо про наявність у ОСОБА_1 вироку за злочин проти основ національної безпеки України ще до призову на військову службу.

Зокрема, зазначає, що 24.03.2026 після доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 ним одразу усно було повідомлено уповноваженим особам про наявність у нього судимості за злочин проти основ національної безпеки України. Більше того, їм було пред`явлено для ознайомлення копію вироку Старовижівського районного суду Волинської області від 18.02.2026 у справі №168/111/26 (провадження № 1-кп/168/51/26). Додатково 26.03.2026 адвокатом Семенчук Ю.М. в інтересах ОСОБА_1 на офіційну електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено адвокатський запит (вих. №26-1/03/26), до якого повторно було долучено копію вищезгаданого вироку суду. Тобто станом на 26.03.2026 відповідач-1 достеменно був обізнаний про наявність у позивача судимості за ч. 1 ст. 114-1 КК України, проте свідомо проігнорував цей факт та всупереч вимогам чинного законодавства 27.03.2026 видав наказ №2254-М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів та військову службу під час мобілізації, на особливий період», яким ОСОБА_1 відповідно до поіменного списку №1116 від 27.03.2026 було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

Також представник позивача стверджує, що військова частина НОМЕР_1 мала можливість перевірити обставини щодо судимості позивача через відкриті реєстри та не могла ігнорувати пряму законодавчу заборону на призов таких осіб. Просила позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до вироку Старовижівського районного суду Волинської області від 18.02.2026 у справі №168/111/26, який набрав законної сили 23.03.2026, визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України (далі – КК України), та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років; на підставі статті 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки (а. с. 13-17).

Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 09.03.2026 №2026-0309-1223-1610-3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано придатним до військової служби (а. с. 12).

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.03.2026 №2254-М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та, відповідно до поіменного списку військовозобов`язаних та резервістів №1116 від 27.03.2026, відправлено до в/ч НОМЕР_1 .

На підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 27.03.2026 №92 позивач зарахований до списків особового складу частини.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими наказами відповідачів про його призов на військову службу по мобілізації, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 за №389-VІІІ (далі - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закон №1932-XII).

Також статтею 1 Закону №1932-XII передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Пунктами 1, 4 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 передбачено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 за №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі також триває.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на дату прийняття рішення у цій справі на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом №389-VIII.

Частиною 2 статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Згідно з частиною 4 статті 39 Закону №2232-ХІІ на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище.

Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).

Згідно з пунктом 4 розділу «Загальні питання» Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані: особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади ; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України ; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин . Отже, особи, засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, не підлягають мобілізації.

Як встановлено судом, згідно з вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 18.02.2026 у справі №168/111/26, який набрав законної сили 23.03.2026, ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України позивач звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки.

Таким чином, позивач засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, який відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, а тому на нього поширюються виключення, наведені у частині другій статті 4, частині четвертій статті 39 Закону №2232-ХІІ та пункту 4 Порядку №560.

Відтак, відповідно до діючого на момент призову ОСОБА_1 законодавства, позивач не підлягав мобілізації, оскільки був засуджений за скоєння злочину проти основ національної безпеки України і судимість останнього не погашена та не знята в установленому законом порядку.

23.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – Положення №154 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Положення №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Як передбачає пункт 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів) на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); звертаються до Національної поліції або її територіальних підрозділів щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості.

Таким чином, саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 покладено функції щодо військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснення мобілізаційних заходів, в тому числі, визначення осіб, які не підлягають мобілізації в силу закону.

Проте, здійснюючи призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в особливий період, відповідач-1 не пересвідчився, чи підлягає призову позивач та чи є законодавчі обмеження щодо його призову.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.03.2026 №2254-М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, отже є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому суд наголошує, що законодавець чітко визначив заборону формування Збройних Сил України особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

За правилами, визначеними у статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII, Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Таким чином, саме на Збройні Сили України покладено функцію оборони території України в умовах діючого на даний час воєнного стану, а тому позивач, як особа, яка засуджена саме за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період (стаття 114-1 КК України), не може проходити військову службу в складі Збройних Сил України.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що призов позивача на військову службу під час мобілізації, в особливий період здійснено з порушенням вимог частини другої статті 4, частини четвертої статті 39 Закону №2232-ХІІ та пункту 4 Порядку №560, тому наказ в/ч НОМЕР_1 від 27.03.2026 №92, який є похідним від наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.03.2026 №2254-М та, відповідно до якого позивача зараховано до списків військової частини, також підлягає скасуванню як протиправний із зобов`язанням в/ч НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 із списків особового складу частини.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними та скасування наказів ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.03.2026 №2254-М в частині призову позивача на військову службу по мобілізації, в/ч НОМЕР_1 від 27.03.2026 №92 в частині зарахування позивача до особового складу військової частини та зобов`язання в/ч НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період шляхом виключення зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 .

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту першого частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, – у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2906,88 грн, що підтверджується квитанцією від 07.04.2026 №8829-3901-3064-0360, з відповідачів на користь позивача стягненню не підлягає, а позивач має право звернутися до суду в порядку статті 7 Закону №3674-VI із клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.03.2026 №2254-М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.03.2026 №92 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період шляхом виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А.Лозовський