Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №711/2283/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/2283/26

Номер провадження 3/711/665/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Михальченко Ю.В., при секретарі – Шемшур Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ААД № 040097 від 05.03.2026 року та протокол серія ЕПР1 №07288 від 05.03.2026 року) про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зі слів не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КпАП України, --,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській областіДепартаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що 05 березня 2026 року о 17 год. 25 хв. ОСОБА_1 в м. Черкаси, по просп. Хіміків, 66/1, керуючи автомобілем «ТЕSLА MODEL 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем «OPEL COMBO» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який в свою чергу продовжив рух та скоїв зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем «ЗАЗ TF698К» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , чим порушив вимоги п. 2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Крім того, 05 березня 2026 року о 18 год. 20 хв. ОСОБА_1 в м. Черкаси, по просп. Хіміків, 66/1, керував автомобілем «ТЕSLА MODEL 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі відмовився під час безперервної відео фіксації на нагрудні камери, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнає частково, а сам ст. 124 КУпАП визнає, в скоєному щиро розкаюється та просив суворо не карати. Що стосується ч. 1 ст. 130 КУпАП – не визнає, оскільки він погодився проїхати в медичний заклад для проходження медичного огляду, але працівники поліції сказали що вже пізно, оскільки він всіляко затягував час прогодження огляду за допомогою приладу Драгер на місці ДТП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, переглянувши відеозапис з боді-камери поліцейських, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, підставою для притягнення до відповідальності за ст.124 КпАП України є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

П. 2.3 б Правил дорожнього руху України встановлено, що Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

П. 12.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу та у медичному закладі.

Слід зазначити, що положення КУпАП посідають провідне місце в ієрархії нормативно-правових актів щодо регулювання суспільних відносин по притягненню до адміністративної відповідальності та мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються та затверджуються з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності уповноважених посадових осіб на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема працівників патрульної поліції тощо.

При цьому, логічне тлумачення положень ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.

Разом з тим, суд зауважує, що відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів, та поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з нагрудного відеореєстратора, діють відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису.

Згідно відеозаписів боді-камер поліцейських, встановлено, що 05 березня 2026 року близько 17 год. 40 хв. на службовий планшет надійшло повідомлення про ДТП без потерпілих. Прибувши на місце події працівниками поліції було виявлено водія ОСОБА_1 у якого були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що водій ОСОБА_1 відповів відмовою (сlip – 1 б/к № 472427, час 18:26). В подальшому водій погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» (сlip – 1 б/к № 472427, час 18:27). Під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» особа неодноразово імітувала продування приладу, у зв`язку з чим дослідження не могло бути завершене належним чином. Незважаючи на неодноразові роз`яснення та демонстрацію працівниками поліції порядку правильного проходження огляду, особа умисно не виконувала необхідних дій для належного продування приладу, затягувала час проведення огляду, внаслідок чого пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager» так і не змогла. сlip – 1 б/к № 472427, час 18:33). Дії водія працівниками поліції були розцінені як відмова від проходження огляду, а тому ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до лікаря нарколога в ЧОПНД за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 62, на що водій погодився. Але прибувши до медичного закладу ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (сlip – 1 б/к № 470997, час 18:57).

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливатиіз сукупності ознак чи не спростованих презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Також, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: схемою місця ДТП від 05.03.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05.03.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.03.2026 року та наданими в судовому засіданні, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 05.03.2026 року, рапортом інспектора взводу № 2 роти № 1 БУПП в Черкаській області ДПП старшого лейтенанта поліції Ольги Колісник від 05.03.2026 року, відеозаписом з боді-камери поліцейських № 472495, 472427.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст.124 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів; що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.

При цьому, суддя враховує, що згідно облікових даних Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, протягом календарного року, не притягувався.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеня його вини, відсутності обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу за ст.124 КУпАП, і за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст.130 КУпАП, штраф із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов`язковим, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 124, 130, 247-273 суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Справи про адміністративні правопорушення № 711/2283/26 та № 711/2285/26 об`єднати в одне провадження та присвоїти № 711/2283/26.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:

ст.124 КУпАП - у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

ч. 1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та проголошено 26 травня 2026 року о 15 годині 00 хв. в залі судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Суддя: Ю. В. Михальченко