Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №565/469/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/469/26

Провадження № 3/565/288/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в особі судді Зейкана І.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли від Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Острівці, Володимирецького району, Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 469424 від 24.02.2026, 19.02.2026 на протязі дня ОСОБА_1 через мобільний застосунок Messendger погрожував фізичною розправою та знищенням майна ОСОБА_2 . Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство.

На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився.

Суд вживав заходи з метою виклику особи шляхом неодноразового надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , однак останній у судові засідання не з`явився.

Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, оскільки останньому надавався час на подання своїх письмових пояснень з приводу обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, чим ОСОБА_1 не скористався, в жодне судове засідання не з`явився, особистих пояснень не надав. При цьому відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується, що він поінформований про складання протоколу щодо нього та його розгляд у суді.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 ..

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.

Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року (заява N 3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Вараського РВП ГУНП в Рівненській області щодо ОСОБА_1 суд встановив наступні обставини.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система, врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

В той же час, зі змісту протоколу та доданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спілкувались між собою в особистому чаті, без доступу сторонніх осіб. Будь-яких доказів про те, що таке спілкування відбувалось у громадському місці, з участю інших осіб до суду не подано. Таким чином, викладене виключає громадське місце як обов`язкову ознаку складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Зі змісту переписки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що між ними існують особисті неприязні відносини. Доказів про те, що ОСОБА_1 усвідомлював, що в результаті його дій будуть порушені громадський порядок і прагнув до цього до суду не подано. Така обставина виключає у діях ОСОБА_1 суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти росії» рішення від 30.05.2013 року; «Карелін проти росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Оскільки до суду не подано належних, допустимих та достовірних доказів, які доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд доходить висновку про недоведеність події, яка йому інкримінується та його невинуватості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Отже, провадження у справі щодо ОСОБА_3 за ст.173 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 173 , ст.ст. 221, п.7 ст. 247, 283, 284, 287 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області.

Суддя І.Ю.Зейкан